Рішення № 92294417, 19.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2620/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Вальчука І.О., представник відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №499 від 27 лютого 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №301 о/с від 04 березня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника командира взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області з 04 березня 2020 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №301 о/с від 04 березня 2020 року його, заступника командира взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнено зі служби в поліції з 04 березня 2020 року, на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

У якості правової підстави звільнення зазначаються наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №499 від 27 лютого 2020 року та подання командира батальйону особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28 лютого 2020 року.

В описовій частині наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області» №499 від 27 лютого 2020 року зазначається, що в провадженні Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві знаходиться кримінальне провадження №12019161470001328 за обвинуваченням ОСОБА_1 та інших у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Позивач вказав, що 24 січня 2020 року його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме: заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України; зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної особи, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 та ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до змісту повідомлення про підозру, заступник командира взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУ НП в Одеській області ОСОБА_1., заступник начальника ізолятора тимчасового тримання №6 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_2 , разом із цивільними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили у злочинну змову та розробили план вчинення злочину - заволодіння грошовими коштами громадян іншої країни ОСОБА_5 та ОСОБА_6

01 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та автомобілі «Daewoo Lanos» на вулиці Житомирській в місті Одесі в районі зупинки «Завод Оріон» заблокували автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Sharan» номер НОМЕР_1 , в якому перебували на передніх сидіннях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а на задньому сидінні автомобіля - ОСОБА_4 , в руках якого, на момент виникнення заздалегідь спланованої ситуації, перебували грошові кошти потерпілих у розмірі 19 700 Євро.

У подальшому, імітуючи затримання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 витягли із автомобіля ОСОБА_7 , у якого в сумці перебували грошові кошти у розмірі 19 700 Євро, одягнули на його руки кайданки, всі разом сіли до автомобіля «Daewoo Lanos» та поїхали у невідомому напрямку, таким чином заволодівши грошовими коштами у розмірі 19 700 Євро, які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Позивач зазначив, що при його звільненні порушено принцип презумпції невинуватості, передбачений статтями 62 та 63 Конституції України, оскільки його не визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за кримінальним провадженням №12019161470001328 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

У той же час, факт висунення проти позивача звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може бути підставою для висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку, оскільки це є санкції різних рівнів і вчинення дисциплінарного проступку також необхідно довести.

Таким чином, позивача ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції не у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності, а у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, яким є обставини, пов`язані з початком досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019161470001328, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України.

Позивач не погоджується з висновком відповідача, що одні й ті ж самі дії можуть бути кваліфіковані або як дисциплінарний проступок, або як кримінальне правопорушення (за умови наявності відповідного вироку суду), тоді як оцінка відповідних дій позивача має бути кваліфікована лише в межах однієї з цих процедур.

Зокрема, в межах дисциплінарного провадження не можна встановити наявність чи відсутність події, що може бути кваліфікована як кримінальне правопорушення, і, відповідно, встановити, що вказана подія (за умови підтвердження її наявності) є правопорушенням.

У той же час, за відсутності відповідного судового вироку, що набув законної сили, особа вважається невинною, і її дії, що були предметом оцінки у кримінальній справі, не можуть бути кваліфіковані як протиправні іншими особами.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським своїх посадових обов`язків та дотримання законодавства під час виконання посадових обов`язків можуть бути кваліфіковані як дисциплінарний проступок у тих межах, у яких відповідні дії не можуть бути визнані адміністративним чи кримінальним правопорушенням, що віднесено до компетенції інших органів.

На думку позивача, оскільки станом на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019161470001328, і позивачу висунуто звинувачення, наступні дії його роботодавця - Головного управління Національної поліції України в Одеській області мали носити похідний характер щодо вказаних дій.

Ухвалою від 31 березня 2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням першого судового засідання для розгляду справи по суті на 04 травня 2020 року об 11:00 год.

Ухвалою від 14.04.2020 року за заявою відповідача ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті, призначене на 04 травня 2020 року на 11:00 год., підготовчим засіданням.

Підготовче засідання 04.05.2020 року відкладено на 25.05.2020 року на 10:00 год. у зв`язку з неявкою сторін.

У підготовчому засіданні 25.05.2020 року оголошено перерву до 11.06.2020 року до 10:00 год. у зв`язку з необхідністю подання учасниками справи решти заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 11.06.2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.07.2020 року на 14:30 год.

Підготовче засідання 28.07.2020 року відкладено на 18.08.2020 року на 14:30 год. у зв`язку із знаходженням головуючого судді по справі у відпустці.

Протокольною ухвалою від 18.08.2020 року суд за власною ініціативою зобов`язав ГУ Національної поліції в Одеській області надати суду для огляду матеріали особової справи позивача.

Ухвалою від 18.08.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 17 вересня 2020 року о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 17.09.2020 року оголошено перерву до 07.10.2020 року до 11:00 год.

У судове засідання, призначене на 07 жовтня 2020 року на 11:00 год., з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача під час судового розгляду проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 27.04.2020 року представник відповідача подав відзив, в якому зазначив, що 17.01.2020 року до ГУ НП в Одеській області надійшла інформація про те, що посадові особи Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, проводили слідчі дії (обшук) за місцями мешкання працівників ГУ НП в Одеській області.

На підставі вищезазначеної інформації, керуючись вимогами ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VІІІ було призначено проведення службового розслідування.

Відповідач вказав, що капітан поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_2 своїми діями, пов`язаними з вчиненням порушення кримінального порядку, невжитті заходів щодо затримання особи, яка перебуває у міжнародному розшуку, вчиненні дій з метою заволодіння чужим майном, неетичною поведінкою при зверненні до громадян, вчиненні дій, що набули суттєвого суспільного резонансу, вчиненні дій, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їх обов`язки, дискредитували звання поліцейського.

Дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

У ході службового розслідування було з`ясовано, що 28.01.2020 року наказом №100 о/с ГУ НП в Одеській області було відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) заступника командира взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 на час проведення службового розслідування, визначивши робочим місцем на час відсторонення від посади - приміщення БПОП ГУНП в Одеській області, яке знаходиться за адресою: 2-й Розумовський пров. 3, в м. Одесі.

Також, 28.01.2020 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №487/8430/19 відносно заступника командира взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва до 24.03.2020 року, з можливістю звільнення з-під варти при внесені застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів, що складає 168160 грн. Інформація про це була внесена до підсистеми «Облік надзвичайних подій серед особового складу» Інформаційного порталу Національної поліції України.

На думку відповідача, така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов`язків повинні неухильно дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія повинна всебічно та повно здійснити перевірку службової діяльності працівника. Так, службове розслідування було розпочато за одним фактом, але під час проведення якісної перевірки членами комісії було встановлено й інші порушення працівника поліції ОСОБА_1 . На жаль, він не зміг виправдати свої поведінку та підтвердити, що він є дійсно професіоналом та висококваліфікованим працівником.

Відповідач зазначив, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стала саме сукупність дисциплінарних проступків, сутність яких полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалося, що 17.01.2020 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про те, що слідчі Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, на підставі ухвал Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.12.2019 року в рамках кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР 02.10.2019 року за №2019161470001328, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.3 ст.365 КК України, проводять слідчі дії (обшуки) в квартирі АДРЕСА_1 , де мешкає заступник командира взводу № 2 роти № З БПОП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_1 , та у квартирі АДРЕСА_2 , де мешкає начальник ІТТ №6 ГУНП в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_2 , з метою відшукання і вилучення речей та документів, які можуть мати значення для вказаного кримінального провадження.

За вказаним фактом наказом начальника ГУ НП в Одеській області від 24.01.2020 року №174 "Про призначення службового розслідування", призначено службове розслідування відносно ОСОБА_1 (а.с. 62-63).

28.01.2020 року начальником ГУ НП в Одеській області прийнято наказ №100 о/с «Про відсторонення від посад», яким, зокрема, відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) заступника командира взводу №2 роти №3 БПОП ГУ НП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 на час проведення службового розслідування, визначивши робочим місцем на час відсторонення від посади - приміщення БПОП ГУНП в Одеській області, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 64).

24 лютого 2020 року за результатами службового розслідування був складений висновок, який затверджено начальником ГУ НП в Одеській області 25 лютого 2020 року (а.с. 78-91).

