Ухвала суду № 92305496, 20.10.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8241/19

Провадження № 2-з/206/22/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., розглянувши у судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання,

ВСТАНОВИВ

15.04.2020 Самарським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» витрати на навчання у розмірі 121450,19 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

19.10.2020 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення та заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження.

Заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження мотивована тим, що у зв`язку з ухваленням заочного рішення Самарським районним судом м. Дніпропетровська, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» витрати на навчання у розмірі 121450,19 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн., відкрито виконавче провадження та проведено ряд виконавчих дій, якими порушуються права відповідача, так як вимоги позивача є безпідставними та не відповідають чинному законодавству. У зв`язку з чим, відповідач просила суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 204/8241/19 від 07.08.2020, що видав Самарський районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» витрат на навчання у розмірі 121450,19 грн. та судовий збір в розмірі 1921,00 грн., в тому числі зупинити вчинення інших виконавчих дій за виконавчим провадженням № 63013398, яке проводиться Самарським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро).

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву про забезпечення позову, заяву про перегляд заочного рішення, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Слід зазначити, що жодною нормою ЦПК України та іншими законодавчими актами не передбачено зупинення стягнення на підставі виконавчого листа при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, а навпаки таке зупинення є повноваженнями державного виконавця.

Зі змісту ст. ст. 149, 150 ЦПК України вбачається, що зупинення стягнення на підставі виконавчих документів можливо лише у разі оскарження боржником виконавчого документу, шляхом подачі відповідної позовної заяви.

Заявником позову до суду не подавалось, наміру подати будь-який позов не заявлено. Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, така подана заявником разом з заявою про перегляд заочного рішення. Однак, нормами ЦПК України не передбачено подання відповідачем заяви про забезпечення позову в такому випадку.

Крім того, ч. 2 ст. 149 ЦПК України чітко визначені стадії розгляду справи, на яких допускається забезпечення позову.

Норми ЦПК України не передбачають подачу відповідачем заяви про забезпечення позову після ухвалення заочного рішення та на стадії розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Слід зазначити, що в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» чітко передбачено, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Таким чином, заявлені вимоги щодо зупинення виконавчого провадження є такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Окрім того, заявником перед судом ставиться питання про перегляд заочного рішення суду, а не оскарження виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

А тому, до даних правовідносин не може бути застосовано п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, отже заява про забезпечення позову, в порушення вимог ст. 151 ЦПК України не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також обґрунтування застування заходу забезпечення позову, який просить застосувати заявник.

Оскільки ОСОБА_1 позов до суду не подавався, наміру подати будь-який позов не заявлено, а перегляд заочного рішення суду за своєю правовою природою не є стадією розгляду справи, а є однією із форм перегляду судових рішень, тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

Отже, обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 01.10.2020 по справі № 524/188/18.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявниці щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, співмірності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявниця просила вжити у порядку забезпечення позову, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 149-154, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.С. Маштак