Рішення № 92295983, 19.10.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року справа № 580/2869/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

28 липня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2020 №0029894-5033-2301.

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято ніби то на підставі рішення Голов`ятинської сільської ради, про дату прийняття якого та номер йому не відомо, у зв`язку з відмовою надати його копію та відсутністю можливості з ним ознайомитися.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.09.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що обрахунок податку здійснювався у відповідному режимі ІС «Податковий блок» - «Реєстр об`єктів житлової нерухомості» та «Об`єкти нерухомого майна» - «Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки». Згідно з даними ІС «Податковий блок» позивач є власником нежитлового приміщення (котельня) за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею: 139,10 м. кв. Сума податкового зобов`язання по нежитловому приміщенню за 2019 рік розрахована на підставі рішення Голов`ятинської сільської ради, Смілянського району Черкаської області № 28-2/УІІ від 13.07.2018 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та складає 1, 5 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

17.02.2020 відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0029894-5033-2301, яким зобов`язав позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 8706,96 грн.

Згідно з даними розрахунку до ППР податкове зобов`язання нараховане за 2019рік за ставкою 1,5 %.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, статтю 265 ПК України доповнено обов`язком сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як різновиду податку на майно.

Згідно з підп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу, належить до місцевих податків.

Відповідно до під.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

На підставі підп.266.6.1. п.266.2 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно підп.266.3.1. п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пункт 266.5.1 ст.266 ПК України передбачає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням Голов`ятинської сільської ради, Смілянського району Черкаської області № 28-2/VІІ від 13.07.2018 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019» встановлено на території Голов`ятинської сільської ради ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з додатком №1.

Судом встановлено, що відповідачем обчислено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2019 рік та сформовано податкове повідомлення- рішення від 17.02.2020 № 0029894-5033-2301 із зазначеною сумою податкового зобов`язання 8706, 96 грн. Вищезазначене податкове повідомлення-рішення надіслано (вручено) платнику податків з дотриманням порядку, визначеному ст. ст. 42, 58 Податкового кодексу України.

Обрахунок податку здійснювався у відповідному режимі ІС «Податковий блок» - «Реєстр об`єктів житлової нерухомості» та «Об`єкти нерухомого майна» - «Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Згідно з даними ІС «Податковий блок» Позивач є власником нежитлового приміщення (котельня) за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею: 139,10 кв. м.

Суд врахував, що позивач не оспорює факт перебування протягом 2019 року у його власності згаданого вище майна.

З приводу твердження позивача про те, що йому невідомо ні дати ні номеру рішення Голов`ятинської сільської ради, у зв`язку з відмовою надання його копії та відсутністю можливості з ним ознайомитися, суд зазначає таке.

Спірне рішення прийняте на підставі Рішенням Голов`ятинської сільської ради, Смілянського району Черкаської області № 28-2/VІІ від 13.07.2018 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019», яке зареєстроване Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області 16.07.2018 за №1586/10.

Посилання позивача, що йому відмовили у наданні копії рішення Голов`ятинської сільської ради, Смілянського району Черкаської області № 28-2/VІІ від 13.07.2018 оцінються судом критично, оскільки позивачем не надано доказів звернення до Голов`ятинської сільської ради з відповідною заявою про його надання.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписане не уповноваженою особою, суд зазначає, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 05.11.2019 №587 «Про надання повноважень» Настюк Наталію - начальника управління у м. Черкасах ГУ ДПС уповноважено на прийняття податкових повідомлень-рішень передбачених п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що виносячи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв в межах своїх повноважень, обгрунтовано та правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 19.10.2020.

Суддя В.П. Тимошенко