Ухвала суду № 92285523, 15.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.10.2020Справа № 910/15287/20

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Діденко Тетяни Валеріївни ( АДРЕСА_1 )

до Фізичної особи-підприємця Деревянченко Світлани Антонівни ( АДРЕСА_2 )

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Діденко Тетяни Валеріївни (позивач) надійшла позовна заява № 153 від 30.09.2020 року до Фізичної особи-підприємця Деревянченко Світлани Антонівни (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- визнати недійсним односторонній правочин Фізичної особи - підприємця Діденко Тетяни Валеріївни щодо помилкового переказу грошових коштів у розмірі 67 000, 00 грн. (без ПДВ) на банківський рахунок Фізичної особи - підприємця Деревянченко Світлани Антонівни;

- стягнути з Фізичної особи - підприємця Деревянченко Світлани Антонівни на користь Фізичної особи - підприємця Діденко Тетяни Валеріївни помилково сплачені грошові кошти у розмірі 67 000, 00 грн. (без ПДВ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було виконано помилкове перерахування грошових коштів, яке було вчинено шляхом помилки, внаслідок чого у відповідачів утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи ї копії та додану до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» № 270 від 05.03.2009, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг, надані в оригіналі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви № 153 від 30.09.2020 року та доданих до неї документів, до позовної заяви додано копії описів вкладення до цінного листа, копії накладних про відправлення № 0315804151380 від 30.09.2020 року, № 0315804151371 від 30.09.2020 року.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви № 153 від 30.09.2020 року з додатками, а у суду відсутній обов`язок самостійно здійснювати таке надіслання задля дотримання засад господарського судочинства.

Отже, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу учасників справи надіслані копії позовної заяви та доданих до неї документів, що були подані до суду.

Дана обставина є суттєвою, оскільки ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача надати відзив після одержання ухвали про відкриття провадження у справі та надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Положеннями ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 102, 00 гривні.

За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102грн. 00 коп.).

Судом враховано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України «Про судовий збір», банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва наступні: отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок: UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності: 206; наявність відомчої ознаки: "83" Господарські суди.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено вимоги: про визнання недійсним одностороннього правочину (2 102 грн. 00 коп.), тобто одну вимогу немайнового характеру, та стягнення заборгованості на суму в розмірі 67 000, 00 грн. (2 102 грн. 00 коп.), тобто одну вимогу майнового характеру.

За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем повинен бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 4 204 грн. 00 коп. відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Натомість, до позовної заяви позивачем не додано жодних доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до акту Господарського суду міста Києва б/н від 06.10.2020 року, який складений на підставі Інструкції з діловодства в господарських судах України, в позовній заяві, що надійшла від Фізичної особи-підприємця Діденко Тетяни Валеріївни не виявлено доказів сплати судового збору та копію платіжного доручення № 341 від 14.02.2020 року, які зазначені в додатках до позовної заяви, квитанція про сплату судового збору - підтверджує оплату позивачем судового збору, копія платіжного доручення № 341 від 14.02.2020 року - підтверджує факт помилкового перерахування позивачем грошових коштів, що є належними доказами по справі.

Відтак, позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1, 3 ст. 162, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву № 153 від 30.09.2020 року Фізичної особи-підприємця Діденко Тетяни Валеріївни до Фізичної особи-підприємця Деревянченко Світлани Антонівни про стягнення грошових коштів - залишити без руху.

2. Надати Фізичній особі-підприємцю Діденко Тетяни Валеріївни строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Діденко Тетяну Валеріївну в строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви через відділ діловодства суду надати:

- докази сплати судового збору у встановлених Законом порядку та розмірі (оригінал квитанції або платіжного доручення).

- докази направлення відповідачу копії саме позовної заяви № 153 від 30.09.2020 року (фіскальний чек, розрахункову квитанцію та опис вкладення у цінний лист в оригіналі).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 15 жовтня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Данилова