Рішення № 92295384, 13.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 жовтня 2020 року № 639/4674/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Вітохіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не скінчився,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулось до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 3335,95 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач проходив службу в лавах поліції. Наказом позивача від 22.04.2020 року №78 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. При цьому, відповідно до зазначеного наказу зазначена сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк користування яких не скінчився та складає 3335,95 грн. Відповідач відмовився добровільно відшкодувати зазначену заборгованість, про що було складено акт про відмову надати згоду на відшкодування вартості предметів однострою особистого користування строк носіння яких не скінчився. При цьому, в наданих поясненнях відповідачем вказано, що на момент видачі такого однострою в наказі МВС України №772 про відшкодування вартості однострою були відсутні відповідні зміни, які було внесено лише у грудні 2019 року. Відповідачем жодний дій стосовно сплати не було вчинено. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв`язку за адресою, що була вказана позивачем у позовній заяві.

При цьому, відповідно до відомостей відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області відповідач є особою, яка не значиться як зареєстрована/ не зареєстрована.

Судом відповідно до положень ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України розміщено оголошення щодо виклику в якості відповідача ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет та офіційному веб-сайті Харківського окружного адміністративного суду за посиланням https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/gromadyanam/nevidomomisto/romanov.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся в порядку ст. 130 КАС України. Правом подання відзиву на позов, заяви про визнання позову не скористався. Будь-яких інших заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із положеннями п.1 ч.3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.02.2019 № 40 о/с, майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.04.2020 №78 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу спеціальної поліції ГУНП в Харківській області було звільнено за власним бажанням з 27.04.2020. Відповідно до зазначеного наказу додатково вказано стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, а також зазначена сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився. Відповідно до зазначеного наказу, сума відшкодування складає 3335,95 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до роздавальних відомостей від 06.03.2019 № 272 отримав предмети однострою, які мали свій строк носіння згідно норми належності.

Представником позивача вказано, що відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку, проте відповідач до Головного управління Національної поліції в Харківській області відповідної згоди на відрахування відповідних сум не надав, у зв`язку з чим відповідно до методичних рекомендацій Національної поліції від 25.03.2020 № 3820/01/31-2020 щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, дана заборгованість відображена на позабалансовому обліку ГУНП в Харківській області.

Матеріали справи свідчать, що 13.04.2020 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області складено довідку № 7 про отримання поліцейським предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився із зазначенням суми вартості предметів однострою особистого користування, яка складає 3335,95 грн.

Відповідно до змісту довідки № 7, відшкодуванню підлягають: кашкет типу А, 1 шт., строк фактичного носіння - 14 місяців із 48 необхідних, обсяг коштів, який має бути сплачений - 258,54 грн.; куртка зимова типу В з плащової тканини темно-синього кольору 1 шт., строк фактичного носіння 14 місяців із 72 необхідних, обсяг коштів, який має бути сплачений - 1409,69 грн.; костюм (кітель, брюки) 1 к-т, строк фактичного носіння - 14 місяців із 48 необхідних, обсяг коштів, який має бути сплачений - 1550,19 грн.; сорочка типу А сірого кольору, 1 шт., строк фактичного носіння - 14 місяців із 24 необхідних, обсяг коштів, який має бути сплачений - 117,53 грн.; загальний обсяг коштів 3335,95 грн.

Матеріали справи свідчать, що 17.04.2020 складено акт про відмову ОСОБА_1 надати згоду на відшкодування вартості предметів однострою особистого користування строк носіння, яких не закінчився. У своїх поясненнях до акту, ОСОБА_1 , вказує на те, що на момент видачі однострою - березень 2019 - відповідні зміни в наказі МВС України № 772 про відшкодування вартості однострою, були відсутні, і були внесені лише у грудні 2019 року.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився у сумі 3335,95 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку зазначеним обставинам вважає за необхідне вказати, що представником позивача було подано до суду заяву про поновлення строків, в якій просив суд поновити строк на звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування поданої до суду заяви вказано на обставини того, що враховуючи дату звільнення відповідача зі служби в поліції, що відбулось 27.04.2020 року, то початок перебігу відповідного строку починається з наступного дня, тобто з 28.04.2020 року. При цьому, представником позивача вказано, що тримісячний строк закінчився 26.07.2020 року, що є неділею, а отже останній день строку 27.07.2020 року. Оскільки відповідач звільнився за власним бажанням, реалізувавши своє право, а позивач не оспорює можливу протиправність його дій чи бездіяльність, то у даному випадку застосовується тримісячний строк, що передбачено ч.2 ст. 122 КАС України. Також представником позивача вказано, що питання супроводження процесу обліку, розрахунку однострою і заборгованості відбувається відповідно до методичних рекомендацій Національної поліції від 25.03.2020 року №3820/01/31-2020 щодо відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, в яких зазначено, що у разі непогашення особою, яку звільнено зі служби в поліції з дати звільнення вартості предметів однострою, підрозділ забезпечення інформує підрозділ правового забезпечення для здійснення претензійно-позовної роботи. Відтак, представником позивача вказано, що Національною поліцією України, розроблено порядок, за яким у місячний строк після звільнення необхідні документи подаються до підрозділу правового забезпечення для звернення до суду. А тому, строк який застосовується до таких відносин вже не є місячним. Водночас, представником позивача із посиланням на пункт 3 Прикінцевих положень КАС України (у редакції чинній станом на день подачі позовної заяви) та пункт 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» вказано на обставини продовження процесуальних строків на період карантину та, як наслідок, наявність підстав для визнання причин пропуску строків поважними.

