Рішення № 92285590, 15.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/5401/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АРМАТУРОБУДУВАННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецарматура"

про стягнення 17619153,00 російських рублів

за участю представників:

від позивача: Січевлюк В.А.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "КИЇВСЬКЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АРМАТУРОБУДУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецарматура" про 17619153,00 російських рублів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за контактом №046-18М від 12.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.06.2020, зобов`язано позивача надати суду нотаріально засвідчені переклад даної ухвали на російську мову (2 примірники), а також позовної заяви з додатками (2 примірники).

15.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли нотаріально засвідчені переклади на російську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 та позовної заяви з додатками.

20.05.2020 Господарський суд міста Києва звернувся із судовим дорученням про надання правової допомоги до Економічного суду міста Мінська для вручення судових документів на території Республіки Білорусь.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 відкладено підготовче засідання у справі №910/5401/20 на 16.07.2020; у зв`язку зі зверненням Господарського суду міста Києва із судовим дорученням про надання правової допомоги до Економічного суду міста Мінська для вручення судових документів на території Республіки Білорусь провадження у справі № 910/5401/20 зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 поновлено провадження у справі 910/5401/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 відкладено підготовче засідання у справі №910/5401/20 на 17.09.2020 та у зв`язку зі зверненням Господарського суду міста Києва із судовим дорученням про надання правової допомоги до Економічного суду міста Мінська для вручення судових документів на території Республіки Білорусь провадження у справі № 910/5401/20 зупинено.

20.07.2020 через канцелярію суду від Економічного суду міста Мінська надійшов лист про неможливість виконання судового доручення, у зв`язку із неявкою у судове засідання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецарматура" для отримання ухвали суду.

30.07.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості, згідно із якою заборгованість відповідача за поставлений товар за контактом №046-18М від 12.02.2018 становить 17619153,00 російських рублів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.09.2020 поновив провадження у справі №910/5401/20.

У судовому засіданні 17.09.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

У судовому засіданні 15.10.2020 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 15.10.2020 не з`явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 15.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 між Приватним акціонерним товариством "КИЇВСЬКЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АРМАТУРОБУДУВАННЯ" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоспецарматура" (покупець, відповідач) укладено контакт №046-18М на виробництво та поставку арматури для спорудження Білоруської АЕС (надалі - контракт).

Відповідно до п.2.1. контракту, постачальник зобов`язується виготовити, поставити і доставити до місця доставки обладнання, вказане у специфікаціях (додаток №1 до договору) для спорудження Білоруської АЕС, а покупець зобов`язується провести вхідний контроль обладнання і здійснити його оплату у відповідності до умов контракту.

Згідно із п.2.3. договору, найменування обладнання, кількість, ціна, вимоги до якості, строки поставки, марка, маса, номера креслень, технічних умов на виготовлення і поставку обладнання, код KKS, а також інші вимоги до обладнання, вказані у специфікаціях (додаток №1 до договору).

За змістом пункту 3.1. договору, загальна ціна обладнання за контрактом складається із сум підписаних до контракту Специфікацій, у яких відображаються всі істотні умови і ціна окремих одиниць обладнання.

У пункті 4.1. контракту сторони погодили, що покупець сплачує постачальнику вартість поставленого обладнання у наступному порядку:

п.4.1.1. Платіж у розмірі 80% від вартості поставленого та доставленого обладнання у відповідності до Специфікації або від вартості кожної партії поставленого і доставленого обладнання здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 95 календарних днів від дати підписання актів вхідного контролю обладнання без відміток про виявлені невідповідності (без заперечень), але не пізніше 175 днів від дати відвантаження при наявності наступних документів наданих постачальником покупцю:

-рахунку-фактури;

- рахунку;

- вантажної митної декларації;

- транспортного документу (CMR) з відміткою про доставку обладнання в місце доставки;

- сертифікату походження.

п.4.1.2. платіж у розмірі 20% від ціни контракту сплачується постачальнику протягом 175 календарних днів від дати відвантаження.

У відповідності до п.1.11. контракту датою відвантаження вважається дата приймання вантажних місць обладнання першим перевізником постачальника, яка зазначена в транспортному документі.

Відповідно до додаткової угоди №4 сторони погодили, що ціна даної додаткової угоди становить 13081135,00 російських рублів.

Згідно із додатковою угодою №6 ціна додаткової угоди становить 26404370,00 російських рублів.

Додатковою угодою №7 сторони погодили, що ціна додаткової угоди становить 2487202,00 російських рублів.

У відповідності до умов контракту сторонами підписані специфікації до додаткових угод №4, 6, 7, у яких сторони погодили, зокрема, найменування товару, ціну, строки поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов контракту поставив відповідачу обладнання загальною вартістю 17619153,00 російських рублів на підтвердження чого надав митну декларацію №UA100010/2019/505662 від 19.04.2019, рахунок-фактуру №8 від 16.04.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 19.04.2019, митну декларацію №UA100010/2019/505812 від 26.04.2019, рахунок-фактуру №9 від 24.04.2019, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 26.04.2019.

Оскільки відповідач оплату поставленого відповідачем обладнання не здійснив, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17619153,00 російських рублів.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 14.2. контракту (у редакції додаткової угоди № 8 від 22.10.2018) сторони визначили, що кожна сторона має право звернутися щодо вирішення спору, який виник у зв`язку з виконанням або припиненням Контракту, в уповноважений суд країни позивача, а саме: Покупець - в Економічний суд міста Мінська із врахуванням вимог щодо підсудності спорів, Постачальник - в Господарський суд міста Києва, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Відповідно до ст.43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обирати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Пунктом 14.3. контракту (у редакції додаткової угоди № 8 від 22.10.2018) передбачено, що при вирішенні спорів, що виникли з контракту, застосовується процесуальне законодавство України.

З урахуванням наведеного вказаний спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва із застосуванням норм права України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі укладеного між сторонами контракту №046-18М на виробництво та поставку арматури для спорудження Білоруської АЕС від 12.02.2018 у позивача виник обов`язок здійснити поставку обладнання, а у відповідача - прийняти обладнання та оплатити його вартість.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи, зокрема митною декларацією №UA100010/2019/505662 від 19.04.2019, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 19.04.2019, митною декларацією №UA100010/2019/505812 від 26.04.2019, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 26.04.2019, підтверджено, що позивач поставив відповідачу погоджене контрактом обладнання на загальну суму 17619153,00 російських рублів.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пункту 4.1. контракту відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити оплату поставленого відповідачем обладнання не пізніше 175 днів від дати відвантаження.

Отже, відповідач за поставлене обладнання мав здійснити оплату у наступні строки:

за обладнання поставлене згідно із митною декларацією №UA100010/2019/505662 від 19.04.2019, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 19.04.2019 - до 11.10.2019;

за обладнання поставлене згідно із митною декларацією №UA100010/2019/505812 від 26.04.2019, міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 26.04.2019 - до 18.10.2019.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті отриманого обладнання, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не спростована відповідачем та становить 17619153,00 російських рублів.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за 17619153,00 російських рублів підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги у частині стягнення 17619153,00 російських рублів заборгованості.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АРМАТУРОБУДУВАННЯ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецарматура" (220004, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Звільнення, буд. 9А, приміщення 317; ідентифікаційний код 1929638833) на користь Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АРМАТУРОБУДУВАННЯ" (03113, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПОЛКОВНИКА ШУТОВА, будинок 9, ідентифікаційний код 33096208) заборгованість у сумі 17619153,00 російських рублів та витрати зі сплати судового збору у сумі 97212,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.10.2020.

Суддя С. О. Турчин