Ухвала суду № 92288070, 12.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ В УХВАЛЕННІ ДОДАТКОВОГО РІШЕННЯ

12 жовтня 2020 року Справа № 280/3041/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В. за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Мелітопольське управління ГУ ДПС в Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Мелітопольське управління ГУ ДПС в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Рішенням від 21.09.2020 у справі № 280/3041/20, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 січня 2020 року №Ф-535791-56 Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 5015,70 грн.; а також стягнуто на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 840,80 грн.

01.10.2020 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, якою просить винести додаткове рішення, стягнути з відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь позивача понесенні витрати на надання йому правничої допомоги адвоката у цій справі в розмірі 10 000 грн.

Зазначає, що докази на підтвердження понесених судових витрат на надання позивачу правничої допомоги адвоката було долучено до позовної заяви.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що справа була розглянута в порядку письмового провадження суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового судового рішення також в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Сивовою Я.В. договір про надання правової допомоги від 24.04.2020 та додаткову угоду № 2 від 04.05.2020 до договору про надання правової допомоги №125/20 (а.с.64, 65).

Цим договором (п. 4.1) передбачено, що Замовник (позивач) сплачує Виконавцю (адвокату) суму гонорару згідно додаткової угоди №1 за домовленістю сторін. За надані юридичні послуги сплата проводиться шляхом передплати узгодженої суми в повному обсязі (п. 4.2).

Сторонами договору підписано додаткову угоду №2 від 04.05.2020, в якій Замовник та Виконавець домовилися, що Замовник сплачує Виконавцю суму гонорару по договору №125/20 від 22.04.2020 за надання юридичної допомоги в сумі 10 000 грн.

До матеріалів справи надана квитанція до прибуткового касового ордеру №125/1 від 04.05.2020 на суму 10 000 грн.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутня додаткова угода №1 про яку йде мова в п. 4.1 договору №125/1, відсутній розрахунок суми у розмірі 10 000 грн., у зв`язку з чим неможливо встановити з яких складових визначена така сума, за які саме послуги та про яку їх вартість домовились сторони за договором.

У зв`язку з наведеним суд не має можливості встановити чи співмірна така сума із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Також суд звертає увагу на той факт, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу майже у 2 рази перевищує розмір визначеного спірним рішенням єдиного внеску, що вже свідчить про неспівмірність.

Зважаючи на викладені обставини, суд не знаходить підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

За приписами ч.4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова