Рішення № 92296229, 15.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Київ № 826/9148/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Громадської організації «Борщагівська Січ»

ОСОБА_1 ,

до: Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,

Головного управління Держгеокадастру у Київській області

треті особи, які ОСОБА_2 ,

заявляють не Державна архітектурно-будівельна інспекція України

самостійних вимог

на предмет спору:

про визнання нечинним рішення, визнання протиправними та

скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Борщагівська Січ» (далі - позивач 1 або ГО «Борщагівська Січ») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради (надалі - відповідач 1 або Сільська рада) та Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі (нижче - відповідач 2 або ГУ Держгеокадастру у Київській області), у якому просить суд:

- визнати нечинним рішення відповідача 1 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: Київська область, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 9 (кадастровий №3222485901:01:049:0047);

- зобов`язати відповідача 2 скасувати внесену інформацію до Держгеокадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач 1 посилається на те, що спірні дії та рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради є протиправними, оскільки відповідачем 1 порушено процедуру прийняття рішення про зміну цільового призначення, зокрема включення цього питання до порядку денного. А саме вказано, що всупереч нормам ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до порядку денного засідання 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської ради від 23.08.2012 не було включено питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Крім того позивачем 1 зазначено, що відповідачем порушено норми ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки не було оприлюднено проекту вказано рішення.

Також позивач 1 посилався на ту обставину, що всупереч нормам ст. 20 Земельного кодексу та «Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 11.04.2002 (скорочено - Порядок № 502) підчас розгляду питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки не було надано та досліджено жодного документа, що мав слугувати підставою для прийняття відповідного рішення ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2016 (суддя Кузьменко В.А. ) позовну заяву Громадської організації «Борщагівська Січ» залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2016 (суддя Кузьменко В.А.) відкрито провадження у справі № 826/9148/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

20.10.2016 представником позивача 1 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи до вирішення питання про об`єднання справи № 826/9148/196 та № 826/16129/16 в одне провадження.

20.10.2016 від представника третьої особи ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в якому останній повністю заперечує проти задоволення позову, вважає його доводи безпідставними та необґрунтованими, з огляду на недоведеність порушених прав та інтересів позивача 1, оскільки відповідно до норм ст. 55 Конституції України та ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у подальшому - КАС України) до суду має право звернутись будь-яка особа, якщо її права порушуються, або якщо рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Також в запереченнях зазначено про відсутність в позові чітких вказівок щодо предмету оскарження та використання позивачем 1, всупереч ст. 70 КАС України, доказів отриманих незаконним шляхом, а також подання позовної заяви оформленої з низкою порушень, зокрема в розріз нормам ст. 105 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів позивач обґрунтовує зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, натомість позов не містить обґрунтувань в частині порушень законодавства відповідачем 2.

20.10.2016 від представника відповідача 1 до суду також було подано заперечення, в яких відповідач наголосив на порушення ГО «Борщагівська Січ» 6-місячного строку звернення до суду встановленого ст. 99 КАС України, та зазначив про недоведеність наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача 1 відповідно до норм КАС України, та тому просив відмовити в задоволенні позову.

23.01.2017 від представника третьої особи Алейнікова С.О. найшло клопотання про заміну неналежного відповідача з Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Києво-Святошинському районі Київської області на Головне управління Держгеокадастру у Київській області та клопотання про об`єднання справ № 826/9148/16 та № 826/16129/16 в одне провадження.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2017 судом задоволено клопотання про заміну відповідача на Головне управління Держгеокадастру у Київській області та об`єднано позовні вимоги у справі № 826/9148/16 за позовом Громадської організації «Борщагівська Січ» та № 826/16129/16 за позовом ОСОБА_1 в одне позовне провадження.

Також, в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 826/16129/16 за позовом ОСОБА_1 (в тексті - позивач 2 або ОСОБА_1 ) до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (23.11.2016), позивачка просила:

1) визнати протиправним та скасувати рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.03.2012 № 39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 »;

2) визнати протиправним та скасувати рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2012 №11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047);

3) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати внесену до Держгеокадастру інформацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 3222485901:01:049:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач 2 посилається на те, що рішення відповідача 1 прийнято з порушенням Конституції України, земельного, лісового, містобудівного законодавства, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», безпідставно та у спосіб не передбачений цим законом, не пропорційно, без дотримання необхідного балансу для прав, свобод та інтересів позивача 2 та територіальної громади, з порушенням встановленого законодавством порядку зміни цільового призначення земельної ділянки, що призвело порушень прав позивача 2 гарантованих нормами ст. 50 Конституції України.

