Рішення № 92287087, 20.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/13241/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЛС-ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЛС-ГРУП» (далі – ПП «ЛС-ГРУП», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №1853580/43090595 від 19.08.2020 року, №1835138/43090595 від 13.08.2020, №1849097/43090595 від 18.08.2020 року, №1849159/43090595 від 18.08.2020 року, №1849158/43090595 від 18.08.2020 року, №1853581/43090595 від 19.08.2020 року, №1853579/43090595 від 19.08.2020 року, №1853582/43090595 від 19.08.2020 року, №1865086/43090595 від 25.08.2020 року, №1865085/43090595 від 25.08.2020 року, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства ”ЛС-ГРУП” №10 від 15.07.2020 року, №8 від 14.07.2020, №9 від 14.07.2020, №19 від 13.07.2020, №18 від 08.07.2020, №21 від 20.07.2020, №16 від 23.07.2020, №17 від 23.07.2020, №28 від 09.06.2020, №1 від 04.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 1 безпідставно прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних.

Так, з оспорюваних рішень вбачається, що вони не містять чітко визначених документів, яких «нібито» не надано платником податків, навіть більше, відповідачем, з невідомих мотивів, вочевидь умисно, проігноровано надане підтвердження оплати за реалізований товар по всіх цих рішеннях.

Позивач вказав, що твердження (зауваження) щодо відсутності завірення на платіжних доручень, які були надані на Комісію, не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, оскільки таке твердження є неправомірним, з огляду на те, що надані платіжні доручення - це витяги з електронних баз даних(Клієнт-Банк), а відтак і не можуть бути завірені контрагентом. Крім того, слід зазначити, що в принципі чинне законодавство не ставить платнику податків в обов`язок наявність такого документа, який в обов`язковому порядку має бути завірений контрагентом. Сам факт надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця і є підтвердженням оплати.

Надання платіжного доручення на оплату за поставлений товар у вигляді витягу з клієнт-банку в сукупності з ОСВ по 361 рахунку є достатнім підтвердженням здійснення розрахунку за поставлений товар. Крім того, слід зауважити, що умовами відповідних договорів купівлі-продажу транспортних засобів (післяоплата) та чинним законодавством України не передбачено обов`язковості здійснення оплати з товар в момент його отримання, а обов`язок скласти і зареєструвати податкову накладну по першій події (оплата/відгрузка) наявний, тому на момент подачі пояснень оплата взагалі могла бути не здійснена і це не було б порушенням.

Враховуючи вищевикладене, Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області № 1853580/43090595 від 19.08.2020, № 1835138/43090595 від 13.08.2020, № 1849097/43090595 від 18.08.2020, № 1849159/43090595 від 18.08.2020, № 1849158/43090595 від 18.08.2020, № 1853581/43090595 від 19.08.2020, № 1853579/43090595 від 19.08.2020, № 1853582/43090595 від 19.08.2020, № 1865086/43090595 від 25.08.2020, № 1865085/43090595 від 25.08.2020 є незаконними, а відтак підлягають до скасування.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву від 23.09.2020 вих. №4752/03-20-05-02-07 представник відповідача не погоджується із даними позовними вимогами, оскільки комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.07.2020 прийнято рішення № 54027 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відносно Приватного підприємства «JIC-ГРУП». ПП «JIC-ГРУП» вказане рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості в адміністративному або судовому порядку не оскаржувало.

У комісії були наявні усі правові підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН відповідно до Порядку №1165, оскільки платник податків відповідав пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем в порушення вимог п.5 Порядку №520 для підтвердження реєстрації в ЄРПН податкових накладних №10 від 15.07.2020, №8 від 14.07.2020, №9 від 14.07.2020, №19 від13.07.2020, №18 від 08.07.2020, №21 від 20.07.2020, №16 від 23.07.2020, №17 від 23.07.2020, №28 від 09.06.2020, №1 від 04.08.2020 не було подано виписок банку щодо розрахунків за реалізований товар та належних платіжних документів.

Також вважає, що не підлягає до задоволення позовна вимога позивача про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №10 від 15.07.2020 року, №8 від 14.07.2020, №9 від 14.07.2020, №19 від 13.07.2020, №18 від 08.07.2020, №21 від 20.07.2020, №16 від 23.07.2020, №17 від 23.07.2020, №28 від 09.06.2020, №1 від 04.08.2020, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 14.07.2020 ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення № 54027 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відносно Приватного підприємства «JIC-ГРУП»

ПП «ЛС-ГРУП» складено та подано для реєстрації в ЄРПН наступні податкові накладні (далі – ПН): ПН № 10 від 15.07.2020 на суму 391 400, 00 грн, в т.ч. ПДВ 65 223, 33 грн на адресу ТОВ «Голд С»; ПН № 8 від 14.07.2020 на суму 659 600, 00 грн, в т.ч. ПДB 109 933, 33 грн. на адресу TOB «КВС-ТРАПС»; ПН № 9 від 14.07.2020 на суму 381 100, 00 грн в т.ч. ПДB 63 516, 66 грн на адресу TOB «КВС-ТРАПС»; ПН № 19 від 13.07.2020 на суму 110 000, 00 грн, в т.ч. ПДB 18 333, 33 грн на адресу TOB «ПРО ТРАПС»; ПН № 18 від 08.07.2020 на суму операції 306 500, 00 грн, в т.ч. ПДB 51 083, 33 грн на адресу TOB «АНТАЛІЯ ЛТД»; ПН № 21 від 20.07.2020 нa суму операції 168 500, 00 грн, в т.ч. ПДB 28 083, 33 грн на адресу TOB «ХОМВЕЙ ТРАНС»; ПН № 16 від 23.07.2020 року на суму операції 115 000, 00 грн, в т.ч. ПДB 19 166, 66 грн на адресу TOB «ЮАЖ»; ПН № 17 від 23.07.2020 на суму операції 115 000, 00 грн, в т.ч. ПДB 19 166, 66 грн на адресу TOB «ЮАЖ»; ПН № 28 від 09.06.2020 на суму операції 98 800, 00 грн, в т.ч. ПДB 16 466, 66 грн в адресу TOB «ВІВА ЕЛІТ»; ПН № 1 від 04.08.2020 на суму операції 430 100, 00 грн, в т.ч. ПДB 71 683, 33 грн на адресу TOB «ТЕХНО AC».

ПП «ЛС-ГРУП» отримано квитанції про зупинення реєстрації даних податкових накладних:

1) Квитанція № 9180171536 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 10 від 15.07.2020.

2) Квитанція № 9180180862 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 8 від 14.07.2020.

3) Квитанція № 9180198954 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 9 від 14.07.2020.

4) Квитанція № 9180458896 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 19 від 13.07.2020.

5) Квитанція № 9180495095 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 18 від 08.07.2020.

6) Квитанція № 9180506343 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 21 від 20.07.2020.

7) Квитанція № 9180458249 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 16 від 23.07.2020.

8) Квитанція № 9180468101 від 28.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 17 від 23.07.2020.

9) Квитанція № 9166992552 від 14.07.2020 про зупинення реєстрації ПН № 28 від 09.06.2020.

10) Квитанція № 9203793211 від 17.08.2020 про зупинення реєстрації ПН № 1 від 04.08.2020.

У вказаних квитанціях зазначено, що платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

ПП «ЛС-ГРУП» звернулося до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та документами для прийняття рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної в ЄРПН:

1) Пояснення за вих. № 06/08-ДПС від 17.08.2020 по ПН № 10 від 15.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 02/20-ЕХ від 17.01.2020, інвойс- фактура № 200710.2-EEC/LSG від 10.07.2020, ВМД №UA20420/2020/225246 від 14.07.2020 на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №340/20 від 14.07.2020, видаткова накладна № 684 від 15.07.2020, акт прийому-передачі №340/20 від 15.07.2020 довіреність № 35 від 14.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

2) Пояснення за вих. № 01/08-ДПС від 11.08.2020 по ПН № 8 від 14.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 02/20-ЕХ від 17.01.2020 року, інвойс- фактура № 200514.2-EEC/LSG від 14.05.2020, ВМД №UA305160/2020/030824 від 14.07.2020 на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №337/20 від 14.07.2020, видаткова накладна № 682 від 14.07.2020, акт прийому-передачі №337/20 від 14.07.2020 довіреність № 13 від 14.07.2020, платіжне доручення № 374 від 17.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

3) Пояснення за вих. № 02/08-ДПС від 12.08.2020 по ПН № 9 від 14.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 02/20-ЕХ від 17.01.2020, інвойс-фактура № 200529.1-EEC/LSG від 29.05.2020, ВМД №UA305160/2020/030838 від 10.07.2020 на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №338/20 від 14.07.2020, видаткова накладна № 683 від 14.07.2020, акт прийому-передачі №338/20 від 14.07.2020 довіреність № 13 від 14.07.2020, платіжне доручення № 375 від 17.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

4) Пояснення за вих. № 03/08-ДПС від 14.08.2020 по ПН № 19 від 14.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 19/19-РСР від 21.10.2019, інвойс- фактура № 191219.21-PCP/LSG від 19.12.2019, ВМД №UA204130/2019/300931 від 24.12.2019 на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №335/20 від 13.07.2020, видаткова накладна № 667 від 13.07.2020, акт прийому-передачі №335/20 від 13.07.2020 довіреність № 2 від 13.07.2020, платіжне доручення № 419 від 13.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

5) Пояснення за вих. № 04/08-ДПС від 14.08.2020 по ПН № 18 від 08.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 11/19-А24 від 26.08.2019, інвойс-фактура № 191106.5-ASC/LSG від 06.11.2019, ВМД №UA205100/2019/015905 від 07.11.2019, платіжне доручення в іноземній валюті на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №332/20 від 08.07.2020, видаткова накладна № 663 від 08.07.2020, акт прийому-передачі №332/20 від 08.07.2020 довіреність № 08/07 від 08.07.2020, платіжне доручення № 641 від 08.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

6) Пояснення за вих. № 05/08-ДПС від 14.08.2020 по ПН № 21 від 20.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 11/19-V від 02.09.2019, інвойс-фактура № 191122.16-VER/LSG від 22.11.2019, ВМД №UA204100/2019/245588 від 03.12.2019, на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №348/20 від 17.07.2020, видаткова накладна № 677 від 20.07.2020, акт прийому-передачі №348/20 від 20.07.2020 довіреність № 1 від 20.07.2020, платіжне доручення № 60 від 20.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

7) Пояснення за вих. № 08/08-ДПС від 17.08.2020 по ПН № 16 від 23.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 02/19-RT від 23.08.2019, інвойс-фактура № 200403.4-RT/LSG від 03.04.2020, ВМД №UA204020/2020/215154 від 13.04.2020, на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №346/20 від 17.07.2020, видаткова накладна № 691 від 23.07.2020, акт прийому-передачі №346/20 від 23.07.2020 довіреність № 170 від 20.07.2020, платіжне доручення № 1504 від 23.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

8) Пояснення за вих. № 07/08-ДПС від 17.08.2020 по ПН № 17 від 23.07.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 02/19-RT від 23.08.2019 року, інвойс-фактура № 200403.5-RT/LSG від 03.04.2020, ВМД №UA204020/2020/215156 від 13.04.2020, на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №347/20 від 17.07.2020, видаткова накладна № 692 від 23.07.2020, акт прийому-передачі №347/20 від 23.07.2020 довіреність № 171 від 20.07.2020, платіжне доручення № 1503 від 23.07.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

9) Пояснення за вих. № 10/08-ДПС від 18.08.2020 по ПН № 28 від 09.06.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 19/19-РСР від 21.10.2019, інвойс-фактура № 191212.22-PCP/LSG від 12.12.2019, ВМД №UA204020/2019/402244 від 21.12.2019, на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №296/20 від 09.06.2020, видаткова накладна № 627 від 09.06.2020, акт прийому-передачі №296/20 від 09.06.2020 довіреність № 13 від 09.06.2020, платіжне доручення № 194 від 11.06.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

10) Пояснення за вих. № 09/08-ДПС від 18.08.2020 по ПН № 1 від 04.08.2020 з наступними документами на підтвердження реальності здійснення господарської операції:

- зовнішньоекономічний Контракт № 11/19-V від 02.09.2019, інвойс-фактура № 191001.9-VER/LSG від 01.10.2019, ВМД №UA205100/2019/014168 від 03.10.2019, на підтвердження факту імпорту даного товару;

- Договір купівлі-продажу транспортного засобу №351/20 від 02.07.2020, видаткова накладна № 694 від 04.08.2020, акт прийому-передачі №351/20 від 04.08.2020 довіреність від 03.08.2020, платіжне доручення № 1 від 14.08.2020, платіжне доручення № 146 від 04.08.2020, ОСВ по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару.

Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних:

1) Рішення № 1853580/43090595 від 19.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 10 від 15.07.2020 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано виписок з банку щодо розрахунків за реалізований товар;

2) Рішення № 1835138/43090595 від 13.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 8 від 14.07.2020 в ЄРПН на основі того, що надане позивачем платіжне доручення не завірено належним чином;

3) Рішення № 1849097/43090595 від 18.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 9 від 14.07.2020 в ЄРПН на основі того, що надане позивачем платіжне доручення не завірено належним чином.

4) Рішення № 1849159/43090595 від 18.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 19 від 13.07.2020 в ЄРПН на основі того, що надане позивачем платіжне доручення не завірено належним чином.

5) Рішення № 1849158/43090595 від 18.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 18 від 08.07.2020 в ЄРПН на основі того, що надане позивачем платіжне доручення не завірено належним чином.

6) Рішення № 1853581/43090595 від 19.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 21 від 20.07.2020 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано виписки банку щодо реалізованого товару.

7) Рішення № 1853579/43090595 від 19.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 16 від 23.07.2020 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано виписки банку щодо реалізованого товару.

8) Рішення № 1853582/43090595 від 19.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 17 від 23.07.2020 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано виписки банку щодо реалізованого товару.

9) Рішення № 1865086/43090595 від 25.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 28 від 09.06.2020 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано виписки банку щодо реалізованого товару.

10) Рішення № 1865085/43090595 від 25.08.2020 про відмову у реєстрації ПН № 1 від 04.08.2020 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано виписки банку щодо реалізованого товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) (далі іменується ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 (набрання чинності 01.02.2020) затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується Порядок №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначалося вище, у Квитанціях про зупинення реєстрації ПН №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН вказано: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165; така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Зі змісту Квитанцій про зупинення реєстрації ПН №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена через відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Саме на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зупинено реєстрацію ПН №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Норми пункту 5 Порядку №1165 свідчать про те, що питання про віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податку могло розглядатися виключно у зв`язку з перевіркою господарської операції, якої стосується саме подана на реєстрацію ПН №21, а не будь-якої іншої операції, щодо якої вже прийняте рішення про віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що саме результати перевірки господарських операцій по податкових накладних №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 призвели до наслідку віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податків.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані контролюючому органу усі належні первині документи щодо здійснення господарських операцій, яка відображена в податкових накладних №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН.

Таким чином, відповідачем 1 не доведено правомірності зупинення реєстрації податкових накладних №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.

Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №520 від 12.12.2019 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216) (далі іменується Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

За правилами пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд констатує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

Як зазначено в оскаржуваних Рішеннях №1853580/43090595 від 19.08.2020, №1835138/43090595 від 13.08.2020, №1849097/43090595 від 18.08.2020, №1849159/43090595 від 18.08.2020, №1849158/43090595 від 18.08.2020, №1853581/43090595 від 19.08.2020, №1853579/43090595 від 19.08.2020, №1853582/43090595 від 19.08.2020, №1865086/43090595 від 25.08.2020, №1865085/43090595 від 25.08.2020 підставою для відмови у реєстрації ПН №21 в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків: не надано виписок з банку щодо розрахунків за реалізований товар; надані позивачем платіжні доручення не завірено належним чином.

Натомість, платником податків надані усі належні документи, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН податкових накладних №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Разом з тим, як вбачається із оскаржуваних рішень, вони не містять чітко визначених документів, яких не надано платником податків.

Надані позивачем платіжні доручення - це витяги з електронних баз даних (Клієнт-Банк), а відтак і не можуть бути завірені контрагентом. Крім того, чинне законодавство не ставить платнику податків в обов`язок наявність такого документа, який в обов`язковому порядку має бути завірений контрагентом. Сам факт надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця і є підтвердженням оплати.

Крім того, умовами відповідних договорів купівлі-продажу транспортних засобів (післяоплата) та чинним законодавством України не передбачено обов`язковості здійснення оплати з товар в момент його отримання, а обов`язок скласти і зареєструвати податкову накладну по першій події (оплата/відгрузка) наявний, тому на момент подачі пояснень оплата взагалі могла бути не здійснена і це не було б порушенням.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації ПН №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Суд констатує, що комісією регіонального рівня жодним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації ПН №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН; не вказано конкретно, які документи не надані платником податків, що стосуються предмета розгляду; оскаржувані рішення №1745729/37738760 не містять жодних підкреслень документів, які, на думку контролюючого органу, не надані платником податків; відповідачем 1 не надано належних і допустимих доказів правомірності зупинення реєстрації ПН №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 в ЄРПН в частині перевірки саме господарських операцій, якої стосуються ПН №10, №8, №9, №19, №18, №21, №16, №17, №28, №1 та, як наслідок, щодо віднесення платника до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних Рішень №1853580/43090595 від 19.08.2020, №1835138/43090595 від 13.08.2020, №1849097/43090595 від 18.08.2020, №1849159/43090595 від 18.08.2020, №1849158/43090595 від 18.08.2020, №1853581/43090595 від 19.08.2020, №1853579/43090595 від 19.08.2020, №1853582/43090595 від 19.08.2020, №1865086/43090595 від 25.08.2020, №1865085/43090595 від 25.08.2020 дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень, які підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати ПН №10 від 15.07.2020 року, №8 від 14.07.2020, №9 від 14.07.2020, №19 від 13.07.2020, №18 від 08.07.2020, №21 від 20.07.2020, №16 від 23.07.2020, №17 від 23.07.2020, №28 від 09.06.2020, №1 від 04.08.2020 в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваних Рішень №1853580/43090595 від 19.08.2020, №1835138/43090595 від 13.08.2020, №1849097/43090595 від 18.08.2020, №1849159/43090595 від 18.08.2020, №1849158/43090595 від 18.08.2020, №1853581/43090595 від 19.08.2020, №1853579/43090595 від 19.08.2020, №1853582/43090595 від 19.08.2020, №1865086/43090595 від 25.08.2020, №1865085/43090595 від 25.08.2020 про відмову у реєстрації ПН №10 від 15.07.2020 року, №8 від 14.07.2020, №9 від 14.07.2020, №19 від 13.07.2020, №18 від 08.07.2020, №21 від 20.07.2020, №16 від 23.07.2020, №17 від 23.07.2020, №28 від 09.06.2020, №1 від 04.08.2020 в ЄРПН, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН №10 від 15.07.2020 року, №8 від 14.07.2020, №9 від 14.07.2020, №19 від 13.07.2020, №18 від 08.07.2020, №21 від 20.07.2020, №16 від 23.07.2020, №17 від 23.07.2020, №28 від 09.06.2020, №1 від 04.08.2020 в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

У відзиві на позову заяву відповідач вказує, що суд не може перебирати на себе повноваження щодо прийняття відповідних рішень щодо питань, які законодавством віднесені до компетенції державного органу; суд не може перебирати на себе повноваження щодо перевірки повноти наданих платником податків документів, що належить до виключної компетенції комісії регіонального рівня.

З даного приводу суд зазначає, що при вирішенні даного спору, оцінці підлягають Рішення №1853580/43090595 від 19.08.2020, №1835138/43090595 від 13.08.2020, №1849097/43090595 від 18.08.2020, №1849159/43090595 від 18.08.2020, №1849158/43090595 від 18.08.2020, №1853581/43090595 від 19.08.2020, №1853579/43090595 від 19.08.2020, №1853582/43090595 від 19.08.2020, №1865086/43090595 від 25.08.2020, №1865085/43090595 від 25.08.2020 на відповідність вимогам, визначених частиною 2 статті 2 КАС України. Будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню, підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем 1 не доведено правомірності оскаржуваних Рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №1853580/43090595 від 19.08.2020, №1835138/43090595 від 13.08.2020, №1849097/43090595 від 18.08.2020, №1849159/43090595 від 18.08.2020, №1849158/43090595 від 18.08.2020, №1853581/43090595 від 19.08.2020, №1853579/43090595 від 19.08.2020, №1853582/43090595 від 19.08.2020, №1865086/43090595 від 25.08.2020, №1865085/43090595 від 25.08.2020 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним та скасування таких рішень, так і шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН №10 від 15.07.2020 року, №8 від 14.07.2020, №9 від 14.07.2020, №19 від 13.07.2020, №18 від 08.07.2020, №21 від 20.07.2020, №16 від 23.07.2020, №17 від 23.07.2020, №28 від 09.06.2020, №1 від 04.08.2020 в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як передбачено частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 5 000, 00 грн, то суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Так, з матеріалів справи слідує, що 02.10.2019 між ПП «ЛС-ГРУП» та адвокатським об`єднанням «Бона Фіде» був укладений договір про надання правової допомоги № 02-10/19.

Відповідно до акта надання послуг від 07.09.2020 № 36 робота згідно договору виконана, а саме: здійснено правову (правничу) консультацію клієнта, роз`яснення положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини та визначення правової позиції, вивчення наданих документів та їхній аналіз, підготовка позовної заяви, вартість витратних матеріалів. Загальна вартість такої допомоги становить 5 000, 00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду копію платіжного доручення № 1710 від 07.09.2020 на суму 5 000, 00 грн.

У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи заперечення відповідача-1 у відзиві щодо їх стягнення на користь позивача, та предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу, понесені у зв`язку з наданням адвокатом послуг по складанню адміністративного позову у сумі 5 000, 00 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 4 204, 00 грн., сплаченого відповідно до квитанції № ПН 7702 від 08.09.2020, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, а відтак зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Волинсьій області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірні рішення, які в подальшому судом визнані протиправними та скасовані. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на відповідачу 1, в той час як відповідач 2 у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкових накладних.

Тому, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №1853580/43090595 від 19.08.2020, № 1835138/43090595 від 13.08.2020, № 1849097/43090595 від 18.08.2020, № 1849159/43090595 від 18.08.2020, № 1849158/43090595 від 18.08.2020, № 1853581/43090595 від 19.08.2020, № 1853579/43090595 від 19.08.2020, № 1853582/43090595 від 19.08.2020, № 1865086/43090595 від 25.08.2020, № 1865085/43090595 від 25.08.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства «ЛС-ГРУП» № 10 від 15.07.2020, № 8 від 14.07.2020, № 9 від 14.07.2020, № 19 від 13.07.2020, № 18 від 08.07.2020, № 21 від 20.07.2020, № 16 від 23.07.2020, № 17 від 23.07.2020, № 28 від 09.06.2020, № 1 від 04.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію..

Стягнути на користь Приватного підприємства «ЛС-ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 9 204, 00 грн (дев`ять тисяч двісті чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ЛС-ГРУП», код ЄДРПОУ 43090595, адреса: 43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 74А.

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, код ЄДРПОУ 43143484, адреса: 43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4.

Відповідач: Державної податкової служби України, код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, 8.

Суддя Ю.Ю. Сорока