Рішення № 92286652, 19.10.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2020 р. Справа № 924/61/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

до 1. Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика родина", Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці

2. ОСОБА_1 , Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці

про стягнення солідарно 1 202 565,06 грн., з яких 1 018 260 грн. основного боргу, 113 026,86 грн. пені, 71 278,20 грн. штрафу

За участю представників:

від позивача: Шурда О.В. - за довіреністю №411 від 22.07.2020р.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.10.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

27.01.2020р. до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика родина", Хмельницька область Ярмолинецький район, с. Жилинці, до ОСОБА_1 , Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці про стягнення солідарно 1 202 565,06 грн., з яких 1 018 260 грн. основного боргу, 113 026,86 грн. пені, 71 278,20 грн. штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020р. вказану позовну заяву передано на розгляд судді Грамчуку І.В.

Згідно ухвали суду від 30.01.2019р. позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 12.02.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.03.2020р.

Ухвалою суду від 17.03.2020р. відкладено підготовче засідання на 07.04.2020р.

Ухвалою суду від 07.04.2020р., враховуючи клопотання відповідача 1 про перенесення розгляду справи на післякарантинний період, відкладено підготовче засідання на 21.05.2020р.

Ухвалами суду від 21.05.2020р., 30.06.2020р. відкладалось підготовче засідання на 30.06.2020р., 27.08.2020р.

Ухвалою суду від 27.08.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.09.2020р.

Ухвалою суду від 28.09.2020р. відкладено судове засідання на 19.10.2020р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідачів солідарно 1 202 565,06 грн., з яких 1 018 260 грн. основного боргу, 113 026,86 грн. пені, 71 278,20 грн. штрафу, посилаючись на неналежне виконання договору поставки зерна майбутнього врожаю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (покупець) та Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва "Велика родина" (постачальник) було укладено договір №ХМЛ0007П-Ф поставки зерна майбутнього врожаю від 22.11.2018р.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник у визначений сторонами строк поставляє покупцю сільськогосподарську продукцію українського походження - зерно пшениці 3-го класу у кількості 495 тонн, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити. Сума попередньої оплати згідно із п. 3.1.1 договору за товар становила 1 782 000 грн.

Додатковою угодою №6 від 13.09.2019р. сторони дійшли згоди та продовжили строк поставки до 01.10.2019р.

29.11.2018р. Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" сплатило суму попередньої оплати у розмірі 1 782 000 грн., що підтверджує платіжним дорученням №1021877 від 29.11.2018р.

Однак на виконання умов договору постачальник поставив зерно у загальній кількості 212,150 тонн на суму 763 740 грн. на філію Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", що підтверджується складськими квитанціями №282 від 04.09.2019р. - 120 тонн 3-го класу, №302 від 10.09.2019р. - 60 тонн 3-го класу, №314 від 19.09.2019р. - 23,225 тонн 3-го класу, №315 від 19.09.2019р. - 8,925 тонн 2-го класу та актами приймання-передачі.

Тобто, як зазначає позивач, починаючи з 02.10.2019р. відповідач 1 допустив прострочення строку поставки товару в обсязі 282,850 тонн пшениці на суму 1 018 260 грн.

Оскільки Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, позивач нарахував відповідачу на підставі ст.ст. 199, 230, 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% та штраф у розмірі 7% від вартості товарів, по яким допущено прострочення виконання, у сумі відповідно 113 026,86 грн. та 71 278,20 грн.

Також, 22.11.2018р. між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва "Велика родина" та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір поруки №7-П, згідно п. 1.1 якого поручитель зобов`язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання боржником зобов`язань.

У відзиві на позов (вх. №05-22/2203/20 від 16.03.2020р.) Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "Велика родина" заперечує щодо викладеного в позові. Зазначає, що розмір заявлених позивачем штрафних санкцій надмірно великий у порівнянні зі збитками кредитора, а тому з урахуванням обставин, що заслуговують на увагу, підлягають зменшенню.

Відповідач 1 обґрунтовує свої заперечення тим, що відповідно до акту обстеження посівів сільськогосподарських культур від 26.06.2019р. комісією у складі Управління агропромислового комплексу, екології та природних ресурсів райдержадміністрації та Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика родина" встановлено, що внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов 2018 року, а саме недостатньої кількості вологи в ґрунті, посіви озимої пшениці увійшли в зиму зрідженими. З березня по травень 2019 року була надмірна кількість опадів, яка спричинила розвиток хвороб, крім того сильна спека в період наливу зерна привела до запалу зерна, що в свою чергу привело до низької урожайності посівів озимої пшениці.

Тим не менше, на виконання взятих на себе зобов`язань відповідачем було поставлено позивачу увесь вирощений ним врожай. Відповідач 1 наголошує, що порушив зобов`язання не умисно, а в силу об`єктивних факторів, уникнути яких не вдалось.

На думку представника підприємства, оскільки позивачу не було заподіяно жодних збитків, відповідач наголошує, що штрафні санкції в заявленому кредитором розмірі будуть джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків, що суперечить їх правовій природі як засобу розумного стимулювання боржника виконувати зобов`язання. Тому відповідач просить суд розмір штрафних санкцій зменшити до 5 000 грн.

