Ухвала суду № 92302247, 13.10.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/971/20

1-кп/441/185/2020

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

13.10.2020 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.

з участю секретаря судових засідань Сорока М.В.

прокурора Бігун А.

захисника Шніцар А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суховоля Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1 -

за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12013150270000066 від 16.01.2013 р. на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України.

Зокрема, ухвалою судді зі складу колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 19.08.2020 р. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.10.2020 р.

Прокурор у клопотанні від 09.10.2020 р. та в підготовчому судовому засіданні просить про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, мотивуючи тим, що обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, закінчується 15.10.2020 р., а ризики, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на досудовому слідстві та судом при продовженні запобіжного заходу, не відпали, крім цього, зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, що докази, які дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку, що ОСОБА_1 не одружений, дітей та батьків похилого віку не має, не працює, вік і стан здоров`я останнього дозволяє застосувати до нього запобіжний захід, пов`язаний із позбавленням волі, крім того, обвинувачений з місця вчинення кримінального правопорушення зник, приховав сліди шляхом знищення речових доказів, є обізнаним із можливою мірою покарання у разі визнання його винуватим, тому може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків шляхом переконання та залякування, може схиляти їх до зміни наданих ними показань, іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження, зазначив, що підозра є обгрунтованою, вказане в сукупності свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосуванню до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Захисник Шніцар А.О. клопотання прокурора заперечив, мотивуючи в основному тим, що таке клопотання необгрунтоване, доказів на підтвердження ризиків, визначених ст. 177 КПК України, не містить, мотивація прокурора про вчинення підзахисним особливо тяжкого злочину не є підставою для тримання його під вартою, жодного доказу на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень стороною обвинувачення до клопотання не долучено, інше, просить у задоволенні клопотання відмовити та обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 висловився на підтримку позиції свого захисника, вказав, що не має наміру ухилятись від суду, зазначив, що доказів, що підтверджують його вину у справі немає, просить змінити запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

За положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Так, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 31.01.2020 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, а 23.03.2020 р., 14.05.2020 р. такий строк продовжено.

Ухвалою судді зі складу колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 19.08.2020 р. строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 15.10.2020 р. включно.

За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

Обов`язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.

Наведені прокурором у клопотанні та в суді доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Стаття 2 Закону України «Про попереднє ув`язнення» вказує, що метою попереднього ув`язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у суду реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Покликання захисника на недопустимість доказів, якими прокурор обгрунтовує доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень суд до уваги не бере, оскільки такі будуть оцінюватись судом при дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

За положеннями п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, і зокрема, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому його обвинувачують, суд враховує, в тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан його здоров`я, відсутність міцних соціальних зв`язків, зокрема, що обвинувачений за місцем реєстрації не проживає, постійного місця проживання, утриманців та місця роботи не має, не одружений, його майновий стан, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються у вину ОСОБА_1 , поведінку останнього та тяжкі наслідки, що настали, і інші обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів без визначення розміру застави з огляду на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а отже, інший, більш м`який запобіжний захід, в тому числі, цілодобовий домашній арешт, як про це просить обвинувачений, не забезпечить в повній мірі належної поведінки останнього під час розгляду кримінального провадження.

За наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 196, 197, 369-372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою продовжити до 10.12.2020 р. включно.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

В підготовчому судовому засіданні продовжити перерву до 11 год. 00 хв. 03.11.2020 р.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.

Головуючий суддя Перетятько О.В.