У своєму позові ОСОБА_1 зауважує, що відповідачем 1 при прийнятті оскаржуваних рішень були порушені норми ст.ст. 42, 46, 53,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме вказано, що засідання сесії ради, на якому було прийнято оскаржуване рішення від 23.08.2012 було проведено заступником сільського голови - ОСОБА_5 .

Водночас, позивачем 2 зазначено, що відповідно до вимог п. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» протоколи сесії сільської, селищної, міської ради та прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

Крім того ОСОБА_1 стверджує, що формування порядку денного відбувалось за відсутності сільського голови, оскільки останній станом на 23.08.2012 перебував у черговій відпустці.

В обґрунтування свого позову позивач 2 також зазначила про порушення відповідачем 1 вимог ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки в порушення вимог відповідачем 1 не були оприлюднені, ані проект оскаржуваного рішення від 23.08.2012, ані порядок денний 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, ані прийняте оскаржуване рішення від 23.08.2012, що свідчить про порушення процедури прийняття останнього.

Разом з цим, у своєму позові ОСОБА_1 зауважує, що всупереч нормам ст.20 Земельного кодексу та Порядку №502 підчас розгляду питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки відповідачу 1 не було подані матеріали проекту відведення земельної ділянки з відповідними перепогодженнями органів виконавчої влади, та не надано висновку Державного агентства лісових ресурсів України, оскільки відповідачем 1 було протиправно видано довідку про відсутність зелених насаджень на зазначеній земельній ділянці.

Також позов обґрунтовано тим, що зазначені рішення відповідача 1 відповідно до вимог Земельного кодексу та Закону України «Про курорти» є протиправними, оскільки земельна ділянка щодо якої прийнято оскаржуване рішення межує з земельною ділянкою цільове призначення якої визначено «для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів» та що ця земельна ділянка відноситься до земель оздоровчого призначення.

Мотивуючи свій позов щодо протиправності рішення відповідача 1 від 29.03.2012 позивачем 2, крім іншого, вказано про порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме прийняття оскаржуваного рішення за відсутності затвердженої відповідно до вимог закону містобудівної документації, а саме генерального плану, детального плану територій та плану зонування території села Петропавлівська Борщагівка.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2016 (суддя Качур А.І. ) відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

22.11.2016 представником позивача 2 подано клопотання про заміну неналежної сторони - відповідача у справі, з Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Києво-Святошинському районі Київської області на Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

28.11.2016 ОСОБА_2 подав до суду заяву про вступ у справу, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2016 судом задоволено клопотання про заміну відповідача на Головне управління Держгеокадастру у Київській області, прийнято заяву про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 та задоволено клопотання про залучення в якості третьої особи ОСОБА_2

19.01.2017 до суду надійшли пояснення від представника позивача 2, в якому останній повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

23.01.2017 представником відповідача 1 подано клопотання про витребування у Києво-Святошинської місцевої прокуратури оригіналів або належним чином завірених документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2017 витребувано у Києво-Святошинської місцевої прокуратури (адреса: 08131, Київська область, Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67) оригінали або належним чином завірені копії наступник документів, зокрема:

- протокол засідання 14-ї сесії Сільради від 12.08.2012 з доданими матеріалами, Рішення № 11;

- протокол засідання 12-ї сесії Сільради від 23.03.2012 з доданими матеріалами, Рішення № 39;

- книга обліку реєстрації рішень сесії Сільради за 2011-2012 роки.

13.02.2017 до суду надійшли пояснення від представника позивача 2, якими останній додатково обґрунтував порушення діями та рішеннями відповідача 1 прав позивача2.

06.04.2017 під час попереднього судового засідання представником третьої особи ОСОБА_2 до суду були подані заперечення на адміністративний позов, в якому останній зазначив про бездоказовість та необґрунтованість позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на недоведеність порушення законних прав та інтересів позивача 2. А саме вказано про відсутність відповідно до положень ст. 55 Конституції України та ст.ст. 3, 6 КАС України порушеного права позивача 2, та неналежне посилання на порушення відповідачем 1 норм ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того зазначено про безпідставність та необґрунтованість посилань позивача 2 на порушення відповідачем 1 норм ст.ст. 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки на думку третьої особи навіть у разі відсутності на засіданні тієї чи іншої сесії ради голови сільської ради ОСОБА_7 , факт підписання ним рішення, що оформляється та вступає в силу після завершення сесії не протирічить Закону, а наявність чи відсутність порушень під час проведення засідання може бути підтверджена лише після аналізу протоколу відповідного засідання.

