Рішення № 92298361, 05.10.2020, Оболонський районний суд міста Києва

05.10.2020 Справа № 756/8140/18

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний 756/8140/18

Провадження №2/756/526/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

представника позивача

ОСОБА_1 адвоката Слободяна В.П.,

представника відповідача

ОСОБА_2 адвоката Прилепи Р.А.,

третьої особи ОСОБА_3 ,

представника третьої особи

ОСОБА_3 адвоката Волкової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , треті особи: Управління житлово - комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування житлом шляхом визнання приватизації житла та свідоцтва про право власності недійсним,

УСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про усунення перешкод у праві користування житлом шляхом визнання приватизації житла та свідоцтва про право власності недійсним, посилаючись на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 , яка складається з трьох кімнат, була надана ОСОБА_8 на сім`ю з п`яти осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2015 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 визнано такими, що втратили право користування спірною квартирою.

В подальшому у спірній квартирі без їх згоди зареєстровано ОСОБА_6 - мати ОСОБА_7 , яка разом з ОСОБА_2 приватизували спірну квартиру та отримали відповідне свідоцтво про право власності.

Позивачі вказують, що у 2004 році відповідачі вже намагалися позбавити їх житла таким чином.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.09.2004 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 визнано такими, що втратили право користування спірною квартирою, після чого спірна квартира була приватизована на неповнолітню ОСОБА_2 та видано відповідне свідоцтво про право власності.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.07.2009 вказане свідоцтво про право власності визнано недійсним.

Як зазначають позивачі, відповідачі починаючи з 2004 року чинять їм перешкоди у користуванні спірною квартирою.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2018 було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 03.09.2019 було задоволено заяву ОСОБА_3 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

При винесенні вказаної ухвали суд виходив із того, що на підставі договору купівлі - продажу квартири від 26.07.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_13 купила квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до договору купівлі - продажу квартири від 14.09.2017 ОСОБА_13 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 .

Таким чином право власності на спірну квартиру належить третій особі ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, позивачі просять усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним її приватизації та свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 та ОСОБА_6 19.05.2017 органом приватизації державного фонду - управління житлово-комунального господарства Оболонської РДА в м. Києві.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Інші позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

В процесі розгляду справи сторони неодноразово виказували можливість врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди, однак сторона позивачів звернулися до суду із заявами про відмову від укладення мирової угоди.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Третя особа Управління житлово - комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання свого представника не направила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М.О., реєстровий №1952, право власності зареєстровано за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивачі почали цікавитися квартирою лише через 2 роки після її приватизації та продажу, до того жодних заходів спрямованих на вселення до квартири не вживали. Крім того, весь час позивачі проживають у с. Горенка Київської області. Вказали, що виключно ОСОБА_3 несе тягар утримання квартири, позивачі в цьому участі не приймають.

Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі ордеру на жиле приміщення №318554 серія Г ОСОБА_8 отримав жиле приміщення, яке складається з трьох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , на сім`ю із п`яти осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Згідно довідки №377 від 24.06.2015, виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва, в квартирі АДРЕСА_1 на той час були зареєстровані: ОСОБА_2 - наймач, ОСОБА_7 - мати, ОСОБА_12 - батько, ОСОБА_1 - дядько, ОСОБА_5 - брат, ОСОБА_4 - тітка (а.с. 8).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25.11.2008 позов ОСОБА_12 , ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задоволено, визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вселення, визнання приватизації незаконною, визнання свідоцтва про право власності незаконним відмовлено.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21.04.2009 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вселення, визнання приватизації незаконною, визнання свідоцтва про право власності незаконним залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.07.2009 скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25.11.2008 та додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21.04.2009 та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , які діяли в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг Оболонського району м. Києва» про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, відмовлено. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено, вселено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1 , визнано недійсними свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 12.11.2004 та розпорядження №2772 органу приватизації Оболонського району м. Києва від 12.11.2004.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2015 позовні вимоги ОСОБА_12 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_7 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування спірною квартирою.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.10.2017 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.11.2017 заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2015 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування спірною квартирою відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.03.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2015 за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: ОСОБА_7 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - закрито.

Зі змісту зазначених судових рішень убачається, що постановою Верховного Суду від 12.09.2018 касаційну скаргу ОСОБА_12 та ОСОБА_7 залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 28.11.2017 залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що висновки апеляційного суду щодо безпідставності вимог позивача є обґрунтованими та правильними по суті, оскільки при вирішенні спору достеменно встановлено, що відповідачі у спірній квартирі не проживають з незалежних від них на те причин, оскільки з 2010 року в квартирі проживають квартиранти, між сторонами існують неприязні стосунки і ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями судових рішень у інших справах, відповідачі вважають своїм єдиним місцем проживання спірну квартиру та несуть витрати на її утримання.

Вказаними судовими рішеннями також встановлено, що станом на час розгляду позову та ухвалення рішення спірна квартира не була приватизована та знаходилася в комунальній власності.

Згідно свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 19.05.2017, виданого на підставі розпорядження від 19.05.2017 №1992, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рівних частках.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачами спірну квартиру було відчужено ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу квартир від 26.07.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., реєстровий номер №3955.

В подальшому ОСОБА_13 відчужила вказану квартиру ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рисс М.О., реєстровий №1952.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №97286583 від 14.09.2017 спірна квартира належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи наявність судових рішень якими встановлено неправомірність визнання позивачів такими, що втратили право користування спірною квартирою, суд приходить до висновку про те, що спірна квартира була приватизована без дотримання вимог чинного законодавства та врахування прав позивачів.

Враховуючи вказані обставини, суд не може прийти до висновку про добросовісність дій відповідачів щодо отримання спірної квартири у спільну часткову власність внаслідок приватизації.

Статтею 345 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки.

Приватизація здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та однокімнатних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Пунктом 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Приватизація є договором між державою та громадянином про безоплатну або частково оплатну передачу йому у власність квартири у якій він постійно проживає.

Оскільки позивачі не втратили право користування спірним житловим приміщенням, передача квартири у власність відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» повинна була здійснюватися за їх згодою та участю.

У зв`язку з тим, що право позивачів на участь у приватизації житла порушено, позовні вимоги про визнання недійсними Свідоцтво про право власності від 19.05.2017, виданого на підставі розпорядження від 19.05.2017 №1992 Органом приватизації державного житлового фонду - управлінням житлово - комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спірна квартира перебуває у приватній власності третьої особи, проте про визнання недійсними відповідних правочинів, згідно з якими до неї перейшло право власності на спірну квартиру, позивачі вимог не заявляли, тому позов підлягає задоволенню у межах заявлених позовних вимог.

Разом з тим, положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Натомість за змістом позову убачається, що позивачі не є власниками спірного майна, оспорюють право інших осіб на спірну квартиру, яка була приватизована без їхньої на те згоди та всупереч вимог чинного законодавства.

Таким чином, позивачами невірно обраний спосіб захисту, у зв`язку з чим достатнім способом захисту порушених прав позивачів суд вважає визнання недійсною приватизації та свідоцтва про право власності, виданого на її підтвердження.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ), треті особи: Управління житлово - комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 16, код ЄДРПОУ 37445395), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про усунення перешкод у праві користування житлом шляхом визнання приватизації житла та свідоцтва про право власності недійсним - задовольнити частково;

Визнати недійсними приватизацію та Свідоцтво про право власності від 19.05.2017 Серії НОМЕР_1 , виданого на підставі розпорядження від 19.05.2017 №1992 Органом приватизації державного житлового фонду - управлінням житлово - комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити;

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_6 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. з кожного;

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_6 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) судовий збір на користь держави у розмірі 352 грн. 40 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 05.10.2020

Суддя О.В. Диба