Рішення № 92287996, 06.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2020 року Справа № 280/6423/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – Мартиненко А.В.

представників відповідача – Коваленко І.М., Крамар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати пункт 14 наказу Головного управління Національної поліції в Запорізької області від 11.11.2019 № 1705 "Про застосування дисциплінарних стягнень» у частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення - звільнення з в посади;

2) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 11.11.2019 № 452о/с "По особовому складу" у частині звільнення звільнення зі посади заступника начальника цього відділу поліції за п.З (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію";

3) поновити позивача на посаді заступника начальника відділу поліції Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що пунктом 14 наказу ГУНП в Запорізької області від 11.11.2019 №1705 «Про застосування дисциплінарних стягнень» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стало відсутність контролю заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 за підлеглим особовим складом, що призвело до систематичних порушень чинного законодавства з боку поліцейських відділу превенції відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. Позивач вказує, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обовязковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. При цьому, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного просутпку, обставини, за яких він вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обовязків. Разом з тим, матеріалами службового розслідування не підтверджується склад дисциплінарного проступку в діянні позивача, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, під час визначення виду дисциплінарного стягнення відповідачем не враховано характер дисциплінарного проступку, обставини за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обовязків. Зазначене, на думку позивача, свідчить про необ`єктивінсть проведеного відповідачем службового розлідування. Також позивач звертає увагу, що під час проведення службового розслідування відповідач всупереч положенням Дисциплінарного статуту Національної поліції України не повідомив його про необхідність надіслання пояснень щодо обставин, які досліджувалсь дисциплінарною комісією та не ознайомив позивача з матеріалами службового розслідування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.12.2020 визнано поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27.01.2020.

27.01.2020 ГУНП в Запорізькій області подало відзив на позовну заяву, у якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що для встановлення наявності або відсутності в діях працівників ГУНП в Запорізькій області фактів порушення службової дисципліни призначено службове розслідування та визначено склад дисциплінарної комісії. Зібрані в ході проведеного службового розслідування матеріали підтверджують факти порушення позивачем: ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», ст.1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, пп.1, 2 п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, п.1, розділу IV, п.3 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією прийнято висновок щодо наявності у діях позивача дисциплінарного проступку та запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.11.2019 №1705 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади та наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.11.2019 №452 о/с застосоване дисциплінарне стягнення виконано. Вважає, що ГУНП в Запорізькій області здійснено дії щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 25.02.2020.

Ухвалою суду від 25.02.2020 витребувано у ГУНП в Запорізькій області належним чином засвідчену копію наказу про надання відпустки ОСОБА_1 у період з 15.09.2019 по 01.10.2019.

Ухвалою суду від 25.02.2020 продовжено підготовче провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 25.03.2020.

Ухвалою суду від 25.03.2020 відкладено підготовче судове засідання у справі на 04.05.2020.

Ухвалою суду від 04.05.2020 відкладено підготовче судове засідання у справі на 15.06.2020.

Протокольною хвалою суду від 15.06.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2020.

Ухвалою суду від 22.07.2020 витребувано від ГУНП в Запорізькій області інформацію стосовно погодження Профспілкого комітету Головного управління Національної поліції в Запорізькій області переведення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, відкладено розгляд справи та призначено наступне судове засідання на 27.08.2020.

Ухвалою суду від 27.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотань про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, відкладено розгляд справи на 06.10.2020.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 06.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані учасниками справи, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 10.04.2017 №179 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

За змістом наказу ГУНП в Запорізькій області від 08.10.2019 №1211 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» під час моніторингу ІПНП щодо належного реагування на заяви та повідомлення громадян, а також під час перевірки діяльності Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області 17.09.2019 встановлені факти порушень поліцейськими Мелітопольського ВП вимог Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650, а також відсутності дієвого контролю за організацією та несенням служби підпорядкованого підпорядкованим особовим складом з боку заступника начальника Мелітопольського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 .

Вищезазначеним наказом призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактами порушень, виявленими під час перевірки службової діяльності Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області та утворено для проведення службового розслідування дисциплінарну комісію.

Висновком службового розслідування, проведеного за фактами порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.11.2019 (далі - Висновок службового розслідування від 08.11.2019) встановлено, крім іншого, порушення заступником начальника Мелітопольського ВП підполковника поліції ОСОБА_1 :

- ст.2, п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», ст.1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111;

- пп.1, 2 п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828;

- Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100;

- Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440;

- п.1, розділу IV, п.3 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650.

Пунктом 14 наказу ГУНП в Запорізькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 11.11.2019 №1705 за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», ст.1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, пп.1, 2 п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, п.1, розділу IV, п.3 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650, враховуючи вимоги п.2 ч.6, ч.12 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано відносно заступника начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.11.2019 №452 о/с відповідно до абз.5 п.3 ч.1 ст.65 Закону України «Про національну поліцію» призначено підполковника поліції ОСОБА_1 старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Мелітопольського відділу поліції, з посадовим окладом 2 500,00 гривень, увільнивши його з посади заступника начальника цього відділу поліції, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення – звільнення з посади відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Вважаючи, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільненння з посади застосовано безпідставно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі -Закон №580-VIII).

Відповідно до положень ст.2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Основні обов`язки поліцейського наведені у ст.18 Закону №580-VIII.

Так, положеннями п.1, 2 ч.1 вказаної статті Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За змістом ч.1 та 2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі – Дисциплінарний статут).

Положеннями ч.1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до положень ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частиною 1 ст.11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст..12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 1, 2 розділу ІІ вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VІ Порядку №893).

