Ухвала суду № 92294825, 12.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5496/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

з участю сторін:

представника скаржника ОСОБА_1 ,

представника стягувача Перегудова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни та визнання оцінки нерухомого майна неправомірною, -

в с т а н о в и в:

Скаржник та її представник звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою про визнання неправомірними дій виконавця з передачі майна на реалізацію в якій просила визнати неправомірними дії приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. в межах виконавчого провадження № 60013260 по проведенню оцінки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати неправомірною оцінку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену в межах виконавчого провадження № 60013260. Визнати неправомірними дії приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. щодо передачі майна - 3-кімнатної квартири АДРЕСА_1 на реалізацію на ДП «Сетам» лот - 414036, за висновком з незалежної оцінки майна від 27 лютого 2020 року, за ціною, яка є значно заниженою.

Свої вимоги скарги мотивувала тим, що приватним виконавцем було порушено права та інтереси скаржника, а саме значним заниженням ринкової вартості квартири, що належить скаржнику на праві власності. Порушенням ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо погодження початкової ціни між іпотекодержателем та іпотекодавцем. Порушення строків на отримання скаржником повідомлення, оскільки 19 березня 2020 року приватний виконавець звичайним листом надіслав повідомлення, 31 березня 2020 майно вже передано на реалізацію на торги та міститься на сайті ДП «Сетам», а тільки 04 квітня 2020 року скаржником отримано повідомлення. Разом з цим, скаржник також зазначає, що не ознайомлювалася з виконавчим провадженням, через похилий вік та не можливість прибути в офіс виконавця у зв`язку з введенням карантину. Зокрема, також, не враховано факту того, що кошти брались у банку, як споживчий кредит та на вказаний об`єкт нерухомості, як на єдине житло боржника, діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України. наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити з підстав зазначених у скарзі.

Представник стягувача в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечувала в повному обсязі та просила відмовити в її задоволенні.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи норму вказаної статті, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі учасників справи, які не з`явилися.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2020 року прийнято до провадження скаргу та призначено судове засідання.

Цього ж дня, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва в задоволенні заяви скаржника ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1 про зупинення передачі на реалізацію нерухомого майна в межах розгляду скарги ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діна Петрівна, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання неправомірними дій виконавця з передачі майна на реалізацію відмовлено.

29 липня 2020 року на запит суду приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. було надіслано належним чином завірену копію виконавчого провадження № 60013260.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, пояснення представника стягувача, дослідивши письмові докази та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва перебуває виконавчий лист № 755/19435/13 виданий 23 серпня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість по тілу кредиту у розмірі 81 090,03 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 648 152,61 грн та заборгованість за процентами в розмірі 35 283,77 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 282 023,17 гривень, а всього 116 373,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 930 175,78 грн та судовий збір в розмірі 2 835,54 гривень.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 15 вересня 2003 року, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .

В ході виконавчого провадження, 24 вересня 2019 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та постановлено здійснити опис та арешт на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_2

24 вересня 2019 року та 20 січня 2020 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. при примусовому виконанні виконавчого документу № 755/19435/13 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник двері не відчинила. Дану квартиру винаймає інша особа зі своїм сином. Приватним виконавцем в дверях квартири залишено письмове повідомлення з вимогою з`явитися до виконавця з приводу виконання рішення суду.

26 лютого 2020 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 60013260 ТОВ «Експерта оцінка майнових прав», яке маж сертифікат , виданий 06 вересня 2017 за № 868/17, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 06 вересня 2020). Суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» надати визначення вартості арештованого майна. А також, попередити про кримінальну відповідальність суб`єктів господарювання ТОВ «Експертна оцінка майнових прав».

14 березня 2020 року на адресу приватного виконавця надійшов звіт про оцінку 3-кімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_2 . В результаті виконання незалежної оцінки було встановлено: ринкова вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінки становить 930 175,00 гривень. Отже в еквіваленті по курсу долара НБУ на дату оцінки становить 37 736,82 доларів США.

Відповідно до висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки, в процесу оцінки оцінювачем було проведено збір та аналіз інформації, необхідної для проведення оцінки; проведено вибір необхідних методичних підходів та методів, що найбільш повно відповідають меті та базі оцінки, проведені розрахунки, складено Звіт про оцінку. Оцінка проведена із застосуванням порівняльного методичного підходу у відповідності до вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», «Методики оцінки майна».

19 березня 2020 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. на адресу боржника ОСОБА_2 було направлено вимогу/повідомлення відповідно до якого було направлено для ознайомлення висновок про проведення незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості арештованого нерухомого майна - 3-кімнатної житлової квартири АДРЕСА_1 , від 27 лютого 2020 року оцінювача ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» на підставі постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 60013260.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 р. ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ, цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", який в свою чергу з урахуванням п. 1 р. ІV Прикінцеві та перехідні положення цього Закону та того, що його було опубліковано у офіційному друкованому виданні "Голос України" /№ 122-123/ від 05.07.2016 року, набрав чинності 05.10.2016 року.

Згідно із п.п. 7, 8 р. ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Так, ч.ч. 1, 2, 3ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому ст. 57 цього Закону.

Згідно з ст. 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Частиною 1статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування (ч. ч. 1, 4 ст. 9 вказаного вище закону).

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою КМУ від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою КМУ від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Відповідно до приписів п. 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

При цьому, пунктом 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" встановлено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Так, п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" встановлено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Як встановлено у судовому засіданні, у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що 27 лютого 2020 року, власник арештованої квартири ОСОБА_2 , була належним чином повідомлена про проведення оцінки незалежним оцінювачем. У наданих матеріалах виконавчого провадження відсутні акти складені саме під час проведення оцінки, і взагалі відсутні акти про здійснення будь яких виконавчих дій 27.02.2020 року. Крім того, як вбачається, приватним виконавцем 26 лютого 2020 року була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності, а вже 27 лютого 2020 року було зроблено оцінку, що підтверджується висновком про вартість об`єкта незалежної оцінки.

Відповідно до наданих до скарги роздруківок з веб-сайту «ОЛХ» ринкова вартість аналогічних квартир в Деснянському районі в середньому складає 50 566,66 доларів США, яка майже на 13 000,00 доларів США перевищує вартість оцінки у звіті.

Таким чином, зважаючи на те, що боржник не була належним чином повідомлена про проведення оцінки нерухомого арештованого майна, та в суду є всі підстави вважати, що оцінка була проведена без попереднього огляду оцінного майна, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має недоліки, що можуть суттєво вплинути на достовірність оцінки, що в свою чергу може привести до реалізації майна за ціною нижчою ніж реальна ринкова чим будуть порушені права як боржників так і кредитора, а тому наявні підстави для визнання неправомірною оцінку нерухомого майна, яке знаходить за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо неправомірних дій приватного виконавця Мойсеєнко Д.П. щодо передачі майна на реалізацію на ДП «Сетам» за висновком з незалежної оцінки майна від 27 лютого 2020 року за ціною, яка є значно заниженою суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Нормами Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р., закріплено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку. Пункт 4 вказаного Закону передбачає, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Як видно з матеріалів справи, скаржник ОСОБА_2 згоду на відчуження квартири, , яка є предметом іпотеки, не надавала. Загальна площа квартири складає 59,40 кв.м, що вбачається з договору іпотеки №76653 від 07 лютого 2008 року.

Крім того, квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотечного договору, була придбана не за кредитні кошти, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 15 вересня 2003 року.

Відповідно до вище вказаного договору, ОСОБА_2 придбала у власність квартиру АДРЕСА_1 .

За вимогами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене та норми, які регулюють виниклі правовідносини, суд прийшов до висновку, що дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію вказаної квартири є неправомірними, оскільки приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. неправомірно звернуто стягнення на предмет іпотеки, зважаючи на те, що вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» забороняють примусово стягувати нерухоме житлове майно.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни та визнання оцінки нерухомого майна неправомірною підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.259,260,261, 353,447,450,451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни та визнання оцінки нерухомого майна неправомірною задовольнити частково.

Визнати неправомірною оцінку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 проведену в межах виконавчого провадження № 60013260.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця Мойсеєнко Д.В. щодо передачі майна квартири АДРЕСА_1 на реалізацію ДП «Сетам» лот 4140036, з висновком з незалежної оцінки майна від 27.02.2020 року.

В решті скарги відмовити

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2020 року.

Суддя Н.О.Яровенко