Рішення № 92294912, 20.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5038/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №51590773 від 12.03.2020 року, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 20.02.2020 року за реєстраційним номером 38559105, з урахуванням того, що при прийнятті рішення за результатом повторного розгляду цієї заяви, останній не вправі відмовляти позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень з тих самих підстав, що наведені у рішенні №51590773 від 12.03.2020 року, скасованому судом.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані тим, що позивач звернувся до державного реєстратора для реєстрації права власності на Ѕ квартири на підставі судових рішень, однак відповідач безпідставно відмовив у проведенні такої реєстрації, оскільки майно відчужено особою, яка внесена до Єдиного реєстру боржників. При цьому, позивач зазначає, що набув право власності за рішенням суду, а тому таке набуття права не може вважатися відчуженням особою, яка внесена до Єдиного реєстру боржників.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. Відзив на позовну заяву обґрунтований відповідачем тим, що майно, щодо якого подано документи для реєстрації права власності відчужено особою, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, а тому таке право власності на майно не може бути зареєстроване та оскаржуване рішення є правомірним і не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.07.2017 року у справі №509/1076/16-ц визнано двокімнатну квартиру, загальною площею 63 кв. м., житловою 35,7 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - об`єктом спільної сумісної власності подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину цієї квартири.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10.10.2017 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 11.07.2017 року у справі №509/1076/16-ц залишено без змін та це рішення набрало законної сили.

Представник позивача 20.02.2020 року, на підставі зазначених судових рішень, звернувся до Юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності позивача на Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфіловою Оленою Іванівною від 12.03.2020 року №51590773 в реєстрації права власності позивача на зазначений об`єкт нерухомого майна відмовлено, оскільки власником цього майна є ОСОБА_2 , яка внесена до Єдиного реєстру боржників.

Позивач не погодився з правомірністю такого рішення державного реєстратора, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Згідно з положеннями п. 12 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 205 року №1127 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

При цьому, відповідно до положень п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в державні реєстрації прав є звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідач здійснив пошук даних стосовно об`єкту нерухомого майна та особи, яка є власником майна: квартири АДРЕСА_1 , з яких вбачається, що власником цього майна є ОСОБА_3 щодо якої внесені дані в Єдиний реєстр боржників, про що свідчать матеріали облікової справи на спірну квартиру.

Враховуючи зазначені обставини, відповідач, у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відмовив в реєстрації Ѕ зазначеної квартири за позивачем.

Однак, суд вважає таке рішення державного реєстратора протиправним, оскільки, право власності на Ѕ квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визнано за позивачем на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В даному випадку право на Ѕ спірної квартири набуто позивачем за рішенням суду, яке набрало законної сили та таке право підлягає державній реєстрації.

Дійсно, відповідно до положень п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для відмови в реєстрації прав є звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, однак суд вважає, що, в даному випадку відчуження майна особою, внесеною до Єдиного реєстру боржників не здійснювалося та цей пункт не може бути застосований державним реєстратором для відмови в такій реєстрації, оскільки право власності позивач набув не на підставі договору з особою, яка відчужувала майно, а на підставі рішення суду, який визнав за позивачем право власності на це майно, до того ж в спорі з особою, яка була власником такого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач правомірність оскаржуваного рішення не довів, а тому оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ст. 245 КАС, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення у суду є всі підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 20.02.2020 року за реєстраційним номером 38559105, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача №51590773 від 12.03.2020 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 20.02.2020 року за реєстраційним номером 38559105, з урахуванням висновків суду.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат, суд зазначає, що при подачі позову позивачем надано до суду квитанцію №0.0.1733343864.1 від 12.06.2020 року на суму 1681,60 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 заявлено 1 позовну вимогу немайнового характеру та похідну від неї, сума судового збору за подачу даної позовної заяви складає 840,80 грн., відповідно вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо сплаченої суми 840,80 грн. позивач має право на звернення до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №51590773 від 12.03.2020 року, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 20.02.2020 року за реєстраційним номером 38559105, з урахуванням того, що при прийнятті рішення за результатом повторного розгляду цієї заяви, останній не вправі відмовляти позивачу у державній реєстрації прав та їх обтяжень з тих самих підстав, що наведені у рішенні №51590773 від 12.03.2020 року, скасованому судом - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни №51590773 від 12.03.2020 року.

Зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Юридичного департаменту Одеської міської ради Панфілової Олени Іванівни повторно розглянути заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 20.02.2020 року за реєстраційним номером 38559105, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Юридичного департаменту Одеської міської ради (Думська площа, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26302537) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.