Відповідач 2 - ОСОБА_1 своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судові засідання не з`являвся, представника не направив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Так, повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвали-повідомлення. Ухвали направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його юридичною адресою, та були отримані особисто за довіреністю, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач 2 не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Матеріали справи містять договір поставки зерна майбутнього врожаю №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (покупець) та Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва "Велика родина" (постачальник).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник у визначений сторонами строк поставляє покупцю сільськогосподарську продукцію українського походження: зерно пшениці 3-го класу, 495 тонн, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили строк поставки - до 01 вересня 2019 року.

Попередня оплата товару здійснюється, за умови прийняття страховою компанією майбутнього врожаю на страхування згідно договорів добровільного та/або комплексного страхування, із розрахунку ціни одиниці виміру товару (станом на момент укладення договору), яка складає 3 000 грн. за одиницю виміру товару без ПДВ.

Згідно п. 3.1.1 договору загальна сума попередньої оплати за товар становить 1 782 000 грн.

У разі часткового виконання умов договору щодо поставки товару, постачальник зобов`язаний повернути покупцю частину попередньої оплати, визначеною за формулою: (К-Ф)*П=ЧПО, де К - кількість одиниць товару, обумовлених сторонами в п. 1.1 договору; Ф - кількість фактично поставлених одиниць товару; П - ціна попередньої оплати за одиницю товару, ЧПО - частина попередньої оплати, що підлягає поверненню (п. 4.3.2 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно додаткової угоди №6 від 13.09.2019р. до договору поставки зерна майбутнього врожаю №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р. сторони дійшли згоди та вирішили викласти п. 1.2 договору в наступній редакції:

Строк поставки: до 01 жовтня 2019 року.

Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.

Позивачем додано в матеріали справи платіжне доручення №1021877 від 29.11.2018р., згідно якого Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" сплатило Приватному підприємству сільськогосподарського виробництва "Велика родина" кошти в сумі 1 782 000 грн. попередньої оплати за товар згідно договору поставки зерна майбутнього врожаю №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р.

Матеріали справи містять складську квитанцію №282 від 04.09.2019р., якою підтверджується, що зерновий склад ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (смт. Богданівці, Хмельницька обл.) прийняв на зберігання від ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (м. Київ) пшеницю 3-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 120 тонн, переоформлену від ПП СГВ "Велика родина".

Згідно квитанції №302 від 10.09.2019р. зерновий склад ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (смт. Богданівці, Хмельницька обл.) прийняв на зберігання від ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (м. Київ) пшеницю 3-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 60 тонн, переоформлену від ПП СГВ "Велика родина".

Квитанціями №314 та №315 від 19.09.2019р. позивач підтверджує, що зерновий склад АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (смт. Богданівці, Хмельницька обл.) прийняв на зберігання від АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (м. Київ) пшеницю 3-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 23,225 тонн та 2-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 8,925 тонн, переоформлену від ПП СГВ "Велика родина".

Крім того, матеріали справи містять договір поруки №7-П від 22.11.2018р., укладений між Фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель), Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (кредитор), Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва "Велика родина" (боржник), відповідно до якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання боржником зобов`язань за договором №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р., який був укладений між боржником та кредитором.

Позивач звертався до відповідачів з листами-вимогами №130-2-19/7287 та №130-2-19/7288 від 28.11.2019р., в яких повідомив, що з 02.10.2019р. Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "Велика родина" допустило прострочення строку поставки товару в обсязі 282,850 тонн пшениці на загальну суму 1 018 260 грн.

У листі-вимозі позивач навів розрахунок частини попередньої оплати, що підлягає поверненню, за формулою, передбаченою п. 4.3.2 договору, зокрема (495 тонн - 212,150 тонн) * 3 600 грн. = 1 018 260 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідачів на підставі ст. 231 ГК України пеню у розмірі 0,1% в сумі 113 026,86 грн. та штраф у розмірі 7% в сумі 71 278,20 грн.

Позивачем додано до матеріалів справи копію наказу №502 від 29.08.2019р. Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким змінено тип Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з публічного на приватне та перейменованого його в Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Відповідачем 1 - Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва "Велика родина" надано в матеріали судової справи акт обстеження посівів сільськогосподарських культур від 26.06.2019р., погоджений Начальником управління агропромислового розвитку, екології природних ресурсів Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, яким встановлено, що внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов 2018 року, а саме недостатньої кількості вологи в ґрунті, посіви озимої пшениці увійшли у зиму зрідженими. З березня по травень 2019 року була надмірна кількість опадів, яка спричинила розвиток хвороб, крім того сильна спека в період наливу зерна привела до запалу зерна, що в свою чергу призвело до низької урожайності посівів озимої пшениці.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 ЦК України, 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Господарські зобов`язання виникли між позивачем та відповідачем 1 на підставі договору поставки зерна майбутнього врожаю №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р., згідно умов п. 1.1 якого постачальник (Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "Велика родина") у визначений сторонами строк поставляє покупцю (Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України") сільськогосподарську продукцію українського походження: зерно пшениці 3-го класу, 495 тонн, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити.

Матеріали справи містять докази, зокрема платіжне доручення № 1021877 від 29.11.2018р., згідно якого Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" сплатило Приватному підприємству сільськогосподарського виробництва "Велика родина" кошти в розмірі 1 782 000 грн. попередньої оплати за товар згідно договору поставки зерна майбутнього врожаю № ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Додатковою угодою №6 від 13.09.2019р. до договору поставки зерна майбутнього врожаю сторони узгодили строк поставки товару до 1 жовтня 2019 року.

Матеріали справи містять докази, що відповідачем 1 було поставлено позивачу пшеницю 3-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 120 тонн, пшеницю 3-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 60 тонн, пшеницю 3-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 23,225 тонн та 2-го класу 2019 року збирання урожаю вагою 8,925 тонн. Вказане позивач підтвердив квитанціями №282 від 04.09.2019р., №302 від 10.09.2019р., №314 та №315 від 19.09.2019р. Відповідач не заперечує даний факт.

Тобто, на виконання вимог договору поставки зерна майбутнього врожаю №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р. Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "Велика родина" поставило Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" замість 495 тонн товару 212,15 тонн пшениці, лише частково виконавши взяті на себе господарські зобов`язання.

З огляду на викладені обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "Велика родина" зобов`язане повернути Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" частину сплаченої попередньої оплати за недоотриманий товар, розраховану за формулою, передбачену п. 4.3.2 договору поставки зерна майбутнього врожаю: (К-Ф)*П=ЧПО, де К - кількість одиниць товару, обумовлених сторонами в п. 1.1 договору; Ф - кількість фактично поставлених одиниць товару; П - ціна попередньої оплати за одиницю товару, ЧПО - частина попередньої оплати, що підлягає поверненню. Тобто відповідач повинен повернути позивачу 1 018 260 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 113 026,86 грн. пені, 71 278,20 грн. штрафу, розрахованих на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК та статті 549 ЦК унормовано, що видами штрафних санкцій є штраф та пеня.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України, відповідно до якої у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку, що позивачем правильно визначений розмір штрафу та пені і вимоги позивача в цій частині є правомірними.

Суд критично оцінює аргументи відповідача 1 щодо можливого зменшення штрафних санкцій з огляду на наступне.

Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Оцінивши наведені відповідачем 1 аргументи, враховуючи те, що ПП СГВ "Велика родина" не вживались заходи з метою уникнення заборгованості, не здійснювалось її часткове погашення, з огляду на те, що шкоду завдано державному підприємству, суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання представника підприємства про зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до ст. 233 ГК України.

Статтею 553 ЦК України, встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Згідно умов доданого до матеріали справи договору поруки №7-П від 22.11.2018р., укладеного між Фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель), Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (кредитор), Приватним підприємством сільськогосподарського виробництва "Велика родина" (боржник), поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання боржником зобов`язань за договором поставки зерна майбутнього врожаю №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р., який був укладений між боржником та кредитором.

Оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач 2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017р., господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої Палати у постанові від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

З урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за договором поставки зерна майбутнього врожаю №ХМЛ0007П-Ф від 22.11.2018р.

Тому, суд констатує, що позов підлягає задоволенню з солідарним стягненням з відповідача 1 та відповідача 2 суми заборгованості у розмірі 1 018 260,00 грн. попередньої оплати за недоотриманий товар за договором поставки зерна майбутнього врожаю, 113 026,86 грн. пені, 71 278,20 грн. штрафу.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З огляду на зміст ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 24, 74, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика родина", Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці, ОСОБА_1 , Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці про стягнення солідарно 1 202 565,06 грн., з яких 1 018 260,00 грн. основного боргу, 113 026,86 грн. пені, 71 278,20 грн. штрафу задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва "Велика родина" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Жилинці, ідентифікаційний код 38283176) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код 37243279) 1 018 260,00 грн. (один мільйон вісімнадцять тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 113 026,86 грн. (сто тринадцять тисяч двадцять шість гривень 86 коп.) пені, 71 278,20 грн. (сімдесят одну тисячу двісті сімдесят вісім гривень 20 коп.) штрафу, 18 038,48 грн. (вісімнадцять тисяч тридцять вісім гривень 48 коп.) сплаченого судового збору.

Солідарний боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код 37243279) 1 018 260,00 грн. (один мільйон вісімнадцять тисяч двісті шістдесят гривень 00 коп.) основного боргу, 113 026,86 грн. (сто тринадцять тисяч двадцять шість гривень 86 коп.) пені, 71 278,20 грн. (сімдесят одну тисячу двісті сімдесят вісім гривень 20 коп.) штрафу, 18 038,48 грн. (вісімнадцять тисяч тридцять вісім гривень 48 коп.) сплаченого судового збору.

Солідарний боржник: Приватне підприємство сільськогосподарського виробництва "Велика родина" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Жилинці, ідентифікаційний код 38283176).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 20.10.2020р.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1);

3 - відповідачу 1 (32131, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці);

4 - відповідачу 2 (32131, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Жилинці, вул. Горобцова, буд. 1/2).