Вирок № 92294149, 20.10.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23166/18

провадження № 1-кп/753/395/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коляденко П.Л.,

при секретарі Малайдах А.І., Леонтьєві В.В.,

Запорожець А.О., Мельничук Т.І.,

за участю прокурора Кузюри Л.М., Данілової Ю.І.,

Григораша О.В.,

представника потерпілого Жура В.Г.

захисників Кривов`яза М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за № 12018100020007519 та 12019100020000072 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неофіційно працюючого менеджером з продажу, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2012 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сквири Київської обл., українця, громадянина України, з базовою вищою освітою, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, неофіційно працюючого таксистом, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2012 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2018 року, близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщені магазину «Метро», де свою господарську діяльність здійснює ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», діючи з корисливих спонукань, вступили між собою в злочинну змову, направлену на таємне викрадення чужого майна - батарейок.

Діючи узгоджено, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 підійшли до полиць з товаром, та переконавшись та вважаючи, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 на виконання злочинної домовленості, шляхом вільного доступу взяв з полиці наступне майно: «Durassel батарейки BSC_ААА_18», в кількості 4 шт., загальною вартістю 1333 грн. 00 хв. (без ПДВ); «Durassel батарейки BSC_АА_18», в кількості 2 шт., загальною вартістю 666 грн. 50 коп. (без ПДВ), а всього майна на загальну суму 1999 грн. 50 коп. (без ПДВ), яке поклав до сумки чорного кольору, що була при ньому, а ОСОБА_1 знаходився поруч.

Після чого, ОСОБА_2 , спільно із ОСОБА_1 , утримуючи при собі вказаний товар, направились до виходу з магазину. Однак їх дії були викриті працівниками охорони вказаного магазину, і з метою припинення злочину працівник охорони голосно викрикнув до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з вимогою зупинитись. Проте останні, розуміючи, що їх дії почали носити відкритий характер, утримуючи при собі викрадене майно, із місця вчинення злочину втекли, розпорядившись вираденим ними на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1999 грн. 50 коп.

Крім того, ОСОБА_2 , 04.01.2019 року, о 20 год. 29 хв., перебуваючи в приміщенні АЗС «ANP», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 68, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на повторне таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Нафтотрейд Альянс», діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав знімач посилений, вартістю 922 грн. 53 коп., який поклав до кишені своєї куртки, після чого з місця вчинення злочину зник та став користуватися ним, як своїм власним.

По епізоду за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та суду пояснив, що 26.08.2018 року, стояв на пр. М. Бажана, в районі станції метро «Позняки» та ловив таксі. Спіймавши машину, попросив водія повозити його по магазинах. При собі мав сумку з особистими речами. До магазину «Метро» вони зайшли вдвох із водієм - ОСОБА_3 , оскільки в останнього були побоювання з приводу того, що він, ОСОБА_4 , не повернеться, щоб розрахуватися за проїзд. Вони пройшли повз стенд з батарейками, потім він повернувся, подивився на батарейки та поклав їх до себе в сумку. Після цього до нього підійшов ОСОБА_5 , і вони направилися в сторону виходу. Проте коли він підрахував вартість, йому вона не підійшла та він виклав батарейки на сусідньому стелажі, де продаються сміттєві пакети. Коли вони вийшли на вулицю, до нього підбігла жінка з криками: «Мужчина подождите!», з іншої сторони підбіг чоловік. Він кинув сумку ОСОБА_5 , а той кинув її назад, і він, ОСОБА_4 , втік. На виїзді він побачив автомобіль ОСОБА_5 та сів до нього, і вони поїхали. На запитання ОСОБА_5 відповів, що нічого не робив і сам не розуміє, що трапилось. ОСОБА_5 підвіз його до ТЦ «Піраміда», де він розрахувався із ним та пішов.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину також не визнав, та суду пояснив, що він іноді підробляє таксистом. Того дня, побачивши на зупинці людину, він зупинився, чоловік попросив повозити його по магазинах, на що він погодився. В ході спілкування з`ясувалося, що це його знайомий ОСОБА_4 . Під`їхавши до магазину «Метро», він вирішив сходити до магазину разом із ОСОБА_4 , щоб той не втік, не розрахувавшись оскільки знає його як неблагонадійного. Походивши по магазину вони вийшли. На парковці побачив, як в нього летить сумка, яку він рефлекторно кинув назад ОСОБА_4 , та залишився на місці, однак до нього ніхто не підходив. Він сів в автомобіль та поїхав. Побачивши на виїзді ОСОБА_4 він зупинив автомобіль і ОСОБА_4 сів у салон. Він став з`ясовувати, що сталося, на що ОСОБА_4 сказав, що нічого страшного не відбулось. Потім ОСОБА_4 розрахувався і вони розпрощалися. Вказав, що він не бачив щоби ОСОБА_4 брав в руки батарейки, він просто стояв біля стелажа. Також охоронець крикнув: «Мужчина!» і більше нічого.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своєї причетності до інкримінованого їм злочину, винність останніх в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені та перевірені судом в ході судового провадження.

Представник потерпілого Жур В.Г. в судовому засіданні показав, що його було поставлено до відому про ситуацію з крадіжкою батарейок з ТЦ. Було проведено інвентаризацію та підтверджено відсутність товару. Пояснив, що відеозапис було вилучено працівниками поліції, а також що він, як начальник служби безпеки надав поліцейським CD - диск із відповідною заявою. При цьому сам відеозапис зберігається протягом 30 днів на відеореєстраторі, вилучення якого є неможливим, і тому оператор зберігає потрібний відеозапис на CD -диск.

Свідок ОСОБА_6 , який працює охоронником при виході з торгового залу ТЦ «Метро», в судовому засіданні показав, що влітку 2018 року, точної дати він не пам`ятає, з пульту відеоспостереження передали, що два товариша запакувались батарейками в портфель, але враховуючи кількість людей в залі вони пройшли повз охорону, і що вони на даний час знаходяться на паркувальному майданчику разом із працівником відеоспостереження ОСОБА_7 , яка з ними спілкувалась, щоби повернути викрадене. Він також вийшов на парковку. Товариші не хотіли віддавати портфель, зав`язалася боротьба, під час якої чоловіки стали перекидати портфель один одному, щоби його не вилучили. Потім ОСОБА_8 сів за кермо автомобіля, і уже за воротами підібрав свого товариша. Він, свідок, біг за ОСОБА_4 , оскільки у нього залишився портфель з викраденим.

Свідок ОСОБА_7 , яка працює на посаді оператора відеоспостереження ТЦ «Метро» суду показала, що із ОСОБА_4 у них були інциденти не перший раз. Того дня, ОСОБА_4 прийшов із чоловіком із бородою і татуюванням на нозі. У ОСОБА_4 при собі був портфель. Чоловіки між собою переговорювалися, перебирали батарейки, однак до портфеля батарейки клав ОСОБА_4 . Вона передали інформацію на охорону, однак ті не впізнали їх та відповідно пропустили. Після чого, вона залишила своє робоче місце та вийшла за ними на паркувальний майданчик і стала зупиняти, однак ОСОБА_4 пішов на неї, а коли до неї на допомогу вийшов охоронник, ті стали перекидатися портфелем між собою, при цьому ОСОБА_4 вдарив її по обличчю, можливо ненавмисно. Охоронник в цей час бігав від одного до іншого. Кидаючи портфель ОСОБА_4 крикнув ОСОБА_8 : «Лови!».