Відповідно до п.1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п.7 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Таким чином, з аналізу положень Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту та Порядку №893 у їх сукупності слідує, що для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни необхідним, передусім, встановлення які вимоги законодавства або посадові обов`язки порушено відповідною особою, що має бути зазначено в описовій частині висновку службового розслідування, а також наявність вини особи, стосовно якої призначено службове розслідування.

Згідно з описовою частиною Висновку службового розслідування від 08.11.2019, службовим розслідуванням встановлено наступне:

- «29.09.2019 о 13.01 на спецлінію «102» від громадянки ОСОБА_2 надійшов виклик щодо конфлікту в с.Костянтинівка Мелітопольського району. Дана подія зареєстрована до ЄО Мелітопольського ВП за №25677. На місце події о 13.02 було скеровано наряд чергової служби Мелітопольського ВП, оскільки на час надходження виклику були відсутні вільні наряди ГРПП, УПО та СОГ, про що інспектором-черговим УОАЗОР було проставлено відповідну позначку в системі ПТНП о 13.05. В подальшому від заявника неодноразово надходили виклики з проханнями поквапити наряд поліції, а саме о 13.09, 13.13, 13.25 та 14.05, про що також неодноразово було проінформовано чергового Мелітопольського ВП телефоном, який в порушення ст.2, п.1, 2, ч.1 ст.18 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.2 п.1 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, при отриманні інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не вжив всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення та в порушення підп. 6 п.2 розділу IV Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, а саме отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення від працівника підрозділу «102» через систему ІПНП), та при відсутності вільних нарядів і неможливості організації реагування силами наявних добових нарядів не доповів начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов`язки, та відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), які визначають додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та надають доручення щодо їх направлення на місця подій. Після останнього виклику на відпрацювання даного звернення було направлено наряд СРПП Мелітопольського ВП з позивним «Модуль 635». О 14.05 вказаний екіпаж СРПП отримав виклик, що підтверджено відміткою про прийняття виклику, виконаною за допомогою планшетного пристрою, о 14.12 екіпаж СРПП «Модуль 635», в порушення ст.2, п. 1, 2, ст.18 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.1 п.1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, поставив відмітку про прибуття на виклик, що не відповідало дійсності, оскільки в подальшому встановлено, що згідно зі своїм треком та положенням на карті вказаний екіпаж знаходився в іншому місці. В подальшому о 14.30 від заявниці надійшла скарга стосовно неприбуття екіпажу поліції за її зверненням. О 15.06 співробітниками СРПП «Модуль 635» в порушення ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.7 п.1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, за допомогою планшетного пристрою було подано електронний рапорт, в якому вказувалось, що прибувши за вказаною в зверненні адресою та в бесіді з заявницею остання повідомила, що в конфлікті розібралася самостійно, допомоги поліції не потребує, відповіді не потребує, але в подальшому о 15.09 надійшла скарга від іншої сторони того ж конфлікту стосовно неприбуття наряду поліції (ЄО Мелітопольського ВП №25687)»;

- «01.10.2019 о 08.52 на спецлінію «102» надійшов виклик від громадянки ОСОБА_3 щодо раптової смерті чоловіка, який хворів на онкологічні захворювання. Дана подія зареєстрована до ЄО Мелітопольського ВП ГУНП за №25828. На місце події відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, з метою оперативного реагування було скеровано наряд чергової служби Мелітопольського ВП ГУНП, оскільки на час надходження виклику були відсутні вільні наряди ГРПП, УПО та СОГ, про що інспектором-черговим УОАЗОР було проставлено відповідну позначку в системі ІПНП о 08.52. В подальшому черговим Мелітопольського ВП в порушення ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.2 п.1 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, при отриманні інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не вжив всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення та в порушення підп.6 п.2 розділу IV Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, а саме отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення від працівника підрозділу «102» через систему ІПНП), та за відсутності вільних нарядів і неможливості організації реагування силами наявних добових нарядів не доповів начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов`язки, та відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), які визначають додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та надають доручення щодо їх направлення на місця подій. Лише о 10.54 на місце події було скеровано наряд СОГ Мелітопольського ВП ГУНП «Модуль 680», який підтвердив прийняття виклику за допомогою планшетного пристрою о 10.54, однак, о 10.57 на спецлінію «102» від громадянки ОСОБА_3 надійшло повторне звернення про неприбуття наряду поліції. Під час телефонної розмови з заявницею було встановлено, що на час звернення про неприбуття наряду поліції з нею співробітники поліції не зв`язувались. Надалі наряд СОГ Мелітопольського ВП ГУНП «Модуль 680» підтвердив прибуття на місце події за допомогою планшетного пристрою об 11.29, в подальшому о 13.55 до бази ІПНП надано електронний рапорт, в якому зазначено результат відпрацювання, а саме: «відомості кримінального характеру», та вказана фабула: « ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем мешкання АДРЕСА_2 , помер ОСОБА_4 , 1961 р.н., без ознак насильницької смерті. Довідка про смерть»»;

- «01.10.2019 о 07.24 на спецлінію «102» надійшов виклик від громадянина ОСОБА_5 щодо крадіжки акумулятора з автомобіля в період часу з 16.00 30.09.2019 по теперішній час. Дана подія зареєстрована до ЄО Мелітопольського ВП ГУНП за №25822. На місце події відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, з метою оперативного реагування було скеровано наряд чергової служби Мелітопольського ВП ГУНП, оскільки на час надходження виклику були відсутні вільні наряди ГРПП, УПО та СОГ, про що інспектором-черговим УОАЗОР було проставлено відповідну позначку в системі ІПНП о 07.24. В подальшому о 10.57 на спецлінію «102» від громадянина ОСОБА_5 надійшло повторне звернення про неприбуття наряду поліції. Під час телефонної розмови з заявником було встановлено, що на час звернення про неприбуття наряду поліції з ним співробітники поліції не зв`язувались. Після чого черговий Мелітопольського ВП порушив ст.2, п.1,2 ч.1 ст.18, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.2 п.1 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, а саме: при отриманні інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не вжив всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення та в порушення підп.6 п.2 розділу IV Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, а саме отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення від працівника підрозділу «102» через систему ПТНП), та відсутності вільних нарядів і неможливості організації реагування силами наявних добових нарядів не доповів начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов`язки, та відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), які визначають додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та надають доручення щодо їх направлення на місця подій, лише об 11.35 на місце події було скеровано наряд СОГ Мелітопольського ВП «Модуль 657», який підтвердив прийняття виклику за допомогою планшетного пристрою об 11.36. Та надалі підтвердив прибуття на місце за допомогою планшетного пристрою о 12.19, в подальшому о 14.23 до бази ІПНП надано електронний рапорт, в якому зазначено результат відпрацювання, а саме: «відомості кримінального характеру», та вказана фабула «01.10.2019 приблизно о 00.43, невстановлена особа знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу таємно викрала акумулятор марки ВЕСТА, 12 в., 190 Ам, вартістю 4000 гривень»;

- «01.10.2019 о 15.15 на спецлінію «102» надійшов виклик від громадянки ОСОБА_6 про те, що вдома бешкетує син в стані алкогольного сп`яніння, також ОСОБА_6 повідомила, що вона телефоном зверталась до поліції м.Мелітополь, проте її звернення не зафіксовано та запропоновано звернутись з заявою на спецлінію «102». Дане звернення зареєстровано до ЄО Мелітопольського ВП ГУНП за №25859. На місце події відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111,з метою оперативного реагування о 15.16 було скеровано наряд ГРПП Мелітопольського ВП «Модуль 634», який підтвердив прибуття на місце події за допомогою планшетного пристрою о 15.29, та в подальшому о 16.46 до бази ІПНП надано електронний рапорт, в якому зазначено результат відпрацювання, а саме: «Прибувши за вказаною адресою заявниця повідомила, що конфлікт вичерпано до приїзду поліції. Співробітниками проведено профілактичну бесіду з учасниками події». Про недоцільність проведення перевірки заявниця повідомила на «102». В розмові з заявницею в телефонному режимі було встановлено, що остання погано володіє мобільним пристроєм та повідомити номер телефону, на який зверталась, не в змозі. Під час проведення службового розслідування було здійснено прослуховування архіватора телефонних розмов Мелітопольського ВП, та в ході перевірки вхідних дзвінків, які надходили до чергової служби Мелітопольського ВП 01.10.2019, не встановлений факт перемовин між ОСОБА_6 та поліцейськими Мелітопольського ВП»;

- «06.10.2019 о 13.29 до Мелітопольського ВП ГУНП зі служби «102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_7 стосовно конфлікту з матір`ю. Вказане повідомлення зареєстровано до ЄО Мелітопольського ВП ГУНП за №26271. На місце події було направлено екіпаж СРПП з позивним «Модуль 636», який за допомогою планшетного пристрою підтвердив прибуття на місце події о 13.42. В подальшому о 14.28 за допомогою планшетного пристрою було надано електронний рапорт до ІПНП, в якому зазначено, що «під час відпрацювання даного повідомлення інформація не знайшла свого підтвердження, в бесіді з громадянином він повідомив, що звернувся до поліції поспішно, від написання заяви та дачі пояснень відмовився, претензій ні до кого не має», що не відображає дійсність, оскільки під час відпрацювання виклику на телефон служби «102» о 13.33, о 14.06 надходили виклики від другої сторони вказаного конфлікту, а саме громадянки ОСОБА_8 з приводу конфлікту з сином, вказані повідомлення диспетчером служби «102» були приєднані до першого повідомлення з вказаної адреси, що, в свою чергу, бачили інспектор-черговий та поліцейські ГРПП, які виїжджали на вказаний виклик, що призвело до порушення ст.2, п.1, 2 ч.1 ст.18, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.2 п.1 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, підп.4, 12 п.2 розділу IV Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, з боку інспектора чергового та ст.2, п.1, 2 ч. 1 ст.18 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.3, 7 п.1 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, з боку поліцейських ГРПП, що призвело в подальшому о 14.52 до скарги від ОСОБА_8 стосовно неприбуття наряду поліції. Під час телефонної бесіди з громадянкою ОСОБА_8 вона повідомила, що протягом майже 1,5 години їй ніхто не телефонував, не спілкувався та не приймав заяву»;

- «27.09.2019 о 19.30 до Мелітопольського ВП ГУНП зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що за адресою АДРЕСА_4 , бешкетує п`яний чоловік. Вказане повідомлення зареєстровано до ЄО Мелітопольського ВП ГУНП за №25531. Для реагування на подію диспетчером УОАЗОР ГУНП в Запорізькій області призначено наряд «ЧЧ-Мелітопольського ВП», тому, що на час надходження виклику вільні наряди ГРПП та СОГ були відсутні, про що було зазначено відповідною позначкою. Через деякий час від заявниці почали надходити повторні виклики про неприбуття наряду. Так, всього надійшло дев`ять викликів. В подальшому старший інспектор-черговий в порушення ст.2, п.1,2 ч.1 ст.18, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», підп.2 п.1 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, при отриманні інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події не вжив всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення та в порушення підп.6 п.2 розділу IV Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 №111, а саме отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення від працівника підрозділу «102» через систему ІПНП), та за відсутності вільних нарядів і неможливості організації реагування силами наявних добових нарядів не доповів начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов`язки, та відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), які визначають додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та надають доручення щодо їх направлення на місця подій. В свою чергу, начальник СРПП №3, перебуваючи в складі екіпажу наряду ГРПП, в порушення ст.3, п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», підп.4 п.2 розділу XXI не врахував необхідну кількість нарядів для вчасного реагування на заяви та повідомлення громадян, що призвело до відпрацювання виклику лише 28.09.2019 о 01.45»;

- «окрім того, під час службового розслідування встановлено, що згідно з наказом начальника ГУНП в Запорізькій області № 136 від 11.09.2019 було здійснено перевірку службової діяльності Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, під час проведення якої 17.09.2019 встановлено наступне:

всі наряди, які заступили на чергування, в порушення підп.5 п.31 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, не отримували будь-яких спеціальних засобів, що підтверджується відсутністю будь-яких записів в книзі нарядів, а також в книгах видачі зброї розділів А та Б;

17.09.2019 два поліцейських Мелітопольського ВП ГУНП, а саме інспектор СРПП ст. лейтенант поліції ОСОБА_10 та інспектор СРПП сержант поліції ОСОБА_11 в порушення підп.5 п.31 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, заступили на охорону судів, при цьому не отримували табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби. Також під час перевірки чергової служби Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області встановлено, що графік несення служби по охороні судів взагалі відсутній, але поліцейські Мелітопольського ВП ГУНП щоденно (окрім святкових та вихідних днів) заступають туди на чергування;

під час перевірки книг видачі та прийому озброєння розділів А та Б встановлено, що в порушення підп.7 п. 7 розділу І Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, інспекторами черговими не в повній мірі здійснюється контроль за збереженням зброї та спеціальних засобів. Так, згідно з вищевказаними книгами 25.06.2019 під час відбуття у відрядження табельну вогнепальну зброю отримували поліцейський ВКП ОСОБА_12 та поліцейський СВ ОСОБА_13 , які під час здійснення перевірки вже повернулись з відрядження та здали табельну вогнепальну зброю до КЗЗ, але зброя списана не була. Аналогічна ситуація склалась 25.07.2019 під час відбуття до відрядження поліцейських СРПП №3 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , 11.08.2019 під час відбуття у відрядження поліцейського СВ ОСОБА_16 та поліцейського ВКП ОСОБА_17 та 19.08.2019 під час відбуття у відрядження поліцейського ВКП ОСОБА_18 ;

під час перевірки КНС по постійному зберіганню зброї поліцейськими Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області встановлено, що на час перевірки дозвіл на постійне зберігання табельної вогнепальної зброї мають 27 працівників поліції Мелітопольського ВП ГУНП. В КНС в наявності наказ Мелітопольського ВП ГУНП №77 від 27.02.2019 «Про створення комісії щодо перевірки умов зберігання табельної вогнепальної зброї та боєприпасів за місцем постійного проживання», згідно з яким в Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області створена комісія у складі: заступника начальника Мелітопольського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кадрового забезпечення Мелітопольського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_19 , начальника сектору моніторингу Мелітопольського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_20 та інспектора сектору моніторингу Мелітопольського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_21 . Також в КНС в наявності наказ Мелітопольського ВП ГУНП №78 від 27.02.2019 «Про закріплення табельної вогнепальної зброї та боєприпасів на постійне зберігання та носіння за працівниками Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області». На кожного поліцейського Мелітопольського ВП ГУНП, за яким закріплена на постійне носіння табельна вогнепальна зброя, заведено окремий файл, в якому знаходяться наступні документи: лист контролю за порядком зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї та спецзасобів, які закріплені на постійне носіння за поліцейським Мелітопольського ВП ГУНП; акт перевірки умов зберігання табельної вогнепальної зброї та боєприпасів за місцем постійного мешкання працівника Мелітопольського ВП ГУНП; рапорт поліцейського Мелітопольського ВП ГУНП на отримання табельної вогнепальної зброї та боєприпасів на постійне зберігання. Під час перевірки встановлено, що всі поліцейські отримали дозвіл на постійне зберігання табельної вогнепальної зброї та боєприпасів ще в лютому 2019 року з того часу жодної перевірки за місцем мешкання поліцейських та перевірок щодо порядку зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї та спецзасобів не здійснювалось. Окрім того, в порушення підп.1, п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, не здійснюється щотижнева перевірка наявності табельної вогнепальної зброї безпосереднім керівником, що підтверджується відсутністю записів в аркуші контролю за порядком зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї та спецзасобів, які закріплені на постійне носіння за поліцейським Мелітопольського ВП ГУНП. Окрім того, в порушення підп.2, п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, не здійснюється щомісячна перевірка наявності табельної вогнепальної зброї інспектором черговим під час перереєстрації зброї та боєприпасів, що підтверджується відсутністю записів про перереєстрацію в книзі видачі і приймання озброєння;

під час перевірки журналу отримання матеріалів єдиного обліку Мелітопольсьского ВП ГУНП встановлені неодноразові порушення вимог п.10 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, а саме відсутні підписи про отримання матеріалів ЄО №24267 від 15.09.2019, ЄО №24273 від 15.09.2019, ЄО №23606 від 09.09.2019, прийняття рішення за якими доручено начальнику СРПП капітану поліції ОСОБА_22 та матеріалів ЄО № 23732 від 10.09.2019, ЄО № 23733 від 10.09.2019, ЄО № 23735 від 10.09.2019, ЄО № 23721 від 10.09.2019, прийняття рішення за якими доручено начальнику СРПП капітану поліції ОСОБА_23 ;

під час вибіркового перегляду записів відеоархіватору встановлено, що в порушення вимог підп. 7 п.6 розділу VI Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, перевірки несення служби добовим нарядом чергової служби в нічний час 14.09.2019 відповідальним по ВП заступником начальника Мелітопольського ВП підполковником поліції ОСОБА_1 не здійснювались, записи про перевірку несення служби в книзі нарядів не відповідають дійсності;

під час перевірки встановити наявність наказу начальника ВП щодо закріплення за дільничними офіцерами поліції поліцейських дільниць не виявилось можливим, що є порушення вимог Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції;

робота з особами, які перебувають під адміністративним наглядом, не відповідає вимогам Інструкції про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженої наказом МВС України від 04.11.2003 № 1303/203, та ведеться формально;

всі особові справи піднаглядних жодного разу не перевірялися керівництвом блоку превенції та начальником відділу поліції, відсутні відмітки (рапорти, довідки, таблиця перевірок) щодо перевірки їх за відомостями «Інформаційного порталу Національної поліції» (ІПНП) щодо притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності. Вищезазначене свідчить про відсутність дієвого контролю з боку керівництва за зазначеним напрямком роботи».

Аналіз змісту Висновку службового розслідування від 08.11.2019 дозволяє дійти висновку, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення службової дисципліни його підлеглими, а саме:

1) порушення положень Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, що полягає у не вжитті черговими Мелітопольського ВП у відповідності до пп.6 п.2 розділу ІV вказаної інструкції при отриманні інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення, встановлення та затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків правопорушень і подій;

2) порушення положень Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, що полягає:

- у недотриманні черговими Мелітопольского ВП пп.4, 6, 12 п.2 розділу ІV вказаної інструкції, згідно яких отримавши телефоном повідомлення про правопорушення або подію (електронне повідомлення від працівника підрозділу «102» через систему ІПНП): не контролювали виконання завдань нарядами поліції та СОГ, які направлялися диспетчерами на відпрацювання правопорушення або події; при надходженні телефонного повідомлення від диспетчера про відсутність вільних нарядів і неможливості організації реагування силами наявних добових нарядів не доповіли про це начальнику ТВП або особі, яка виконує його обов`язки, та відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), які визначають додаткові сили і засоби, що необхідно задіяти для реагування на ці повідомлення, та надають доручення щодо їх направлення на місця подій; не контролювали виконання визначених завдань із відпрацювання вчиненого правопорушення шляхом підтримання зв`язку із задіяними нарядами поліції та СОГ;

- у недотриманні поліцейськими Мелітопольського ВП пп.1, 3, 7 п.1 розділу ІХ вказаної інструкції відповідно до яих, працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно: за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування; після прибуття на місце події слідчий (дізнавач) або уповноважена старшим СОГ особа негайно інформує оперативного чергового (диспетчера) про час фактичного прибуття, обставини та попередню кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення та за наявності підстав про залучення додаткових сил і засобів для документування обставин учиненого кримінального правопорушення; у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки;

- у неврахуванні начальником СРПП Мелітопольського ВП необхідної кількості нарядів для вчасного реагування на заяви та повідомленн громадян, що суперечить приписам пп.4 п.2 розділу ХІ вказаної інструкції, згідно яких з метою організації належного реагування на повідомлення про правопорушення або події, оперативного інформування чергової служби вищого рівня про їх вчинення (виникнення) начальнику СРПП необхідно забезпечити контроль за оперативним реагуванням на повідомлення про правопорушення або події, своєчасним прибуттям ГРПП, нарядів поліції на місця подій, ужиттям необхідних першочергових заходів з реагування;

3) порушення положень Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, що полягає у не проставленні підпису поліцейськими Мелітопольського ВП у журналі отримання матеріалів єдиного обліку під час отримання від уповноваженої службової особи заяви (повідомлення) про кримінальні правопорушення та інші події, що суперечить п.10 розділу 2 вказаного Порядку;

4) порушення положень Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, що полягає у не здійсненні відповідальними особами у відповідності до пп.1, 2 п.10 розділу XVII вказаної інструкції контролю за наявністю у поліцейських табельної вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, які закріплені за ними для постійного носіння.

Крім того, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало порушення ним п.1, 2 розділу ІV, п.3 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650, що полягає у відсутності дієвого контролю за роботою дільничних офіцерів поліції, відсутності наказу начальника ВП щодо закріплення за дільничними офіцерами поліції поліцейських дільниць, у нездійсненні управління та координації роботи дільничних офіцерів.

Оцінюючи склад дисциплінарного проступку, що ставиться у вину позивачу, суд враховує наступне.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Частиною 1 ст.3 Дисциплінарного статуту передбачено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, крім іншого, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень (п.7).

При цьому, суд зазначає, що такий контроль має бути можливим та розумним, а також не протиставлятись іншим обов`язкам керівника.

