Ухвала суду № 92294990, 19.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4318/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача з приводу виконання рішення суду у справі №440/4318/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09.10.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 07.10.2020, в якій він просить суд у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, визнати протиправною бездіяльність відповідача у справі №440/4318/18 - Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області з приводу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі №440/4318/18 в частині нездійснення ОСОБА_1 виплати заборгованості пенсії однією сумою в повному обсязі без відстрочення та розстрочок виплати за рахунок власних надходжень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не пізніше останнього числа місяця чергової виплати пенсії, та постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою судді від 13.10.2020 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

16.10.2020 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 , у задоволенні якої той просить суд відмовити, посилаючись на відсутність бюджетних асигнувань на виплату заборгованості, а також на те, що позивачем по справі вже подано окремий позов до Полтавського окружного адміністративного суду щодо виплати заборгованості за даною справою (справа №440/4094/20) (а.с. 21-22).

Відповідно до частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

З огляду на положення наведеної норми та приписів частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою запобігання розповсюдженню на території України коронавірусу COVID-19, суд визнав за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності учасників справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи дану заяву, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 цієї ж статті за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає висновок про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Як свідчить зміст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі №440/4318/18, суд вирішив, крім іншого, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2016 року в розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Матеріали заяви та матеріали справи свідчать про те, що 01.09.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гизилою Д.А. відкрито виконавче провадження № 62898527 з примусового виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду, виданого 05.08.2020 у справі №440/4318/18, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2016 року в розмірі 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат (т. 3 а.с. 6).

В подальшому державним виконавцем цього ж Відділу 15.09.2020 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду та 30.09.2020 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду (т. 3 а.с. 7, 8).

При цьому, у зазначених постановах про накладення штрафу вказано, що боржник листом №1600/-0802/-5/46649 від 11.09.2020 повідомив Відділ про те, що перерахунок пенсії проведено. Відомості щодо проведення виплати перерахованої суми не надані.

Позивач у своїй заяві посилається на те, що на виконання рішення суду у справі №440/4318/18 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок його пенсії, проте до цього часу не виплатило йому заборгованість по пенсії у розмірі 266 587,65 грн посилаючись на можливість такої виплати в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" від 22.08.2018, яка набрала чинності 28.08.2018.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки вищеозначена постанова Уряду втратила чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19.

У своїх запереченнях на заяву представник відповідача пояснював, що доплата в розмірі 266587,66 грн за рішення суду у справі №440/4318/18 була облікована в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. У зв`язку з втратою чинності постанови №649 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 не встановлено подальший порядок погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень. При цьому, бюджетні асигнування з Державного бюджету України після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 Пенсійному фонду України на 2020 рік не збільшувалися, виплата пенсій здійснюється в межах бюджетних призначень.

У зв`язку з чим слід зазначити, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (надалі - Порядок №649) та встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 №8, зміни.

Як передбачено п. 1 Порядку №649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Судом за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на момент розгляду даної заяви рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" були визнані протиправними та нечинними.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2019, як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був діяти лише в межах чинного законодавства та з імперативним врахуванням вимог Порядку №649 до скасування зазначеного нормативно-правового акту у встановленому законодавством порядку.

Водночас, враховуючи обставини набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/5248/19 від 22.07.2020, п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" із зазначеної дати не підлягають до застосування відповідачем.

При цьому суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Про питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду" була чинною під час формування Бюджету України на 2020 рік, а після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/5248/19 відповідні зміни до бюджету не вносились.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за № 1189/3264, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. В реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до підпунктів 2 та 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України "Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України" від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

В той же час, відповідач як суб`єкт владних повноважень та виконавець бюджетних програм керується положеннями Бюджетного кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а (2-а/310/32/17) невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

З врахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що у спірних відносинах відповідачем не вчинено протиправних дій або бездіяльності щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2019.

До того ж питання притягнення відповідача до відповідальності на підставі ст. 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, було ініційовано державним виконавцем в межах виконавчого провадження під час виконання рішення суду, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинено усі залежні від нього дії на виконання судового рішення у даній справі.

Заявник у даному випадку фактично не погоджується із способом виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що такі не спростовують обставин вчинення відповідачем по справі дій, направлених на виконання судового рішення у даній справі, що у свою чергу не може свідчити про порушення охоронюваного інтересу позивача та можливість використання позивачем правового механізму статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293, 294, 295, 383, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу Перехідних положень та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень-відповідача з приводу виконання рішення суду у справі №440/4318/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун