Рішення № 92295898, 16.10.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року справа № 580/2756/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області видати ОСОБА_1 направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відмова у видачі направлення свідчить про порушення принципу справедливості по відношенню до колишніх працівників податкової міліції. Звільнення позивача за власним бажанням не може свідчити про відсутність у нього захворювання, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Оскільки відповідач вважає, що "законні підстави для видачі направлення на медичний огляд до військово-лікарської комісії відсутні" та не вчиняє жодних дій для сприяння ОСОБА_1 підтвердити або спростувати визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань на підставі пункту 13 Розділом VI Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285, позивач вважає, що така бездіяльність є протиправною та порушує його право на ефективний захист з боку держави як працівника правоохоронного органу. Відсутність механізму видачі направлення не повинно перешкоджати праву колишнього працівника податкової міліції на проходження військово-лікарської експертизи за направленням з останнього місця роботи.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки вказані у даній ухвалі.

12 серпня 2020 року позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документа про сплату судового збору.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).

02 вересня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що у Головного управління відсутні правові підстави для видачі позивачеві направлення для проведення медико-соціальної експертизи з тієї причини, що позивач сам при звільненні відмовився від проходження такої експертизи, а діючий наказ який визначає порядок проходження військово-лікарської експертизи розповсюджується тільки на кандидатів на службу або працівників податкової міліції і ніяким чином не стосується колишніх працівників податкової міліції, тому відмова правомірна.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції у складі Головного управління ДФС України та наказом Головного управління ДФС у Черкаській області № 19-о/пм від 05 червня 2020 року звільнений зі служби в податковій міліції у запас за п. 64 пп. "ж" (за власним бажанням) "Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української УРСР № 114 від 29 липня 1991 року.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про видачу направлення до військово-лікарської комісії за місцем проживання для визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювання.

Листом Головного управління ДФС у Черкаській області № 4636/23-97-07-011 від 10.07.2020 позивача повідомлено про відсутність підстав та повноважень для видачі направлення для проведення медико-соціальної експертизи у зв`язку з відмовою позивача від проходження ВЛК при звільненні, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР" направлення на медичний огляд до військово-лікарської комісії видається співробітникам податкової міліції, які на час звернення за направленням на медичний огляд проходить службу в органах податкової міліції, а не звільнених зі служби, тому видати направлення до військово-лікарської комісії немає законних підстав.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача у видачі направлення для проведення медико-соціальної експертизи позивач звернувся до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд виходить з такого.

Згідно з п. 353.1. ст. 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 356.1 ст. 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Правовий статус податкової міліції закріплено Розділом XVIII-2 Податкового кодексу України, згідно з яким та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про Державну фіскальну службу України" від 21.05.2014 № 236 податкова міліція входить до складу Державної фіскальної служби. Особам, яких прийнято на службу до податкової міліції на посади начальницького і рядового складу, присвоюються спеціальні звання податкової міліції.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ їх права і обов`язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 № 114 (далі - Положення № 114).

Позивач звільнений зі служби в звані майор. Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення № 114 особи, яким присвоєно спеціальне звання майор міліції, відносяться до старшого начальницького складу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі - Положення № 285).

Це Положення визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи, п. 1 Положення №285.

Також, за п. 5 вказаного положення при здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів до вступу до ВВНЗ ВЛК керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800.

Відповідач у відзиві та у відповіді позивачу, також посилається на Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, при оформленні направлення на ВЛК до державної установи територіально-медичного об`єднання МВС України в області, для визначення стану здоров`я кандидата на службу, працівника податкової міліції, медичний огляд проводиться відповідно до наказу МО України від 14.08.2008 № 402.

За вказаним Положенням військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Суд погоджується з відповідачем, що положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України стосується кандидатів на службу та чинних працівників, проте вказаний нормативний акт є спеціальним та стосується лише певної категорії осіб.

Крім того, з огляду на викладене, застосування як Положення № 285 так і Положення про ВЛЕ у ЗС України залежить від завдання поставленого перед військо-лікарською комісією.

За п. 5 Положення № 285 військово-лікарська комісія у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи.

В свою чергу, позивач просив видати направлення для проходження медико-соціальної експертизи за місцем проживання для визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку захворювання.

За таким направленням постанови військово-лікарської комісії щодо ступеня придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень) приймаються ВЛК відповідно до цього Положення, законодавства чинного на момент звільнення зазначених осіб зі служби (абз. 7 п. 5 Положення № 285), тобто у даному випадку Положення про ВЛЕ у ЗС України не застосовуються.

Щодо обставини звернення позивача для отримання направлення після звільнення то відповідно до п. 2 Розділу І Положення № 285, медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) - спеціальні підрозділи, що утворюються в закладам охорони здоров`я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

Одним із основних завдань відповідно до п. 3 Розділу І Положення № 285 є визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницькою складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового й начальницького складу).

Відповідно до пп. 1 п. 1 Розділу І Положення № 285 ВЛК відповідно до покладених на них завдань проводять військово-лікарську експертизу кандидатам на військову службу за контрактом, у військовому резерві, до вступу у ВВНЗ, військовослужбовцям НГУ, колишнім військовослужбовцям, колишнім особам рядового й начальницького складу.

Згідно з п. 1 розділу III Положення № 285 направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи за формою (додаток 4) здійснюють відповідні підрозділи кадрового забезпечення Національної поліції України, командири частин НГУ.

З огляду на викладене, наведені правові норми дають право на проходження вказаного обстеження військово-лікарською комісію також і колишніми військовослужбовцями чи особам рядового і начальницького складу МВС, які вже звільнені зі служби та мають намір підтвердити наявні у них поранення, травми, каліцтва чи захворювання з проходженням служби в ОВС.

Пунктом 13 Розділом VI Положення № 285 визначено, що колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров`я (на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання.

З огляду на викладене, позивач, як колишній працівник відповідача, не може бути обмежений в соціальному захисті та реалізації права на проходження обстеження та військово-лікарської експертизи на предмет пов`язаності його захворювання із проходження ним служби. Таке право має бути реалізоване шляхом звернення до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання.

При цьому, ні Положення № 285, ні Положення про ВЛЕ у ЗС України щодо осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей не пов`язує відмову у проходженні ВЛК викладену у рапорті про звільнення з відмовою у наданні направлення на проходженні обстеження військово-лікарською комісією у майбутньому.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Черкаській області протиправно відмовило у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання, тим самим вчинивши протиправну бездіяльність.

Крім того, суд враховує, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. У даному випадку, виходячи із фактичних обставин конкретних правовідносин, є лише один варіант правомірної поведінки - видати позивачу направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області щодо відмови у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань.

Зобов`язати Головне управління ДФС Черкаській області видати ОСОБА_1 направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 16.10.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк