Рішення № 92312064, 20.10.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2834/20

Провадження № 2/740/1041/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Ковальової Т.Г.,

за участі секретаря судових засідань - Пулинець Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги по вивезенню та захоронення побутових відходів відповідачу за період з 01 серпня 2017 року по 31 травня 2020 року в сумі 1457 грн 55 коп. та 2102 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору.

В позовній заяві посилається на те, що відповідачка зареєстрована та проживає в буд. АДРЕСА_1 разом з родиною. За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Контейнерний майданчик для збору твердих побутових відходів розташований неподалік від помешкання відповідачки, а саме на відстані близько 800-900 м за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

06 травня 2020 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги. За заявою відповідачки вказаний судовий наказ ухвалою суду від 27 травня 2020 року скасовано.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 липня 2020 року провадження у справі відкрито для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14 серпня 2020 року на адресу суду від відповідачки надійшов відзив, в якому зазначено, що вона не має жодних боргових зобов`язань перед позивачем, оскільки договір з відповідачем не укладала. Посилання позивача, що з грудня 2016 року на території міста Ніжина діє публічний договір по наданню послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, який було опубліковано в спеціальному випуску газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки договір є одностороннім і не вимагає від громадянина жодних дій. Вона є пенсіонеркою, контейнерами не користується, оскільки вони знаходяться далеко від її помешкання, відходи збирає, сортує та здає в приймальні пункти.

Враховуючи, що підписаний між сторонами договір відсутній, позивач не довів належними доказами факт надання та споживання саме нею послуг та наявність у неї зобов`язань по їх сплаті, просить у позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, підтримку позову та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надавши письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнаєз підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та в задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги. Плата за комунальні послуги вноситься щомісяця.

Згідно з п.б ч.1 ст.15 ЗУ «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 30.07.2009 року № 361 «Про визначення послуг з вивезення побутових відходів як окремої комунальної послуги» та рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14.07.2016 року № 192 «Про введення в дію рішення комісії з визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Ніжина та встановлення терміну надання послуг» Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» є єдиним виконавцем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів в м. Ніжині.

З грудня 2016 року на території м.Ніжина діє Публічний договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, який розроблено відповідно до типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів».

Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності з п.10 договору про надання послуг з вивезення побутових відходів зазначений договір укладається з урахуванням вимог ч.3 ст.633, ст.634, 641, 642 ЦК України без підписання письмового примірника сторонами. Якщо протягом 30 днів з дня опублікування даного договору не буде письмових заперечень споживача, він вважається укладеним. Договір діє до 14 липня 2024 року.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Судом встановлено, що публічний договір було розміщено на сайті Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» та опубліковано у спеціальному випуску міської газети «Вісті» від 14 листопада 2016 року №46. З умовами вказаного договору кожен споживач може ознайомитися на сайті позивача.

Відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Згідно з ч.3 ст.205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Судом встановлено, що протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації проекту договору відповідач про свою відмову укласти договір про надання послуг із вивезення побутових відходів чи про свою незгоду з умовами опублікованого договору до Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» у письмовому вигляді не направив, а тому вважається таким, що прийняв пропозицію щодо укладення договору про надання послуг із вивезення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року (справа №646/834/17).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка є споживачем комунальних послуг, які надаються КП «ВУКГ» в буд. АДРЕСА_1 , та в силу ст. 67-68 ЖК України зобов`язана оплачувати отримані послуги по вивезенню та захороненню побутових відходів. Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно довідки відділу квартирного обліку приватизації житла та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Ніжинської міської ради №15-28/1247 від 13.07.2020 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.17).

У відзиві відповідачка підтвердила, що проживає за вказаною адресою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

У зв`язку з порушенням відповідачем вимог закону зі сплати житлово-комунальних послуг виникла заборгованість.

Згідно листа-розрахунку відповідачка має заборгованість за надані послуги за період з 01 серпня 2017 року по 31 травня 2020 року в сумі 1457 грн 55 коп. і цей розрахунок у встановленому порядку відповідачкою не спростований.

Із врахуванням викладеного вбачається, що відповідачка користується наданими позивачем послугами, але не сплачує їх, що є підставою для стягнення заборгованості у вищезазначеному розмірі з відповідача на користь позивача.

Заперечення ОСОБА_1 з приводу того, що вона не отримує послуги Комунального підприємства «Виробниче управління коммунального господарства», не заслуговують на увагу, оскільки відповідачкою по справі не надано суду доказів на підтвердження неотримання нею послуг від позивача. Відповідачкою не оскаржувалося ненадання позивачем послуг, судом не установлений факт ненадання послуг. Також відповідачкою не доведено факт некористування послугами, які надавалися підприємством, матеріали справи не містять претензій споживачів послуг до позивача щодо невідповідності і періодичності надання послуг. Більше того, предметом позову є стягнення заборгованості, а не факт надання/ненадання послуг чи надання їх в не в повному обсязі чи надання їх неналежної якості.

Згідно ст.614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов`язання.

Щодо висловлення відповідачкою сумнівів з приводу законності отримання позивачем інформації відносно неї та законності відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 , то позивачем надано відповідь на запит суду, з якого вбачається, що рішенням Ніжинської міської ради 03.06.1999 створено КП «Ніжинське муніципальне підприємство з благоустрою».

30.04.2002 рішенням Ніжинської міської ради створено КП «ВУКГ», яке на підставі рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14.07.2016 є переможцем конкурсу з надання послуг з вивезення побутових відходів та території міста Ніжина та встановлення терміну надання послуг. Для виконання повноважень, покладених на КП «ВУКГ» як виконавця послуг, КП «НМПБ» було передано базу даних на електронних носіях з інформацією про споживачів м.Ніжина, в тому числі і на відповідачку. Саме на підставі даних із бази КП «НМПБ» і відкрито особовий рахунок за адресою відповідачки та зазначено, що мешкає 2 особи. Крім того, при обході боржників працівниками підприємства було встановлено, що за спірною адресою проживає дві особи: відповідачка, яка є власником будинку, та її син.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи, - відсутні. Розмір заборгованості за надані послуги відповідачем у відповідності до вимог ст.77 ЦПК України не спростований, а тому зазначена сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

06 травня 2020 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги. За заявою відповідачки вказаний судовий наказ ухвалою суду від 27 травня 2020 року скасовано.

Відповідно до ст. 166 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Згідно п. 2 ст. 164 ЦПК України у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн, які згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.64, 67-68 ЖК України, ст.141, 263-265, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) адреса: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» , р/р № НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», Чернігівського РУ, код ЄДРПОУ 31818672, МФО 353586, адреса: Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Чернігівська, 128, заборгованість за теплову енергію за період з з 01 серпня 2017 року по 31 травня 2020 року в сумі 1457 грн 55 коп. та 2102 грн витрат по сплаті судового збору, а всього стягнути 3559 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 55 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 п.п.15.5 перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Т.Г. Ковальова