Рішення № 9228794, 26.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10 Справа № 8/69

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Коровай», м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Свердловськ Луганської області, -

про стягнення 9580 грн. 54 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача представник не зявився;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

заборгованості за поставлений товар у сумі 7713,72 грн., 3% річних у сумі 286,53 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1580,29 грн., нарахованих у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №1515 на постачання хліба, хлібо-булочних, кондитерських виробів та інших товарів, укладеного між сторонами 03.07.08 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 23.03.10 року до 09.04.10 року, з 09.04.10 року до 26.04.10 року у звязку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання, призначеного на 26.04.10 року, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд спору по суті за його відсутності (вих. .№ б/н від 26.04.10 року).

Відповідач не скористався своїм право на надання відзиву на позов та участь у судовому засіданні, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору за його відсутності до суду не спрямував, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.27-28).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що відповідач належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, суд, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе здійснити вирішення цього спору по суті у даному судовому засіданні за відсутності сторін, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

03.07.08 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №1515 на постачання хліба, хлібо-булочних, кондитерських виробів та інших товарів, згідно якому постачальник зобовязався впродовж терміну дії договору виготовити та передати покупцеві хліб, хлібо-булочні, бараночні, кондитерські вироби (далі товар), а покупець зобовязався приймати вказаний товар та своєчасно оплачувати за нього визначені грошові суми (п.1.1), асортимент та ціна якого вказуються у специфікаціях до договору, які є його невідємною частиною (п.1.2).

Оптово-відпускні ціни на хліб та хлібо-булочні вироби, вироблені з житньої муки, пшеничної 1,2 та вищого гатунку, затверджується ВАТ «Коровай»для усіх його філій та є єдиними, регульованими, такими, що включають у себе вартість транспортних витрат з доставки товару до торгових точок (п.6.2.1).

Корегування договірних цін на товар здійснюється постачальником залежно від змін складових елементів ціни з повідомленням покупця. Прийняття покупцем товару за зміненими цінами, вказаними у ТТН, означає його з такими цінами (п.6.2.2).

Розрахунки за товар здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних (далі ТТН) форми 1-ТТН, які мають силу протоколу узгодження ціни. Прийняття покупцем товару за зміненими цінами, вказаними у ТТН, означає згоджу покупця зі зміненими цінами (п.7.1). Форма оплати попередня або за фактом поставки (п.7.2) у безготівковій формі (п.7.3).

Покупець несе майнову відповідальність за несвоєчасну та необґрунтовану відмову від прийняття замовленого товару у вигляді штрафу у розмірі 5% від його вартості, а також транспортні витрати за його доставку (п.8.1).

У разі несвоєчасної оплати товару та послуг згідно розділу 7 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від суми вартості отриманого та не оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, за кожен день останньої (п.8.4).

При прострочення повернення інвентарної тари до 15 днів покупець сплачує штраф у розмірі 150% вартості несвоєчасно повернутої тари, а у разі неповернення такої тари понад 15 днів штраф у розмірі 300% її вартості (п.8.5).

У випадку необґрунтованої відмови від отримання замовленого товару в момент його надходження покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі вартості неприйнятого товару (п.8.6).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.08 року (п.11.1); термін його дії може бути продовжено за умов, визначених у п.11.2 договору (а.с.15-21).

Позивач стверджує, що відповідач не сплатив на його користь вартість товару на суму 7713,72 грн., поставленого йому у період з 24.09.08 року по 24.02.10 року, - на підтвердження чого позивач надав до справи 15 товарно-транспортних накладних за період з 04.09.08 року по 24.09.08 року на загальну суму 7713,72 грн., кожна з яких містить докази отримання товару відповідачем (його підпис та штамп) (а.с.22-36).

На вказану суму основного боргу позивач, керуючись умовами договору та чинним законодавством, нарахував:

інфляційні нарахування у сумі 1580,29 грн.;

3% річних у сумі 286,53 грн., - а всього 9580,54 грн. (а.с.7), які він просить стягнути з відповідача.

Останній позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару (дизельне пальне).

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

При вирішенні питання про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36, 43,44, 47-1,49,75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Коровай», ідентифікаційний код 00381350, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Ялтинська, 5-б, - основний борг у сумі 7713 (сім тисяч сімсот тринадцять) грн. 72 коп., інфляційні нарахування у сумі 1580 (одна тисяча пятсот вісімдесят) грн. 29 коп., 3% річних у сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 53 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.04.10 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 квітня 2010 року.

Суддя А.П.Середа