Рішення № 92287989, 16.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2020 року Справа № 280/1742/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач ), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 276900,30 грн. та військового збору у розмірі 23075,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України та вказує на те, що відповідач має заборгованість зі сплати податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 276900,30 грн. та військового збору у розмірі 23075,02 грн., який виник в результаті несплати узгодженої суми податкового зобов`язання самостійно задекларованого платником податків шляхом подання декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено.

Судом, на виконання вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіслано запит до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області.

10.04.2020 на адресу суду надійшла інформація (вх. №16989), якою підтверджена адреса відповідача, яка вказана у позові та на яку позивачем надіслано копію позову із додатками.

Ухвалою суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 13.05.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.05.2020 провадження в справі №280/1742/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/1742/19.

Ухвалою суду від 18.09.2020 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання 12.10.2020, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

21.09.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №43962), в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, з посиланням на висновок, який міститься у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 по справі №820/2600/16 вказує, що на дату звернення позивачем до суду з вказаним позовом сума 1538334,98 гривень, прощена (анульована) ПАТ «УкрСиббанк» у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включалася загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягала оподаткуванню.

08.10.2020 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вх..№47868), відповідно до яких позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, 12.10.2020 (вх. №48079) від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до даних облікової картки платника податків, довідки про податковий борг та розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 , станом на час розгляду справи, у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на загальну суму 299975,32 грн.

Зазначений борг виник на підставі наступних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 27.04.2018 до ГУ ДФС у Запорізькій області подала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік №19342, відповідно до якої в ОСОБА_1 були визначені суми податку, що підлягають сплаті самостійно, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 276900,30 грн. та військового збору у розмірі 23075,02 грн. (код рядка 22.1, 23.1).

Проте, самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору відповідачем у встановлені законодавством строки сплачені не були.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу направлено рекомендованим листом за адресою відповідача податкову вимогу від 15.08.2018 №47292-56.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулась із даним позовом до суду.

Разом з тим, згідно до пояснень відповідача, що підтверджені матеріалами справи.

28.05.2008 року між мною, ОСОБА_1 , та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») було укладено договір про надання споживчого кредиту №11352366000 на суму 70 000,00 доларів США.

В забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором між Банком та Позичальником було укладено договір іпотеки №11352366000/3 від 28.05.2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передає в іпотеку Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») придбану ним 4-х кімнатну квартиру за адресою кв. АДРЕСА_2 . Вказаний договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Бєдновим О.А., реєстр. №4328.

В зв`язку зі складним становищем у державі пов`язаним з фінансовою кризою, знеціненням нерухомості та національної валюти, збільшення курсу долара США у кілька разів, у Позичальника виникли труднощі зі сплати кредитних платежів за вказаним вище кредитним договором.

Згідно заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.11.2015 року у справі №320/6921/5-ц було достроково стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11352366000 від 28.05.2008 року було задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, яка складається з 70417,68 доларів США, 28649,03 грн. - заборгованість по несплаченій пені за порушення умов договору та процентів, а також судові витрати в розмірі 3 654,00 грн., що підтверджується копією вказаного рішення з ЄДРСР.

Після тривалих перемов та судових тяжб між ОСОБА_1 та Банком було врегульовано вказаний спір на пільгових умовах на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань», а саме: ОСОБА_1 було запропоновано внести для повного погашення кредитно заборгованості грошові кошти у сумі 317 366,51 грн. У зв`язку з вказаною обставиною залишок заборгованості за споживчим кредитом було анульовано (списано) банком. Загальна сума списаної заборгованості складає 1 538 334,98 гривень. Відповідно до повідомлення про анулювання боргу від 31.05.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що вона повинна заповнити декларацію, оскільки анульована сума заборгованості є доходом.

Згідно наявної у матеріалах справ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік у рядку 10 «Загальна сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» ОСОБА_1 було задекларовано суму 1538334,98 грн.

15.08.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було сформовано та надіслано ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» № 47292-56 від 15.08.2018, яка була повернута до контролюючого органу.

31.08.2020 ОСОБА_1 була подана уточнююча податкова декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік, згідно якої загальна сума річного доходу становить 0 грн. У рядку 11.3 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального річного оподаткування, утому числі: інші доходи, що не пілягають оподаткуванню» вказано 1538334,98 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що основним нормативно правовим актом, що регулює правовідносини між позивачем та відповідачем є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755(далі ПК України).

Відповідно до п.п. 162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п. 163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячних (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.164.1.ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Загальний оподатковуваний дохід є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 164.1.2 п. 164.1 ст.164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст.164 ПК України.

Так, відповідно до абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентального шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з пп. 14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачується (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому, відповідно до пп. 14.1.54 п.14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дисидентів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентами або нерезидентами в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна. Доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; г) доходів страховиків -резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Таким чином, об`єктом оподаткування на доходи фізичних осіб є дохід, одержаний платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо.

Виходячи з приписів Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Тобто, законодавець передбачає сплату податку у випадку саме отримання додаткового блага, яке залишилось у платника податку після списання боргу установою банку, у вигляді отриманих раніше коштів чи користування майном.

Проте, кошти отримані відповідачем за кредитною угодою у банку були в повному обсязі направлені на придбання квартири, яка передана банку в іпотеку. Більш того, відповідачем було повернуто банку 12 043 доларів США, що еквівалентно 317 366,51 гривень.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 16.2 статті 162 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за кредитним договором) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відсутність в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час прощення боргу за кредитним договором) точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, з 01.01.2015 законодавець під додатковим благом розумів тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII (який набрав чинності 01.01.2016), пункт 165.1 статті 165 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 165.1.59, у відповідності з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

Отже, на дату звернення позивачем до суду з вказаним позовом сума, прощена (анульована) ПАТ «УкрСиббанк» у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включалася загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягала оподаткуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем належним чином доведено, що правові підстави для стягнення суми податкового боргу відсутні, а тому позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,- відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.10.2020.

Суддя А.В. Сіпака