Рішення № 92309678, 15.10.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7793/20

Провадження № 2/643/2980/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 р. Московський районний суд м.Харкова у складі головуючого судді Горбунової Я.М., при секретарі Насировій М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Підлісна Ірина Володимирівна про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їй та її чоловіку, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Договору довічного утримання, посвідченого 15.12.2005 року, за реєстровим номером № 12232 становлять по 1/2 у кожного та визнати за нею права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частки вказаної квартири після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона та її чоловік, ОСОБА_2 , за Договором довічного утримання посвідченого 15.12.2005 року, за реєстровим номером № 12232, стали співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік, ОСОБА_2 , помер. Вона є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка, так як дві його доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини на її користь. Звернувшись у встановлений законом строк до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Підлісної Ірини Володимирівни з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з підстав неможливості визначення частки померлого у спільному сумісному майні, а саме квартири, яка належить їй та ОСОБА_2 на підставі Договору довічного утримання, посвідченого 15.12.2005 року, за реєстровим номером № 12232. Через те, що нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право власності на спадщину вона не може реалізувати своє право на прийняття спадщини після смерті чоловіка за законом, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду за захистом свої прав.

Представник позивача – адвокат Мосейчук А.І. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача – Харківської міської ради Безродний О.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника Харківської міської ради та ухвалити рішення згідно чинного законодавства, яка не буде порушувати права третіх осіб.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Підлісна І.В. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій проти позовних вимог не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі Договору довічного утримання, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О.Є. 15.12.2005 року, за реєстровим №12232, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передали у власність належну їм на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 43,7 кв.м., загальною площею 64,8 кв.м., на мовах довічного утримання подружжю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с. 15,16).

Факт укладення шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 25).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 744 ЦК України за договором довічного тримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувана утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно до положень ч. З ст. 746 ЦК України, якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 748 ЦК України, набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за Договором довічного утримання, посвідченого 15.12.2005 року, за реєстровим № 12232, стали співвласниками квартири АДРЕСА_1 ., яка належить їм на праві спільної сумісної власності, частки власності 1/1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна № 205111236 від 23.03.2020 року (а.с. 28-32).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувана.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 13).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с. 14).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до копій заяв про відмову від спадщини від 19.06.2019 року дві доньки ОСОБА_2 : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 (а.с. 26 ,27 ).

Згідно копії Постанови приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Підлісної Ірини Володимирівни про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.12.2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з тих підстав, що квартира АДРЕСА_1 належить спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності подружжя на підставі Договору довічного утримання, посвідченого 15.12.2015 року за реєстровим № 12232, в якому частки співвласників квартири не визначені, у зв`язку з чим у приватного нотаріуса відсутня можливість оформити спадщину померлого, оскільки розмір спадкового майна встановити не можливо (а.с. 20).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Згідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування», за загальними правилами частини другої статті 372 ЦК при поділі майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. Розглядаючи спори, пов`язані зі спадкуванням частки в праві спільної сумісної власності, необхідно звертати увагу на те, що згідно зі статтею 368 ЦК спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

В пункті 3.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказано, що розглядаючи спори, пов`язані із спадкуванням частки майна, що у спільній сумісній власності, судам слід звертати увагу на те, що згідно із ст. 368 ЦК спільною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки за домовленістю сторін частки померлого ОСОБА_2 та позивача у праві спільної власності не встановлені, то на підставі Договору довічного утримання, посвідченого 15.12.2005 року, за реєстровим № 12232, вони володіють квартирою номер АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності, частки яких у праві спільної сумісної власності є рівними, тобто по 1/2 у кожного.

А також, враховуючи, що інші спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10- 13, 76-81, 89, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 43,7 кв.м., загальною площею 64,8 кв.м., за Договором довічного утримання, посвідченого 15.12.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О.Є., за реєстровим № 12232, становить 1/2.

Визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 43.7 кв.м.. загальною площею 64,8 кв.м., за Договором довічного утримання, посвідченого 15.12.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О.Є., за реєстровим № 12232, становить 1/2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 43,7 кв.м., загальною площею 64,8 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Харківська міська рада, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7.

Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Підлісна Ірина Володимирівна, АДРЕСА_3 .

Суддя: Я.М. Горбунова