Постанова № 9230492, 14.04.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 р.           Справа № 2-а-789/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника позивача - Загороднього Ю.С., представника прокуратури Вінницької області - Жовміра І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубін” про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб

в с т а н о в и в :

У лютому 2010 року прокурор Теплицького району Вінницької області звернувся в суд, в інтересах держави в особі Гайсинської МДПІ, до ТОВ “Рубін” про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Зазначили, що ТОВ «Рубін», зареєстроване, як юридична особа Теплицькою районною державною адміністрацією 28.03.2003 року за № 400.

Посилаючись на те, що за результатами звірки повноти та своєчасності перерахування до бюджету сум податку встановлено, що у відповідача виникла заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 30817,01 грн., позивач вимушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник прокуратури Вінницької області та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просили задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр відправки поштової кореспонденції за 29.03.2010 року.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Враховуючи вищевикладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 20 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 4 статті 14 цього ж Закону, передбачено, що податок на доходи фізичних осіб включений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Судом встановлено, що ТОВ «Рубін», юридична адреса вул. Центральна, 11, с. Розкошівка, Теплицький район, Вінницька область, зареєстроване як юридична особа Теплицькою районною державною адміністрацією Вінницької області 28.03.2003 року.

Відповідно до Довідки повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ «Рубін», підписаної зокрема головним бухгалтером та керівником ТОВ «Рубін»у відповідача станом на 22.02.2010 року існує заборгованість в розмірі 30917,01 грн. (а.с. 3).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-ІІІ).

Згідно підпункту 3.2.1. пункту 3.2 статті 3 цього Закону визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов’язків платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження, згідно статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Положеннями Закону № 2181-ІІІ, зокрема статтею 6 (надіслання податкових вимог), статтею 8 (право виникнення податкової застави), статтею 9 (адміністративний арешт), статтею 10 (продаж активів, що перебувають у податковій заставі) передбачені можливості позасудового урегулювання спору, проте вони не поширюються на заборгованість, яка є предметом спору оскільки перераховані процедури стосуються виключно податкового боргу та узгоджених сум податкового зобов’язання.

Згідно визначенню даному у пункті 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ, “податковий борг” – це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

За правилами встановленими пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Проте, специфіка оподаткування прибутковим податком не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто, узгодження суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб не відбувається, і картки особових рахунків даного податку податковою інспекцією не ведуться.

Таким чином, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не віднесена до категорії узгодженої суми додаткового зобов’язання, ні до податкового боргу. А тому це унеможливлює стягнення вищезазначених сум податковими органами, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 року, якою затверджено Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, оскільки він розроблений на підставі статті 10 Закону № 2181-ІІІ і стосується лише податкового боргу.

Відповідач в добровільному порядку суми заборгованості по податку з доходу фізичних осіб не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Враховуючи те, що на час вирішення справи, доказів про сплату заборгованості по податку з доходів фізичних осіб не має, в зв’язку з чим, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному об’ємі.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" (вул. Центральна, 11, с. Розкошівка, Теплицький район, Вінницька область, р/р 2600810213 в ОД "Райффайзен Банк" м. Вінниця, код ЄДРПОУ 32258343) в місцевий бюджет заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 30917 (тридцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 1 (одну) копійку.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 19.04.2010 року.

Суддя                                                                      Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:                                                            Секретар: