Рішення № 92295278, 20.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року Справа № 480/3091/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику осіб матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області ( далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення від 25.03.2014 № 0003161703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; рішення від 31.10.2018 № 0006815113 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що спірні рішення винесені суб`єктом владних повноважень, при цьому невідомо із яких розрахунків виходив податковий орган, нараховуючи штрафні санкції та пеню. Крім того, зазначає, що рішенням від 31.10.2018 відповідач повторно притягнув до відповідальності позивача за порушення строків сплати ЄСВ за період з 03.04.2012 по 03.03.2014. Відповідно до Історії боргу в межах справи №480/2969/19 відповідач надає відомості до 16.12.2018, але сума боргу становить 44161,24 грн. Позивач зазначає, що сума боргу визначена відповідачем у вимозі непідтверджена та відсутня. Так, зазначає, що штрафна санкція і пеня розрахована станом на 15.02.2017, рішення винесено 31.10.2018, а проведена по обліку у податковому органі 16.12.2018, після винесення рішення. Крім того, податковий органі надав акт позапланової перевірки, але позивачу такий акт надано лише для ознайомлення, не підписаний перевіряючими, а тому є недопустимим доказом, є нечинним, не може бути підставою для прийняття рішення, рішення на підставі акту прийнято не було. Крім того, зазначає, що відповідачем застосовано штраф та пеню в період, коли позивач вже не мала з 06.08.2014 статусу ФОП та здійснила реєстрацію припинення підприємницької діяльності, позивач не входить до кола платників ЄСВ у розумінні ч.4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, позивач підприємницьку діяльність у спірний період не здійснювала. Крім того, посилається на те, що податковим органом було видано довідку про заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 510грн., яка погашена була 01.12.2016. Відсутність боргових зобов`язань станом на 28.07.2017 підтверджується і довідкою виконавчої служби.

Представник ГУ ДПС в Сумській області у відзиві на адміністративний позов проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що при винесенні спірних рішень податковим органом було застосовані штрафні санкції та нарахована пеня у зв`язку із порушення строків сплати заборгованості, яка виникла за період, коли позивач перебувала на обліку в органах пенсійного фонду. Сума заборгованості, за несвоєчасну сплату якої були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня, була передана з обліку з органів пенсійного фонду, на обліку в якому знаходилася позивач до внесення змін до законодавства, що регулювало порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Після погашення суми боргу, податковим органом встановлено відповідне порушення граничних строків сплати суми боргу, а тому нараховано штраф та пеня, на які строки застосування не розповсюджуються.

Судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, судом витребовувалися від учасників провадження додаткові докази, клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до суду задоволено судом, в клопотання відповідача щодо залишення адміністративного позову було відмовлено. При вирішенні справи по суті, суд враховував граничні строки реалізації сторонами справи процесуальних прав під час дії карантину, встановлені Кабінетом Міністрів України, зокрема щодо строків надання сторонами по справі заяв по суті спору. Додаткових клопотань чи заяв від учасників провадження не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, судом враховується наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464-VI (далі - Закон) визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 7, 8, 13 ст. 9 Закону єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. В силу п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Аналогічні норми визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449.

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З огляду на зміст п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

На підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Стосовно винесення спірного рішення від 25.03.2014 №0003161703 (далі - рішення від 25.03.2014), суд зазначає наступне.

Даним рішенням на загальну суму 455,26 грн. податковий орган застосував штрафні санкції в розмірі 229,28грн. та нарахував пеню в розмірі 225,98 грн. за період з 01.01.2012 до 03.03.2014 (а.с. 28)

Згідно розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку позивача (а.с.63зворотн.стор), на суму боргу, що виник 03.04.2012 в розмірі 2292,77 грн. застосована штрафна санкція в розмірі 79,28 грн. та нараховано пеню в розмірі 45,98 грн. (період з 02.04.2012 по 30.05.2012, сплачено позивачем 30.05.2012 - 792,77 грн.) та застосовано штрафну санкцію в розмірі 150 грн. та нараховано пеню в розмірі 180 грн. (період з 02.04.2012 по 31.07.2012, сплачено 31.07.2012 - 1500 грн.).

Стосовно винесення спірного рішення від 31.10.2018 №0006815113 (далі - рішення від 31.10.2018), суд зазначає наступне.

Даним рішенням на загальну суму 43705,98 грн. податковий орган застосував штрафні санкції в розмірі 2440,48 грн. та нарахував пеню в розмірі 41265,50 грн. за період з 03.04.2012 до 15.02.2017 (а.с.29)

Згідно розрахунку фінансової санкції та пені на суму боргу, що виник 02.04.2012 застосована штрафна санкція в розмірі 1750 грн. (690,48 грн.+1059,52 грн.) та нараховано пеню в розмірі 31150 грн. (12290,51 грн. +18859,49 грн.) та на суму боргу, що виник 12.02.2013 застосована штрафна санкція в розмірі 690,48 грн. та нараховано пеню в розмірі 10115,50 грн. (а.с.87).

Матеріалами справи не підтверджується твердження позивача про те, що податковим органом було повторно притягнуто спірними рішеннями до відповідальності позивача за порушення строків сплати ЄСВ за період з 03.04.2012 по 03.03.2014.

Так, відповідно до листа Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області від 27.11.2019 №37008/05.2-12 податковий орган було повідомлено, що за даними картки особового рахунку позивача станом на 01.10.2013 обліковувався борг в сумі 24404,78 грн. Згідно картки платника не застосована фінансова санкція та пеня за ставкою 34.7% (загальна система) на загальну суму 455,26 грн. за період з 02.04.2012 по 31.07.2012 (фінансова санкція 229,28 грн., пеня 225,98 грн.).(додається). Також податковий орган було повідомлено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» згідно актів прийому-передачі всі залишки по особовим рахункам передано до органів Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області. В додаток також направлено витяг з особового рахунку в електронному форматі. (а.с.63)

Так, позивачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирка та Охтирському районі відповідну звітність за 2011 рік, в якому позивачем самостійно було задекларовано суму нарахованого єдиного внеску до сплати за січень 2011 по серпень 2011 на загальну суму 19792,77 грн. (а.с.66). Факт наявної заборгованості за січень 2011 по серпень 2011 на загальну суму 19792,77 грн. підтверджується даними Єдиного реєстру судових рішень, що функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», а саме постановою Сумського окружного адміністративного суду Сумської області від 30.05.2012 по справі №2a-1870/4138/12, в межах якої було стягнуто з позивача таку заборгованість (http://reyestr.court.gov.ua/Review/24387003).

Також, позивачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирка та Охтирському районі відповідну звітність за 2012 рік, в якому позивачем самостійно по 2301,59 грн. щомісяця було задекларовано суму нарахованого єдиного внеску до сплати за січень 2012 по березень 2012 на загальну суму 6904,78 грн. (а.с.65).

Таким чином загальна сума недоїмки, яка підлягала сплаті позивачем становила 26697,55 грн. (19792,77 грн. за 2011р. + 6904,78 грн. за 2012р.).

Як зазначено органом пенсійного фонду у розрахунку фінансової санкції, 30.05.2012 позивачем було сплачено 792,77 грн., 31.07.2012 сплачено 1500 грн., а на загальну суму 2292,77грн.

Таким чином сума недоїмки, яка залишилася несплаченою позивачем після часткової сплати за 2011 р. становить 17500 грн. (19792,77 грн. (недоїмка самостійно задекларована позивачем за 2011р. ) - 2292,77 грн. (сплачена позивачем 30.05.2012 та 31.07.2012 по декларації за 2011р.).

Станом на 27.11.2013 сума недоїмки, яка залишилася несплаченою позивачем після часткової сплати становить 24404,78 грн. (17500 грн. недоїмка за 2011р. + 6904,78 грн. недоїмка за 2012 р.), що відповідає картці особового рахунку платника податків - позивача по справі, яка на той час перебувала на загальній системі оподаткування (а.с.64).