Також представником третьої особи ОСОБА_2 заявлено клопотання про об`єднання в одне позовне провадження позовні вимоги в адміністративних справах № 826/9148/16 (за позовом Громадської організації «Борщагівська Січ») та № 826/16129/16 (за позовом ОСОБА_1 ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2017 клопотання про об`єднання справ в одне провадження задоволено, передано адміністративну справу № 826/16129/16 судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кузьменко В.А. для вирішення питання щодо об`єднання та спільного розгляду з адміністративною справою № 826/9148/16.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 4515 справу передано на розгляд судді ОСОБА_8 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2017 судом прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання на 06.02.2018.

06.02.2018 розгляд справи було відкладено до 22.03.2018.

22.03.2018 до суду від представника третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких останній зауважив на недоведеності порушення законних прав та інтересів позивача 1 та позивача 2 оскаржуваними рішеннями Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Крім того в своїх поясненнях третя особа зазначила про відсутність порушення відповідачем 1 положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заперечила проти заяви позивача 2 про збільшення позовних вимог, та зауважила, що в разі задоволення позову буде порушено правила пропорційності та балансу інтересів права інших мешканців села Петропавлівська Борщагівка. Також вказано про невірне тлумачення позивачами положень Лісового кодексу та Закону України «Про курорти».

Протокольною ухвалою суду від 22.03.2018 відхилено клопотання про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 22.03.2018 розгляд справи відкладено на 19.04.2018.

29.03.2018 представником позивача 2 було подано до суду відповідь на пояснення третьої особи ОСОБА_9 та зазначено про безпідставність та необґрунтованість аргументів третьої особи.

19.04.2018 відповідачем 1 було подано суду заперечення на відповідь позивача, та зазначено свою позицію про відсутність порушень у Сільської ради та недоведеності незаконності дій при прийняті останньою оскаржуваних рішень. Крім зазначених раніше аргументів зауважено, що позивачем 1 не доведено факти того, що в день проведення 14 сесії 6 скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, голова сільської ради ОСОБА_4 був відсутній на сесії, а надана копія розпорядження № 39 «Про відпустку ОСОБА_4 » доводить на думку відповідача 1 правові підстави для відпустки, але не свідчить про фактичну відсутність його під час проведення сесії. Також відповідач 1 вважає що позивачем 1 не доведено незаконності дій голови сільської ради ОСОБА_4 в частині підпису на рішеннях сільради, оскільки голова підписує всі рішення ради та профільний закон жодних обмежень для цього не встановлює.

19.04.2018 оголошено про початок розгляду справи по суті, заслухано пояснення сторін та на стадії дослідження доказів у справі ухвалено повторно витребувати у Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області належним чином засвідчені копії матеріалів, вилучених в ході досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2015110200003199 від 27.08.2015, а саме:

- протокол засідання 14-ї сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12.08.2012 з доданими матеріалами, рішення № 11;

- протокол засідання 12-ї сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.03.2012 з доданими матеріалами, рішення № 39;

- книгу обліку реєстрації рішень сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за 2011-2012 роки.

Листом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 04.05.2018 № 9986 вих-18 було повідомлено суд, виконання ухвали суду про витребування матеріалів неможливе, оскільки на даний час у провадженні прокуратури матеріали кримінального провадження № 2015110200003199 від 27.08.2015 не перебувають

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2018 витребувано у Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області докази оприлюднення рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий № 3222485901:01:049:0047).

З огляду на ненадання відповідачем 1 витребуваних раніше ухвалою суду доказів, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 повторно витребувано у Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області докази оприлюднення рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий № 3222485901:01:049:0047).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 витребувано у Слідчого управління з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України належним чином засвідчені копії матеріалів, вилучених в ході досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200003199 від 27.08.2015, а саме:

- протокол засідання 14-ї сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 12.08.2012 з доданими матеріалами, рішення № 11;

- протокол засідання 12-ї сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.03.2012 з доданими матеріалами, рішення № 39;

- книгу обліку реєстрації рішень сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за 2011-2012 роки.

02.08.2018 на виконання вимог ухвали суду Генеральною прокуратурою України було направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва копії витребуваних документів, а також копію рішення № 39 з додатками.

