Рішення № 92288010, 16.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2020 року Справа № 280/3653/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Токмацької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Токмацької міської ради (далі – відповідач), в якому (з урахуванням уточнень) просить суд: визнати протиправною відповідь відповідача від 13.04.2020 №Б-6; визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Токмацької міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 04.04.2020 інформацію про наявність на території м.Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будщинку, господарських будівель і споруд; зобов`язати відповідача повторно розглянути запит від 04.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м.Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд та надати відповідь; визнати порушення вчинене відповідачем щодо ОСОБА_1 – ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 04.04.2020 вона звернулась до Виконавчого комітету Токмацької міської ради з запитом про надання публічної інформації про наявність на території м. Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідь на запит просила направити за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний запит відповідачем отримано - 07.04.2020, проте у встановлений термін відповіді не було надано. Лише 29.05.2020 отримано від відповідача лист-відповідь від 13.04.2020 №Б-6 в якому зазначено про неможливість надати інформацію про вільні земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. ОСОБА_1 вважає, що не надання відповідачем запитуваної інформацію (документів), є протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує її право на отримання інформації з огляду на що, вона звернулась до суду з даною позовною заявою.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві (вх. № 31846 від 10.07.2020) послався на те, що 08.04.2020 відповідачем дійсно отримано від позивача запит на отримання публічної інформації від 04.04.2020. Зазначає, що у встановленому чинним законодавством України порядку позивачу 13.04.2020 була надіслана відповідь (лист від 13.04.2020 №Б-6) на адресу, зазначену в запиті. До того ж відповідач, отримавши ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/2877/20, 25.05.2020 повторно надіслав лист №Б-6 від 13.04.2020 на адресу позивача, що підтверджується поштовою квитанцією. За таких обставин, відповідач вважає, що ним дотримано вимоги Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 09.06.2020 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

18.06.2020 засобами системи “Електронний суд” до суду надійшла заява позивача на усунення недоліків позову.

Ухвалою від 22.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні).

Ухвалою судді від 16.10.2020 на підставі п.3 ч.1 ст. 240 КАС України залишено без розгляду вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Токмацької міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 04.04.2020 інформацію про наявність на території м.Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов`язати відповідача повторно розглянути запит від 04.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м.Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд та надати відповідь.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 04.04.2020 звернулась до Виконавчого комітету ТМР з запитом про надання публічної інформації про наявність на території м. Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідь на запит просила направити за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний запит позивач направила відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого суду надано копію фіскального чеку АТ “Укрпошта” (а.с. 6).

Відповідач не заперечує, що вказаний запит отримано ним 07.04.2020.

Листом від 13.04.2020 за №Б-6 Виконавчий комітет ТМР повідомив ОСОБА_1 , що “….з причини не проведення інвентаризації земель міста Токмака Запорізької області не можливо надати інформацію про вільні земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Разом з тим повідомляємо, що у разі наявності інформації про вільну територію, в межах міста Токмака, на якій може бути сформовано земельну ділянку відповідного цільового призначення, пропонуємо звернутися до Токмацької міської ради (адреса: 71701, Запорізька область, м.Токмак, вул. Центральна, 45) з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в порядку передбаченому Земельним кодексом України”.

Зазначена відповідь була направлена на вказану позивачем адресу простою кореспонденцією – 13.04.2020, що підтверджується копією з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відповідача.

Також, 25.05.2020 зазначений лист-відповідь повторно надсилався на адресу позивача, що підтверджується копією фіскального чеку, наданого відповідачем.

Не погоджуючись із наданою відповіддю, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до залишеної без розгляду частини позовних вимог позивача, судом в даній справі розглядається позовна вимога щодо визнання протиправною відповіді Виконавчого комітету Токмацької міської ради від 13.04.2020 №Б-6.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статей 5, 7 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII “Про інформацію” кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України від 13.01.2011 №2939-VI “Про доступ до публічної інформації” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №2939-VI).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації відповідно до статті 12 Закону України “Про доступ до публічної інформації” є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (ст. 13 Закону №2939-VI).

Частиною 1 ст. 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Порядок розгляду і надання відповіді на запит визначено у статті 20 №2939-VI. Зокрема, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону №2939-VI).

Суд зазначає, що Законом України “Про доступ до публічної інформації” не встановлені вимоги якою поштовою кореспонденцією (простим або рекомендованим листом) розпорядник інформації повинен надавати відповідь на запити щодо отримання публічної інформації.

Як свідчать матеріали справи, відповідь на запит щодо отримання публічної інформації від 04.04.2020 (який був отриманий відповідачем 07.04.2020) була направлена на адресу зазначену позивачем – 13.04.2020, тобто в межах строків встановлених статтею 20 Закону №2939-VI.

Однак, зазначеною відповіддю позивачу не була надана запитувана інформація, з огляду на це суд зазначає, що у ст. 22 Закону № 2939-VI наведений вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.

Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України “Про інформацію” відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернулась до Виконавчого комітету ТМЦ із запитом на отримання публічної інформації, у якому посилаючись на Закон №2939-VI просила надати їй повну та достовірну інформацію про наявність на території м. Токмак вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути надані у власність та використанні під забудову, на думку суду, відноситься до публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI.

Листом від 13.04.2020 за №Б-6 Виконавчий комітет ТМР повідомив ОСОБА_1 , що “….з причини не проведення інвентаризації земель міста Токмака Запорізької області не можливо надати інформацію про вільні земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Разом з тим повідомляємо, що у разі наявності інформації про вільну територію, в межах міста Токмака, на якій може бути сформовано земельну ділянку відповідного цільового призначення, пропонуємо звернутися до Токмацької міської ради (адреса: 71701, Запорізька область, м.Токмак, вул. Центральна, 45) з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в порядку передбаченому Земельним кодексом України”.

Пунктом 31 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

З огляду на зазначені норми передусім саме ці органи згідно з їхньою компетенцією зобов`язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні. Такий висновок викладений у пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації”.

З аналізу приписів ст. 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності і ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування” вбачається, що вказані органи (в т.ч. виконавчий комітет ради) згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Виконавчий комітет ТМЦ також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 у справі №127/13810/17, від 06.02.2020 у справі №369/8351/16-а, від 27.11.2019 у справі №127/28475/15-а, від 05.11.2019 у справі №359/7966/16-а, від 13.08.2019 у справі №369/5491/16-а, яка, в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватись судом під час прийняття рішення.

Крім того, відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав для відмови у наданні інформації на відповідний запит, що передбачений положеннями ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI, зокрема, що інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що запитувана ОСОБА_1 у запиті від 04.04.2020 інформація відноситься до публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI, розпорядником якої є Виконавчий комітет ТМЦ.

У даному випадку листом від 13.04.2020 №Б-6 міським головою ОСОБА_2 надано відповідь на запит позивача щодо неможливості надання запитуваної інформації.

З урахуванням вище викладеного суд вважає таку відповідь оформлену Листом від 13.04.2020 №Б-6 протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогу позивача -визнати порушення вчинене відповідачем щодо ОСОБА_1 – ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню оскільки в порядку адміністартивного судочинства не підлягають розгляду позовні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 2 групи, то питання про розподіл судових витрат не вирішувалось.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Токмацької міської ради (вул. Центральна, буд. 45, м.Токмак, Запорізька область, 71701; код ЄДРПОУ 02140828) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відповідь Виконавчого комітету Токмацької міської ради від 13.04.2020 №Б-6.

В задовленні решти вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова