Рішення № 92295998, 19.10.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1132/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про зарахування йому до вислуги років в календарному обчисленні 05 років 06 місяців 08 днів в пільговому обчисленні;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області зарахувати йому до вислуги років в календарному обчисленні період служби в органах внутрішніх справ з 11.07.2000 р. по 20.07.2011 р. в пільговому обчисленні з розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяця, що становить 05 років 06 місяців 08 днів, для перерахунку пенсії за календарною вислугою 26 років 09 місяців 29 днів.

1.2. Ухвалою суду від 06.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Позивач зазначає, що згідно довідки Головного управління Національної поліції в Чернівецької області від 10.03.2020 року за №1125/123/12/01-2020 стаж його служби на день звільнення, який вираховується в календарному обчисленні становить 21 рік 03 місяці 21 день, стаж служби в пільговому обчисленні становить 26 років 09 місяців 29 днів. У зв`язку із цим 07.04.2020 року звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування до вислуги років стаж служби у пільговому обчисленні 05 років 06 місяців 08 днів, вислугу років в пільговому обчисленні, в період з 11.07.2000 р. по 20.07.2011 р., під час проходження служби в підрозділах карного розшуку МВС України в Чернівецькій області, з розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяця. Однак, листом від 30.06.2020 року №2626/123/12/01-2020 відповідачем відмовлено позивачу у зарахуванні до вислуги років стаж служби у пільговому обчисленні.

2.2. Таку відмову відповідача позивач вважає протиправною, що і обумовило звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. Згідно позовної заяви позиція позивача обґрунтовується наступним.

3.2. Так, позивач вказує, що проходження ним служби в карному розшуку органів внутрішніх справ в період з 11.07.2000 р. по 20.07.2011 р. підлягає зарахуванню до вислуги років в календарному обчисленні відповідно до пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяці.

3.3. При цьому, стверджує, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників, певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком №393.

Позиція відповідача

3.4. 03.09.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на те, що статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавець щодо призначення пенсії за вислугою років чітко визначив вимогу «календарні роки», без будь-яких посилань на можливість (випадки) врахування вислуги років в пільговому обчисленні. Відтак, відповідач дійшов вірного висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не мав встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ календарної вислуги років на момент звільнення, а саме - 24 і більше календарних років.

IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

5.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , у період з 12.02.2000 року по 03.01.2019 року проходив служив в органах внутрішніх справ та Національної поліції України. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи наказами про призначення, відомостями з послужного списку ОСОБА_1 , а також довідкою ГУНП в Чернівецькій області від 10.03.2020 року за №1125/123/12/01-2020 (а.с. 24-37).

Так, у період з 11.07.2000 року по 21.06.2001 року, згідно наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №63 о/с від 01.08.2000 року, позивач працював на посаді оперуповноваженого Чернівецького міськвідділу УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 14).

У період з 21.06.2001 року по 01.12.2007 року, згідно наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №50 о/с від 19.06.2001 року, позивач працював на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Вижницького районного відділу УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 15).

У період з 01.12.2007 року по 22.01.2009 року, згідно наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №225 о/с від 01.12.2007 року, позивач працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Вижницького районного відділу УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 16).

У період з 22.01.2009 року по 05.10.2010 року, згідно наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №9 о/с від 22.01.2009 року, позивач працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Вижницького районного відділу УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 17).

У період з 05.10.2010 року по 16.12.2010 року, згідно наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області №242 о/с від 05.10.2010 року, позивач виконував обов`язки начальника сектору карного розшуку Вижницького районного відділу УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 18).

У період з 16.12.2010 року по 06.11.2015 року, згідно наказів начальника УМВС України в Чернівецькій області №319 о/с від 16.12.2010 року та №146 о/с від 01.05.2013 року, позивач працював на посаді начальника сектору карного розшуку Вижницького районного відділу УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 19-20).

У період з 07.11.2015 року по 07.05.2016 року, згідно наказу начальника Головного управління національної поліції в Чернівецькій області №51 о/с від 07.11.2015 року, позивач займав посаду начальника сектору карного розшуку Вижницького районного відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 21).

У період з 07.05.2016 року по 01.12.2016 року, згідно наказу начальника Головного управління національної поліції в Чернівецькій області №56 о/с від 07.05.2016 року, позивач працював на посаді начальник сектору карного розшуку Вижницького районного відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 22).

Згідно відомостей з послужного списку ОСОБА_1 у період з 01.12.2016 року по 03.01.2019 року займав посаду начальника сектору карного розшуку Вижницького районного відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 30).

5.2. Згідно наказу начальника ГУНП в Чернівецькій області №1 о/с від 02.01.2019 року ОСОБА_1 , відповідно до статі 77 Закону України «Про національну поліцію», був звільнений зі служби в поліції з 03.01.2019 року (а.с. 23).

5.3. Судом, на основі довідки ГУНП в Чернівецькій області від 10.03.2020 року за №1125/123/12/01-2020, встановлено, що стаж служби ОСОБА_1 , станом на 03.01.2019 року в календарному обчисленні становить 21 рік 03 місяці 21 день, стаж служби в пільговому обчисленні становить 26 років 09 місяців 29 днів (а.с. 24).

5.4. 07.04.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, згідно змісту якої просив включити до його календарної вислуги років стаж служби в період з 11.07.2000 року по 27.07.2011 року в пільговому обчислені 05 років 06 місяців 08 днів, з розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби або 1 місяць служби за 1,5 місяці (а.с. 38-40). 20.06.2020 року позивач повторно звернувся до відповідача, оскільки відповіді на заяву від 07.04.2020 року не отримав (а.с. 42).

5.5. Листом від 30.06.2020 року №2626/123/12/01-2020, відповідач повідомив позивача, що наявність вислуги в календарному обчислені станом на 03.01.2019 року - 21 рік 03 місяці 21 день та пільговому обчислені - 26 років 09 місяців 29 днів не дає права на призначення пенсії згідно пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно цієї вислуги пенсія призначена відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 вказаного Закону. Окрім цього, повідомлено, що в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 вказано про пільгове обчислення вислуги років, однак включення до календарної вислуги років стажу служби в пільговому обчисленні жодним нормативно-правовим документом не передбачено (а.с. 44-45).

VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

6.1. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

6.2. Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

6.3. Згідно пункту «б» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

6.4. Водночас частиною 1 статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині 2 статті 17 цього Закону.

6.5 Частиною 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

6.6. Згідно частини 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

6.7. Разом з цим, статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

6.8. Відповідно до частини 1 статті 17-2 Закону № 2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

6.9. При цьому, згідно частини 2 статті 17-2 Закону № 2262-ХІІ перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

6.10. На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року № 393 (далі - Постанова № 393).

6.11. Так, згідно пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, серед іншого, один місяць служби за півтора місяця - у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

6.12. З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженнями позивача щодо того, що у нього наявне право на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в підрозділах карного розшуку з огляду на ті правила, які були чинними на момент виникнення відповідного права.

6.13. У постанові від 16 серпня 2019 року у справі №802/1877/17-а Верховний Суд висловив позицію, що реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

6.14. Судом встановлено, що стаж служби позивача в ОВС та НПУ станом на 03.01.2019 року в календарному обчисленні становить 21 рік 03 місяці 21 день, стаж служби в пільговому обчисленні становить 26 років 09 місяців 29 днів, відтак стаж, який вираховується у пільговому обчисленні становить: 05 років 06 місяців 08 днів. Вказане свідчить про те, що відповідачем при звільненні позивача період служби в підрозділах карного розшуку зарахований до його стажу на пільгових умовах.

6.15. Разом з цим, суд зауважує, що стаття 17 Закону № 2262-ХІІ визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років саме для призначення пенсії. При цьому, суд дійшов висновку, що в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше, обчисленої на пільгових умовах.

Водночас, пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

6.16. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №591/7007/17, від 16.07.2020 року у справі №0540/5283/18-а.

6.17. Окрім цього, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у зазначених постановах щодо відсутності у особи права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки остання не має встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ календарної вислуги років.

6.18. У цій справі судом вставлено, що позивач не має встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII календарної вислуги років.

6.19. Поряд з цим, посилання позивача на положення Постанови №393 суд вважає безпідставними, оскільки умови призначення пенсії за вислугу років визначаються саме Законом №2262-XII та оскільки вказаний Закон не передбачає можливості того, що пенсію за вислугу років можливо призначати особам при наявності 24 календарних років і більше вислуги, обчисленої на пільгових умовах, то така можливість не може бути встановлена постановою КМУ, яка є підзаконним нормативно-правовим актом. А тому, враховуючи приписи частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якої у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме Закон № 2262-ХІІ.

6.20. Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавець розмежовує такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років". При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії. В той же час, для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом № 2262-ХІІ розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом не передбачено.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

7.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

7.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

7.3. Відповідачем доведено правомірність відмови позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років стажу служби у пільговому обчисленні, бездіяльності при розгляді заяви позивача зарахування такого стажу ним не допущено, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Позивачем при пред`явленні цього позову сплачено судовий збір у відповідності до вимог Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, однак оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не стягує на його користь ці кошти.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Головна, 24, код ЄДРПОУ 40109079).

Суддя О.В. Анісімов