Надаючи оцінку зазначеній заяві представника позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що спір стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2019 року у справі №636/93/14-ц, від 12.12.2018 року у справі №804/285/16.

Водночас, суд зазначає, що пунктом 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 року було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 року п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, а саме: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Водночас, згідно із п.2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, враховуючи обставини того, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено обставинами невідшкодування відповідачем заборогованості, з огляду на дату звернення позивача до суду із даною позовною заявою та з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку, що заява представника позивача є обґрунтованою, а причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.

Надаючи оцінку заявленим позовом вимогам суд, вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Як передбачено положеннями ст. 20 Закону № 580-VIII, поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 59 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, організовує і здійснює в установленому порядку матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності органів Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв`язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, пально-мастильними матеріалами, одностроєм, іншими видами матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання покладених на них завдань.

Судом встанволено, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 823 «Про однострій поліцейських» затверджено опис і зразки предметів однострою поліцейських.

Пунктом 1 розділу І Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року № 772, визначено, що Порядок визначає механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку.

Згідно із положеннями п.2 розділу І Порядку однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, які: проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України; перебувають у розпорядженні органів поліції без зайняття відповідних посад із залишенням на службі в поліції; прикомандировані до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, інших органів державної влади (закладів, установ) або органів місцевого самоврядування на час виконання відповідних повноважень на постійній основі із залишенням їх на службі в поліції; здобувають освіту на денній формі навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО); відряджені відповідно до статті 71 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в поліції, з подальшим призначенням на посади відповідно до переліку посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях, що затверджується Президентом України.

Пунктами 1, 2 та 3 розділу IV Порядку визначено, що строк носіння (експлуатації) предметів однострою починає обчислюватися з дня фактичної видачі їх у користування (експлуатацію).

Час зберігання предметів однострою на складі не зараховується до строку їх носіння (експлуатації).

На кожного поліцейського для здійснення контролю за станом використання ним предметів однострою згідно з нормами належності та за строками їх носіння (експлуатації) оформлюється арматурна картка. Облік предметів однострою в арматурній картці ведеться з дати призначення поліцейського на відповідну посаду або зарахування на навчання до ЗВО згідно з наказом по особовому складу.

Як передбачено п.1 та 3 розділу V Порядку, предмети однострою особистого користування передаються поліцейським безоплатно.

Предметами однострою особистого користування забезпечуються поліцейські, визначені в пункті 3 розділу I цього Порядку, із дня призначення на посаду або зарахування на навчання до ЗВО.

Предмети однострою особистого користування видаються поліцейським на майбутній термін служби або з урахуванням навчання у ЗВО та на строк, що передбачений нормами належності.

Згідно із п. 10 розділу V Порядку відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав: за власним бажанням.

Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.

Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку.

Судом встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 червня 2016 року № 530 затверджено Норму № 7 належності однострою поліцейських підрозділів поліції особливого призначення (далі - Норма № 7) та Норму № 11 належності однострою поліцейських, які залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції або безпосередньо виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, боротьби із злочинністю, забезпечення безпеки дорожнього руху в районі її проведення, відповідно до яких встановлено перелік предметів однострою та його строк носіння (експлуатації) (далі - Норма № 11).

Матеріали справи свідчать про підтвердження факту отримання відповідачем відповідних предметів однострою відповідно до строків їх експлуатації та на час звільнення відповідача строк експлуатації цих предметів не закінчився.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки відповідач відмовився добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, то наявні підстави для стягнення їх вартості з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Національної поліції в Харківській області підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не скінчився - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ - 40108599) вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у сумі 3335 (три тисячі триста тридцять п`ять) грн. 95 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.