Саме по даті часткового погашення суми недоїмки позивачем 30.05.2012 на суму 792,77 грн., і 31.07.2012 на суму 1500 грн., податковим органом рішенням від 25.03.2014 було нараховано суму штрафної санкції та нараховано пеню. При цьому, згідно повідомлення органу пенсійного фонду, ним не було застосовано такої штрафної санкції та не було нараховано пеню, у зв`язку із чим такі дії було здійснено податковим органом, який на час винесення рішення мав відповідні повноваження.

Іншим рішенням від 31.10.2018 податковим органом було враховано сплата позивачем решти суми заборгованості, а саме 15.02.2017 позивачем було сплачено 6904 грн. та 17500 грн., що в загальному розмірі становить 24404 грн., яка не була сплачена станом 27.11.2013, про що і зазначено органом пенсійного фонду та суму недоїмки якої було передано на облік до податкового органу.

Саме по факту виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду Сумської області від 30.05.2012 по справі №2a-1870/4138/12а, а саме решти несплаченої суми недоїмки в розмірі 17500 грн. тривало виконавче провадження ВП №52743095, яке було закінчено 20.02.2017 фактом повного погашення суми заборгованості перед Охтирським ОУПФУ Сумської області 15.02.2017, що підтверджується постановою від 20.02.2017 Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, наданою позивачем до матеріалів справи.

Крім того, сума несплаченої суми недоїмки в розмірі 6904,78 грн. за 2012 р. згідно винесеної Охтирським ОУПФУ Сумської області вимоги №Ф-73/11 перебувала на примусовому виконанні в Охтирському міськрайонному відділу державної виконавчої служби ВП №52794609, яке було закінчено 20.02.2017 фактом повного погашення суми заборгованості перед Охтирським ОУПФУ Сумської області 15.02.2017, що підтверджується постановою від 20.02.2017, наданою позивачем до матеріалів справи. При цьому, судом враховується те, що суму штрафної санкції та пені рішенням від 31.10.2018 податковий орган вираховував з дня граничного строку сплати боргу по недоїмки (по залишку несплаченої сумі боргу по декларації за 2011 р. - з 02.04.2012, а також по декларації за 2012р. - з 11.02.2013) по день сплати коштів 15.02.2017 платіжним дорученням №398 та № 399, що відбувалося в межах виконавчого провадження, копії яких надано позивачем на вимогу суму та було підставою для закінчення виконавчого провадження ВР №52743095.

Таким чином податковим органом не було повторно притягнуто позивача до відповідальності, оскільки, як сума боргу, період недоїмки, розрахунок свідчать про те, що нарахування відбувалося за різні періоди та на різні суми несплаченої своєчасно недоїмки, про що зазначено вище. Як вбачається із розрахунку штрафної санкції та пені, наданої представником відповідача, та міститься в матеріалах справи, податковим органом було застосовано штрафні санкції в розмірі 10% та 0,1% пені в розмірі відповідної кількості днів прострочення сплати боргу.

Суми штрафних санкції та пені застосовано до позивача податковим органом за недоїмку, що виникла в період, коли позивач перебувала на обліку в УПФУ в м.Охтирка та Охтирському районі, яке на той період здійснювало облік внесків, що підтверджується матеріалами справи. У відповідача ГУ ДПС в Сумській області були правові підстави для нарахування пені та штрафних санкцій відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із врахуванням строків сплати такої заборгованості.

Сплата такої заборгованості позивачем, але із порушенням строків, стала підставою для застосування штрафних санкції та нарахована пеня.

Також матеріалами справи спростовуються твердження позивача про те, що податковим органом не надано розрахунку штрафу та пені. Так, до рішення були надані відповідні розрахунки, як щодо штрафу так і пені. Слід зазначити, що сума штрафу та пені обмежується строком сплати позивачем сум боргу, позивачем не доведено, що відповідачем порушено такі строки, судом не встановлено, відповідачем доведено правомірність розрахунків спірних рішень.

Стосовно строків винесення рішень, суд зазначає, що в даному випадку, податковим органом не було порушено жодних норм чинного законодавства при їх застосуванні, враховуючи те, що п.16 ст. 25 Закону передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Стосовно посилання представника позивача на те, що податковим органом штрафні санкції та пеня нараховані в період, коли позивач не мала статусу суб`єкта підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.02.2019 по справі №817/429/16 адміністративне провадження №К/9901/24778/18 державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Таким чином, Порядок обліку платників податків і зборів, передбачає підстави та процедуру обліку осіб, які припинили підприємницьку діяльність, однак щодо них існують незакінчені спори по зобов`язанням, несплачені зобов`язання.

У випадку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, правовідносини не є припиненими, тим більше такі правовідносин передбачають правонаступництво - після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності.

У відповідності до ч.4 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Наведене вище законодавство передбачає певні особливості щодо сплати єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності, проте не змінюють строки сплати нарахованих зобов`язань, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 07.08.2018 у справі № 808/2444/17.

Частина 5 ст.242 КАС України каже, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку, штрафна санкція та пеня нараховані позивачу за порушення, які були вчинені під час знаходження позивача на обліку, як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування в УПФУ в м.Охтирка та Охтирському районі та в подальшому на обліку і податковому органі, а строки давності щодо нарахування сум штрафі та пені не застосовуються у відповідності до п.16 ст. 25 Закону.

З огляду на це, суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, та наявність лише факту припинення підприємницької діяльності позивачем не є підставою для невиконання ним зобов`язань, та не змінює строків, порядку виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Стосовно посилання позивача на те, що податковим органом було винесено рішення від 31.10.2018 на підставі акту перевірки від 17.03.2014, який не підписано всіма перевіряючи ми, суд зазначає наступне.

Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.01.2012 по 03.03.2014 в п. 1.17.1 акту на стор.7 акту (а.с.18) податковим органом зафіксована сума сплати позивачем 2292,77 грн., відображено суму недоїмки станом на 31.12.2012 в розмірі 17500 грн. за 2012 р., та загальну суму недоїмки 24404,78 за 2013р., що підтверджується матеріалами справи про що зазначено вище.

Крім того, посилання позивача на те, що акт не підписано перевіряючим ОСОБА_2 , слід зазначити, що інформація про зміну складу перевіряючи відображена у вступній частині акту перевірки (а.с.15 зворот.стор) та підтверджується наказом Охтирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області №180 від 07.03.2014 «Про продовження строку документальної позапланової невиїзної перевірки», який було отримано 07.03.2014 позивачем особисто та яким було змінено склад перевіряючих, а саме перевірку доручено проводити ОСОБА_3 , яка і підписала акт перевірки.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем було застосовані штрафні санкції в розмірі 10%, що відповідає абз.2 ч.2 розділу VII "Фінансові санкції" Інструкції, яка передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції,- календарний квартал.

В даному випадку, розрахунки штрафної санкції та пені здійснюється податковим органом не по факту проведеної перевірки, а на підстав даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зокрема по факту сплати позивачем суми недоїмки за 2011 - 2012 р. р. і розрахунок такий здійснено податковим органом у відповідності до чинного законодавства. Крім того, акт перевірки від 17.03.2014 взагалі не може бути підставою для винесення рішення від 31.10.2018, оскільки факт сплати суми недоїмки відбувся у 2017 році.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, рішення ГУ ДПС в Сумській області рішення від 25.03.2014 № 0003161703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; рішення від 31.10.2018 № 0006815113 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідно до ст. 25 Закону прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, підстави для скасування його в судовому порядку відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішення від 25.03.2014 № 0003161703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; рішення від 31.10.2018 № 0006815113 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2020.

Суддя С.М. Гелета