Рішення № 92295743, 20.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/389/19

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень та вимог,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 02.07.2020 скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 та направлено справу на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду (арк. спр. 59-73, т. 2).

Відповідно ухвали від 20.07.2020, справу прийнято до провадження, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребувано докази (арк. спр. 79-80, т.2).

У позові від 11.02.2019 ФОП ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 27.03.2019, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0250961303, №0250971303, №0252221303 від 03.12.2018, і податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.02.2019 №Ф-2132-51 та від 03.12.2018 №252211303 ( арк. спр. 2-9, 132-136, т.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що контролюючий орган провів документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , про що склав Акт перевірки, яким зафіксував порушення, і склав повідомлення-рішення: 1) №0250961303 від 03.12.2018 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) у загальному розмірі 419445,71 грн. (за податковими зобов`язаннями 279630,47 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями 139815,24 грн); 2) № 0250971303 від 03.12.2018 на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військового збору, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) у загальному розмірі 29128,18 грн (за податковими зобов`язаннями 23302,54 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями 5825,64 грн); 3) № 0252221303 від 03.12.2018 яким донараховано 147042,16 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та застосовано штрафні санкції у розмірі 19863,45 грн, що у загальному розмірі становить 166905,61 грн. Вважає висновки контролюючого органу безпідставними та необгрунтованими, і такими, що порушують норми ПК України, тому просить скасувати податкові повідомлення рішення та податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою від 18.02.2019 суд відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання (арк. спр. 2-3, т.1).

Згідно з ухвалою від 19.03.2019, суд частково задовольнив клопотання ГУ ДФС у Хмельницькій області (арк. спр. 118-119, т.1).

Відповідач надав Відзив від 06.03.2019 в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що перевіркою встановлено відображення у складі витрат пов`язаних з придбанням ТМЦ, що реалізовані або використовуються у виробництві продукції гр.5 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (додаток Ф2) вартість основного засобу на суму 233202,29 гривень, а саме трактора "БЕЛАРУС-82", і 2-х комодів "Агата" на суму 1308 гривень, які не використовувались та реалізовувались в господарській діяльності ФОП. Також, було встановлено, відображення у складі витрат пов`язаних з придбанням ТМЦ, що реалізовані або використовуються у виробництві продукції гр.5 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (додаток Ф2): екскаватора-навантажувача вартістю 330000 гривень, транспортного засобу METALCHEM (паливо-цистерна) вартістю171889,02 гривень по рахунку №11/17; транспортного засобу METALCHEM (паливо-цистерна) вартістю171889,02 гривень по рахунку №12/17. Стверджує, що намір реалізації трактора, трактора-навантажувача та паливо-цистерн не є фактом реалізації. Крім цього, було відображення у складі витрат пов`язаних з придбанням ТМЦ, що реалізовані або використовуються у виробництві продукції гр.5 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (додаток Ф2): виготовлення меблів у сумі 41600 гривень; конструкції ролет+пульт - 17905 гривень; профіля НС-18 на суму 3358,75 гривень, але не надано документів, що підтверджують зв`язок із господарською діяльністю позивача. Позивачем у 2017 неправомірно включено до витрат вартість запасних частин, автошини, оливи на ремонт основних засобів в розмірі 582350,51 гривень, так як не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення (пп.177.4.5 ПК України) (арк. спр.59-65, т.1).

У відповіді на Відзив від 27.03.2019, позивач вказує, що не отримував Вимоги від 03.12.2018 №0252211303. Позивач є власником комплексу нежитлових приміщень на підставі договору серії ВХР №83167 від 27.09.2012 про що вказано у акті перевірки, тому правомірно було включено до складу витрат вартість комода, виготовлення меблів, конструкції ролет+пульт та профіля НС-18. Вартість запасних частин, автошини, оливи було, згідно актів списано на ремонт основних засобів - вантажних автомобілів у сумі 582350,51 гривень (арк. спр.126-131, т.1).

Відповідно до Заперечення від 05.04.2019, відповідач вказує, що Вимога №0252211303 від 03.12.2018 була прийнята на підставі висновків Акту перевірки від 05.11.2018 №1611/22-01-13-03/ НОМЕР_1 , і відправлена 04.12.2018 без порушення строків, що підтверджується фіскальним чеком від 04.12.2028, корінцем Вимоги та витягу Укрпошти. Позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують реалізацію трактора, екскаватора-навантажувача та паливо-цистерни до перевірки. Також, позивач не надав доказів, що підтверджують зв`язок із господарською діяльністю вартості комода "Агата", виготовлення меблів, конструкції ролет+пульт, профіля НС-18, які були включені до складу витрат. Відповідно до ст. 177 ПК України обмежена для ФОП можливість включення до складу витрат, витрат на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення до яких відносяться вантажні автомобілі, навіть при наявності первинних документів (арк. спр. 149-152, т.1).

У письмовому поясненні від 17.04.2019, представник позивача стверджує, що на підставі пп. 177.4.6 ПК України ФОП має право включати витрати на проведення ремонту основних засобів, тому висновки контролюючого органу є безпідставними та необгрунтованими (арк. спр. 164-166, т.1).

Згідно з Відзивом від 05.08.2020 відповідач вважає, що Верховним Судом фактично підтверджено правомірність встановленого порушення, а саме неправомірність віднесення ФОП до складу витрат за 2016-2017 роки вартість основних засобів (трактора, ескаватора-навантажувача, паливо-цистерни) від реалізації яких дохід в періодах позивачем не отримано. Просить відмовити у задоволенні позову (арк. спр. 84-87, т.2).

У відповіді на Відзив від 16.09.2020 позивач вказує, що трактор, екскаватор-навантажувач, паливо-цистерни були придбані з метою подальшої реалізації, що відповідає видам економічної діяльності підприємця, і вони не призначалися та не використовувались у господарській діяльності. Це підтверджує реалізація 1-го трактора, а інші трактор, екскаватор-навантажувач, паливо-цистерни є товаром на складі. Комоди, конструкція ролет+пульт, профіль НС-18 були встановлені у приміщенні по вул. Володимирській, 1а, смт. Віньківці. Віньковецького району, Хмельницької області, власником якого є ФОП ще з 2012 року, що підтверджено актами введення в експлуатацію. Вантажні сідлові тягачі, які використовуються у господарській діяльності позивача, відносяться до товарної позиції УКТ ЗЕД 870120, тому не є вантажними автомобілями згідно законодавства України, які визначені як основні засоби подвійного призначення (арк. спр. 93-98, т.2).

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Позивач зареєстрований, як фізична особа-підприємець, і здійснює свою діяльність на загальній системі оподаткування у відповідності до вимог статті 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та є платником податку на додану вартість. Види господарської діяльності: 45.19 - торгівля іншими автотранспортними засобами; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 56.30 - обслуговування напоями; 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

Посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 , про що складено Акт від 05.11.2018 №1611/22-01-13- 03/ НОМЕР_1 (далі - Акт), відповідно до висновків якого суб`єкт господарювання порушив:

- частину 1 пункту 3 розділу IV наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" від 02.10.2015 № 859, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, підпункту 177.2 пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 ПК України із змінами та доповненнями, підприємцем в періоді, що перевірявся занижено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, в розмірі 279630,47 грн. в тому числі за 2016 на суму 42211,91 грн. та за 2017 на суму 237418,56 грн.

- пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення", частини 1 пункту 3 розділу IV наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" від 02.10.2015 № 859, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, пункту 177.2, пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 ПК України із змінами та доповненнями, підприємцем в періоді, що перевірявся занижено суму податкових зобов`язань з військового збору в розмірі 23302,54 грн. в тому числі 3517,66 грн. за 2016 та 19784,88 грн. за 2017.

- пункту 4 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 2 статті 6 та пункту 2 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI, із змінами та доповненнями, підпункту 2 пункту 5 розділу IV Наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 07.05.2015 за № 508/26953 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, платником занижено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 22%, що підлягає сплаті на суму 147042,16 грн. в тому числі: за 2016 у розмірі 51592,30 грн. та за 2017 у розмірі 95449,86 грн.

- підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 672,00 грн. в жовтні 2017.

- пункту 286.2 статті 286 ПК України із змінами та доповненнями податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) за 2017 подано з порушенням граничного строку подання звітності, а саме 24.04.2017 (граничний строк подання декларації - 20.02.2017).

- пункту 63.3 статті 63 ПК України із змінами і доповненнями, пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280, не подані повідомлення за формою №20-ОПП по об`єктах оподаткування і об`єктах, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

- підпункту "а" пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177 ПК України, зі змінами та доповненнями, а саме: за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 не надано для перевірки Книгу обліку доходів і витрат (арк. спр.10-29, т.1).

Позивач подав Заперечення на Акт перевірки від 19.11.2018, які Головне управління ДФС у Хмельницькій області залишило без задоволення, про що надало Відповідь на заперечення за №31172/К/22-01-13-03-10 від 29.11.2018 (арк. спр. 34-41, т.1).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0250961303 від 03.12.2018, встановлено порушення ч. 1 п. 3 розділу IV наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" від 02.10.2015 № 859, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, підпункту 177.2 пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абз. 3 п. 123.1 ст. 123 ПК України, і збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) у загальному розмірі 419445,71 грн (за податковими зобов`язаннями 279630,47 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями 139815,24 грн) (арк. спр. 42, т.1).

Згідно податкового повідомлення-рішення №0250971303 від 03.12.2018, встановлено порушення пункту 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення", частини 1 пункту 3 розділу IV наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" від 02.10.2015 № 859, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743, пункту 177.2, пункту 177.4, пункту 177.10 статті 177 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абз.3 п.123.1 ст.123 ПК України, і збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у загальному розмірі 29128,18 грн. (за податковими зобов`язаннями 23302,54 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 5825,64 грн) (арк. спр. 44, т.1).

Відповідно до Рішення 0252221303 від 03.12.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, встановлено порушення пункту 4 частини 1 статті 4, пункту 1 частини 2 статті 6 та пункту 2 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", підпункту 2 пункту 5 розділу IV Наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 07.05.2015 за № 508/26953 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", і донараховано 147042,16 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та застосовано на пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" штрафні санкції у розмірі 19863,45 гривень (арк. спр. 46, т.1).

Згідно з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0252211303 від 03.12.2018, відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів акта документальної перевірки від 05.11.2018 №1611/22-01-13-03/ НОМЕР_1 Головне управління ДФС у Хмельницькій області вимагає сплатити недоїмку у сумі 147042,16 гривень (арк. спр. 153, т.1).

Відповідно до Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2132-51 від 19.02.2019 повідомлено, що станом на 31.01.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафу, пені ОСОБА_1 становить 159940,61 гривень та вимагає сплатити недоїмку - 14077,16 гривень, пені - 19863,45 гривень (арк. спр. 137, т.1).

Як вказано у Акті позивач надав наступні документи: Митна декларація форма МД-2 №400050000/2016/004842 від 21.04.2016 Відправник - ПП "ВЕСТКАРГО" Республіка Білорусь, Мінська обл. Смолевичиський р-н. с. Орешник. Механічні майстерні ПП "Ванберг", к.5. CMR від 19,04.2016 Договір поставки № 04/02/2016 від 10.02.2016, предмет контракту: трактора МТЗ "Беларус-82.1", б/у, зібрані з вузлів (2шт.) умови оплати; 100% попередня оплата, сума контракту: 18000 дол. США, банківські реквізити резидента: р/р26003052301816 Банк "Приватбанк" МФО 315405. Специфікація до договору. Рахунок /Faktura nr 06/2016 2016-02-10. Акт прийому-передачі №04/02/2016-А від 18.04.2016 до договору поставки № 04/02/2016 від 10.02.2016).

Згідно платіжного доручення № G0413D0QKE 13.04.2016 списано кошти в сумі 467820,00 грн. (в т.ч. 233202,29 грн., - трактор марки "БЕЛАРУС-82.1" номер кузова/шасі НОМЕР_2 ) на здійснення валютно-обмінної операції з метою здійснення купівлі тракторів - марки "БЕЛАРУС-82.12 номер кузова/шасі НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . Трактор марки "БЕЛАРУС- 82.1" номер кузова/шасі НОМЕР_3 реалізовано із відповідним відображенням суми реалізації у складі отриманих доходів.

Всього списано коштів та віднесено до складу витрат пов`язаних з придбанням ТМЦ, що реалізовані або використанні у виробництві продукції гр.5 податкової декларації за 2016 в сумі 467820,00 грн в тому числі 233202,29 грн - вартість трактора марки "БЕЛАРУС-82.1" номер кузова/шасі НОМЕР_2 .

Також ФОП ОСОБА_1 до складу витрат відніс вартість комода "Агата" 2 шт. в сумі 1570,00 грн в т.ч. ПДВ 261,67 грн, придбаного у ТОВ "Ясен Поділля" (37154535).

На підтвердження вказаної операції позивач надав: Специфікацію № 000396928 від 15.03.2016, Рахунок без номера від 15.03.2016, Оплату ФОП ОСОБА_1 здійснено 18.03.2016, платіжне доручення № 863 на суму 1570,00грн.

Разом з тим, позивач за 2017 рік до складу витрат відніс:

1) вартість Екскаватора-навантажувача ЭП-Ф-П, заводський номер 239, такий що був у використані, 2010 року випуску, на базі Беларус-92П, заводський номер 90200215. Вартість придбання 330000,00 грн.

На підтвердження вказаного, позивач надав: митну декларацію форми МД-2 №400030000/2017/007691 від 23.05.2017 Відправник - ПП ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ., CMR від 23.05.2017, Контракт №15/05 від 15.05.2017, предметом якого є: екскаватор-навантажувач ЭП-Ф-П, умови оплати: протягом 15-ти к.д. з моменту виписки СМR та інвойсу продавцем, сума контракту: 12500 дол. США, банківські реквізити резидента: р/р НОМЕР_4 Банк "Приватбанк" МФО 315405. інвойс №1 від 15.05.2017 до контракту від 15.05.2017 №15/05.

Згідно платіжного доручення № H0602D8IUF 02.06.2017 списано кошти в сумі 330000,00 грн на здійснення валютно-обмінної операції з метою здійснення купівлі екскаватор-навантажувача ЭП-Ф-П.

2) вартість транспортного засобу в сумі 171889,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2017 №221, яким перераховані кошти в сумі 206266,83 грн. ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (31729918) згідно договору купівлі-продажу від 03.11.2017 № 315 предметом якого є транспортний засіб METALCHEM №CN-22C ВС9420ХХ (паливо-цистерна); рахунок № 11/17 від 03.11.2017 на суму 171889,02 грн, ПДВ 34377,81 грн.; податкова накладна №10516 від 07.11.2017.

3) вартість транспортного засобу в сумі 171889,02 грн, на підтвердження придбання якого позивач надав платіжне доручення від 08.11.2017 №222 перераховано кошти в сумі 206266,83 грн ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (31729918) згідно договору купівлі-продажу від 03.11.2017 №316 предметом якого є транспортний засіб METALCHEM №CN-22C ВС9529ХХ (паливо-цистерна); рахунок № 12/17 від 03.11.2017 на суму 171889,02 грн ПДВ 34377,81 грн; податкова накладна № 10515 від 08.11.2017.

4) вартість виготовлення меблів в сумі 41600,00 грн. На підтвердження вказаної операції позивач надав рахунок №1 від 20.06.2017 на оплату ФОП ОСОБА_3 , платіжне доручення від 23.06.2017 №162 на суму 41600,00 грн.

5) вартість конструкції ролет+пульт в сумі 17905,00 грн. Згідно банківської виписки за серпень 2017 здійснено оплату ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за конструкцію ролет+пульт згідно рахунка №1 від 18.08.2017, що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2017 №229 на суму 17905,00 грн.

6) вартість профіля НС-І8 цинк в сумі 3358,75 грн. ПДВ 671,75 грн, який придбаний у ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс" (35361099). На підтвердження надана видаткова накладна №760 від 05.10.2017. Оплату ФОП ОСОБА_1 здійснив 03.10.2017, згідно платіжного доручення №272 на загальну суму 4030,50 грн.

7) разом за 2017 рік до складу вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю неправомірно віднесено вартість запасних частин, оливи списаних на ремонт основних засобів в розмірі 582350,51 гривень.

На виконання ухвали суду від 20.07.2020 позивачем додатково надано, зокрема:

Свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 від 26.07.2017 зареєстровано екскаватор марки ЄП-Ф-П, 2011 року випуску (арк. спр. 110-111, т. 2), що не відповідає даним Акту в якому мова йде про екскаватор 2010 року випуску, тому суд дає критичну оцінку цьому доказу.

Згідно з Актом введення в експлуатацію основних засобів від 15.03.2016, введено в експлуатацію комод Агата АДРЕСА_2 (арк. спр. 118, т. 2), а відповідно до Акту введення в експлуатацію основних засобів від 01.09.2017, введено в експлуатацію конструкцію ролет+пульт в АДРЕСА_2 (арк. спр. 123, т.2).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 01.07.2016 стверджено, що за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано комплекс, об`єкт нерухомості, загальною площею 3232,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 114-115, т. 2).

Отже, позивач у 2016-2017 відніс до складу витрат вартість: трактора марки "БЕЛАРУС-82.1", комода "Агата" 2 шт., екскаватора-навантажувача ЭП-Ф-П, заводський номер 239, такий що був у використані, 2010 року випуску, 2-х паливо-цистерн, виготовлення меблів, конструкції ролет+пульт, профіля НС-І8, запасних частин, оливи, списаних на ремонт основних засобів.

У редакції ПК України, яка була чинною до 01.01.2017, пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 цього Кодексу (далі - ПК України 2016 року) було визначено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Згідно з пп.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України 2016 року, зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Відповідно до ПК України в редакції чинній у 2017 році, п.177.4 ст.177 цього Кодексу було визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

177.4.5. Не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

177.4.6. Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов`язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об`єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Поняття термінів, пов`язаних з автомобільним транспортом, визначено Законом України від 05 квітня 2001 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт" (зі змінами) (далі - Закон N 2344).

Відповідно до ст. 1 Закону N 2344 автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

При цьому автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. Напівпричіп за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажу.

Отже, враховуючи викладене, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат витрати, пов`язані з утриманням, технічним обслуговуванням та ремонтом сідлового тягача з напівпричепом, які призначені для перевезення вантажів.

Також, потрібно враховувати висновок Верховного Суду у цій справі (провадження №К/9901/25484/19), а саме: "Колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що напівпричепи за своїм призначенням не виконують функції перевезення людей чи вантажів та виконує функції тягача, тому не відносяться до основних засобів подвійного призначення. Помилковими є і висновки судів, що сідельний тягач належить до тракторів колісних для напівпричепів (код 8701 20 УКТЗЕД), який в свою чергу, не відноситься ні до вантажних, ні до легкових автомобілів." (арк. спр. 59-73, т.2).

Пунктом 177.10 ст.177 ПК України в редакції чинній у 2017 році було визначено, що фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Відповідно до п.177.11 ст.177 згаданого Кодексу, фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

У Відзиві на позов від 12.07.2020, позивач ствердив, що Книгу обліку доходів і витрат - загублено (стор. 3 Відзиву), що є порушенням п. 177.10 ст. 177 ПК України, і з урахуванням встановлених обставин та наданих учасниками справи доказів, зокрема, підтверджує правильність визначення контролюючим органом зобов`язань податковими повідомленнями-рішеннями та вимогами, які оскаржує підприємець. Також, потрібно враховувати, що контролюючий орган вимагав у підприємця документи, що підтверджують придбання, оплату, списання запасних частин, автошин, оливи придбання яких відображено у гр.5 Додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, відповідно до Вимог про надання документів (арк. спр. 97-100, т. 1), які позивач фактично не виконав, що видно із його пояснення (арк. спр. 101, т. 1), і це, також, підтверджує вищезгадані висновки суду.

Згідно з п.16 - 1 ПК України ( підрозділ 10. Інші перехідні положення), тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Пунктами 1-2 розділу 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015, № 449 визначено що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд з урахуванням встановлених обставин та висновку Верховного Суду у цій справі (провадження №К/9901/25484/19) вважає, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що діяв у спосіб і порядку визначеному Конституцією та законами України, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 жовтня 2020 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя А.І. Петричкович