Відповідно до функціональних обов`язків заступника начальника Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , затверджених начальником Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області 04.01.2019, заступник начальника, крім іншого, контролює дотримання особовим складом законності та правомірності дій під час виконання службових обов`язків, відповідає за стан дисципліни та законності ГРПП УПД ГУНП в Запорізькій області.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Тимчасово виконуючого обов`язків начальника ГУНП в Запорізькій області К.Гребенюка від 12.09.2019 №372 о/с позивачу надано додаткову оплачувану відпустку з 16 вересня до 29 вересня 2019 року.

Таким чином, відповідальність щодо порушення поліцейськими Мелітопольського ВП положнень Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, та Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, у період з 16.09.2019 по 29.09.2019 не може бути покладена на позивача, оскільки позивач у вказаний період взагалі не міг виконувати свої функціональні обов`язки, в тому числі здійснювати будь–який контроль за підлеглими.

Щодо порушення поліцейськими Мелітопольського ВП положнень Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, та Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, які мали місце 01.10.2019 та 06.10.2019, суд зазначає, що надані матеріали службового розслідування не містять посилань на те, в чому саме полягає недостатній контроль позивача за дотримання службової дисципліни підпорядкованим особовим складом.

Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що під час заступання на службу нарядів ГРПП (групи реагування патрульної поліції) з ними проводиться інструктаж, який проводиться начальником Мелітопольского ВП, начальниками СРПП (сектор реагування патрульної поліції), начальником відділу превенції, відповідальним від керівництва по Мелітопольському ВП та ним особисто. Зранку наряди ГРПП інстуктуються на загальному інструктажі нарядів безпосередньо начальником ВП, після цього наряди ГРПП ще окремо інструктуються позивачем, відповідальним від керівництва по Мелітопольському ВП, начальниками СРПП та начальнмком превенції.

Опитаний в ході службового розслідування начальник Мелітопольського ВП ОСОБА_24 підтвердив те, що перед заступанням на наряди СРПП (1, 2 зміна) проходять інструктажі за участю заступника начальника ВП підполковника поліції ОСОБА_1 , відповідального від керівництва, начальника СРПП.

Таким чином позивачем здійснювались контрольні функції за діяльністю своїх підлеглих, зокрема, шляхом проведення інструктажів з підлеглими, що спростовує доводи відповідача про відсутність будь-якого контролю за підлеглими з боку позивача.

Суд зазначає, що порушення поліцейськими Мелітопольського ВП положень чинного законодавства (на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, пп.6 п.2 розділу ІV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 №440, пп.4, 6, 12 п.2 розділу ІV, пп.1, 3, 7 п.1 розділу ІХ, пп.4 п.2 розділу ХІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.02.2018 №111, п.10 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 №100, у кожному конкретному випадку не можна ставити у пряму залежність від позивача, оскільки зі змісту Висновку службового розслідування від 08.11.2019 вбачається, що дії працівників поліції, що призвели до порушення ними службової дисципліни, були вчинені ними на власний розсуд, а не за вказівками позивача як заступника начальника відділу поліції Мелітопольського ВП.

Відповідачем не зазначено ані в висновку службового розслідування, ані в наказі про застосування дисциплінарних стягнень та не надано підтверджуючих доказів того, в чому саме виявилось порушення в частині обов`язку ОСОБА_1 контролювати дотримання особовим складом законності та правомірності дій під час виконання службових обов`язків, дотримання підлеглим особовим складом службової дисципліни, та як це вплинуло на те, що поліцейські Мелітопольського ВП, зокрема, не вжили всіх заходів при отриманні інформації про вчинені кримінальні правопорушення та інші події щодо попередження або припинення правопорушення, не повідомили начальника ТВП або особі, яка виконує його обов`язки, та відповідальному по ТВП (начальнику СРПП), при надходженні телефонного повідомлення від диспетчера про відсутність вільних нарядів і неможливості організації реагування силами наявних добових нарядів, не врахували необхідної кількості нарядів для вчасного реагування на заяви та повідомлення громадян, не проставили підпис у журналі отримання матеріалів єдиного обліку під час отримання від уповноваженої службової особи заяви (повідомлення) про кримінальні правопорушення та інші події тощо.

Відтак, за відсутності належної деталізації та прив`язки до об`єктивних ознак ймовірного дисциплінарного проступку, наведені звинувачення носять лише загальний декларативний характер та не можуть слугувати підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Щодо порушення положень Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, суд зазначає наступне.

Так, в наказі начальника ГУНП в Запорізькій області М.Лушпієнка «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 11.11.2019 №1705 зазначено про порушення позивачем пп.1, 2 п.10 розділу XVII Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828.

Відповідно до пп.1, 2 пункту 10 розділу XVII вказаної інструкції контроль за наявністю у поліцейських табельної вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, які закріплені за ними для постійного носіння, здійснює:

1) безпосередній керівник - щотижня, під час перебування поліцейського на службі, про що робиться відповідна відмітка в аркуші контролю за порядком зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, які закріплені для постійного носіння;

2) оперативний черговий - щомісяця, під час проведення перереєстрації зброї, боєприпасів, спеціальних засобів та засобів індивідуального захисту, про що робиться відмітка в книзі видачі й приймання озброєння.

Відповідно до наказу начальника Мелітопольського ВП ГУНП В.А. Бондаренка в Запорізькій області №62 від 14.02.2018 призначено відповідальним за обліком, зберіганням, видачею й приманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів інспектора сектора моніторингу Мелітопольського ВП капітана поліції ОСОБА_21 . Пунктом 4 вказаного наказу контроль покладено на заступника начальника Меклітопольського ВП підполковника поліції ОСОБА_1 .

Опитаний в ході службового розслідування інспектор сектора моніторингу Мелітопольського ВП ОСОБА_21 пояснив, що відповідно до вимог службової телеграми ГУНП в Запорізькій області від 07.02.2019 №168/04/08-2019 за дільничними офіцерами поліції Мелітопольського ВП (27 поліцейських) було закріплено табельну вогнепальну зброю на постійне зберігання та носіння наказом начальника Мелітопольського ВП від 27.02.2019 №78. У зв`язку з великим завантаженням в повсякденній службової діяльності ним не була проконтрольована своєчасність перереєстрації дільничними офіцерами поліції табельної вогнепальної зброї, а також не проконтрольовані відповідні записи в листах контролю. З приводу недоліку щодо несписаної зброї поліцейських, що повернулись з відряджень, ОСОБА_21 пояснив, що він не проконтролював списання зброї та це сталося у зв`язку з великим завантаженням в повсякденній службовій діяльності.

Опитаний в ході службового розслідування заступник начальника Мелітопольського ВП ОСОБА_1 повідомив, що він як голова комісії з контролю за співробітниками, які закріплені за табельною вогнепальною зброєю на постійне ношення, щомісяця давав вказівку начальнику сектору дільничних офіцерів поліції щодо перевірки у поліцейських сектору наявності зброї та боєприпасів, які знаходяться на постійному зберіганні, а також необхідності ставити про це відмітку в контрольному листі, в свою чергу начальник сектору дільничних офіцерів поліції, доповідав, що робота в цьому напрямку проводиться.

Суд зазначає, що у Висновку службового розслідування від 08.11.2019 не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач знав, або міг знати про ймовірне (можливе) вчинення порушень положень Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828, та не вжив належних заходів у відповідності до своїх функціональних обов`язків.

У даному випадку, відповідач не довів ту обставину, що саме неналежне виконання своїх обов`язків позивачем призвело до вчинення відповідальними особами Мелітопольського ВП порушень відповідних положень Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.10.2018 №828.

Щодо порушення позивачем положень п.1, розділу IV, п.3 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 28.07.2017 №650, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.1, розділу IV, п.3 розділу VI організація та контроль за роботою ДОП покладаються на заступника начальника територіального (відокремленого) органу (підрозділу) поліції, який відповідно до розподілу функціональних обов`язків координує діяльність ДОП та начальника відділу (сектору) превенції територіального (відокремленого) органу (підрозділу) поліції.

Управління та координацію роботи ДОП на рівні територіального (відокремленого) підрозділу поліції здійснює відповідний відділ, сектор превенції цього підрозділу.

Під час службового розслідування встановлено відсутність наказу начальника ВП щодо закріплення за дільничними офіцерами поліцейських дільниць; робота з особами, які перебувають під адміністративним наглядом не відповідає чинному законодавству та ведеться формально.

Опитаний в ході службового розслідування заступник начальника Мелітопольського ВП ОСОБА_1 пояснив, що, на початку 2019 року безпосередньо заступник начальника ДОП ОСОБА_25 надав для оновлення функціональні обов`язки ДОП, які він затвердив, також були надані накази про закріплення ДОП Мелітопольського ВП за адміністративними територіями обслуговування. В свою чергу, у зв`язку з тим, що він ( ОСОБА_1 ) не має права підписувати накази, ОСОБА_25 був направлений до начальника Мелітопольського ВП, в подальшому ОСОБА_25 повідомив, що накази передані до канцелярії.

Опитаний в ході службового розслідування начальник сектору дільничних офіцерів поліції Мелітопольського ВП ОСОБА_26 з приводу відсутності будь-якого контролю з боку керівництва ВП за особами які відносяться до категорії адмін. піднаглядних, він повідомив, що так сталося за його провиною.

Суд зазначає, що зі змісту Висновку службового розслідування від 08.11.2019 вбачається, що під час проведення службового розслідування 17.09.2019 встановити наявність наказу, начальника ВП щодо закріплення за дільничними офіцерами поліцейських дільниць не виявилось можливим, однак з пояснень позивача слідує, що такий наказ існує. При цьому, суд звертає увагу, що у вказаний день позивач перебував у відпустці.

Суд звертає увагу, що ГУНП в Запорізькій області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) покладає обов`язок доказування в адміністративному суді, не надано жодного доказу, щодо відсутності у Мелітопольському ВП наказу начальника ВП щодо закріплення за дільничними офіцерами поліцейських дільниць, а не виявлення вказаного наказу у конкретний день не може бути підставою для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

Крім того, начальник сектору дільничних офіцерів поліції Мелітопольського ВП ОСОБА_26 у своїх поясненнях зазначив, що невідповідність роботи з особами, які перебувають під адміністративним наглядом чинному законодавству сталось з його вини.

Разом з тим, відповідач не довів в чому саме полягає вина позивача щодо порушення службової дисципліни сектору дільничних офіцерів поліції Мелітопольського ВП ОСОБА_26 .

Аналізуючи зміст Висновку службового розслідування від 08.11.2019 та наказу начальника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_27 «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 11.11.2019 №1705, суд зазначає, що суть допущеного позивачем проступку полягає в тому, що останній не в повній мірі здійснював контроль за підлеглим особовим складом, що призвело до систематичних порушень чинного законодавства поліцейськими Мелітопольського ВП.

Суд погоджується з тим, що позивач, як заступник начальника Мелітопольського ВП усвідомлював свою роль в контролі за додержанням службової дисципліни підлеглими, а отже може нести відповідальність за порушення статті 3 Дисциплінарного статуту, якщо провина буде доведена.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем, а не його підлеглими.

Суд відхиляє аргументи відповідача, що позивач як керівник також окремо несе відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, оскільки такого факту як підлеглість не достатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.11.2019 у справі №804/2828/19 (адміністративне провадження №К/9901/12846/18).

У силу ч.2 ст.3 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

В контексті зазначеного суд зауважує, що будь-яких належних та допустимих доказів наявності вини, якій передує причинно-наслідковий зв`язок вчинених дій чи допущеної бездіяльності саме позивача в розрізі його функціональних обов`язків щодо факту вчинення протиправних дій підлеглими йому працівниками матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

З матеріалів справи вбачається, що застосовуючи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади, відповідач керувався тим, що за порушення службової дисципліни вже неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді:

- догана (наказ №110 від 27.03.2019);

- сувора догана (наказ №597 від 26.04.2019);

- догана (наказ №335 від 04.11.2019).

За положеннями ст.23 Дисциплінарного статуту строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить, зокрема, догана - протягом трьох місяців; сувора догана - протягом чотирьох місяців.

Поліцейський вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення або закінчився строк дії дисциплінарного стягнення.

З урахуванням вищевказаного, суд зазначає, що станом на дату винесення ГУНП в Запорізькій області оскаржуваного в даній справі наказу про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді звільнення позивача з посади (11.11.2019) строк дії дисциплінарного стягнення у вигляді догани, та суворої догани, оголошених наказом №110 від 27.03.2019 та наказом №597 від 26.04.2019 сплив. У свою чергу, дисциплінарне стягнення у вигляді догани оголошене наказом №335 від 04.11.2019 застосовано до позивача за прорахунки в організації роботи з виконання вимог вказівок Національної поліції України та ГУНП в Запорізькій області щодо попередження надзвичайних подій за участю особового складу, дотримання підлеглими транспортної дисципліни, що є відмінним від дисциплінарного проступку позивача, встановленого Висновком службового розслідування від 08.11.2019.

До того ж, за змістом службової характеристики позивача, останній за час служби характеризується позитивно, як добре підготовлений спеціаліст, сумлінний та досвідчений керівник. Функціональні обов`язки у займаній посаді засвоїв у повному обсязі.

Отже, на думку суду дисциплінарною комісією до позивача за встановлений службовим розслідуванням дисциплінарний проступок у вигляді неналежного контролю за додержанням службової дисципліни підлеглими застосовано не співрозмірний вид дисциплінарного стягнення.

Згідно зі ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

На підставі викладеного у сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування до заступниника начальника відділу поліції Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади. А відтак, пункт 14 наказу ГУНП в Запорізькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 11.11.2019 №1705 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено, що пункт 14 наказу ГУНП в Запорізькій області «Про застосування дисциплінарних стягнень» від 11.11.2019 №1705 реалізований наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.11.2019 №452 о/с, яким призначено підполковника поліції ОСОБА_1 старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Мелітопольського відділу поліції, увільнивши його з посади заступника начальника цього відділу поліції, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення – звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, то з метою ефективного захисту прав позивача, підлягає скасуванню і наказ начальника ГУНП в Запорізькій області М.Лушпієнка від 11.11.2019 №452 о/с.

Разом з тим, суд відхиляє твердження позивача про протиправність оскаржуваних наказів у зв`язку з тим, що дисциплінарна комісія всупереч положенням ст.18 Дициплінарного статуту не повідомила його про необхідність надіслання пояснень щодо обставин, які досліджувалсь дисциплінарною комісією та не ознайомила позивача з матеріалами службового розслідування, з огляду на таке.

Відповідно до положень п.7 Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно з п.9, 15, 16 Розділу V Порядку №893 у разі прийняття уповноваженим керівником рішення про розгляд справи у формі відкритого засідання голова дисциплінарної комісії покладає на одного з членів дисциплінарної комісії обов`язки секретаря, який забезпечує інформування інших членів дисциплінарної комісії про дату, час і місце проведення відкритих засідань комісії, запрошення поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, інших заінтересованих осіб на такі засідання, веде протоколи засідань.

Під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу.

Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою-десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як зазначено у ч.6, 7 ст.18 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.

Суд звертає увагу, що розгляд справи дисциплінарною комісією було проведено у формі письмового провадження у відповідності до наказу ГУНП в Запорізькій області від 08.10.2019 №1211 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», з урахуванням наданих позивачем пояснень щодо обставин справи від поліцейського, у зв`язку з чим посилання позивача у позовній заяві на частини 6, 7 статті 18 Дисциплінарного статуту є необґрунтованими.

Крім того, за положеннями ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами.

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що для ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має виявити таке бажання, звернувшись до дисциплінарної комісії.

Доказів звернення до дисциплінарної комісії під час розслідування для ознайомлення з матеріалами службового розслідування позивачем до матеріалів справи не надано.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 2 статті 2 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак позов належить задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 78, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу та поновлення на посаді задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 14 наказу Головного управління Національної поліції в Запорізької області від 11.11.2019 №1705 “Про застосування дисциплінарних стягнень” щодо накладення на заступника начальника Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізької області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді “звільнення з посади”.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізької області від 11.11.2019 №452о/с в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізької області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізької області з 11.11.2019.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 19.10.2020.

Суддя А.В. Сіпака