Рішення № 92287428, 19.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 р. Справа№200/8402/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – Селидовське УПФУ, відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення від 06.08.2020 року №2176 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06.08.2020 року, зарахувавши до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період з 29.11.1994 року по 01.10.1997 року у пропорції за кожний повний рік роботи – 9 місяців, періоди з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2018 року по 30.06.2020 року, з 01.07.2020 року по 06.08.2020 року у повному обсягу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням Управління №2176 від 06.08.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за відсутністю необхідного спеціального (пільгового) стажу у зв`язку з не зарахуванням періоду роботи з 01.01.1995 року по 30.09.1997 року на підприємстві шахта «Курахівська» на підставі роз`яснень №8 від 20.01.1992 року, а до страхового (загального та спеціального) не зараховані періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2018 року по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 06.08.2020 року через не нарахування зарплати та відсутність відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків до МДЗ України. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року відкрито провадження у справі № 200/8402/20-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи, поновлено строк звернення до суду з даним позовом. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

12 жовтня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якому відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на відсутність правових підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача з 29.11.1994 року по 01.10.1997 року до його пільгового стажу згідно роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року №8, а також неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2018 року по 30.06.2020 року через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків до МДЗ України, та з 01.07.2020 року по 06.08.2020 року через відсутність суми нарахованої заробітної плати за цей період.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.08.2020 року звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії згідно ч. 1 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 5).

Рішенням Управління №2176 від 06 серпня 2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки до пільгового стажу роботи незалежно від віку період з 01.01.1995 року по 30.09.1997 року в якості начальника зміни по охороні праці на підприємстві шахта «Курахівська», так як згідно роз`яснення від 20.01.1992 року №8 час роботи робітників, керівників, спеціалістів і службовців зайнятих на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік ( в обліковому періоді) зарахувати до пільгового стажу за ч. 1 п. 3 ст. 114 законних підстав не має, однак вищезазначені періоди зараховано до СП №1, який дає право на призначення пенсії згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу не зараховано період роботи на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06. 2018 року по 30.06.2020 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ України, з 01.07.2020 року по 06.08.2020 року, оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України (а.с. 12-13).

Разом з тим, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 8-11) містяться записи, в тому числі, про роботу на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська»: з 29.11.1994 року по 28.02.1995 року провідним інженером служби охорони праці, з 01.03.1995 року по 31.10.1995 року провідним інженером з техніки безпеки, з 01.11.1995 року по 30.09.1997 року начальником зміни служби охорони праці, з 01.10.2008 року по 14.08.2011 року гірничим майстром підземним на дільниці №1, з 01.01.2015 року по 25.11.2019 року майстром гірничим на дільниці з ремонту та експлуатації водовідливного устаткування, з 26.11.2019 року по теперішній час майстром гірничим на дільниці з ремонту, експлуатації водовідливного устаткування та ремонтно-відновлювальних робіт.

Також, позивачем у якості підтвердження спірних періодів роботи надані: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №33 від 06.08.2020 року, якою підтверджено, що позивач працював повний робочий день на підземних роботах з 29.11.1994 року по 28.02.1995 року на посаді провідний інженер служби охорони праці 50% та більше робочого часу зайнятий на підземних роботах, з 01.03.1995 року по 31.10.1995 року на посаді провідний інженер з техніки безпеки 50% та більше робочого часу зайнятий на підземних роботах, з 01.11.1995 року по 30.09.1997 року на посаді начальник зміни служби охорони праці 50% та більше робочого часу зайнятий на підземних роботах, з 01.10.1997 року по 02.08.2016 року майстром гірничим підземним; довідки про заробітну плату №359, №360 від 08.09.2020 року (а.с. 14, 18, 19).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є питання підтвердження: пільгового стажу роботи позивача 01.01.1995 року по 30.09.1997 року щодо зарахування згідно ч. 1 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та страхового стажу роботи позивача з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06. 2018 року по 30.06.2020 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за цей період до МДЗ України, з 01.07.2020 року по 06.08.2020 року, оскільки відсутня сума нарахованої заробітної плати за цей період до МДЗ України.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Так, ст. 24 Закону 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом – Закон 1788).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Цей Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Даний Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до статті 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Вищевказана норма закону кореспондується із частиною 3 статтею 114 Закону № 1058- IV (чинна редакція) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

У відповідності до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

На думку суду, в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відповідні записи роботи позивача на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП шахта «Курахівська»: з 29.11.1994 року по 28.02.1995 року провідним інженером служби охорони праці, з 01.03.1995 року по 31.10.1995 року провідним інженером з техніки безпеки, з 01.11.1995 року по 30.09.1997 року начальником зміни служби охорони праці, з 01.10.2008 року по 14.08.2011 року гірничим майстром підземним на дільниці №1, з 01.01.2015 року по 25.11.2019 року майстром гірничим на дільниці з ремонту та експлуатації водовідливного устаткування, з 26.11.2019 року по теперішній час майстром гірничим на дільниці з ремонту, експлуатації водовідливного устаткування та ремонтно-відновлювальних робіт, які визначають право позивача на призначення пенсії.

Суд вважає, що не зарахування спірних періодів роботи позивача до його пільгового та страхового стажу на підставі відсутності відомостей про сплату щомісячних внесків до ПФУ та за відсутності суми нарахованої заробітної плати є безпідставним, оскільки в трудовій книжці позивача є відповідні записи про спірні періоди роботи. Крім того, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за виконання своїх обов`язків підприємством на позивача, тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Щодо неможливості зарахування Пенсійним органом до пільгового стажу незалежно від віку період роботи позивача з 01.01.1995 року по 30.09.1997 року в якості начальника зміни по охороні праці на підприємстві шахта «Курахівська», так як згідно роз`яснення від 20.01.1992 року №8 час роботи робітників, керівників, спеціалістів і службовців зайнятих на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік ( в обліковому періоді), суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.

Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788), обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв`язку з тим, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 враховують роз`яснення №8.

З огляду на вказане, приймаючи до уваги, що посада позивача передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідач протиправно не зарахував період роботи позивача з 29.11.1994 року по 01.10.1997 року у пропорції за кожний повний рік роботи – 9 місяців.

Разом з цим суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд вважає позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього рішення обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

А отже, спірне рішення №2176 від 06.08.2020 року не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2176 від 06 серпня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2020 року із зарахуванням до пільгового стажу відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 29.11.1994 року по 01.10.1997 року у пропорції за кожний повний рік роботи – 9 місяців, до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.06.2018 року по 30.06.2020 року, з 01.07.2020 року по 06.08.2020 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Героїв праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Судове рішення складено та підписано 19 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.М. Чучко