Постанова № 9230510, 20.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 р. Справа № 2-а-958/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

при секретарі судового засідання: Мороз Вікторії Валентинівні

за участю представників сторін:

прокурора : Сувалов В.О.;

позивача : Балховський С.В. - представник за довіреністю;

відповідача : не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до: ОСОБА_2

про: стягнення 510 грн.

ВСТАНОВИВ :

В березні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Жмеринський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 510 грн. фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до Жмеринського міжрайонного прокурора звернулось територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області щодо примусового стягнення накладеної фінансової санкції з ОСОБА_2.

Підставою застосування фінансової санкції вказали проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в ході якої державними інспекторами територіального управління Головтрансінспекції у Вінницькій області 15.04.2009р. виявлено відсутність ліцензійної картки при експлуатації легкового автомобіля облаштованого як таксі марки ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2. Про виявлене порушення складено акт № 091149 від 15.04.2009р.. 12.05.2009р. начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області винесена постанова № 065365, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до перевізника застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у сумі 510 гривень.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання жодного разу не зявився, в матеріалах справи міститься заява відповідача (а.с.12) в якій він суму позовних вимог в розмірі 510 грн. визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно завдання на перевірку № 105701 від 13.04.2009р., державними інспекторами Андрощуком Л.В., Балховським С.В. була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автомобіля марки ВАЗ 2107, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, виявлено порушення, зокрема: експлуатація легкового автомобіля облаштованого як таксі без наявності ліцензійної картки, про що було складено акт № 091149 від 15.04.2009р..

Із повідомлень (а.с.8,9) вбачається, що ОСОБА_2 двічі повідомлявся про розгляд справи 21.04.2009р. та 12.05.2009р. щодо здійсненого ним порушення. Останнє повідомлення відповідач отримав, що стверджується копію повідомлення про вручення поштового відправлення № 66844, проте на розгляд справи не прибув.

Постановою № 065365 від 12.05.2009 року, винесеною начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовським А.С., за порушення законодавства - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, визначених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.. Згідно супровідного листа № 02-3/1845 від 15.05.2009р. та копії реєстру згрупованих внутрішніх відправлень, копія постанови № 065365 від 12.05.2009р. була направлена на адресу ОСОБА_2.

Сума штрафу відповідачем не була сплачена, зазначене рішення - не оскаржено ні до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю, як передбачено п. 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2006 р., ні до суду, що свідчить про визнання ним вини за вчинене порушення. Таким чином, сума заборгованості відповідача становить 510 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники та водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючим законодавством України щодо проведення перевірки та накладення фінансових санкцій.

Судом також встановлено, що постанова Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій не є виконавчим документом в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", а тому наявні підстави для пред'явлення позову до адміністративного суду.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, ст. 48, 60 Закону України “Про автомобільний транспорт", Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 124 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 23100, код НОМЕР_3) в дохід Державного бюджету України (р/р 31117106700006, код ЄДРПОУ 34701261, Держбюджет м. Жмеринка, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) фінансові санкції в сумі 510 грн. (п'ятсот десять гривень).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 21.04.10

Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович

Копія вірна:

суддя:

секретар:

20.04.2010