Ухвала суду № 92302916, 20.10.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7788/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі : головуючого - судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Охмака Миколи Васильовича на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чериби В.В.,-

у с т а н о в и в :

05.10.2020 року представник ОСОБА_1 – адвокат Охмак Микола Васильович звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чериби В.В., в якій просить суд визнати дії державного виконавця Шевченківського ВДВС Чериби В.В. щодо винесення 02.02.2000 року постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за без номерним виконавчим провадженням неправомірними; зобов`язати керівника Шевченківського ВСВС в м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати та зняти арешт з майна – боржника ОСОБА_1 , який був накладений на підставі без номерної постанови від 02.02.2000 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В обґрунтування скарги покликається на те, що 24.07.2020 року власнику майна – ОСОБА_1 стало відомо у приватного нотаріуса про накладення арешту на його квартиру АДРЕСА_1 , співвласником якої був раніше судимий, а саме вироком Галицького районного суду м. Львова від 18.12.1999 - ОСОБА_2 . Зазначає, що державний нотаріальний архів у Львівській області надав їм 04.09.2020 року копію без номерної постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС в м. Львів Чериби З.В. про арешт майна боржника від 02.02.2000 року та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої помилково по вині ОСОБА_2 і суду було накладено арешт на квартиру ОСОБА_1 , яка на той час зі слів засудженого ОСОБА_2 належала нібито йому, що не відповідає дійсності. ОСОБА_2 був співвласником спірної квартири до 16 жовтня 1998 року, згідно договору-купівлі продажу усіма співвласниками його родини, дану квартиру було продано – ОСОБА_3 . 13.09.2020 за вих. №194 скаржник звертався до керівника виконавчої служби із заявою про скасування спірної постанови, у якій йому було відмовлено. Вважає дану постанову незаконною та просить суд її скасувати.

У судове засідання представник скаржника ОСОБА_4 не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин у відповідності до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності боржника, державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи, дійсні обставини справи суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частина 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави зняття державним виконавцем арешту з майна. Частиною 5 цієї статті передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Стаття 451 ЦПК України встановлює, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири серії ААН №100439 від 16.10.1998 року за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Мандрощук В.Є., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 було продано вищезгадану квартиру гр. ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу квартири серії ААН №100545 від 15.12.1998 року за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Мандрощук В.Є., ОСОБА_3 було продано вищезгадану квартиру гр. ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстраційного посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.12.1998 року, записаного в реєстрову книгу №37 за реєстровим номером 2384-3, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована на ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В.Є. від 15.12.1998 року за реєстраційним номером 2579.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 03 грудня 1999 року ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією усього його майна в дохід держави.

На виконання судового рішення видано виконавчий лист №1-356 за 1999р.

Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ м. Львова Чериби З.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 02.02.2000 накладено арешт на все майно ОСОБА_2 .

Як вбачається з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на усе нерухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт, а саме на квартиру АДРЕСА_1 на підставі постанови державного виконавця б/н від 02.02.2000, реєстраційний номер обтяження: 4347342.

13.09.2020 скаржник звертався до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), в якій просив скасувати постанову від 02.02.2000 року. Листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) від 25.09.2020 йому відмовлено у скасуванні постанови від 02.02.2000 року, з посиланням на те що, матеріали виконавчого провадження знищені за терміном зберігання та відсутність правових підстав для зняття арешту з майна, відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Беручи до уваги вищенаведене та те, що арешт на майно, засудженого вироком Галицького районного суду м. Львова від 18.12.1999 року ОСОБА_2 до покарання у вигляді позбавлення волі та конфіскацію всього його майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , накладене постановою державного виконавця від 02.02.2000 року, яка йому не належить, оскільки така була продана ним та членами його сім`ї, на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.1998 року до винесення спірної постанови від 02.02.2000 року, наявність обтяження у виді арешту на майно порушує майнові права власника ОСОБА_1 , а тому державний виконавець має вчинити дії по зняттю арешту із зазначеного майна, у зв`язку з чим скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст.447-451 ЦПК України, суд,

постановив:

скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Охмака Миколи Васильовича на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чериби В.В. – задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чериби В.В. від 02.02.2000 року

Зобов`язати керівника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт з майна – боржника ОСОБА_1 , який був накладений на підставі постанови від 02.02.2000 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду апеляційної скарги.

Суддя Р. Б. Єзерський