Рішення № 92285893, 19.10.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2189/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. Бориспіль-7)

до Державного авіаційного підприємства “Україна” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2)

про стягнення 37786,50 грн. заборгованості за послуги, надані згідно з додатком № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. до угоди,

Без виклику представників сторін

Обставини справи:

Державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі – ДП “МА “Бориспіль”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного авіаційного підприємства “Україна” (далі – ДАП “Україна”, відповідач) про стягнення 37786,50 грн. заборгованості за послуги, надані згідно з додатком № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. до угоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання за додатком № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. до Стандартної Угоди з Наземного Обслуговування (SGHA) від січня 2013 року в частині сплати за надані послуги у лютому-квітні 2019 року, червні та жовтні 2019 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 37786,50 грн. заборгованості за послуги з наземного обслуговування повітряного судна та аеропортового збору, а також судовий збір.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Державним підприємством “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” позовною заявою № 35-28/7-52 від 29.07.2020 р. (вх. № 2202/20 від 31.07.2020 р.) до Державного авіаційного підприємства “Україна” про стягнення 37786,50 грн. заборгованості за послуги, надані згідно з додатком № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. до угоди, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2020 р. було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, передбачені ст. 167 Кодексу.

04.09.2020 р. до господарського суду Київської області від ДАП “Україна” надійшов відзив № 01-22/1235 від 01.09.2020 р. (вх. № 18689/20 від 04.09.2020 р.), відповідно до якого відповідач зазначив, що 06.06.2019 р. між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і ДАП «Україна» було укладено додаток № В1.1/02.1-14/1-20 до Стандартної Угоди з Наземного Обслуговування (SGHA) від січня 2013 року. Водночас, сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови додатку застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 01.02.2019 р. Відповідач зазначав, що згідно рахунку-фактури від 09.07.2019 р. № 71/307 обслуговуюча компанія (позивач) встановила донарахування відповідно до умов додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. за наземне обслуговування та додаткові послуги на суму 17562,00 грн., до рахунку обслуговуюча компанія додала акт приймання-здачі виконаних послуг згідно з договором № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. від 30.06.2019 р., звіт про коригування доходів за минулий період від 30.06.2019 р., реєстр карт на обслуговування авіарейсів в ДП «МА «Бориспіль» за 01.02.2019 р. - 28.02.2019 р., 01.03.2019 р. - 31.03.2019 р., 01.04.2019 р. - 30.04.2019 р. Однак, відповідно до даних реєстрів карт, надання послуг з наземного обслуговування та додаткових послуг, перевізником (відповідач) було сплачено рахунок-фактуру № 71/112 від 06.03.2019 р. та рахунок за надані послуги від 22.03.2019 р. № 71/137, відповідно до умов додатка № В 1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. (платіжне доручення № 247 від 10.06.2019 р.). Згідно рахунку-фактури від 09.07.2019 р. № 71/309 обслуговуюча компанія встановила донарахування відповідно до умов додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. за наземне обслуговування та додаткові послуги на суму 3330,00 грн. До рахунку обслуговуюча компанія додала акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2019 р. згідно з договором № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., звіт про коригування доходів за минулий період від 30.06.2019 р., реєстри карт на обслуговування авіарейсів в ДП «МА «Бориспіль» за 01.02.2019 р. – 28.02.2019 р., за 01.03.2019 р. - 31.03.2019 р., за 01.04.2019 р. - 30.04.2019 р. Однак, відповідно до даних реєстру карт, надання послуг з наземного обслуговування та додаткових послуг перевізником було сплачено рахунок-фактуру № 71/111 від 06.03.2019 р. та рахунок за надані послуги від 22.03.2019 р. № 71/138 (платіжне доручення № 106 від 28.03.2019 р.). Листом від 24.07.2019 р. № 01-21/1529 перевізник повернув обслуговуючій компанії рахунок-фактуру від 09.07.2019 р. № 71/309 (донарахування відповідно до умов додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. на суму 3300,00 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2019 р.). Послуги були сплачені 28.03.2019 р. за рахунком за надані послуги від 06.03.2019 р. № 71/111 та рахунком за надані послуги від 22.03.2019 р. № 71/138, відповідно до умов додатка В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. Проте, обслуговуючою компанією листом від 08.08.2019 р. № 03-22-99 було надано відповідь, згідно якої позивач, посилаючись на зростання вартості наземного обслуговування ПС А-319 (2000,00 грн. за 1 рейс), зробив корегування по трьох літерних рейсах. Сума донарахування склала 2361,00 грн. Згідно рахунку-фактури від 31.07.2019 р. № 71/348 обслуговуюча компанія встановила донарахування відповідно до умов додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. за надані послуги з наземного обслуговування за період лютий-червень 2019 року на суму 4464,00 грн. До рахунку обслуговуюча компанія додала акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2019 р. згідно з договором № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., звіт про коригування доходів за минулий період від 31.07.2019 р., реєстр карт на обслуговування авіарейсів в ДП «МА «Бориспіль» за 01.02.2019 р. - 28.02.2019 р., 01.03.2019 р. - 31.03.2019 р., 01.04.2019 р. - 30.04.2019 р., 01.06.2019 р. – 30.06.2019 р. Однак, за твердженням відповідача, відповідно до даних реєстру карт, надання послуг з наземного обслуговування перевізником було сплачено, відповідно до рахунків-фактур № 71/111 від 06.03.2019 р., № 71/138 від 22.03.2019 р., № 71/112 від 06.03.2019 р., № 71/137 від 22.03.2019 р., № 71/302 від 07.07.2019 р., відповідно до умов додатка № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. та додатка № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. (платіжне доручення № 380 від 05.09.2019 р.).

Відповідач відзначав, що додатком до Стандартної Угоди з Наземного обслуговування (SGHA) від січня 2013 року № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. не встановлено, що обслуговуюча компанія має право здійснювати донарахування. Згідно рахунку-фактури від 05.11.2019 р. № 71/514 обслуговуюча компанія встановила рахунок відповідно до умов додатку № В 1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. за надані послуги (аеропортові збори: збір за посадку - зліт, пасажирський збір) на суму 95753,10 грн. До рахунку обслуговуюча компанія додала акт приймання-здачі виконаних послуг від 31.10.2019 р. згідно з договором № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., реєстр карт на обслуговування авіарейсів в ДП «МА «Бориспіль» за 01.10.2019 р. - 31.10.2019 р., складений 31.10.2019 р. Так, 30.10.2019 р. в 01 год 37 хв, повітряне судно А320 з бортовим номером UR-WRW здійснило зліт при виконанні рейсу UKN5407 по маршруту Бориспіль-Брюссель. В подальшому, 30.10.2019 р. о 16 год 16 хв, ПС А320 з бортовим номером здійснило UR-WRW здійснило посадку в аеропорту при виконанні рейсу UKN5409 по маршруту Одеса-Бориспіль. Тобто, відповідно до карт на обслуговування авіарейсів № 789921 слід враховувати, що зліт виконано за міжнародним рейсом, а посадка - за внутрішнім (із відповідною зміною номерів рейсів). Листом від 18.11.2019 р. № 01-21/2245 відповідач звернувся до позивача щодо коригування нарахованого збору за «посадку-зліт» в період 01.10.2019 р. – 31.10.2019 р. в рахунку-фактурі від 05.11.2019 р. № 71/514 на суму 95753,10 грн., акті приймання-здачі виконаних послуг від 31.10.2019 р. згідно з договором № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., а саме - розрахувати розмір збору за посадку-зліт повітряного судна рейсу UKN5407 30.10.2019 р., з огляду на що 27.11.2019 р. перевізником було сплачено частину рахунку загальною сумою 83322,60 грн. (платіжне доручення № 494 від 27.11.2019 р.).

Поряд з цим, відповідач звертав увагу, що згідно з п. 2.1.2 Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів у ДП «МА «Бориспіль» від 26.03.2008 р. № 337, якщо посадка-зліт ПС в аеропорту здійснюється згідно з призначенням на регулярну або чартерну повітряну лінію, посадка за міжнародним рейсом, а виліт за внутрішнім або навпаки (із відповідною зміною номера рейсу), то збір за посадку-зліт визначається у розмірі 50 відсотків від суми зборів згідно з видами сполучень. Отже, на переконання відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у ДАП «Україна» заборгованості перед ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», у зв`язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14.09.2020 р. до господарського суду Київської області від ДП «МА «Бориспіль» надійшла відповідь на відзив № 35-22/1-216 від 10.09.2020 р. (вх. № 19489/20 від 14.09.2020 р.), відповідно до якої позивач заперечує проти наведених відповідачем обставин та правових підстав відзиву, з огляду на наступне.

З 06.06.2020 р. набрав чинності додаток № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. до Стандартної Угоди з Наземного Обслуговування (SGHA) від січня 2013 року, укладений між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і ДАП «Україна», за яким сторони домовились, що умови додатку застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01 лютого 2019 року. Відповідно до під-параграфу 11.6 параграфу 11 додатку, сторонами було погоджено термін надання послуг на його умовах - протягом 2019 року. Таким чином, права і обов`язки, визначені умовами додатку, виникли між позивачем і відповідачем з 01.02.2019 р. При укладанні додатку позивачем і відповідачем, згідно з вимогами ст. 180 Господарського кодексу України, було погоджено всі його істотні умови, у тому числі - ціни на послуги. Ціни на послуги з наземного обслуговування літерних і технічних рейсів, що надаються позивачем, у тому числі – відповідачу, на умовах додатку є вільними і визначаються позивачем самостійно. Генеральним директором ДП МА «Бориспіль» було затверджено вартість від 22.03.2019 р. № 38-30-37 послуг з наземного обслуговування літерних рейсів для ДАП «Україна», яка вступила в дію з 01.02.2019 р. Дана вартість відображена в п.п. 2, 3, 4, 5 таблиці під-параграфу 2.1 параграфу 2 додатку. Вартість послуг з наземного обслуговування літерних і технічних рейсів відповідача залежить від категорії рейсу і типу повітряного судна (далі - ПС), на якому виконується такий рейс, що повністю відображено умовами під-параграфу 2.1 параграфу 2 додатку. При цьому, до моменту укладання між позивачем і відповідачем додатку, необхідні послуги з наземного обслуговування літерних і технічних рейсів у спірний період надавались позивачем відповідачу за цінами, що були погодженими сторонами на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. до Стандартної Угоди з Наземного Обслуговування (SGHA) від січня 2013 року. Відповідно до під-параграфу 11.6 параграфу 11 додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. сторонами було погоджено термін надання послуг на його умовах - протягом 2018 року. Враховуючи викладені вище фактичні обставини, ціни на послуги, погоджені позивачем і відповідачем на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р., діяли до 01.02.2019 р. У зв`язку з відсутністю у спірний період господарського зобов`язання, укладеного між позивачем і відповідачем у встановленому нормами матеріального права порядку, а саме - додатку на 2019 рік, для виконання поставлених перед відповідачем завдань по забезпеченню перевезення вищих посадових осіб держави та урядових делегацій у межах і за межами України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 р. № 270 «Про затвердження Положення про організацію, виконання та забезпечення повітряних перевезень вищих посадових осіб», позивачем здійснювалось надання послуг з наземного обслуговування літерних і технічних рейсів відповідача, а також надання додаткових послуг; надані позивачем у спірний період послуги з наземного обслуговування повітряних суден і додаткові послуги були прийняті відповідачем, що підтверджується підписаними представниками сторін «Картами на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль»; для сплати фактично наданих позивачем і отриманих відповідачем у період лютий - квітень 2019 року, червень 2019 року послуг застосовувались ціни, погоджені сторонами на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. Рахунки-фактури для сплати фактично наданих позивачем і отриманих відповідачем у період лютий-квітень 2019 року, червень 2019 року послуг виставлялись позивачем на підставі складених по кожному рейсу і підписаних представниками позивача і відповідача «Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль»; згідно з під-параграфом 5.5 параграфу 5 додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. «Карта на обслуговування авіарейсу в аеропорту Бориспіль», серед іншого, містить інформацію про тип повітряного судна, на якому даний рейс виконувався, дату виконання рейсу, що повністю відповідає змісту наявних в матеріалах даної справи № 911/2189/20 завірених копій «Реєстрів карт на обслуговування авіарейсів в ДП «МА «Бориспіль» за відповідний період. За своїм змістом «Карта на обслуговування авіарейсу в аеропорту Бориспіль» є первинним документом, який, відповідно до наведеного у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містить в собі відомості про господарську операцію та інші обов`язкові для первинного документу реквізити. Фактичне збільшення вартостей послуг з наземного обслуговування повітряних суден відповідача і вартостей додаткових послуг – є різниця між вартостями, погодженими позивачем і відповідачем на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. і фактично встановленими параграфом 2 додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., умови якого застосовуються до відносин сторін з 01.02.2019 р., що стало підставою для проведення коригування раніше виставлених позивачем і оплачених відповідачем рахунків-фактур за період лютий - квітень та червень 2019 року.

