Ухвала суду № 92305628, 20.10.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1377/18

4-с/215/23/20

УХВАЛА

20 жовтня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Квятковського Я.А.,

розглянувши в м.Кривому Розі без фіксування судового засідання технічними засобами матеріали скарги ОСОБА_1 на дії Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання дій незаконними щодо винесення постанови про відкриття провадження-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищезазначена скарга ОСОБА_1 .

Учасники справи в судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду скарги.

Вивчивши матеріали скарги суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12.06.2009 р. (заява № 20347/03), пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням.

Так, відповідно до положень ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Отже, строки для подання скарги є процесуальними та можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Водночас , як передбачено ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 за № 6 (п. 12, 13), скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ, незалежно від місця виконання судового рішення, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченими положеннями ЦПК України.

У даному випадку скарник звернувся до суду в квітні 2020 року, хоча оскаржувана постанова державного виконавця винесена 20.02.20. Більше того, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду скарга ОСОБА_1 не містить, так само як не зазначено дату отримання скаржником оскаржуваної постанови з посиланням (долученням) доказів, поважні причини пропуску процесуального строку .

Відповідно до ч.9 ст.10, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Таким чином , скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. ст.449,175 ЦПК України.

Згідно до ч.9 ст.10 та ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної скарги слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України залишивши її без руху і надавши заявниці строк для усунення вказаних вище недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення процесуального строку з обґрунтування причин його пропуску.

Керуючись ст. ст. 10, 175, 185, 447, 449 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) щодо визнання дій неправомірними – залишити без руху, надавши заявниці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявницею ухвали.

Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків скарга буде вважатись не поданою і повернута заявниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: