Ухвала суду № 92299004, 17.07.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19733/14-к

Провадження № 1-в/761/17/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сидоров Є.В., при секретарі Моісеєву М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання начальника відділу 04/6 прокуратури м. Києва Онищенка С. про визначення подальшої долі речових доказів, у кримінальному провадженні № 12014100000000617, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

20.11.2019 року на розгляд судді надійшло клопотання начальника відділу 04/6 прокуратури м. Києва Онищенка С. про визначення подальшої долі речових доказів, у кримінальному провадженні № 12014100000000617, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, в якому заявник просив суд надіслати до прокуратури м. Києва належним чином завірену копію судового рішення, в частині визначення долі речових доказів - грошових коштів у розмірі 100 000 грн..

Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст.ст. 100, 374, 537 КПК України та обґрунтовує його тим, що в у касі департаменті фінансового забезпечення бухгалтерського обліку МВС України на підставі постанови від 22.12.2011 у кримінальній справі №50-6213 слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва Сотниченка В.С. визнано та приєднано до справи грошові кошти як речові докази у сумі 100 тис. грн. Шевченківським районним судом м. Києва 18.07.2014 по справі (№761/19733/14-к) постановлено вирок відносно ОСОБА_1 та прийнято рішення про долю речових доказів, зокрема мобільних телефонів «Нокія» 6120 та «Моторолла», однак питання про долю грошових коштів вказаним вироком вирішено не було.

У судове засідання учасники провадження не з`явились, однак їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері службової діяльності СУ ГУМВС України в м. Києві здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 12014100000000617, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18 липня 2014 року у справі №761/19733/14-к (провадження №1-кп/761/774/2014) ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 750 (сімсот п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. Звільнено ОСОБА_1 від покарання, призначеного цим вироком, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році». Крім того, вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні, а саме мобільні телефони «Нокія» 6120 та «Моторола».

Положеннями п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно п.п. 4 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема рішення щодо речових доказів і документів.

При чому, з положень ч. 9 ст. 100 КПК України, вбачається, що судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Вирішується питання про долю лише тих речових доказів і документів, які були йому надані.

Суд, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження № 12014100000000617, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, встановив, що стороною обвинувачення у якості речових доказів у кримінальному провадженні грошові кошти у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, які згідно постанови слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва Сотніченко В.С. про визнання та приєднання до справи грошових коштів, як речових доказів та передачу грошових коштів на відповідальне зберігання від 22.12.2011 №б/н визнані речовими доказами у кримінальній справі №50-6213, не надавались.

Тобто зазначене майно не є речовим доказом в рамках кримінальних проваджень № 12014100000000617, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

З вищевикладеного слідує, що питання щодо долі грошових коштів у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, які згідно постанови слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури м. Києва Сотніченко В.С. про визнання та приєднання до справи грошових коштів, як речових доказів та передачу грошових коштів на відповідальне зберігання від 22.12.2011 №б/н визнані речовими доказами у кримінальній справі №50-6213, не може бути вирішено в рамках провадження за клопотанням поданим в порядку виконання вироку суду від 18 липня 2014 року у справі №761/19733/14-к (провадження №1-кп/761/774/2014), а тому у задоволенні клопотання начальника відділу 04/6 прокуратури м. Києва Онищенка С. слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 100, 374, 537 КПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання начальника відділу 04/6 прокуратури м. Києва Онищенка С. клопотання начальника відділу 04/6 прокуратури м. Києва Онищенка С. про визначення подальшої долі речових доказів, у кримінальному провадженні № 12014100000000617, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є.В. Сидоров