Висновком службового розслідування встановлено 17.01.2020 року до Головного управління надійшла інформація про те, що посадові особи Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, проводили слідчі дії (обшук) за місцями мешкання працівників ГУНП в Одеській області на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва.

Службовим розслідуванням встановлено, 01.10.2019 року о 10:30 годині ОСОБА_6 разом зі своїм товаришем ОСОБА_5 прибув на своєму т/з «Фольксваген Шаран» н/з НОМЕР_1 до торгового гіпермаркету «Епіцентр», розташованого в м. Одесі, по вул. Овідіопольська дорога, 1, де за попередньою домовленістю зустрілись з ОСОБА_4 з приводу придбання трактора-навантажувача. Під час розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про необхідність відремонтувати свій планшет, у зв`язку з чим попросив останнього підвезти його до магазину, де буде здійснено ремонт планшету. Прибувши за адресою, яку вказав ОСОБА_4 , зокрема до місця розташування ресторану «Оріон» по вул. Житомирська, 6, в м. Одесі, останній перебуваючи в салоні автомобіля «Фольксваген Шаран», номерний знак НОМЕР_1 , попросив ОСОБА_6 передати йому грошові кошти у розмірі 19 700 Євро, мотивуючи це тим, що йому необхідно сфотографувати їх та фото відправити продавцю трактора-навантажувача, який мав намір придбати ОСОБА_6 . В свою чергу ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_4 та передав останньому грошові кошти у розмірі 19 700 Євро. Одразу після цього до автомобіля «Фольксваген Шаран» номерний знак НОМЕР_1 , підбігли троє осіб, які представились працівниками поліції та наказали усім, хто знаходився у салоні вказаного автомобіля не рухатись, при цьому один із вказаних осіб тримав у руці предмет схожий на пістолет. Разом з тим, зазначені особи вказуючи на ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про те, що він перебуває у міжнародному розшуку та переховується від правоохоронних органів Республіки Польща. Після цього, особи, які представились працівниками поліції, затримали ОСОБА_4 , підвели останнього до автомобіля «Део Ланос», номерний знак якого було закрито листям дерев, посадили затриманого на заднє сидіння та залишили місце події, поїхавши у напрямку вул. С. Ріхтера в м. Одесі, де особи, які відрекомендовувались працівниками поліції відпустили ОСОБА_4

01.10.2019 року о 13:43 годині ОСОБА_5 зателефонував по спецлінії « 102» та повідомив про те, що того ж дня о 13:10 годині, біля ресторану «Оріон» невстановлені особи заволоділи грошима (ЄО Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП №18919). На місце події було направлено автопатруль УПП в Одеській області ДПП НПУ «Океан - 0252» та слідчо-оперативну групу Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП.

Того ж дня ОСОБА_6 звернувся із заявою до Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП.

02.10.2019 року відомості за зверненням ОСОБА_6 слідчим відділом Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП були внесені до ЄРДР №12019161470001328, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Того ж дня, матеріали вказаного кримінального провадження були направленні до прокуратури Одеської області для подальшого розгляду та вирішення питання щодо підслідності. У подальшому, матеріали вказаного кримінального провадження були направлені за підслідністю до ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, працівники якого здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019161470001328 за процесуальним керівництвом прокуратури Одеської області.

У ході службового розслідування було з`ясовано, що досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження №12019161470001328 працівниками Одеського управління ДВБ НПУ при виконанні доручення прокуратури Одеської області від 22.10.2019 було встановлено, що серед осіб, які 01.10.2019 року представились ОСОБА_6 та ОСОБА_5 працівниками поліції були присутні капітан поліції ОСОБА_1 , підполковник поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначені особи пересувались на автомобілі «Део Ланос», номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 11.08.2017 належав ОСОБА_8 . Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «Део Ланос», номерний знак НОМЕР_2 , 17.12.2019 був перереєстрований на ОСОБА_9 та отримав номерний знак НОМЕР_5 . Встановлено, що зазначеним транспортним засобом користується капітан поліції ОСОБА_1

18.01.2020 року о 09:00 год. на підставі ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.12.2019 року слідчим Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, в рамках кримінального провадження від 02.10.2019 року №12019161470001328 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.3 ст.365 КК України, провели слідчі дії (обшуки) в квартирі АДРЕСА_1 , де мешкає капітан поліції ОСОБА_1 та в квартирі АДРЕСА_2 , де мешкає підполковник поліції ОСОБА_2 , з метою відшукання і вилучення речей та документів, які можуть мати значення для вказаного кримінального провадження.

24.01.2020 року слідчим Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України капітану поліції ОСОБА_1 та підполковнику поліції ОСОБА_2

28.01.2020 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва по справі №487/8430/19 відносно заступника командира взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в СІЗО м. Миколаєва до 24.03.2020 року, з можливістю звільнення з-під варти при внесенні застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів, що складає 168160 грн.

Службовим розслідуванням встановлено, що згідно довідки №5504, наданої 24.09.2019 року ДУ «ТМО МВС України» по Одеській області, капітан поліції ОСОБА_1 з 24.09.2019 рік по 08.10.2019 рік перебував на амбулаторному лікуванні у вказаному медичному закладі з діагнозом: Б 83.6 (внутрішнє пошкодження правого колінного суглобу). Зазначені тілесні ушкодження капітан поліції ОСОБА_1 отримав під час затримання 24.09.2019 року правопорушників (ЄО Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП №№ 28031, 28033). За вказаним фактом у жовтні 2019 року дисциплінарною комісією ГУНП було проведено службове розслідування, висновок якого затверджено керівництвом ГУНП 04.11.2019 року. г

Таким чином, станом на 01.10.2019 року, тобто під час подій, які мали місце біля ресторану «Оріон», розташованого по вул. Житомирська, 6, в м. Одесі, капітан поліції ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, а отже був тимчасово непрацездатний.

Опитати капітана поліції ОСОБА_1 не надалось можливим у зв`язку з тим, що останній посилаючись на ст.63 Конституції України відмовився надавати письмові пояснення.

Опитати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не надалось можливим, так як останні перебувають за межами України. Однак, 10.02.2020 року слідчим Другого слідчого відділу Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Іваніковим Є. до ВІОС УКЗ ГУНП були надані копії протоколів допиту потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 11.10.2019 року, проведених працівником прокуратури Одеської області. У відповідності до інформації, викладеної у вказаних протоколах, опитані ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтверджують обставини події, які мали місце 01.10.2019 року. При цьому, опитані впевнено описали зовнішність осіб, які представлялись працівниками поліції та затримували ОСОБА_4 та зазначили, що можуть впізнати їх.

Опитати ОСОБА_4 не надалось можливим так як останній знаходиться під вартою в ОСІ та допуск до нього обмежений в інтересах досудового розслідування.

Службовим розслідуванням з`ясовано, що 01.10.2019 ОСОБА_4 до відділів та відділень поліції не доставлявся, працівники поліції, зокрема капітан поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_2 про виявлення та затримання особи, яка перебуває у міжнародному розшуку, а також про застосування відносно затриманої особи спеціальних засобів поліцейського примусу - кайданок, не доповідали.

Таким чином, у діях капітана поліції ОСОБА_1 та підполковника поліції ОСОБА_2 вбачається порушення вимог ч.6 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.13 п.10.3 розділу 10 Методичних рекомендацій із забезпечення особистої безпеки працівників поліції структурних підрозділів апарату Головного управління, підрозділів підпорядкованих ГУНП, територіальних відділів та відділень поліції, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 15.06.2018 року №2000.

Службовим розслідуванням встановлено, що 26.01.2020 року та 29.01.2020 року в Інтернет мережі були висвітленні події за участю капітана поліції ОСОБА_1 та підполковника поліції ОСОБА_2 , що набуло суттєвого суспільного резонансу.

З урахуванням викладеного, як зазначено у висновку службового розслідування, капітан поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_2 своїми діями, пов`язаними з вчиненням порушення кримінального порядку, невжитті заходів щодо затримання особи, яка перебуває у міжнародному розшуку, вчиненні дій з метою заволодіння чужим майном, неетичною поведінкою при зверненні до громадян, вчиненні дій, що набули суттєвого суспільного резонансу, вчиненні дій, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їх обов`язки, дискредитували звання поліцейського.

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27 лютого 2020 року №499 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Одеській області", за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 3, 5, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, ст.ст. 1, 2, ч.3 ст.11, п.п. 1, 2, 3 ч.1, ч.2 ст.18, п.п. 2, 3, 4, 9 ч.1 ст.23, ч.6 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п.п. 6, 10 п.1, п.3 розділу III, п.п. 1, 2 п. 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987, п.п. 13 п.10.3 розділу 10 Методичних рекомендацій із забезпечення особистої безпеки працівників поліції структурних підрозділів апарату Головного управління, підрозділів підпорядкованих ГУ НП, територіальних відділів та відділень поліції, затверджених наказом ГУ НП в Одеській області від 15.06.2018 №2000, Присяги працівника поліції, - капітана поліції ОСОБА_1 , заступника командира взводу №2 роти №3 БПОП ГУНП в Одеській області, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», наказано звільнити зі служби в поліції (а.с. 92-99).

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №301 о/с від 04 березня 2020 року було реалізовано дисциплінарний наказ від 27 лютого 2020 року №499 та ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с. 101).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, п. 6 ч. 1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про Національну поліцію", завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про Національну поліцію", рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 9 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Згідно ч.6 ст.45 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов`язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року №1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Згідно п.4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що за відсутності відповідного судового вироку, що набув законної сили, особа вважається невинною, і її дії, що були предметом оцінки у кримінальній справі, не можуть бути кваліфіковані як протиправні іншими особами, оскільки предметом розгляду даної справи є оскарження наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а не кримінальної відповідальності. Недотримання працівником поліції службової дисципліни та притягнення його у зв`язку з цим до дисциплінарної відповідальності не має відношення до розслідування кримінального провадження, за яким передбачена кримінальна відповідальність.

Тому в даному випадку суд встановлює обставини справи на підставі матеріалів службового розслідування і перевіряє дотримання відповідачем норм чинного законодавства, що регулює питання притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни. Відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні не може бути підставою для непроведення службової перевірки на предмет дотримання поліцейськими дисципліни.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року по справі №826/7065/16.

Суд зазначає що позивач був звільнений не за вчинення злочину, а за порушення норм відомчого законодавства, наказів, інструкцій, які визначені в дисциплінарному наказі про притягнення його до відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні службового розслідування для повноти та всебічності були досліджені, враховані та залучені до матеріалів службового розслідування матеріали кримінального провадження від прокуратури та ДБР, оскільки вони певним чином відображають об`єктивність подій, учасником яких був ОСОБА_1 , у зв`язку із неможливістю опитати учасників резонансної події. Деякі з учасників подій перебували у слідчому ізоляторі, деякі перебували поза межами України, тому з об`єктивних причин не було можливості їх опитати.

Службове розслідування закінчено затвердженням висновку службового розслідування у відповідності до положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Зазначений висновок було реалізовано шляхом видання наказу ГУ НП в Одеській області від 27.02.2020 року №499 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який в подальшому було реалізовано наказом ГУ НП в Одеській області №301 о/с від 04.03.2020 року на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Наказ №499 від 27.02.2020 року не містить посилань на винуватість позивача в межах кримінального провадження №12019161470001328, а встановив лише обставини, які призвели до резонансної події.

Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 18.07.20006 р. у справі "Проніна проти України" (Заява № 63566/00) нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії", рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, § 29) (пункт 23 зазначеного Рішення).

З огляду на викладене рішення Європейського суду з прав людини та встановлені судом фактичні обставини, решта аргументів позивача не береться судом до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для звільнення позивача.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, при цьому, відповідачем доведено, що при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувані накази відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а тому ці накази є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про скасування наказу про звільнення, відповідно, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про поновлення на службі в органах поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними від першої вимоги.

За таких обставин, у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Академіка Філатова, 15А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу ГУ НП в Одеській області №499 від 27 лютого 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Одеській області №301о/с від 04 березня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника командира взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Одеській області з 04 березня 2020 року; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Суддя В.В. Андрухів