Водночас, згідно з «Картою на обслуговування авіарейсу в аеропорту Бориспіль» № 786469, позивачем було надано послуги з наземного обслуговування повітряного судна відповідача А-320, виконаного 30.10.2019 р. (рейс UK № 5409 на прибуття о 16:16 (час UТС)), що підтверджується належним чином заповненою і підписаною представниками сторін лівою частиною вказаної карти. Послуги з наземного обслуговування того самого повітряного судна А-320 на відправлення не надавались, що підтверджується відсутністю у «Карті на обслуговування авіарейсу в аеропорту Бориспіль» № 786469 відповідних записів і підписів представників сторін. У зв`язку з чим, підстави для застосування наведених вище положень п. 2.1 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 р. «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден у державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на яких грунтуються заперечення відповідача щодо суми рахунку-фактури від 05.11.2019 р. № 71/514, на переконання позивача, є відсутніми.

У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

З 06 червня 2019 року набрав чинності додаток № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. до Стандартної Угоди з Наземного Обслуговування (SGHA) від січня 2013 року (далі - додаток), укладений між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (обслуговуюча компанія) і Державним авіаційним підприємством «Україна» (перевізник).

Керуючись приписами ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що умови додатку застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.02.2019 р.

Згідно з умовами п. 1 додаткової угоди № 1 від 03.12.2019 р. до додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., строк дії додатку було продовжено до 31.03.2020 р. включно.

Відповідно до параграфу 1 додатку, обслуговуюча компанія взяла на себе зобов`язання надавати послуги згідно ДК 021:2015-60440000-4, а саме - послуги у сфері повітряного сполучення та супутні послуги в ДП «МА «Бориспіль» з наземного та аеропортового обслуговування повітряних суден (далі - ПС) при виконанні літерних, технічних рейсів, обльотів ПС, тренувальних польотів. При виконанні літерних рейсів перевізником надання послуг обслуговуючою компанією здійснюється у відповідності з вимогами Положення про організацію, виконання та забезпечення повітряних перевезень вищих посадових осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 р. № 270.

Для разового наземного та аеропортового обслуговування, що складається з прибуття та подальшого відправлення у встановлений час того самого літака, обслуговуюча компанія надає послуги з додатку А та за відповідною ціною, яка визначена умовами під-параграфу 2.1 параграфу 2 додатку.

Для разового аеропортового обслуговування, що складається з прибуття та подальшого відправлення у встановлений час того самого літака, при виконанні літерних та/або технічних рейсів, обльотів ПС, тренувальних польотів послуги надаються відповідно до законодавства України, згідно з наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 р. № 337 (із змінами та доповненнями) (під-параграф 2.2 параграфу 2 додатку).

Стягнення аеропортових зборів при виконанні рейсів під літерою «А», а також польотів з метою обльоту авіаційної техніки, тренувальних, випробувальних та перегінних польотів для забезпечення виконання рейсів під літерою «А», здійснюються у відповідності до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 р. № 337 «Про встановлення аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (під-параграф 2.3 параграфу 2 додатку).

У разі виробничої необхідності всі додаткові послуги, що не ввійшли до вищезазначеного переліку, будуть зазначені в додатках та надаватись за окремим запитом, та за окрему плату (довідковий матеріал № 1 до додатку).

Згідно з під-параграфом 5.1 параграфу 5 додатку, обслуговуюча компанія щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним, виставляє перевізнику рахунки-фактури (далі - рахунки) (за видами рейсів окремо: літерні рейси, технічні рейси, обльоти ПС, тренувальні польоти) за: наземне обслуговування; аеропортові збори (аеропортове обслуговування); додаткові послуги (далі разом - послуги). Рахунки виставляються в національній валюті України. Для перерахування вартості послуг, що встановлені цим додатком, в доларах США застосовується курс Національного банку України, який діяв на момент виставлення рахунку. Перевізник з 05 по 15 число місяця, наступного за звітним, самостійно отримує в бухгалтерії обслуговуючої компанії рахунок та зобов`язується до 25-го числа здійснити його оплату в національній валюті.

Разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією акт приймання-передачі наданих послуг по кожному виду рейсів окремо. Підписаний акт перевізник зобов`язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 10-ти календарних днів з дати його отримання. Якщо протягом 10-ти календарних днів акт не буде повернуто до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним обома сторонами (під-параграф 5.2 параграфу 5 додатку).

Рахунки виставляються на підставі: складених по кожному рейсу Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль; карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС; інших облікових документів обслуговуючої компанії (під-параграф 5.5 параграфу 5 додатку).

На виконання взятих на себе за умовами додатку зобов`язань, позивачем у період лютий - квітень 2019 року, червень 2019 року і жовтень 2019 року були надані відповідачу визначені умовами додатку послуги, що підтверджується реєстрами облікових документів обслуговуючої компанії та підписаними позивачем і відповідачем актами приймання-здачі виконаних послуг, у тому числі – від 30.06.2019 р. на суму 17562,00 грн. та на суму 3330,00 грн., від 31.07.12019 р. на суму 4464,00 грн., від 31.10.2019 р. на суму 95753,10 грн.

Для сплати вартості наданих у період лютий - квітень 2019 року, червень 2019 року і жовтень 2019 року послуг, позивачем, на підставі облікових документів, було виставлено, а представником ДАП «Україна» самостійно отримано в бухгалтерії ДП «МА «Бориспіль» рахунки-фактури на загальну суму 121109,10 грн., а саме - № 71/307 від 09.07.2019 р. на суму 17562,00 грн., № 71/309 від 09.07.2019 р. на суму 3330,00 грн., № 71/348 від 31.07.2019 р. на суму 4464,00 грн., № 71/514 від 05.11.2019 р. на суму 95753,10 грн.

Однак, як зазначив позивач, у порушення взятих на себе на умовах додатку зобов`язань, відповідач 27.11.2019 р. лише частково сплатив на користь позивача грошові кошти згідно рахунку-фактури № 71/514 від 05.11.2019 р. на суму 95753,10 грн. в сумі 83322,60 грн. (залишок заборгованості 12430,50 грн.), що вбачається з виписки по рахунку ДП «МА «Бориспіль» за період з 01.01.2019 р. до 22.06.2020 р. При цьому, вартість отриманих послуг у період лютий - квітень 2019 року, червень 2019 року відповідач не оплатив взагалі, що призвело до виникнення заборгованості в ДАП «Україна» перед позивачем в сумі 37786,50 грн.

Листом від 24.07.2019 р. № 01-21/1529 перевізник повернув обслуговуючій компанії рахунок-фактуру від 09.07.2019 р. № 71/309 (донарахування відповідно до умов додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р. на суму 3300,00 грн. та акт приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2019 р., на коригування - для виключення реєстру карт на обслуговування авіарейсів (міжнародні літерні рейси в період з 01.02.2019 р. до 28.02.2019 р.) та донараховану суму 2361,00 грн., оскільки послуги по даному реєстру були сплачені 28.03.2019 р. (за рахунком за надані послуги від 06.03.2019 р. № 71/111 та рахунком за надані послуги від 22.03.2019 р. № 71/138, відповідно до умов додатка № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р.).

Листом від 18.11.2019 р. № 01-21/2245 відповідач звернувся до позивача щодо коригування нарахованого збору за «посадку-зліт» в період з 01.10.2019 р. – 31.10.2019 р. в рахунку-фактурі від 05.11.2019 р. № 71/514 на суму 95753,10 грн., акту приймання-здачі виконаних послуг від 31.10.2019 р. згідно з договором № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., а саме – щодо розрахунку розміру збору за посадку-зліт повітряного судна рейсу UKN5407 30.10.2019 р. При цьому, 27.11.2019 р. перевізником було сплачено частину рахунку в сумі 83322,60 грн. (платіжне доручення № 494 від 27.11.2019 р.).

Поряд з цим, між ДП «МА «Бориспіль» та ДАП «Україна» було підписано та скріплено печатками акт звіряння розрахунків станом на 30.06.2020 р., з якого вбачається, що на 30.06.2020 р. у ДАП «Україна» існує заборгованість перед ДП «МА «Бориспіль» в сумі 37786,50 грн., а саме – за рахунками-фактурами № 71/307 від 09.07.2019 р. на суму 17562,00 грн., № 71/309 від 09.07.2019 р. на суму 3330,00 грн., № 71/348 від 31.07.2019 р. на суму 4464,00 грн. та № 71/514 від 05.11.2019 р. на суму 12430,50 грн.

Оскільки відповідачем не було сплачено заборгованість в розмірі 37786,50 грн., позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Як зазначено у статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 81 Повітряного кодексу України, у разі надання в аеропортах та на аеродромах послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, пошуку та рятування в зоні відповідальності аеропорту, забезпечення наднормативної стоянки, обслуговування вантажів, забезпечення приймання, зберігання, контролю якості та видачі авіаційного пального для заливу в паливозаправники або заправлення баків повітряних суден та в разі надання інших послуг, пов`язаних з діяльністю аеропорту, в аеропортах та на цивільних аеродромах справляється плата за надання таких послуг. Розмір плати за надання послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, забезпечення наднормативної стоянки (аеропортові збори) та за інші послуги, що надаються аеропортом (аеродромом) користувачам, встановлюється відповідно до законодавства України. Порядок розрахунку плати за аеропортове обслуговування та інші послуги, що надаються в аеропортах (на аеродромах), порядок оплати та звільнення від неї визначаються відповідно до законодавства України та стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації.

Поряд з цим, слід відзначити, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи на предмет належності, допустимості та достовірності подані позивачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також подані відповідачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, за наслідками безпосереднього дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2008 р. № 337 затверджено аеропортові збори за обслуговування повітряних суден і пасажирів у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Загальними положеннями наказу встановлено, що за аеропортове обслуговування повітряних суден і пасажирів, пов`язане із забезпеченням посадки-зльоту ПС, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, наднормативної стоянки ПС, авіаційної безпеки, стягуються аеропортові збори.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 Статуту ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» визначено, що предметом його діяльності є надання послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, стоянки повітряних суден, авіаційної безпеки; надання послуг з наземного обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів.

Поряд з цим, Генеральним директором ДП «МА «Бориспіль» було затверджено вартість послуг з наземного обслуговування літерних рейсів для ДАП «Україна» від 22.03.2019 р. № 38-30-37, яка вступила в дію з 01.02.2019 р. Дана вартість відображена в п.п. 2, 3, 4, 5 таблиці підпараграфу 2.1 параграфу 2 додатку. Вартість послуг з наземного обслуговування літерних і технічних рейсів відповідача залежить від категорії рейсу і типу повітряного судна, на якому виконується такий рейс, що повністю відображено умовами під-параграфу 2.1 параграфу 2 додатку.

При цьому, суд відзначає, що до моменту укладання між ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» і ДАП «Україна» додатку, необхідні послуги з наземного обслуговування літерних і технічних рейсів у спірний період надавались позивачем відповідачу за цінами, що були погодженими сторонами на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. до Стандартної Угоди з Наземного Обслуговування (SGHA) від січня 2013 року.

Так, відповідно до підпараграфу 11.6 параграфу 11 додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. сторонами було погоджено термін надання послуг на його умовах - протягом 2018 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ціни на послуги, погоджені позивачем і відповідачем на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р., діяли до 01.02.2019 р.

Як встановлено судом, у спірний період позивачем здійснювалось надання послуг з наземного обслуговування літерних і технічних рейсів відповідача, а також надання додаткових послуг, які були прийняті відповідачем, що підтверджується підписаними представниками сторін «Картами на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль», копії яких долучені до матеріалів справи. При цьому, для сплати фактично наданих позивачем і отриманих відповідачем у період лютий - квітень 2019 року, червень 2019 року послуг застосовувались ціни, погоджені сторонами на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р. Рахунки-фактури для сплати фактично наданих позивачем і отриманих відповідачем у період лютий-квітень 2019 року, червень 2019 року виставлялись позивачем на підставі складених по кожному рейсу і підписаних представниками позивача і відповідача «Карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль», які, серед іншого, містять інформацію про тип повітряного судна, на якому даний рейс виконувався, дату виконання рейсу.

Таким чином, фактичне збільшення вартості послуг з наземного обслуговування повітряних суден відповідача і вартості додаткових послуг, внаслідок утворення різниці між вартостями, погодженими позивачем і відповідачем на умовах додатку № В1.0/02.1-14/1-01 від 27.03.2018 р., і фактично встановленими параграфом 2 додатку № В1.1/02.1-14/1-20 від 06.06.2019 р., умови якого застосовуються до відносин сторін з 01.02.2019 р., і стало підставою для проведення коригування раніше виставлених позивачем і оплачених відповідачем рахунків-фактур за період лютий - квітень 2019, червень 2019 року.

Крім того, ДП «МА «Бориспіль» та ДАП «Україна» було підписано та скріплено печатками акт звіряння розрахунків станом на 30.06.2020 р., з якого вбачається, що на 30.06.2020 р. існує заборгованість на користь ДП «МА «Бориспіль» в сумі 37786,50 грн.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема, в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

З урахуванням усього викладеного вище, позиція відповідача щодо відсутності у нього заборгованості перед позивачем спростовується наявними у справі доказами.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідач доказів сплати заборгованості в розмірі 37786,50 грн. не надав, у зв`язку з чим вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню судом.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства “Україна” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2, код 25196197) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) 37786 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 50 коп. заборгованості та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 19.10.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна