Рішення № 92295021, 20.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3561/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3561/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1546 Міністерства оборони України , Кіровоградського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1546 Міністерства оборони України (надалі - в/ч А1546) , Кіровоградського обласного військового комісаріату (надалі - Кіровоградський ОВК) , визначивши в якості третьої особи без самостійних вимог Онуфріївський районний військовий комісаріат, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення, зокрема за період служби у в/ч А1546 з 01.01.2016 по 04.12.2017 та період служби у Кіровоградському обласному військовому комісаріаті з 05.12.2017 по 28.02.2018, а також зобов`язати відповідачів нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за вказані періоди.

Обґрунтовуючи позов, заявник вказує на обставини порушення його прав внаслідок невиплати відповідачами індексації грошового забезпечення на виконання роз`яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 про призупинення виплати індексації грошового забезпечення до окремого розпорядження, яке суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили - Закону України "Про індексацію грошових доходів" та постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), без залучення до участі у справі в якості третьої особи Онуфріївського районного військового комісаріату за відсутності підстав.

29.07.2020 до суду від в/ч А1546 надійшов відзив на позов, в якому представник висловив свої заперечення проти позову посилаючись на те, що командування військової частини не має підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період січень 2016 року - грудень 2017 року у зв`язку з відсутністю механізму нарахування індексації після підвищення грошового забезпечення та відсутністю коштів на ці цілі. Вказує, що індексація грошового забезпечення військовослужбовців не нараховувалася також на виконання роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2. Вважає, що індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець звільнений з військової служби на день виключення зі списків особового складу військової частини. Наголосив на тому, що позивач не оскаржував наказ про звільнення, а тому погодився з усіма проведеними з ним розрахунками (а.с. 28-30).

Незважаючи на те, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення усіх учасників щодо відкриття провадження у справі, Кіровоградський ОВК правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв`язку з цим суд, керуючись ч. 6. ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч А1546 у період з 27.04.2001 по 04.12.2017, а з 05.12.2017 по 28.02.2018 - в Онуфріївському районному військовому комісаріаті.

Наказом командира в/ч А1546 О.М. Келембет командира батареї зберігання та транспортування реактивного артилерійського дивізіону капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом командування Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 20.11.2017 №445 начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Онуфріївського РВК Кіровоградської області, виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення (а.с. 32).

Відповідно до наказу т.в.о. військового комісара Онуфріївського районного військового комісаріату майора В.М. Момота від 05.12.2017 №87 капітана ОСОБА_1 , який прибув з військової частини А1546, з 05.12.2017 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і визнано таким, що 05.12.2017 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 8).

Наказом комісара Онуфріївського районного військового комісаріату Я.Морокова від 05.08.2019 №53 начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Онуфріївського районного військового комісаріату Кіровоградської області, майора ОСОБА_1 , звільненого наказом командування військ оперативного командування "Південь" (по особовому складу) від 20.05.2019 №135 з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" з правом носіння військової форми одягу, з 05.08.2019 виключено зі списків особового складу Онуфріївського районного військового комісаріату Кіровоградської області, зі всіх видів забезпечення (а.с. 9).

04.02.2020 позивач звернувся до командира в/ч А1546 із заявою щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.12.2017 та просив надати довідку за вказаний період з помісячним розрахунком індексації грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення (а.с. 13).

Листом від 24.02.2020 №117 командир в/ч А1546 повідомив позивачу, що у зв`язку з відсутністю механізму нарахування індексації після підвищення грошового забезпечення, відсутністю кошторису у в/ч А1546 на здійснення таких виплат, підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по грудень 2017 року у командування військової частини не має (а.с. 15).

Крім цього позивач з аналогічним питанням звернувся до Кіровоградського ОВК із заявою від 04.02.2020, а також із запитом від 26.03.2020 (а.с. 16-17), на які йому надано відповіді від 11.03.2020 №890 та від 15.05.2020 відповідно. Повідомлено про здійснення індексації грошових доходів в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів та відсутність механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди, посилаючись на роз`яснення Міністерства соціальної політики України. Також зазначено, що в березні 2018 року у військовослужбовців посадові оклади збільшилися, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розраховується з квітня 2018 року. Враховуючи викладене, виплата індексації грошового забезпечення громадянину ОСОБА_1 за період з 05.12.2017 по 28.02.2018 не проводилась, підстав для її нарахування і виплати за вказаний період немає (а.с. 18,19).

Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Нормами статей 1, 2 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У відповідності до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до приписів пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 (у редакції, що діяла до 15.03.2018) індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

На підставі аналізу наведених положень законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Обґрунтовуючи правомірність бездіяльності щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, в/ч А1546 зазначає про те, що у межах наявних фінансових ресурсів в/ч А1546 передбачених на виплату грошового забезпечення, виплата індексації грошового забезпечення є неможливою.

Такі посилання суд відкидає як безпідставні, адже вони не відповідають приписам Закону №1282-XII та п. 11 Порядку №1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

Суд відмічає, що з боку в/ч А1546 не вчинено жодних дій спрямованих на нарахування та виплату позивачу індексації за спірний період, отже має місце протиправна бездіяльність відповідача.

З наданої до відзиву довідки про нарахування індексації ОСОБА_1 без номера і дати (а.с. 31) видно, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 04.12.2017 не проводилася.

Посилання в/ч А1546 на те, що позивач не оскаржував наказ про звільнення, а тому погодився з усіма проведеними з ним розрахунками суд не приймає до уваги, оскільки за змістом рішення Конституційного Суду України №9-рп/2013 у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність в/ч А1546, що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.12.2017 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Кіровоградського ОВК нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 05.12.2017 по 28.02.2018 суд із довідки про нарахування та виплату грошового забезпечення від 11.03.2020 №290/1, виданої на запит ОСОБА_1 , встановив, що індексація грошового забезпечення позивачу за період грудень 2017 року - лютий 2018 року не здійснювалася (а.с. 20).

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо невиплати Кіровоградським ОВК індексації грошового забезпечення, суд, враховуючи вищенаведені мотиви, а також факт відсутності відзиву на позов та будь-яких доказів на спростування доводів позивача, керуючись ч. 4 ст. 159 КАС України, розцінює таку пасивну поведінку відповідача, як визнання позову, а тому доводи позивача в цій частині визнаються судом також обґрунтованими.

Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити у повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1546 Міністерства оборони України (просп. Свободи, 69-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 08347306), Кіровоградського обласного військового комісаріату (вул. Кавалерийська, буд. 17/19, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 07827576) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1546 Міністерства оборони України, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.12.2017.

Зобов`язати Військову частину А1546 Міністерства оборони України (просп. Свободи, 69-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 08347306) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.12.2017.

Визнати протиправною бездіяльність Кіровоградського обласного військового комісаріату, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05.12.2017 по 28.02.2018.

Зобов`язати Кіровоградський обласний військовий комісаріат (вул. Кавалерийська, буд. 17/19, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 07827576) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 05.12.2017 по 28.02.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун