Ухвала суду № 92291638, 19.10.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кс/537/898/2020

Справа № 537/3665/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2020 року м. Кременчук

Слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В., за участі секретаря Посмітної О.М., прокурора Лісового В.В., слідчого Літвінчук Н.М., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника адвоката Маслій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременчук в кримінальному провадженні №12020170110001326, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2020 року, клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлова О.Ю. щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугдіді Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, який не працює, одружений, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на території України раніше не судимий,

про застосування запобіжного заходу тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

19.10.2020 року слідчий СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлов О.Ю., за погодженням з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області Лісовим В.В., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області проводить досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 17.10.2020 року за №12020170110001326, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, по факту, що 17.10.2020 року близько 14 год. 50 хв. біля ТЦ «Амстор», розташованого в м. Кременчук по вул. Халаменюка, 7, ОСОБА_1 з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, проник в інше сховище, а саме в автомобіль "Volkswagen Tiguan 2.0TDI", д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом відкриття зачинених дверей, після чого в автомобілі зняв з кріплення на лобовому склі відеореєстратор "Xiaomi Yi Smart Dash Wibi Gold", вартістю 2000 грн., який належить на праві власності ОСОБА_2 , проте з незалежних від його волі причин не зміг вчинити усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки на місці скоєння злочину був затриманий громадянином, що знаходився поряд.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, із врахуванням обставин, встановлених в ст.178 КПК України, в клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на умисний тяжкий злочин проти власності. Підозрюваний є громадянином Грузії, який не продовжив строк тимчасового проживання на території України, одружений, проте проживає з іншою жінкою, не мешкає у зареєстрованому місці проживання на території України, не працює, не навчається. З огляду на наведене, ОСОБА_1 немає стійких соціальних зв`язків, а тому може ухилитися від органів досудового слідства та суду, чим перешкоджати встановленню істини у справі. ОСОБА_1 раніше не був судимий на території України. Наведене вказує на наявність ризику, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення за відсутності легальних джерел доходу, а також може ухилитися від слідства і суду. За таких обставин слідчий вважав, що менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного. Відсутні особи, які викликають довіру та висловили намір взяти підозрюваного на поруки. Підозрюваний та інші особи не висловлювали намір внести заставу. Обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту неможливо, оскільки ОСОБА_1 є громадяниному іншої країни, не має власного житла, не проживає за місцем реєстрації. Тому слідчий просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, без встановлення розміру застави.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з мотивів, що викладені в ньому. За наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які характеризують особу, просили застосувати щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів без встановлення розміру застави, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним в клопотанні ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину. Повідомив, що знаходився в чужому автомобілі, оскільки переплутав цей автомобіль з автомобілем свого знайомого. Двері вказаного автомобіля були відчинені. Пояснив, що є громадянином Грузії, розуміє українську та російську мову, тому не потребує перекладача. Одружений на громадянці України ОСОБА_3 , проте з нею не проживає. На теперішній час співмешкає з ОСОБА_4 в належному їй житловому будинку. Має намір одружитися з останньою. Постійного місця роботи не має, проте заробляє на життя наданням послуг перевезень водієм таксі. Має стійкі соціальні зв`язки з ОСОБА_4 , тому не буде ухилятися від слідства і суду, не буде вчиняти інші кримінальні правопорушення. Він не впливав на свідків та потерпілого, а навпаки має намір встановити істину у справі. ОСОБА_1 просив не обирати відносно нього запобіжний захід тримання під вартою, оскільки відсутні ризики, встановлені в ст.177 КПК України, для застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу. Просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт в будинку його співмешканки ОСОБА_4 , також пояснив, що має можливість внести заставу, в розмірі визначеному законом.

Захисник адвокат Маслій В.М. просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою. Вказував на відсутність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор. Вказував, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Просив застосувати підозрюваного ОСОБА_1 домашній арешт в будинку його співмешканки ОСОБА_5 .

При розгляді клопотання підозрюваний ОСОБА_1 не скаржився слідчому судді, що до нього застосовувалося насильство у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно витягу з ЄРДР № 12020170110001326 від 17.10.2020, до реєстру внесені відомості за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, по факту, що «17.10.2020 року о 14 год. 50 хв. невідома особа, знаходячись на автостоянці поблизу ТЦ «Амстор», що розташований за адресою: м. Кременчук по вул. Халаменюка, 7, проникла до припаркованого автомобіля марки "Volkswagen Tiguan 2.0TDI", д.н.з. НОМЕР_1 , звідки намагалася здійснити крадіжку автомобільного реєстратора.

18.09.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, по вказаному факту незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у інше сховище.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ст. 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини. При цьому слідчий суддя вважає, що досудовим слідством зібрані вагомі докази на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, який йому інкримінується, підтверджується в тому числі протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 17.10.2020 року та протоколом допиту потерпілого від 17.10.2020 року, в яких потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що 17.10.2020 року припаркував свій автомобіль біля ТЦ «Амстор» в м. Кременчук, зачинив двері на центральний замок, а коли повернувся до автомобіля, то побачив, що громадянами був затриманий невідомий йому чоловік під час проникнення до його автомобіля та вчинення замаху на таємне викрадення відеореєстратора. При цьому в машині була інша обстановка ніж він залишив, а саме відеореєстратор був знятий з кріплення, відкриті шухлядки в автомобілі. (а.с.9, 11). Згідно з протоколом допиту свідка від 17.10.2020 року, аналогічні за змістом показання дала дружина потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 12). Протоколом огляду місця події від 17.10.2020 року було встановлено, що на паркувальному майданчику біля ТЦ «Амстор» в м. Кременчук оглянутий в тому числі автомобіль "Volkswagen Tiguan 2.0TDI", д.н.з. НОМЕР_1 , в якому відчинені двері, відео реєстратор лежить на передньому пасажирському сидінні. (а.с.10). 17.10.2020 року свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що 17.10.2020 року близько 14 год. біля ТЦ «Амстор» бачив, як чоловік, що представився поліцейським, затримав іншого чоловіка підстав, що останній щойно вчинив злочин. Про це його знайома ОСОБА_8 повідомила поліцію. (а.с. 13). Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання від 17.10.2020 року, ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_1 , як затриманого біля ТЦ «Амстор» (а.с.14-15). Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.10.2020 року, останній повідомив, що є працівником поліції. Приїхавши до ТЦ «Амстор» в м. Кременчук під час паркування звернув увагу на автомобіль марки "Volkswagen Tiguan 2.0TDI", д.н.з. НОМЕР_1 , його водія та пасажирку, які зачинили автомобіль та пішли до ТЦ. Після цього до автомобіля підійшов чоловік кавказької національності, який поводив себе підозріло. Потім спрацювали жовті вогні сигналізації у фарах автомобіля. Через 10 секунд цей чоловік відчинив водійські двері, проник до автомобіля, де почав перебирати речі в шухлядках. На питання ОСОБА_9 спочатку цей чоловік повідомив, що є знайомим власників, які зараз підійдуть, вийшов з автомобіля. Коли ОСОБА_9 представився працівником поліції та попросив пред`явити документи, то цей чоловік намагався втекти. Перехожі пропонували допомогу та викликали поліцію. Коли законні володільці повернулися до автомобіля, то повідомили, що вперше бачать затриманого, а в автомобілі речі знаходяться в іншому положенні, ніж вони їх залишили, а саме відкрита шухлядку, відеореєстратор знятий зі скла. (а.с.16-17).

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, що є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п.5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування, суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 є громадянином Грузії, не подав слідчому документів в обґрунтування законності перебування його на території України, оскільки строк дії поданої підозрюваним посвідки на тимчасове проживання на території України закінчився 23.07.2020 року. (а.с.30).

