Рішення № 9229157, 15.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2010 р.Справа № 13/2313 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „БІЛОЦЕРКІВМАЗ” с. Фурси Білоцерківського

району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нордгальвантехніка” м.

Ізяслав

про стягнення суми 51402,71 грн.

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Халявінська О.В. по довіреності № 05/87 від 10.02.2010р.

відповідача: не з’явився

Позивач у позові з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог від 08.04.2010р. просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 51402,71 грн., з якої 43424,00 грн. здійсненої позивачем предоплати за поставку товару у відповідності до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 17/06/08-01 від 17.06.2008р. та з урахуванням вимог ч.2 ст. 693 ЦК України, 1334,84 грн. 3% річних та 6643,87 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному об’ємі з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання у –п’яте не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованими листами, причини неявки суду не повідомив, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається на підставі наявних у ній документів.

Розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.

17.06.2008р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 17/06/08-01.

Згідно п. 1.1 даного договору, продавець (відповідач) взяв на себе зобов’язання поставити, а покупець (позивач) зобов’язався прийняти технологічне обладнання для механізованої барабанної лінії гальванічного цинкування та оплати його вартість.

У відповідності до специфікації № 1 , яка є невід’ємною частиною договору, вартість товару становить суму 43424 грн.

Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору, позивач повинен здійснити оплату поетапно, а саме: 1-й етап-передоплата у розмірі 75% від вартості товару, яка здійснюється протягом 5 днів з моменту підписання договору; 2-й етап-остаточний розрахунок у розмірі 25% від вартості товару, який здійснюється не пізніше 60 днів з моменту здійснення передоплати по 1-му етапу.

Позивачем у повному об’ємі виконано зобов’язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 15325 від 20.06.2008р. на суму 32568,00 грн. та № 16133 від 06.08.2008р. на суму 10856,00 грн.

Згідно п. 4.4 зазначеного вище договору, відповідач зобов’язаний передати товар позивачу протягом 30-ти робочих днів з дня зарахування коштів по 2-му етапу, тобто у строк до 06.09.2008р.

Відповідач своїх договірних зобов’язань не виконав, тому позивачем в адресу відповідача було надіслано письмові претензії 27.05.2009 р. за вих. № 4/913 та 24.06.2009р. за вих. № 05/1021 з вимогою поставити товар.

Листом від 26.11.2008р. відповідач гарантував позивачу поставку товару у строк до 12.12.2008р., проте свої зобов’язання не виконав.

Під час провадження у справі 12.01.2010 р. позивачем в адресу відповідача було надіслано письмовий лист за вих. № 05/10 про розірвання договору купівлі-продажу № 17/06/08-01 від 17.06.2008 р. із зобов’язанням повернути перераховані позивачем кошти у сумі 43424 грн. з посиланням на ч.2 ст. 693 ЦК України, проте вказаний лист залишений останнім без відповіді та задоволення.

У зв’язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо поставки товару у визначений договором строк, позивач відмовився від отримання товару та подав до господарського суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить стягнути з відповідача на його користь суму 43424 грн., тобто розмір оплаченого товару.

Крім цього, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача суму 6643,87 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з вересня місяця 2008р. по вересень місяць 2009р. включно та 1334,84 грн. 3% річних за період з 07.09.2008р. по 15.09.2010р.

Приймаючи рішення господарським судом враховується, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правову оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку що позов з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позовних вимог в частині стягнення суми 43424 грн. здійсненої предоплати, заявлений обгрунтовано та підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному об’ємі.

В частині позову 6643,87 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 1334,84 грн. 3% річних у позові належить відмовити, оскільки зазначені нарахування стягуються лише у разі прострочення виконання грошового зобов’язання, проте, згідно названих вище умов договору, у відповідача існувало зобов’язання щодо поставки та передачі товару.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ст. 44, 49, 75, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Нордгальвантехніка” м. Ізяслав, вул. Подільська, 2 (ідентифікаційний код 34271104) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство „Білоцерківмаз” с. Фурси, вул. Фурсівська, 1-А Білоцерківського району Київської області (ідентифікаційний код 31907458) суму 43424 (сорок три тисячі чотириста двадцять чотири гривні 00 коп.)

заборгованості, 434,23 (чотириста тридцять чотири гривні 23 коп.) державного мита та 199,37 (сто дев’яносто дев’ять гривень 37 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми 6643,87 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 1334,84 грн. 3% річних у позові відмовити.

Копії рішення надіслати в адреси позивача та відповідача.

                              Суддя