Рішення № 92285611, 15.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/959/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 19118,22 грн

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шевченко В.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 19118,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №617/18-Тз/О від 24.07.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Neoplan", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована у відповідача, позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування, які не були сплачені відповідачем, саме 19118,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 19118,22 грн повернуто заявнику.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 910/959/20 скасовано, справу № 910/959/20 направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 дану позовну заяву залишено без руху.

01.07.2020 та 23.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.07.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/959/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 27.08.2020.

12.08.2020 через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

19.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві на позов відповідач зазначає, що для розрахунку суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті за претензією позивача, відповідачем було взято суму оціненої шкоди у розмірі 42397,21 грн згідно із звітом № 12333. Разом з тим відповідач зазначає, що відповідно до ремонтної калькуляції до запасних частин включено вартість диску лівого заднього колеса у сумі 19118,22 грн. Однак, на переконання відповідача, згідно із фотографіями, що є додатками до звіту № 12333, схемою ДТП та протоколом огляду №12333 від 07.06.2019 пошкодження диску лівого заднього колеса не підтверджується. Оскільки ремонт транспортного засобу Hyuindai Loniq реєстраційний номер НОМЕР_2 не потребує заміни диску лівого заднього колеса, відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування за вирахуванням вартості вказаної запасної частини, а саме у сумі 23278,99 грн (42397,21 грн - 19118,22 грн). За таких обставин відповідач вважає, що ним у повному обсязі здійснено виплату страхового відшкодування, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Протокольною ухвалою від 27.08.2020 суд відклав підготовче судове засідання на 17.09.2020.

04.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що пошкодження диску лівого заднього колеса зафіксовано у акті огляду транспортного засобу та фотографіях, що є додатками до звіту №12333.

10.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та документи по справі.

15.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, до яких відповідачем долучено аварійного сертифікату №975Е SOS_-200907-205095 на підтвердження відсутності необхідності заміни диску лівого заднього колеса.

Протокольною ухвалою від 17.09.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

25.09.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

12.10.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 15.10.2020 з розгляду справи по суті представник позивача не з`явився, проте від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2020 надав пояснення щодо заявлених позивачем вимог, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 15.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" як страховиком, ОСОБА_1 як страхувальником та АБ "Укргазбанк" як вигодонабувачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №№617/18-Тз/О, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Hyuindai Loniq", реєстраційний номер НОМЕР_2 .

31/05/2019 на Фонтанській дорозі, 65 e м. Одесs відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Hyuindai Loniq", реєстраційний номер НОМЕР_2 та автобусом "Neoplan", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 03.07.2019 у справі №521/9920/19, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм транспортного засобу "Neoplan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , вимог п.2.10,13.1. Правил дорожнього руху України.

У відповідності до звіту про визначення вартості матеріального збитку №12333 від 25.06.2019 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Hyuindai Loniq", реєстраційний номер НОМЕР_2 становила 42397,21 грн.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно із рахунку-фактури ДП "Базіс Авто" № БА-00001196 від 21.06.2019 становила 44624,84 грн.

Позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №006.01043419-1 від 04.07.2019, згідно із яким позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 444624,84 грн.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 44624,84 грн (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується платіжним дорученням №38976129 від 04.07.2019.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Neoplan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/9226920, термін дії з 21.02.2019 по 20.08.2019 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №290719-46578/к від 29.07.2019 про виплату страхового відшкодування у сумі 44624,84 грн.

Відповідач листом вих.№1574464 від 26.11.2019 повідомив позивача про виплату останньому страхового відшкодування у сумі 23278,99 грн.

02.12.2019 відповідач перерахував на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 23278,99 грн.

Оскільки відповідачем здійснено частково виплату страхового відшкодування позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 19118,22 грн, що розрахована позивачем як різниця між оціненою шкодою у сумі 42397,21 грн та виплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування у розмірі 23278,99 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту №617/18-Тз/О від 24.07.2018, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП), позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 44624,84 грн, що підтверджується платіжним дорученням №38976129 від 04.07.2019.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Наявними у матеріалах справи схемою місця ДТП, постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 03.07.2019 у справі №521/9920/19 підтверджується вина водія транспортного засобу "Neoplan", реєстраційний номер НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 31.05.2019.

Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Neoplan", реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АМ/9226920 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля "Hyuindai Loniq", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон`юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн;

Ц с - ціна нової складової частини, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно із наявного у матеріалах справи Звіту №12333 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Hyuindai Loniq", реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 42397,21 грн; коефіцієнт фізичного зносу становить 0,17.

Водночас суд зазначає, що Законами України "Про страхування" та "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

У зв`язку із наведеним, суд при розрахунку вартості відновлювального ремонту приймає суму витрат на деталі, що визначена у рахунку ремонтної організації № БА-00001196 від 21.06.2019 та становить 29829,87 грн (без ПДВ).

Отже, вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 24758,79 грн (без ПДВ) (29829,87 грн х (1-0,17).

З урахуванням наведеного, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Hyuindai Loniq", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 32116,29 грн (24758,79 грн (вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) + 7357,50 грн (вартість робіт)). Сума ремонтних робіт пошкодженого автомобіля з ПДВ становить 38539,55 грн.

Заперечення відповідача щодо врахування у суму ремонтних робіт вартість диску лівого заднього колеса у сумі 19118,22 грн, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Дотримуючись принципу змагальності учасників судового процесу, позивачем додано до позову Звіт №12333 від 25.06.2019 про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Hyuindai Loniq". Так, відповідно до ремонтної калькуляції, що є додатком до звіту у вартість відновлювальних ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу враховано вартість диску лівого заднього колеса. У протоколі №12333 огляду колісного транспортного засобу, що є додатком до Звіту, зазначено про пошкодження диску лівого заднього колеса. Пошкодження диску лівого заднього колеса також вбачається із фото додатків до Звіту з визначення вартості матеріального збитку.

Водночас суд відхиляє наданий відповідачем аварійний сертифікат №975Е SOS_-200907-205095 складений 10.09.2020 ПП "Експерт-Сервіс Альфа", оскільки відповідне дослідження проведене без огляду пошкодженого транспортного засобу, в той час як у відповідності до п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 передбачено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Оцінюючи доводи відповідача у даному випадку суд вважає за можливе звернутися до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний суд, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У практиці Європейського суду з прав людини є рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 (заява №22750/02) у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine) суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у медичному експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

У даному випадку принцип більшої вірогідності надає можливість суду зробити наступний висновок, ґрунтуючись на встановлених судом фактах, підтверджених іншими доказами справи, цілком вірогідним є пошкодження транспортного засобу та визначення розміру спричиненого збитку у відповідності до додатків Звіту №12333 від 25.06.2019, зокрема ремонтної калькуляції, протоколу огляду, фотододатків до звіту, рахунку ремонтної організації, ніж зазначено у наданому відповідачем дослідженні (аварійний сертифікат №975Е SOS_-200907-205095) без огляду пошкодженого транспортного засобу.

З урахуванням наведеного вище, суд не вбачає підстав для вирахування від суми страхового відшкодування вартості диску лівого заднього колеса.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9226920 встановлено франшизу у розмірі 0,00 грн.

За встановлених обставин, що сума ремонтних робіт пошкодженого автомобіля становить 38539,55 грн, з огляду на часткову оплату відповідачем страхового відшкодування у сумі 23278,99 грн, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 15260,56 грн (38539,55 грн - 23278,99 грн).

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 154, ідентифікаційний код 33908322) відшкодування витрат у сумі 15260,56 грн та судовий збір у сумі 1677,86 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.10.2020.

Суддя С. О. Турчин