02.10.2018 від представника позивача 2 надійшли пояснення, в яких останній повністю підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

03.10.2018 до суду надійшли пояснення відповідача 1, в яких він заперечував проти доводів викладених позивачами у позовних заявах та додаткових поясненнях. При цьому наголосив про дотримання Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту роботи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради IV скликання затвердженого рішенням ради № 2 від 23.12.2010. А саме, належним підписом оскаржуваних рішень сільської ради її головою та наданням всіх документів проекту відведення земельної ділянки відповідними органами виконавчої влади.

04.10.2018 представником третьої особи подано до суду пояснення, в яких останній наголошує на відсутності порушень відповідача 1 при прийнятті рішень та просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та Громадської організації «Борщагівська Січ».

04.10.2018 суд, враховуючи клопотання представників позивача 2 та третьої особи ОСОБА_2 , ухвалив перейти до стадії письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 714712 від 19.12.2008 на підставі рішення 14-ї сесії 5-го скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 25.09.2008 № 51 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,9000 га, яка розташована АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047); цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, між ТОВ «Житлоінбуд-2» (ПОКУПЕЦЬ) та ОСОБА_4 (ПРОДАВЕЦЬ) було укладено попередній договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.

З метою укладення остаточного договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9 га, яка розташована АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047) ОСОБА_4 звернувся з відповідною заявою про надання дозволу на зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва багатоповерхових житлових будинків.

Рішенням 12-ої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.03.2012 № 39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 », розглянувши розроблений генеральний план села Петропавлівська Борщагівка, керуючись ст. 20 Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку зміни цільового призначення земель, було прийнято рішення дати дозвіл ОСОБА_4 на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення площею 0,9 га з ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва багатоповерхових житлових будинків в АДРЕСА_1 .

Рішенням 14-ої сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2012 №11, розглянувши розроблений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,9 га гр. ОСОБА_4 з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоповерхових житлових будинків, яка розташована в АДРЕСА_1 , керуючись ст.ст. 12, 20, 186 Земельного кодексу України, розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядку зміни цільового призначення земель було прийнято рішення:

- затвердити розроблений ТОВ «НВФ» Азимут Груп» проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,9000 га гр. ОСОБА_4 з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоповерхових житлових будинків, яка розташована в АДРЕСА_1 ;

- змінити цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_4 загальною площею 0,9 га з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоповерхових житлових будинків, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та наданих Генеральною прокуратурою України копій оскаржуваних рішень №11 та № 39 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, а також відповідних додатків до них, протоколу засідання 12 сесії та протоколу засідання 14сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради при прийнятті рішення №39 від 29.03.2012 відповідачем 1 було розглянуто наступні документи:

- заяву ТОВ «Житлоінбуд-2» про надання дозволу на зміну цільового призначення від 03.02.2012;

- попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки між ТОВ «Житлоінбуд-2» та ОСОБА_4 ;

- державний акт ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку від 19.12.2008;

- схему розташування земельної ділянки кадастровий №3222485901:01:049:0047;

- заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціального призначення від 13.02.2012.

Як видно з протоколу 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 29.03.2012 сесію відкрив і проводив заступник сільського голови Тітов В.І. і секретар ради ОСОБА_10 .

На зазначеній сесії ради було прийнято рішення №39 про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 , про що проголосувало 27 депутатів ради.

Водночас рішення № 39 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради підписано головою сільської ради ОСОБА_4 , який зазначене засідання ради не відкривав та не проводив.

В свою чергу при прийнятті рішення № 11 від 23.08.2012 відповідачем 1 було розглянуто наступні документи:

- висновок Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області від 26.06.2012 №8220 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель призначених для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків гр. ОСОБА_4 , яка розташована в АДРЕСА_1 ;

- умови відведення земельної ділянки від 26.02.2012 №8219, видані Управлінням Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області;

- висновок Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації від 06.07.2012 №2282 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надано дозвіл на видачу державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків;

- висновок Управління культури та туризму Київської обласної державної адміністрації від 03.07.2012 №11/1219 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 13.07.2012 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- акт ДЗ «Києво-Святошинської районної санітарно-епідеміологічної станції» МОЗ України від 04.07.2012 №826 про придатність зазначеної земельної ділянки для зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування житлових будинків.

Як убачається з протоколу 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23.08.2018 сесію відкрив і проводив заступник сільського голови Тітов В.І. і секретар ради ОСОБА_10 .

На зазначеній сесії ради було прийнято рішення №11 про розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється гр. ОСОБА_4 , яка розташована в АДРЕСА_1 , про що проголосувало 25 депутатів ради.

Водночас рішення № 11 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради підписано головою сільської ради ОСОБА_4 , який зазначене засідання ради не відкривав та не проводив, і станом на 23.08.2012 перебував у черговій відпустці, про що свідчить відповідне розпорядження виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 13.08.2012 №39 про відбуття ОСОБА_4 у чергову відпустку на 15 календарних днів з 16.08.2012.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зауважує на таке.

Так вирішуючи по суті заявлене представником відповідача 1 клопотання про залишення позовної заяви Громадської організації «Борщагівська Січ» без розгляду, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАСУ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 100 КАСУ, (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За ч. 2 ст. 122 КАСУ (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) , для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАСУ якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду в жовтні 2016 року та зазначила, що про порушення свої прав та інтересів гарантованих Конституцією України вона дізналась 15.09.2016 з публікації на інтернет сайті LASTNEWS.

В свою чергу Громадська організація «Борщагівська Січ» звернулась до суду в червні 2016 року.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення відповідача 1 всупереч Закону України «Про доступ до публічної інформації» не були опубліковані відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того на вимогу суду Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою не було надано доказів оприлюднення оскаржуваних рішень.

З огляду на зазначені обставини, вбачається правомірність звернення позивачів з зазначеним позовом в межах встановленого законодавством строку, оскільки вони стали учасниками правовідносин лише з моменту того як дізнались про оскаржувані рішення відповідача 1.

Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАСУ (в редакції чинній на час здійснення процесуальної дії) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, викладені обставини в сукупності свідчать про дотримання позивачами строку на звернення до суду, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що заявлене представником відповідача 1 клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, а відтак підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАСУ (в редакції чинній на час здійснення процесуальної дії) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

<...> поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Необхідно зауважити, що відповідачем 1 та третьою особою ОСОБА_2 в запереченнях та поясненнях на позов ОСОБА_1 та Громадської організації «Борщагівська Січ» акцентувалась увага на відсутності порушених прав та інтересів позивачів оскаржуваними рішеннями відповідача 1.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або інші порушення прав та свобод позивача.

Необхідно зазначити, що ОСОБА_1 були надані обґрунтування з зазначенням конкретних положень законодавства щодо порушення її прав та інтересів, як мешканки села Петропавлівська Борщагівка оскаржуваними нею рішеннями Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради. Вказано, що її права як члена територіальної громади села Петропавлівська Борщагівка повинні забезпечуватись, у тому числі шляхом сурового дотримання суб`єктами владних повноважень, зокрема відповідачем 1 своїх публічно правових обов`язків.

З огляду на зазначене суд приходить висновку про наявність порушених прав, свобод чи інтересів позивача 2 з боку відповідача.

Водночас, як вбачається з позовної заяви Громадської організації «Борщагівська Січ» та матеріалів справи, позивачем 1 жодним чином не обґрунтовано порушення прав громадської організації оскаржуваним рішенням відповідача 1.

Крім того, позивачем 1 не було надано до суду статуту чи іншого документа Громадської організації «Борщагівська Січ», який відповідно вказував би на мету та напрямки діяльності створення зазначеної громадської організації, порядок набуття і припинення членства, права та обов`язки членів організації тощо.

Таким чином, позивачем 1 не надано доказів порушення прав та охоронюваних законом інтересів у зв`язку з прийняттям відповідачем 1 рішення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про безпідставність заявлених Громадською організацією «Борщагівська Січ» позовних вимог.

В площині наведеного суд констатує, що позивачем 1 не доведено порушення його прав, свобод чи інтересів з боку відповідача 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою №502 від 11.04.2002 затвердив Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб.

Цей Порядок визначає механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи.

Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

До заяви (клопотання) додаються:

а) копія державного акта на право власності на земельну ділянку;

б) для громадянина - власника земельної ділянки - копія паспорта (серія, номер паспорта, коли і ким виданий та місце проживання), для юридичної особи - власника земельної ділянки - копія статуту (положення) та копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

в) документи щодо встановлених обмежень (обтяжень) та земельних сервітутів на використання земельної ділянки;

г) обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розміру.

Сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення:

- складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина;

- перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією на замовлення власника земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення.

Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту (крім земель, визначених пунктом 11 цього Порядку).

За приписами ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами

Згідно із ст.12 зазначеного Закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Відповідно до норм п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 4) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради.

Сільський, селищний, міський голова крім іншого скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради.

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 15 зазначеної статті Закону протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Положеннями ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Секретар сільської, селищної, міської ради у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону крім іншого:

- здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови;

- веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 19 Регламенту роботи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради IV скликання. затвердженого рішенням №2 від 23.12.2010 рішення ради приймаються на її пленарному засіданні за підсумками розгляду питання.

Рішення ради приймається більшістю депутатів від загального складу ради, крім рішення про звільнення з посади голови ради.

Рішення сесії підписується особою яка головувала на засіданні.

У той же час судом установлено, що відповідно до протоколу 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 29.03.2012 сесію відкрив і проводив заступник сільського голови Тітов В.І. та секретар ради ОСОБА_10 , натомість всупереч нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, рішення № 39 від 29.03.2012 прийняте на зазначеній сесії Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою підписано головою сільської ради ОСОБА_4 , який зазначене засідання ради не відкривав та не проводив.

Аналогічні порушення закону та регламенту було допущено при прийнятті рішення № 11 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23.08.2012, оскільки як свідчать надані завірені належним чином копії протоколу 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 23.08.2018 сесію відкрив і проводив заступник сільського голови Тітов В.І. та секретар ради ОСОБА_10 , проте рішення № 11 від 23.08.2012 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради підписано головою сільської ради ОСОБА_4 , який зазначене засідання ради не відкривав та не проводив та станом на 23.08.2012 перебував у черговій відпустці, про що свідчить відповідне розпорядження виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 13.08.2012 №39 про відбуття ОСОБА_4 у чергову відпустку на 15 календарних днів з 16.08.2012.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про порушення Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою вимог п. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 19 Регламенту роботи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради IV скликання.

Системний аналіз викладених правових норм та встановлених обставин дозволяє стверджувати, що такі порушення свідчать про протиправність прийнятих відповідачем 1 рішень.

При цьому доводи відповідача 1 та третьої особи ОСОБА_2 про те, що позивачем 2 не вказано яким чином питання головування на відповідній сесії ради вплинуло на права позивача 2 та посилання на дотримання головою сільської ради чинних норм законодавства при підписанні оскаржуваних рішень ради, з огляду на те, що рішення ради не є документом, що приймається безпосередньо на сесії, є необґрунтованими та відхиляються судом, оскільки вищезазначені норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради чітко вказують на підписання рішення ради, особою яка головує на засідання ради, а не дотримання зазначених норм законодавства свідчить про порушення процедури та порядку прийняття такого рішення.

З огляду на викладене суд вбачає підстави для визнання протиправними та скасування рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.03.2012 №39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 » та рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2012 №11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №3222485901:01:049:0047).

Щодо порушення відповідачем порядку опублікування проекту спірного рішення, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Положеннями ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від визначено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

При цьому згідно з п.2 ч.1 ст.15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Судом було витребувано у Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради докази оприлюднення рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий №3222485901:01:049:0047).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем 1 зазначених доказів надано не було, що, в свою чергу, свідчить про порушенням встановленого законом порядку оприлюднення таких рішень.

На підставі окресленого суд дійшов висновку, що рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.03.2012 №39 та рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2012 №11 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до змісту ст. 5 КАСУ країни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В силу статі 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так на думку суду доводи позивача 2 підтверджені належними та достатніми доказами.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (caseof Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином ст. 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 5, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, з огляду на викладені приписи КАС України, керуючись наведеними концептуальними позиціями Європейського суду з прав людини, з урахуванням викладених судом висновків, слід акцентувати, що задоволення позовних вимог саме у спосіб, обраний позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З метою ефективного захисту прав позивача 2 та з огляду на те, що суд прийшов до висновку про протиправність та наявність підстав про скасування оскаржуваних рішень Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати внесену до Держгеокадастру інформацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 3222485901:01:049:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - підлягає задоволенню.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача 2 підлягають задоволенню в повному обсязі. Поряд з цим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача 1.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача 2 за рахунок суб`єкта владних повноважень - відповідача 1 у справі.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Громадської організації «Борщагівська Січ» - відмовити повністю.

2. Позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення 12 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 29.03.2012 № 39 «Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 ».

4. Визнати протиправним та скасувати рішення 14 сесії VI скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23.08.2012 №11 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 3222485901:01:049:0047).

5. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області (адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, ідентифікаційний код - 39817550) скасувати внесену до Держгеокадастру інформацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9 га з кадастровим номером 3222485901:01:049:0047, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

6. Cтягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (адреса: 08130, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1-а, ідентифікаційний код - 04362489) понесені ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 653,63 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят три гривні 63 копійки).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко