Рішення № 92288005, 19.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2020 року Справа № 280/3737/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2014 по справі №336/6466/14-а за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020; зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2014 по справі №336/6466/14-а за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2014 по справі №336/6466/14-а зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію. Позивач вказує, що основною умовою для виплати громадянину компенсації втрат частини пенсії, передбаченої ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Оскільки позивач лише 19.03.2020 отримав належні йому з 2014 року кошти, він звернувся до відповідача із заявою про здійснення розрахунку та виплати йому компенсації. Відмову відповідача в здійсненні розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, вважає протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (вх.№28944 від 22.06.2020), в якому відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати», під доходами у зазначеному Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Зазначає, що нарахована та виплачена позивачу сума коштів в розмірі 26402,68 грн. носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати». Також, відповідач вказував на те, що несвоєчасна виплата коштів позивачу обумовлена об`єктивними обставинами, а саме відсутністю в Державному бюджеті України коштів на зазначену потребу. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою судді від 09.06.2020 відкрито провадження та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2014 по справі №336/6466/14-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2015, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії в розмірах передбачених ст.ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України №230/96-ВР за період з 19.02.2014 по 15.08.2014; Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію на підставі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 19.02.2014 по 15.08.2014 включно, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині вимог відмовлено.

На виконання даної постанови управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в результаті якого нараховано 26402,68 грн. за період з 19.02.2014 року по 15.08.2014.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.03.2020 про здійснення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2014 по справі №336/6466/14-а за період з 19.02.2014 по дату виплати , а саме 19.03.2020.

Відповідач своїм листом від 01.04.2020 №2433-2556/Т-02/8-0800/20 відмовив позивачу у здійсненні розрахунку та виплаті компенсації витрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Не погоджуючись із такою відмовою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.14 КАС України зазначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як зазначено у ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Як зазначено у статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з ст.3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після отримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

У пункті 1 “Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати”, затвердженого 21 лютого 2001 року постановою Кабінету Міністрів України (надалі – “Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати”), дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Як зазначено у пункті 2 “Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати”, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16), а Верховний Суд в постанові від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17.

Доводи відповідача, що виплачена сума пенсії має разовий характер, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050 - ІІІ.

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладені у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №522/9778/16-а та від 14.07.2020 по справі №750//1512/16-а.

Отже, враховуючи той факт, що позивачу не було вчасно виплачено частину пенсії за період з 19.02.2014 по 15.08.2014 достатніми є підстави для задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача провести розрахунок та виплату компенсації по день фактичної виплати пенсії.

Враховуючи матеріали справи, суд вважає, що позивач обґрунтовано має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні розрахунку та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2014 по справі №336/6466/14-а за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.09.2014 по справі №336/6466/14-а за період з 19.02.2014 по дату виплати, а саме 19.03.2020.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова