Рішення № 92294585, 19.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5809/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача – Ковальчук М.Г. (згідно ордеру),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 03 липня 2020 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В3 №0001020402 від 16.06.2020 року про відмову в отриманні бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку у розмірі 1185850 грн.

Ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» та відкрито провадження у адміністративній справі. Визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 24.04.2020 року по 30.04.2020 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 1 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.03.2020 року № 9056337574, з урахуванням уточнюючої від 06.04.2020 року № 9070081768 (з додатками), за результатами якої складено акт перевірки від 08.05.2020 р. за № 399/15-32-04-02/4112821, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ВЗ» № 0001020402 від 16.06.2020 р. про відмову в отримані бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку у розмірі 1185850 грн. Вказує, що заявивши бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 1185850,00 грн. по декларації за лютий 2020 року товариство виходило з реальності господарських правовідносин та первинної документації, яка була в наявності та повністю відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». ГУ ДПС в Одеській області жодних заперечень чи зауважень з приводу змісту первинної документації та операцій в акті перевірки від 08.05.2020 р. за № 399/15-32-04-02/41128218 не вказало. Податковий орган лише зауважив, що основним постачальником ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» на митній території України у лютому 2020 року є ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» (ЄДРПОУ 37136296). У зв`язку із встановленим значним підвищенням ціни транспортних засобів по ланцюгу постачання та за відсутністю підтвердження на обґрунтування підняття рівня цін, контролюючий орган зробив висновок про недостатність підстав для підтвердження суми від`ємного значення податку на додану вартість, заявленої ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» у додатку 3 до декларації за лютий 2020 року. Зазначає, що ціна в договорі купівлі-продажу транспортних засобів № 2019/12-02/ТЗ від 06 грудня 2019 року, який надавався до перевірки разом з первинною документацією ГУ ДПС в Одеській області встановлюється за домовленістю сторін та її рівень не повинен впливати на правомірність отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року). Норми податкового законодавства також не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом. Податковим органом не встановлено наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податку та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди. ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» після придбання у ПП «МОВІАН» та ПП ІМЕКС 2112» транспортних засобів здійснив їх повне технічне обслуговування, ремонт та переобладнання, внаслідок чого збільшилась їх вартість за рахунок витрат на запчастини, матеріали, заробітну платню тощо. Відповідач будь-яких запитів на адресу ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» щодо підтвердження витрат на здійснення переобладнання та ремонту транспортних засобів не надсилав. Транспортні засоби були придбані з метою здійснення статутної діяльності підприємства відповідно до відкритих КВЕД, а саме:77.12 - Надання в оренду вантажних автомобілів; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 - Транспортне оброблення вантажів. Надані позивачем для перевірки документи в повному обсязі підтверджують і розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій з поставки транспортних засобів, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

31 серпня 2020 року до суду від відповідача за вх. №34224/20 надійшов відзив на позов (т.1 а.с.176-180), у якому, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки № 399/15-32-04-02/41128218 від 08.05.2020 року відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Усною ухвалою суду від 02 вересня 2020 року, внесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження по справі.

15 вересня 2020 року до суду від позивача за вх. №36939/20 надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.33-38), в якій позивач, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві зазначає, що встановлене відповідачем значне підвищення ціни транспортних засобів по ланцюгу постачання, всупереч зазначеному у відзиві на адміністративний позов, має документальне обґрунтування підняття рівня цін, достатнє для підтвердження суми від`ємного значення ПДВ, заявленої у додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.03.2020 року № 9056337574, з урахуванням уточнюючої від 06.04.2020 року № 9070081768 (з додатками). Висновки відповідача про придбання транспортних засобів за цінами, значно нижчими, ніж ціни, за якими їх реалізовано на адресу ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС», ґрунтуються виключно на податковій інформації по вказаним контрагентам та його постачальників у ланцюгу товарообігу, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між позивачем та безпосередніми контрагентами позивача, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Ухвалою суду від 19 вересня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/5809/20 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» (ТОВ «ППК») зареєстроване 06.02.2017 року, взято на облік в контролюючих органах 06.02.2017 року за № 150217041985 та станом на 08.05.2020 року перебувало на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.31 Штукатурні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (пп.71.1.2 п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України).

У період з 24.04.2020 року по 30.04.2020 року відповідно до наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 21.04.2020 року №1482 та повідомлення від 21.04.2020 №345/15-32-04-02 ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.03.2020 №9056337574, з урахуванням уточнюючої від 06.04.2020 року №9070081768 (з додатками).

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 08 травня 2020 року №399/15-32-04-02/41128218 (т.1 а.с.45-62), яким встановлено порушення позивачем абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями): підприємство ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» (код за ЄДРПОУ 41128218) не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 1185850 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області 16.06.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001020402 (т.1 а.с.63), яким зазначено, що в порушення абзацу б) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України виявлено відсутність права ТОВ «ППК» на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за лютий 2020 року) у розмірі 1185850 грн.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

В акті перевірки зазначено, що основним постачальником на митній території України у лютому 2020 є ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» код 37136296.

Згідно договору купівлі - продажу транспортних засобів від 06.12.2019 №2019/12-02/ТЗ, укладений з ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» (продавсь) передає ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» (покупець) у власність на праві власності рухоме майно - транспортні засоби, в порядку та на умовах визначених договором. Транспортні засоби передаються у власність покупця в найменуванні, кількості та за ціною відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною договору. Місцем виконання договору є місце реєстрації покупця.

На виконання умов договору ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» виписано податкові накладні та розрахунки коригування до них, видаткові накладні.

Сума ПДВ по вказаним податковим накладним за грудень 2019 - лютий 2020 включена ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідно до декларацій з ПДВ за грудень 2019-лютий 2020 і відповідає даним додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту» поданих до відповідних декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 - лютий 2020 та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

В акті зазначено, що з`ясовано, що ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» придбано сідельні тягачі і напівпричепи за цінами значно нижчими ніж ціни, за якими їх реалізовано на адресу ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛЧНИЙ КОМПЛЕКС».

Слід зазначити» що до перевірки надано договір купівлі - продажу транспортних засобів від 06.12.2019 №2019/12-02/Т3, укладений з ТОВ «БЄЛ-ТРАНС», але свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу містять інші дані щодо укладених договорів. Крім того свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та протоколи перевірки технічного стану, не містять даних щодо переобладнання транспортних засобів.

За аналізом наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» придбані транспортні засоби не використовувались у власній господарській діяльності за призначенням, а були передані в строкове платне користування ТОВ «ЕКСПОТРЕНД», код 41326371 (орендар) відповідно до договору оренди транспортних засобів від 0l.02.20 № 01/02-2020-ТЗ (з урахуванням додаткових угод №1 від 26.02.2020 року та №2 від 05.03.2020).

Довідково: на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової виїзні перевірки ТОВ «БЄЛ-ТРАНС», код за ЄДРПОУ 37136296» 19.11.2019 було здійснено вихід на податкову адресу, підприємства, але керівництво ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» не допустило фахівців ГУ ДПС в Одеській області до проведення перевірки, про що складено акт, який засвідчує факт відмови від допуску до проведення перевірки.

Суд не погоджується з вищевказаними висновками податкового органу виходячи з наступного.

06 грудня 2019 року між ТОВ «ППК» (покупець) та ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» (продавець) укладено договір купівлі-продажу транспортних засобів № 2019/12-02/ТЗ від (т.1 а.с.66-69), згідно умов якого продавець передає покупцю у власність, а покупець приймає та зобов`язується оплатити належне продавцеві на праві власності рухоме майно - транспортні засоби (далі по тексту договору - «транспортний засіб» «транспортні засоби») в порядку та на умовах визначених даним договором (п.1.1). Продавець передає у власність покупця транспортні засоби в найменуванні, кількості та за ціною відповідно до специфікації (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2). Покупець зобов`язаний прийняти транспортні засоби, передані у передбаченому цим договором порядку, за актом (-ами) приймання-передачі транспортного засобу (додаток № 2 до цього договору). Акт приймання-передачі складається у 2 (двох) оригінальних примірниках для кожної із сторін, і є невід`ємною частиною цього договору (п.2.3).

На підтвердження реальності умов даного договору позивачем до суду надано:

- специфікації: № 1 від 06.12.2019 року, № 2 від 20.12.2019 року, № 3 від 23.12.2019 року, № 4 від 16.02.2020 року (т.1 а.с.70-73);

- акти приймання-передачі транспортних засобів: № 1 від 17 січня 2020 року, № 2 від 17 лютого 2020 року, № 3 від 02 березня 2020 року (т.1 а.с.74-76);

- податкові накладні: № 2 від 06.12.2019 року, № 3 від 13.12.2019 року, № 4 від 21.12.2019 року, № 5 від 21.12.2019 року, № 6 від 23.12.2019 року, № 7 від 24.12.2019 року, № 8 від 24.12.2019 року, № 508 від 17.01.2020 року, № 910 від 17.02.2020 року, № 1210 від 02.03.2020 року (т.1 а.с.77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91-92, 94, 95);

- платіжні доручення: № 1486 від 06.12.2019 року, № 28 від 13.12.2019 року, № 1511 від 21.12.2019 року, № 1513 від 21.12.2019 року, № 1516 від 23.12.2019 року, № 1520 від 24.12.2020 року, № 1521 від 24.12.2019 року, № 1 від 26.02.2020 року, № 3 від 28.02.2020 року, №2 від 27.02.2020 року (т.1 а.с.78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 93, 96);

- рахунки: № СФ-0005566 від 06.12.2019 року, СФ-000695 від 13.12.2019 року, СФ-0005567 від 20.12.2019 року, СФ-000699 від 24.12.2019 року (т.1 а.с.97-100);

- видаткові накладні № ЛНА-000001 від 17.01.2020 року, № ЛНА-000002 від 17.02.2020 року, № ЛНА-000003 від 02.03.2020 року (т.1 а.с.101-103);

- картки рахунку: 311 за лютий 2020 року (т.1 а.с.104-115), 631 за лютий 2020 року (т.1 а.с.116-135), 361 за лютий 2020 року (т.1 а.с.139-141);

- оборотно-сальдову відомість за лютий 2020 року по рахункам: 631 (т.1 а.с.136-137), 1321 (т.1 а.с.138), 361 (т.1 а.с.142), 105 (т.1 а.с.143-149);

- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т.1 а.с.150-154);

- податкову декларацію від 18.03.2020 року за лютий 2020 року з додатками (т.1 а.с.210-219);

- додаткові угоди №2 та №3 від 15.02.2020 року до договору купівлі-продажу транспортних засобів №2019/12-02/ТЗ (т.2 а.с.26, 27), згідно яких сторони внесли зміни до додатку №1 до такого договору специфікація №1 та специфікація №3 в частині марки ТЗ, що передаються продавцем у власність покупцю.

Також, відповідно до додаткової угоди №1 до вищевказаного договору від 09 січня 2020 року (т.1 а.с.218) ТОВ «ППК» (покупець) та ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» (продавець) було укладено окремі договори купівлі-продажу на кожний транспортний засіб, зазначений у специфікаціях до даного договору, а саме: № 2020/01-15/1-ТЗ (т.1 а.с.219-222), №№ 2020/01-15/2-ТЗ (т.1 а.с.225-228), №2020/01-15/3-ТЗ (т.1 а.с.231-234), №2020/01-15/4-ТЗ (т.1 а.с.237-240), №2020/01-15/5-ТЗ (т.1 а.с.244-246), №2020/01-15/6-ТЗ (т.1 а.с.249-252), №2020/01-15/7-ТЗ (т.2 а.с.3-5), №2020/01-15/9-ТЗ (т.2 а.с.8-11), №2020/01-15/10-ТЗ (т.2 а.с.14-17), №2020/01-15/11-ТЗ (т.1 а.с.20-23).

На підтвердження реальності вказаних договорів позивачем до суду надано специфікації №1 та акти приймання-передачі №1 (т.1 а.с.223-224, 229-230, 235-236, 241-242, 247-248, т.2 а.с.1-2, 6-7, 12-13, 18-19, 24-25);

Позивач також на підтвердження здійснення ТОВ «БЄЛ-ТРАНС» ремонту, реконструювання та модернізації проданих йому транспортних засобів надав до суду акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів ТОВ «БЄЛ-ТРАНС», згідно яких зазначені в актах транспортні засоби перебували у неплановому ремонті чи модернізації та що такий ремонт/модернізацію виконано повністю (т.1 а.с.190-209).

Як вбачається з вищевказаної податкової декларації з ПДВ, ТОВ «ППК» у розділі ІІІ «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 року задекларовано наступні показники:

- у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення)» - 2942310 грн.;

- у рядку 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1)» - 2743428 грн.;

- у рядку 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 ДЗ):» - 1185850 грн.;

- у рядку 20.2.1 «на рахунок платника у банку» - 1185850 грн.

Разом із вказаною податковою декларацією позивачем подано додаток 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3)», а якому наведено наступні показники у таблиці 1:

1) «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20-рядок 20.1 декларації звітного (податкового періоду)» - 2743428;

2) «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальником товарі/послуг або до Державного бюджету України (зазначення рядка «Усього» графи 7 таблиці 2)» – 1185850;

3) «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша зазначення рядка 2) (зазначення цього рядка переноситься до рядка 20.2 декларації за поточний звітний (податковий) період)» - 1185850.

У таблиці 2 додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3)» до декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року зазначено, що сума від`ємного значення за грудень 2019 року, січень та лютий 2020 року складає загалом 1185850 та постачальником є 371362915097 (індивідуальний податковий номер).

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, індивідуальним податковим номером спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «БЄЛ-ТРАНС» є 371362915097.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Таким чином, з викладеного вбачається, що суб`єкт господарювання має право нарахувати податковий кредит у випадку придбання товару та за умови реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по такій господарській операції, якщо вона підтверджується належними первинними документами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України, пунктом 200.1 якої визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) ні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції – дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що вищевказані первинні документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що одним з видів господарської діяльності позивача є: 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, а відтак посилання відповідача у акті перевірки на невикористання позивачем придбаних транспортних засобів та передачу натомість їх в оренду третім особам як на підставу у відмові позивачу у отриманні бюджетного відшкодування є необґрунтованим.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на значне підвищення ціни придбаних позивачем транспортних засобів по ланцюгу постачання та відсутність доказів на обґрунтування такого підвищення, оскільки доказів витребування таких доказів відповідачем під час перевірки до суду не надано, а ТОВ «ППК» в свою чергу надані до суду копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів ТОВ «БЄЛ-ТРАНС».

Доказів нездійснення такого ремонту/модернізації придбаних позивачем транспортних засобів відповідачем до суду також не надано.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товару у контрагентів з метою використання його у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для невключення сум ПДВ по вищевказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «В3» №0001020402 від 16.06.2020 року.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 17787,75 грн. згідно платіжного доручення №1767 від 01.07.2020 року (т.1 а.с.12).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» судового збору у розмірі 17787,75 грн.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «В3» №0001020402 від 16.06.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» судовий збір у розмірі 17787,75 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННИЙ ПЕРЕВАЛОЧНИЙ КОМПЛЕКС» (Аеродромне шосе, 2Ж, м. Ізмаїл, Одеська обл., 67500, код ЄДРПОУ 41128218).

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко