Рішення № 92296260, 16.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року м. Київ № 640/4450/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28 травня 2019 року №№ 0278052-1305-2651, 0278053-1305-2651, 0278056-1305-2651, 0278054-1305-2651, 0271453-1305-2651, 0271452-1305-2651, 0271451-1305-2651, 0271450-1305-2651, 0271449-1305-2651, 0271448-1305-2651, 0271447-1305-2651, 0271446-1305-2651, 0271445-1305-2651, 0271444-1305-2651, 0271443-1305-2651, 0271442-1305-2651, 0271441-1305-2651, 0271440-1305-2651, 0271439-1305-2651, 0271438-1305-2651, 0271437-1305-2651, 0271435-13005-2651 на загальну суму 341 409,88 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначила, що вона є сільськогосподарським товаровиробником, а об`єкти нерухомості дійсно використовуються позивачем в сільськогосподарських цілях, тому обґрунтованим є застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України до об`єктів нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/640/4450/20.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення, прийняті відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року зобов`язано ОСОБА_1 надати суду протягом 5-ти днів з дня отримання даної ухвали: належним чином завірені копії документів на підтвердження статусу сільськогосподарського товаровиробника, та використання об`єктів нерухомості в сільськогосподарських цілях.

09 липня 2020 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшли додаткові документи на підтвердження статусу сільськогосподарського товаровиробника, та використання об`єктів нерухомості в сільськогосподарських цілях.

Відзив мотивований тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження статусу сільськогосподарського товаровиробника, та використання об`єктів нерухомості в сільськогосподарських цілях, відтак пільги, визначені підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, на позивача не розповсюджуються.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Судом встановлено, не спростовано позивачем та відповідачем, що за даними інформаційно-телекомунікаційної системи станом на 28 травня 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано на правах власності наступні об`єкти нерухомості:

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 27,5 кв.м.;

будівля за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 40,8 кв.м.;

інше, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 76,9 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 99,4 кв.м.;

квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 116,7 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 127,7 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 152 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 246,2 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 264,1 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 297,6 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 404,1 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 540 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 549,5 кв.м.;

комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 676,3 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 792,4 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 821,3 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 833,6 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 843,2 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1395,3 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1502,2 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1605,2 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1738,6 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2430 кв.м.;

нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 94,8 кв.м..

28 травня 2019 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, наступними податковими повідомленнями - рішеннями:

№ 0278052-1305-2651 на суму 57364,04 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1738,6 кв.м.);

№ 0278053-1305-2651 на суму 70234,45 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2430 кв.м.);

№ 0278056-1305-2651 на суму 4344,74 грн (квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 116,7 кв.м.);

№ 0278054-1305-2651 на суму 143,15 грн (інше, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 76,9 кв.м.);

№ 0271453-1305-2651 на суму 10052,10 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 540 кв.м.);

№ 0271452-1305-2651 на суму 29880,80 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1605,2 кв.м.);

№ 0271451-1305-2651 на суму 4916,22 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 264,1 кв.м.);

№ 0271450-1305-2651 на суму 2377,14 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 127,7 кв.м.);

№ 0271449-1305-2651 на суму 10228,94 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 549,5 кв.м.);

№ 0271448-1305-2651 на суму 1850,33 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_13, загальною площею 99,4 кв.м.);

№ 0271447-1305-2651 на суму 15696,17 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 843,2 кв.м.);

№ 0271446-1305-2651 на суму 2829,48 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 152 кв.м.);

№ 0271445-1305-2651 на суму 4583,01 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 246,2 кв.м.);

№ 0271444-1305-2651 на суму 15288,20 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 821,3 кв.м.);

№ 0271443-1305-2651 на суму 12589,32 грн (комплекс за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 676,3 кв.м.);

№ 0271442-1305-2651 на суму 27963,45 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1502,2 кв.м.);

№ 0271441-1305-2651 на суму 1764,70 грн. (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 94,8 кв.м.);

№ 0271440-1305-2651 на суму 5539,82 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 297,6 кв.м.);

№ 0271439-1305-2651 на суму 14750,53 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 792,4 кв.м.);

№ 0271438-1305-2651 на суму 7522,32 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 404,1 кв.м.);

№ 0271437-1305-2651 на суму 15517,46 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 833,6 кв.м.);

№ 0271435-1305-2651 на суму 25973,51 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1395,3 кв.м.).

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до положень пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, зокрема, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пунктами 30.1, 30.2., 30.3., 30.8, підпункту "г" пункту 30.9 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга, це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Податкова пільга надається шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до положень підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Проте, згідно положень статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" визначено, що виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно - правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності.

Визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовуються виключно для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", що прямо визначено самим підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Таким чином, до спірних правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки дане положення не застосовується, оскільки відноситься до розділу ХІІ "Податок на майно".

Відповідно до літери "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основний код КВЕД фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, тобто ФОП ОСОБА_2 є сільськогосподарським виробником.

Виходячи з положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарської силоси та інше.

Матеріали справи містять копію листа Дівчинської сільської ради Стовп`язького Старостинського округу Переяслів-Хмельницького району Київської області від 02 липня 2020 року № 1-16, наданого у відповідь на запит позивача від 30 червня 2020 року № 01/06, яким повідомлено про використання в сільськогосподарських цілях наступних приміщень:

Ѕ частини площадки для літніх загонів, що розташована по АДРЕСА_5 - використовується для випасу овечок;

корівник, що розташований по АДРЕСА_5 - використовується склад;

млин, що розташований по АДРЕСА_6 - використовується під склад міндобрив;

плотні, що розташовані по АДРЕСА_6 - використовуються;

контори, що розташовані по АДРЕСА_6 - використовуються;

цибульник, що розташований по АДРЕСА_6 - використовується під склад;

сінник, що розташований по АДРЕСА_5 - використовується під склади;

бойні, що розташовані по АДРЕСА_5 - знаходяться в аварійному стані;

приміщення гаража, що розташований по АДРЕСА_7 - викоритсовується;

механічна майстерня, що розташована по АДРЕСА_7 - використовується;

свинарник, що розташований по АДРЕСА_8 - використовується;

будинок тракторної бригади з прибудовою, що розташований по АДРЕСА_7 - використовується;

телятник АДРЕСА_9 - використовуються;

телятник АДРЕСА_10 - використовується;

приміщення, що розташована по АДРЕСА_5 - знаходиться в аварійному стані;

комплексу зі складу ПММ та заправки, що розташовані по АДРЕСА_6 - використовується;

телятник АДРЕСА_11 - використовується;

сінник, що розташований по АДРЕСА_7 - використовується;

нежитлова будівля, що розташована по АДРЕСА_8 - знаходиться в аварійному стані;

сінник, що розташований по АДРЕСА_5 - використовується.

Таким чином, вищезазначені нежитлові приміщення, що належить позивачу на праві власності, не є об`єктами оподаткування, згідно літери "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, оскільки використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником шляхом розведення великої рогатої худоби молочних порід.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що у позивача не виникло обов`язку по сплаті податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки, оскільки позивач фактично є сільськогосподарським товаровиробником, виходячи з положень статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис", тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №№ 0278054-1305-2651, 0271453-1305-2651, 0271452-1305-2651, 0271451-1305-2651, 0271450-1305-2651, 0271449-1305-2651, 0271448-1305-2651, 0271447-1305-2651, 0271446-1305-2651, 0271445-1305-2651, 0271444-1305-2651, 0271443-1305-2651, 0271442-1305-2651, 0271441-1305-2651, 0271440-1305-2651, 0271439-1305-2651, 0271438-1305-2651, 0271437-1305-2651, 0271435-13005-2651 є необґрунтованими і підлягають скасуванню.

01 жовтня 2020 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов деталізований розрахунок податкового органу відносно кожного податкового повідомлення - рішення, зокрема у вказаних поясненнях відповідачем зазначено, що податкові повідомлення - рішення № 0278052-1305-2651 на суму 57364,04 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1738,6 кв.м.) та № 0278053-1305-2651 на суму 70234,45 грн (нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2430 кв.м.) відкликані, проте, враховуючи ненадання будь -яких доказів відкликання вказаних податкових повідомлень - рішень, керуючись приписами статті 14 Податкового кодексу України, суд вважає доцільним скасувати вказані податкові повідомлення - рішення.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0278056-1305-2651 на суму 4344,74 грн (квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 116,7 кв.м.) суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивачу на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 116,7 кв.м.

Відповідно, податковим повідомленням - рішенням № 0278056-1305-2651 від 28 травня 2019 року позивачу, відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України позивачу нараховано земельний податок за 2018 рік на суму 4344,74 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 826/27202/15 суд наголосив на необхідності з`ясування того чи внесена земельна ділянка, яка знаходиться під приміщенням, що належить платнику податків до Державного земельного кадастру, а також дотримання контролюючим органом вимог щодо нарахування земельного податку пропорційно частки кожної особи у спільній частковій власності багатоквартирного будинку.

Пункт 287.8 ст. 287 ПК України, закріплює обов`язок сплати до бюджету земельного податку власником нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тобто, об`єктом оподаткування у даному випадку є площа земельної ділянки під належним позивачу приміщенням з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", та підпункту 14.1.205 пункту 14.1 статті 14 ПК України, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували розмір площі прибудинкової території та виділення частки прибудинкової території пропорційно до площі належного позивачу жилого приміщення, що суперечить приписам статті 287 ПК України.

Враховуючи, що підставою для нарахування земельного податку є виключно дані Державного земельного кадастру, натомість відповідачем здійснено таке нарахування виходячи з даних, отриманих з неналежних джерел, а також без відповідного визначення площі земельної ділянки, яка є об`єктом оподаткування, суд вважає, що проведений відповідачем розрахунок є необґрунтованим та таким, що не може слугувати підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві від 28 травня 2019 року №№ 0278052-1305-2651, 0278053-1305-2651, 0278056-1305-2651, 0278054-1305-2651, 0271453-1305-2651, 0271452-1305-2651, 0271451-1305-2651, 0271450-1305-2651, 0271449-1305-2651, 0271448-1305-2651, 0271447-1305-2651, 0271446-1305-2651, 0271445-1305-2651, 0271444-1305-2651, 0271443-1305-2651, 0271442-1305-2651, 0271441-1305-2651, 0271440-1305-2651, 0271439-1305-2651, 0271438-1305-2651, 0271437-1305-2651, 0271435-13005-2651.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 3414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 10 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова