Постанова № 92308644, 20.10.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5498/18

Провадження № 1-кп/487/743/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючий суддя -Нікітін Д.Г.,за участю секретаря - Оцабера М.С.,учасники судового провадження: прокурор -Шиян Є.А.,обвинувачені -ОСОБА_1 , ОСОБА_2 захисники -Завадська Л.М., Матвєєв В.В.

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва підготовче судове засідання по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150030003377 від 25.08.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальне провадження, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.

Заслухавши думку прокурора та інших учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. Дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Миколаєва.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акту прокуророві судом не встановлено.

Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату і місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Таким чином, наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки заявлені раніше ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно нього не відпали.

Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечували, та просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого приходить до наступних висновків:

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вказаних ризиків суд враховує сукупність певних обставин, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_1 з урахуванням можливості переховуватися від органів слідства та суду, впливання на свідків та потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення.

При обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом були враховані вищевказані ризики.

Таким чином, оцінюючи всі обставини у їх сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, а також з врахуванням того, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 оскільки заявлені раніше ризики відповідно до ст.177 КПК України відносно нього не відпали.

Захисник та обвинувачений проти задоволення клопотання заперечували, та просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого приходить до наступних висновків:

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вказаних ризиків суд враховує сукупність певних обставин, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_2 з урахуванням можливості переховуватися від органів слідства та суду, впливання на свідків та потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення.

При обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом були враховані вищевказані ризики.

Таким чином, оцінюючи всі обставини у їх сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, а також з врахуванням того, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України суд -

УХВАЛИВ:

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Радісна, 3 зал судових засідань №3) на 02.11.2020 р. о 11-00 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників судового провадження для участі в судовому засіданні.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою з утримання в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 18 грудня 2020 року (включно).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою з утримання в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 18 грудня 2020 року (включно).

У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисників Завадської Л.М., Матвєєва В.В. - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Суддя: Д.Г.Нікіті