ОСОБА_1 в судовому засіданні вказував, що одружений з громадянкою України ОСОБА_3 , проте з травня 2020 року співмешкає з іншою жінкою ОСОБА_5 . Повідомив, що не мав зареєстрованого місця проживання разом з дружиною, на теперішній час проживає в житловому будинку співмешканки. При цьому слід зазначити, що за змістом протоколу затримання від 17.10.2020 року ОСОБА_1 відмовився повідомляти родичів та близьких про своє затримання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказував, що не працює, проте має легальні джерела доходу в Україні. Але наявність у підозрюваного легальних джерел доходу на території України не було підтверджено допустимими доказами. При цьому слід зазначити, що допитана судом ОСОБА_4 , яка стверджувала, що з травня 2020 року співмешкає з підозрюваним, також повідомила, що раніше працювала продавцем в магазині промислових товарів, але на теперішній час є безробітною, що свідчить про відсутність у неї легальних джерел доходу та унеможливлює утримання останньою підозрюваного.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є громадянином Грузії, на території України проживає нетривалий час, тому за довідкою правоохоронних органів України про те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності на території України, не можливо повно та об`єктивно встановити факт відсутності судимостей у останнього. Встановлення обставин, які характеризують підозрюваного і є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й запобіжний захід.

Хоча ОСОБА_1 стверджував, що є інвалідом, проте не подав документів на підтвердження вказаного факту. При цьому під час допиту свідок ОСОБА_4 вказувала, що ОСОБА_1 під час їх спільного проживання не скаржився на стан здоров`я, не повідомляв про наявність у нього інвалідності.

Оцінивши досліджені судом докази, слідчий суддя встановив, що підозрюваний ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків та легальних джерел доходу на території України, що вказує на наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Щодо доводів підозрюваного та його захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, відсутність стійких соціальних зв`язків, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, відсутність легальних джерел доходу, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя вважає слушними доводи сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджав кримінальному провадженню, а саме намагався втекти від працівників правоохоронних органів при його затриманні на місці події, вводив працівника поліції в оману, повідомивши, що є знайомим власника автомобіля "Volkswagen Tiguan 2.0TDI", д.н.з. НОМЕР_1 , і на законних підставах перебуває в автомобілі.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам, передбаченим статтею п.1, п.5 ч.1 ст. 177 цього Кодексу. Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не забезпечить уникнення ризиків та не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 з наведених вище підстав. Письмових звернень про поручительство від осіб, що заслуговують на довіру, до слідчого судді не надходило.

Слідчий суддя також вважає неможливим застосування домашнього арешту до ОСОБА_1 .

Так, підозрюваний ОСОБА_1 не має власного житла на території України, не проживає за зареєстрованим місцем проживання, законний строк його перебування на території України закінчився.

Хоча під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_4 просила застосувати до ОСОБА_1 менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт за її місцем проживанням. Проте з показань підозрюваного ОСОБА_1 вбачається, що існуючий між ними соціальний зв`язок є незначним, оскільки підозрюваний одружений на іншій жінці, не здійснив дій для розлучення та реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , тому слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу до підозрюваного у виді домашнього арешту за місцем проживання безробітної ОСОБА_4 - не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, виконання ним обов`язків, встановлених в ст.194 КПК України.

В ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч.4 цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 не підпадає під дію ч.4 ст.183 КК України. Тому при постановленні ухвали про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов`язків, з врахуванням положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що слід застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто з моменту затримання 17.10.2020 року до 15.12.2020 року включно, із застосуванням застави, у мінімальному розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області

Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 198, 376, 492 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлова О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з моменту затримання 17.10.2020 року і до 15.12.2020 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.183 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області (розрахунковий рахунок: 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою ОСОБА_1 ).

При внесенні визначеної застави, ОСОБА_1 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Кременчук Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, про зміну місця свого проживання або перебування;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечити належну поведінку підозрюваного; забезпечити явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлова О.Ю. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування до 15.12.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений 20.10.2020 року о 08 год. 00 хв.

Слідчий суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.