Також винність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інкримінованому їм злочині підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема:

- даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_9 від 26.08.2018 року про вчинене кримінальне правопорушення, з якого вбачається, що 26.08.2018 року, в період часу з 12 год. 30 хв. по 12 год. 45 хв., за адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43, з торгової зали магазину «Метро», невстановлені особи відкрито заволоділи шістьма упаковками батарейок;

- даними протоколу огляду місця події від 26.08.2018 року, проведеного за згоди начальника охорони об`єкту - магазину «МЕТРО -ТЦ-10», відповідно до якого виявлено два гачки, на яких висять упаковки з батарейками, при цьому на одному гачку не вистачає 2 упаковок батарейок фірми «Durassel батарейки BSC_АА_18», на другому гачку не вистачає 4 упаковок батарейок фірми «Durassel батарейки BSC_ААА_18»;

- даними довідки про вартість товару, згідно якої вартість 4 батарейок «Durassel батарейки BSC_ААА_18» складає 1333 грн., вартість 2 батарейок «Durassel батарейки BSC_АА_18» складає 666 грн. 50 коп.;

- даними протоколу перегляду відеозапису від 20.09.2018 року, відповідно до якого було переглянуто відеозапис з камер відеоспостереження, що розміщені в магазині «Метро», розташованого адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43, від 26.08.2018 року, що знаходиться на лазерному диску «DVD-R» та даними вказаного диску, відеозапис якого був відтворений в судовому засіданні та з якого вбачається, що при запуску диску відкриваєтьсявікно папка з назвою «26.08.2018 Метро», де розміщено десять відрізків відеозапису.

При відкритті першого відрізку видно вхід до приміщення магазину «Метро», що за адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43. В 12:33:37 на відео з`являється дві особи чоловічої статі. Один з яких високого зросту, худої тілобудови, одягнений в сорочку темного кольору, штани світлого кольору та в правій руці у якого наявна сумка чорного кольору. По ліве плече якого, поряд знаходиться ще одна особа чоловічої статі, який невисокого зросту, крупної тілобудови, одягнений в шорти темного кольору, футболку темного кольору, на голові у якого одягнена кепка чорного кольору та сонцезахисні окуляри чорного кольору.

При відкритті другого та третього відрізків, о 12:33:40 та 12:33:44 дані особи заходять до загальної зали приміщення магазину «Метро», проходячи повз анти крадіжкові ворота.

При відкритті четвертого відрізку відео, о 12:39:43 вказані особи заходять до загальної зали, о 12:40:12 підходять до торгівельної полиці. На відео видно, що дані особи стоять біля торгової полиці з продажу батарейок. Простоявши деякий час, один з вищевказаних чоловіків відкрив сумку, яку мав при собі та засунув туди ліву руку. Через деякий час дані чоловіки відійшли від полиці, біля котрої знаходилися певний час та роздивлялись наявні в продажі вищезазначеного магазину батарейки. Відійшовши приблизно на 1 метр, вони відразу повернулися, та в цей час один з чоловіків, а саме, який високого зросту, худої тілобудови, одягнений в сорочку темного кольору, штани світлого кольору, присів біля даної полиці, та взявши батарейки поклав їх собі до сумки, яка на той момент вже була відчинена. Після чого дані особи відійшовши від полиць направились в сторону виходу з приміщення магазину «Метро». Під час того, як особа високого зросту, худої тілобудови, одягнений в сорочку темного кольору, штани світлого кольору, виходячи з приміщення магазину «Метро» намагається закрити сумку чорного кольору, в якій знаходяться раніше покладені туди батарейки.

При відкритті п`ятого відрізку відео, о 12:44:11 дані особи чоловічої статі проходять повз ряди з кас, після чого виходять в сторону виходу з магазину через одну з них, тримаючи у руках сумку чорного кольору.

При відкритті шостого відрізку відео, о 12:41:06 дані особи чоловічої статі проходять повз касу № 13 магазину «Метро», що за адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43, один з яких, йде позаду, тримає в руках сумку чорного кольору, в яку раніше поклав батарейки.

При відкритті сьомого та восьмого відрізку відео, видно центральний вихід з приміщення магазину «Метро», та о 12:41:12 на вказаному відео з`являються вищевказані особи.

При відкритті дев`ятого відрізку відео, видно паркувальний майданчик біля магазину «Метро», що за адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43. На відеозаписі видно працівника охорони вищевказаного магазину, який вибігає з приміщення в сторону, де припарковані автомобілі. В цей час на паркувальному майданчику знаходяться дві раніше вказані особи чоловічої статі, які вийшли з магазину «Метро» з неоплаченим товаром. Далі видно, що один з охоронців підбіг до особи, в якої знаходилась сумка з неоплаченим товаром та намагається його зупинити. В цей момент дана особа через двух охоронців, кидає сумку чорного кольору в сторону іншої особи, яка знаходиться на відстані приблизно 1 метру. Далі на відео видно, як охоронці намагаються забрати дану сумку вже в іншої особи. В 12:45:49 на відео видно, що дані особи продовжують кидати дану сумку чорного кольору один одному. Після чого, о 12:46:01 невстановлена особа чоловічої статі високого зросту, худої тілобудови, одягнений в сорочку темного кольору, штани світлого кольору та в лівій руці у якого наявна сумка чорного кольору, починає втікати в сторону дороги, а о 12:47:13 вказана особа стоїть на тротуарі дороги, та в цей час до нього під`їжджає автомобіль сірого кольору, в який він сідає та після чого зникає з меж камери відеоспостереження.

При відкритті десятого відрізку відеозапису видно паркувальний майданчик магазину «Метро», що за адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43, о 12:32:26 на відео з`являється автомобіль сірого кольору, о 12:34:54 на відео видно, як з даного автомобіля виходять особи чоловічої статі. О 12:42:53 на відео видно, як невстановлена особа, чоловічої статі намагаються втекти від працівників охорони магазину «Метро». О 12:43:20 вищевказаний автомобіль сірого кольору виїжджає з паркувального майданчику магазину «Метро», за кермом якого знаходиться невстановлена особа чоловічої статі, який невисокого зросту, крупної тілобудови, одягнений в шорти темного кольору, футболку темного кольору, на голові якого одягнена кепка темного кольору.

Також, при проведенні впізнання осіб, що підтверджується відповідними протоколами вказаної процесуальної дії від 11.10.2018 року та 12.10.2018 року з фототаблицями до них, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серед пред`явлених для впізнання осіб в категоричній формі із зазначенням конкретних ознак впізнали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб, які 26.08.2018 року за адресою: м. Київ, пр. П. Григоренка, 43, в магазині «Метро» відкрито заволоділи товаром.

Будь-яких суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість вказаних протоколів, як доказів в даному кримінальному провадженні, а також підтверджували недотримання гарантованих прав і свобод громадян, судом не встановлено.

Посилання сторони захисту на те, що прокурор перед судовим засіданням інструктував свідків сторони обвинувачення є неспроможними, оскільки перед допитом кожний зі свідків попереджався про кримінальну відповідальність за введення суду в оману, крім того свідки категорично заперечили здійснення на них будь-якого впливу.

Також, відповідно до положень ч. 3 ст. 214 КПК України у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з`ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути, зокрема, знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. При цьому само по собі не зазначення в протоколі огляду міста події підстави проведення такого огляду, за уваги на зміст самого протоколу та сукупність інших доказів, не є таким порушенням кримінального процесуального закону, яке би тягнуло за собою визнання такого протоколу недопустимим. Наведене стосується і отримання відеозапису з камер відеоспостереження магазину. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що надання оригіналу відеозаписів неможливо з технічних підстав, при цьому як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» в особі уповноважених нею працівників добровільно надало вказані відеозаписи. Таким чином копії відеозаписів були надані потерпілим добровільно.

Також реєстрація прийняття заяви про кримінальне правопорушення, 26.08.2018 року о 16 годині не свідчить про незаконність проведення огляду місця події. Крім того, складання вказаної заяви фізичною особою без зазначення її повноважень на представництво потерпілого - ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», не свідчить про неможливість її реєстрації. При цьому заявник - ОСОБА_9 працює на посаді заступника директора ТЦ «Метро» № 10. Крім того, відповідно до однієї із загальних засад кримінального провадження - публічності, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, обов`язкова участь понятих передбачена виключно при проведенні огляду житла чи іншого володіння особи, і тому проведення огляду місця події в приміщенні магазину за відсутності понятих не свідчить про порушення слідчим вимог ст. 237 КПК України. Стосовно відсутності в додатку до протоколу огляду відомостей, отриманих внаслідок застосування технічного засобу - фотоапарату марки «Нікон», то відповідно до заяви ОСОБА_10 , останній не надав дозволу на проведення відеозапису в ході проведення огляду.

Також, будь-яких порушень, при пред`явленні осіб для впізнання за фотознімками, які би вказували на недопустимість протоколів вказаної слідчої дії, як доказу в даному кримінальному провадженні, судом не встановлено. Так, проведення пред`явлення особи для впізнання регламентовано положеннями ст. 228 КПК України, при цьому будь-яких імперативних обов`язків щодо необхідності проведення вказаної слідчої дії саме шляхом пред`явлення особи вказана норма не містить. Також відповідно до імперативної вказівки ч. 7 ст. 223 КПК України дана слідча дія була проведена в присутності двох незаінтересованих осіб (понятих), а свідки вказали на індивідуальні ознаки, за якими вони можуть впізнати та впізнали обвинувачених. При цьому з даних фототаблиць вбачається, що слідчим при проведенні вказаної процесуальної дії було дотримано приписи ч. 7 ст. 228 КПК України щодо вимог до фотознімків осіб, які надавались для впізнання. Також суд вважає допущеною опискою зазначення закінчення процесуальної дії, розпочатої зі свідком ОСОБА_7 об 11 год. 30 хв. - о 12 год.12 хв.

За наведених обставин твердження сторони захисту про недопустимість всіх вказаних доказів недопустимими є надуманими.

Разом з тим, відповідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України (в ред., що діяла на час вчинення кримінального правопорушення) слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням. Однак з боку потерпілого подано довідку про вартість товару при цьому встановлена вартість майна ніким не оспорювалась. Крім того, для кваліфікації дій винних за ст. 186 КК України вартість майна, яким заволоділи, значення не має.

Також є безпідставними твердження сторони захисту про те, що ТОВ «Метро кеш енд Кері Україна» не набуло статусу потерпілого, оскільки в довідці, поданої 26.08.2018 року начальнику Дарницького УП ГУ НП в м. Києві заступником директора ТЦ «Метро» № 10 чітко зазначено, що ТОВ «Метро Кеш енд Кері України» було заподіяно шкоду внаслідок викрадення товару - батарейок, на суму 1999 грн. 50 коп.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у фабулі чітко вказано про відкрите заволодіння товаром з магазину «Метро».

Доводи сторони захисту про те, що права ОСОБА_2 на захист були грубо порушенні, оскільки участь захисника під час досудового розслідування була обов`язковою свого підтвердження не знайшли. Так, дійсно, в матеріалах справи наявні довідка Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» від 09.10.2018 року про перебування ОСОБА_2 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.10 2017 року з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин. Гостра інтоксикація». Разом з тим обвинувачений ОСОБА_2 суду показав, що він був поставлений на облік у лікаря-нарколога, оскільки один раз отруївся наркотиками і йому надавали допомогу. Зазначив, що цілком розуміє те, що відбувається. При цьому суд враховує конкретні обставини справи та приймає до уваги установлений стан здоров`я ОСОБА_2 , а саме його діагноз, його поведінку, стиль комунікації з оточуючими, образ життя. Будь-яких ознак хворобливого стану психіки, які би ускладнювали повноцінно брати ОСОБА_2 участь у судовому засіданні та захищатися від пред`явленого обвинувачення судом не встановлено. З урахуванням наведеного сам по собі факт перебування особи на спеціальному обліку не свідчить про нездатність обвинуваченого через фізичні чи психічні вади повною мірою реалізувати свої права, і тому участь захисника у відповідності із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 52 КК України не є обов`язковою.

Також судом встановлено, що в кількості 2 шт. було викрадено «Durassel батарейки BSC_АА_18», а не «Durassel батарейки BSC_ААА_18». При цьому суд вважає, що уточнення назви викраденого не впливає на обсяг пред`явленого обвинувачення, а допущення невірного зазначення в обвинувальному акті одного з виду батарейок є очевидною опискою.

При цьому суд вважає показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які були перевірені в ході судового розгляду, достовірними, оскільки вони послідовні, логічні, конкретні, узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами, дослідженими судом.

Будь-яких обставин, які би свідчили про обмову обвинувачених свідками, не встановлено.

Доводи обвинувачених про не вчинення ними грабежу за попередньою змовою групою осіб, є неспроможними, оскільки повністю спростовуються наявними у справі та наведеними у вироку доказами.

Крім того, конкретні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час вчинення та після вчинення злочину носили спільний та узгоджений між собою характер, і сприяння кожним із них один одному у досягненні спільної злочинної мети свідчить про наявність в обвинувачених попередньої змови на заволодіння чужим майном.

Вказана позиція сторони захисту щодо невизнання своєї вини розцінюється судом як спроба обвинувачених уникнути відповідальності за фактично скоєне.

Також, оскільки ОСОБА_1 відмовився отримувати обвинувальний акт, прокурором правомірно зафіксовано вказаний факт шляхом складання відповідного акту в присутності двох понятих.

Разом з тим, як вбачається з обвинувального акту, дії ОСОБА_2 за вказаним епізодом кваліфіковано за ознакою повторності, як особи, що на час вчинення злочину мала судимість за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Проте, відповідно до редакції п. 2-1) ст. 89 КК України, чинної на час ухвалення вироку, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання. Відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей ОСОБА_2 було засуджено вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16.06.2017 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт, покарання відбув 19.10.2017 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З 01.07.2017 року кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків.

Таким чином суд приходить до висновку, що з урахуванням внесення змін до ст. 89 КК України, які поліпшують становище особи, що має судимість, щодо погашення строку судимості, на час вчинення злочину 26.08.2018 року ОСОБА_2 був раніше не судимою особою в силу вимог ст. 89 КК України.

За наведених обставин така кваліфікуюча ознака як «повторність» підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 186 КК України

З урахуванням викладеного, суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши усі доводи учасників судового провадження, вважає доведеною винність ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та кваліфікує дії кожного з них за ч. 2 ст. 186 КК України.

По епізоду за обвинуваченням ОСОБА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав, повністю підтвердив обставини, викладені у вироку та пояснив, що він, 04.01.2019 року, заїхав на заправку купити сигарет. Того дня був схвильований через проблеми особистого характеру. Купивши сигарети, йому на очі потрапив магніт, і він зняв його та забрав собі. По дорозі зрозумів, що зробив. Магніт повернув, коли йому зателефонували із поліції.

За відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження щодо визнання фактичних обставин за даним епізодом, суд, обмежившись за згодою останніх в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини справи, характер злочинних діянь.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який негативних характеристик не має, неофіційно працює, є потерпілим від наслідків ЧАЕС, на спеціальних обліках не перебуває, його молодий вік, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин справи, з огляду на особу винного, відсутності обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Невизнання вини обвинуваченим, з урахуванням конкретних обставин справи, не є перешкодою для застосування положень ст. 75 КК України.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, фактичні обставини справи, характер злочинних діянь.

Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який негативних характеристик не має, неофіційно працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, його молодий вік, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставиною, що пом`якшують покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частин статей.

З урахуванням всіх обставин справи суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, конкретних обставин справи, з огляду на особу винного, наявності обставини, що пом`якшує покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку, проте в максимальних межах, та покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 186 у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі, а саме:

- металевий предмет сірого кольору, який передано відповідальній особі зі сторони потерпілого - залишити у власності потерпілого ТОВ «Нафтотрейд Альянс»;

- сірий тряпчатий кашкет, переданий на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 001272) - повернути ОСОБА_2 , а в разі відмови - знищити.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя