Ухвала суду № 92285519, 13.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/7511/19

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е. розглянувши матеріали заяви б/н від 14.09.2020 року про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/7511/19 Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» (м. Київ, пр. Перемоги, будинок 134, літера А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» (м. Київ, вул. Сагайдачного, будинок 12)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Honda Motor Co.

про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн.

Представники сторін:

від позивача - Лабатюк Я.М., адвокат;

від третьої особи - не з`явилися;

від відповідача (заявника) - Чабан Д.Ф., адвокат;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем з 01.04.2018 всупереч умовам дилерського договору щодо автомобілів «Акура» від 01.07.2015, укладеного між позивачем та відповідачем, припинено постачання позивачу товарів марки «Акура», що є порушенням умов такого договору та на думку позивача свідчить про існування підстав для його розірвання та стягнення завданих збитків на загальну суму 159 498 534,47 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року (суддя Босий В.П.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор», третя особа - Компанія Honda Motor Co., про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн. залишено без розгляду.

15.09.2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» надійшла заява б/н від 14.09.2020 року про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/7511/19.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказана заява була передана судді Босому В.П.

Відповідно до розпорядження керівника апарату №05-23/1352 від 15.09.2020 року було призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв`язку із відпусткою судді Босого В.П.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 року вказану заяву передано на розгляд судді Даниловій М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2020 року було прийнято вказану заяву до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 07.10.2020 року.

07.10.2020 року було оголошено перерву на 08.10.2020 року.

В судовому засіданні 08.10.2020 року були присутні представник позивача, який проти заяви про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/7511/19 заперечував, та відповідач, який наполягав на задоволенні вказаної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви і вирішення заяви по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року між ТОВ «Прайд Мотор» (замовник за договором) та Адвокатським об`єднанням «Новіков та Партнери» (виконавець за договором) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 26/12/19 (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець протягом дії даного Договору приймає на себе зобов`язання надати Замовнику за винагороду правову (правничу) допомогу з питань, що цікавлять замовника.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом року. Якщо одна із сторін має наміри не продовжувати дію даного Договору на подальше, вона повинна не пізніше одного місяця до закінчення дії даного Договору попередити про це письмово іншу сторону. Якщо жодна із сторін не має таких намірів, Договір пролонгується на наступний період, що дорівнює раніше встановленому Сторонами терміну дії договору (пункт 7.1. Договору).

Протоколом № 1 погодження договірної ціни до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 26.12.2019 № 26/12/19 сторони домовились, що правнича допомога, яка надається Виконавцем, включає юридичний супровід представництва інтересів Замовника у господарських судах усіх інстанцій при розгляді судової справи №910/7511/19 за позовом ТОВ «Сервіс Рапід» до ТОВ «Прайд Мотор» про розірвання договору та стягнення 159 498 534, 47 грн., а також складання пов`язаних з цим документів правового характеру.

При цьому, згідно з п. 1.2. зазначеного Протоколу такий юридичний супровід полягає зокрема, але не виключно, у здійсненні представництва інтересів Замовника у суді, підготовці процесуальних документів (клопотань, заперечень, письмових пояснень, заяв тощо), здійсненні юридичного аналізу документів, підготовці юридичних довідок/висновків/пропозицій тощо.

Водночас, відповідно до п. 1.3. вищезазначеного Протоколу, надання правової (правничої) допомоги здійснюється, зокрема, наступними етапами:

« 1.3.1 Представництво інтересів Замовника у Касаційному господарському суді (Верховному Суді) при оскаржені ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, якою вжито заходи забезпечення позову, та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 910/7511/19, якою вказану ухвалу залишено без змін.

1.3.2 Представництво інтересів Замовника у Господарському суді міста Києва при розгляді судової справи № 910/7511/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» про розірвання договору та стягнення 159 498 534, 47 грн.».

Разом з тим, згідно з Протоколом № 1 погодження договірної ціни до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 грудня 2019 № 26/12/19 сторони домовились, що розмір винагороди Виконавця за надання правничої допомоги, визначеної:

в п. 1.3.1 даного Протоколу, становить 650 000,00 грн. (шістсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

в п. 1.3.2 даного Протоколу, становить 825 000 грн. (вісімсот двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Також, сторони домовились, що розмір винагороди Виконавця за надання правничої допомоги відповідно до п. 1 даного Протоколу складається із передплати та остаточного платежу (гонорару успіху) за результатами надання правової (правничої) допомоги по кожному з етапів.

Так, згідно з п. 2.3. вищезазначеного Протоколу, за домовленістю Сторін передплата за надання правової (правничої) допомоги визначеної:

- в п. 1.3.1 даного Протоколу, становить 450 000,00 грн. (чотириста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

- в п. 1.3.2 даного Протоколу, становить 550 000 грн. (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

При цьому, Замовник здійснює оплату кожного з етапів надання правової допомоги у вигляді передплати, зазначеної у п. 2.3. даного Протоколу на підставі рахунку, виставленого Виконавцем, не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту його отримання (п. 2.4. Протоколу).

Разом з тим, сторони погодили, що остаточний платіж (гонорар успіху) за надання правової (правничої) допомоги визначеної в п. 1.3.1 даного Протоколу, становить 200 000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ (п. 2.5. Протоколу).

Такий гонорар успіху сплачується Замовником лише у випадку досягнення позитивного для Замовника результату, під яким по етапу, визначеному п. 1.3.1 даного Протоколу, мається на увазі прийняття Верховним Судом судового рішення про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 у справі № 910/7511/19, якою вжито заходи забезпечення позову, та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 910/7511/19, якою вказану ухвалу залишено без змін (п. 2.6., 2.7. Протоколу).

Суд звертає увагу, що позитивний результат у справі № 910/7511/19, в розумінні Протоколу № 1 від 26 грудня 2019 року, було досягнуто лише за п. 1.3.1. зазначеного Протоколу, - Верховним Судом прийнято постанову від 05.02.2020, якою касаційну скаргу ТОВ «Прайд Мотор» задоволено: ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі № 910/7511/19 - скасовано; прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Сервіс Рапід» про застосування заходів забезпечення позову.

В якості доказів здійснення ТОВ «Прайд Мотор» витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 1200000,00 грн. (один мільйон двісті тисяч гривень 00 копійок) заявник надав такі документи:

- копію рахунку-фактури № 09/01 від 09 січня 2020 року на суму 450 000,00 грн. (чотириста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

- копію платіжного доручення № 78 від 16 січня 2020 року про передплату за правову допомогу згідно договору № 26/12/19 від 26.12.2019 та рахунку № 09/01 від 09.01.2020 року у розмірі 450 000,00 грн. (чотириста п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

- копію Акту № 1 від 10 лютого 2020 року прийому наданої правничої допомоги згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги № 26/12/19 від 26 грудня 2019 року, на загальну суму 650 000,00 грн. (шістсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ, з яких 450 тис. грн. передоплата, а 200 тис. грн. остаточний платіж;

- копію рахунку-фактури № 10/02-1 від 10 лютого 2020 на суму 200 000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

- копію платіжного доручення № 997 від 13 лютого 2020 року про оплату за правову допомогу згідно рахунку № 10/02-1 від 09.01.2020 та договору № 26/12/19 від 26.12.2019 у розмірі 200 000, 00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

- копію листа ТОВ «Прайд Мотор» від 14 лютого 2020 року;

- копію рахунку-фактури № 10/02-2 від 10 лютого 2020 на суму 550 000 грн. (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

- копію платіжного доручення № 1022 від 18 лютого 2020 року про оплату за правову допомогу згідно рахунку № 10/02-2 від 10.02.2020 та договору № 26/12/19 від 26.12.2019 у розмірі 550 000 грн. (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ;

- копію Акту № 2 від 14 вересня 2020 року прийому наданої правничої допомоги згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги № 26/12/19 від 26 грудня 2019 року, на загальну суму 550 000 грн. (п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

09 серпня 2019 року між ТОВ «Прайд Мотор» (Клієнт за договором) та Адвокатським бюро «ЮРІЯ МИКОЛЕНКА» (Адвокатське бюро за договором) укладено Договір про надання правничої допомоги № 09/08/19 (далі - Договір), відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання, під час строку дії цього Договору здійснити представництво (представити) Клієнта в суді у справі № 910/7511/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рапід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор», про розірвання договору та відшкодування збитків (стягнення 159 498 534, 47 грн.), а також в органах виконавчої служби.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 23 серпня 2023 року (п. 6.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору правничу допомогу, що надається Адвокатським бюро Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, узгодженої в додатках до цього договору, без ПДВ.

Оплата за даним договором здійснюється згідно з умовами зазначеними в додатках (п. 4.2. Договору).

Так, Додатковою угодою № 1 від 09.08.2019 року до Договору про надання правничої допомоги №09/08/19, підписаною між Клієнтом та Адвокатським бюро, зазначено, що правнича допомога включає: юридичний супровід представництва інтересів Клієнта у господарських судах усіх інстанцій при розгляді справи № 910/7511/19 та в виконавчій службі, а також складання пов`язаних з цим документів правового характеру.

При цьому, зазначений супровід згідно з п. 1.2. даної Додаткової угоди полягає зокрема, але не виключно, у здійсненні представництва інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва при розгляді судової справи № 910/7511/19 за позовом ТОВ «Сервіс Рапід» до ТОВ «Прайд Мотор» про розірвання договору та стягнення 159 498 534, 47 грн.

Водночас, сторони домовились, що розмір винагороди Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, визначеної в п. 1.2. даної Додаткової угоди № 1 становить 370 000,00 грн. (триста сімдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Крім того, Додатковою угодою № 2 від 14.10.2019 року до Договору про надання правничої допомоги №09/08/19, підписаною між Клієнтом та Адвокатським бюро, визначено, що правнича допомога включає зокрема: юридичний супровід представництва інтересів Клієнта, який згідно п. 1.2. даної Додаткової угоди полягає зокрема, у здійсненні представництва інтересів Клієнта у Північному апеляційному господарському суді при оскарженні ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019, якою вжито заходи забезпечення позову.

Сторони домовились, що розмір винагороди Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, визначеної в п. 1.2. даної Додаткової угоди № 2 становить 170 000,00 грн. (сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Також, Додатковою угодою № 3 від 14.10.2019 року до Договору про надання правничої допомоги №09/08/19, підписаною між Клієнтом та Адвокатським бюро, визначено, що правнича допомога включає зокрема: юридичний супровід представництва інтересів Клієнта, який полягає зокрема, у здійсненні представництва інтересів Клієнта перед приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бердар Миколою Миколайовичем, зокрема по постанові про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2019 року ВП №60299234, в межах якого виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Прайд Мотор», виявлених під час виконання ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 09.10.2019 у справі № 910/7511/19.

При цьому, сторони домовились, що розмір винагороди Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, визначеної в даній Додатковій угоді № 3 становить 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Додатковою угодою № 4 від 29.11.2019 року до Договору про надання правничої допомоги №09/08/19, підписаною між Клієнтом та Адвокатським бюро, визначено, що правнича допомога включає зокрема: юридичний супровід представництва інтересів Клієнта, який згідно п. 1.2. даної Додаткової угоди полягає зокрема, у здійсненні представництва інтересів Клієнта у Касаційному господарському суді (Верховному Суді) при оскарженні ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 року у справі № 910/7511/19.

При цьому, сторони домовились, що розмір винагороди Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, визначеної в п. 1.2. даної Додаткової угоди № 4 становить 170 000,00 грн. (сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

В якості доказів здійснення ТОВ «Прайд Мотор» витрат на професійну правничу допомогу у даній справі у розмірі 810000,00 грн. (вісімсот десять тисяч гривень 00 копійок) заявник надав такі документи:

- копію Акту № 1 від 10.09.2020 прийому наданої правничої допомоги згідно з Договором про надання правничої допомоги № 09/08/19 від 09 серпня 2019 року, на суму 810000,00 грн. (вісімсот десять тисяч гривень 00 копійок);

копію рахунку на оплату № 1 від 10 вересня 2020 року на суму 810000,00 грн. (вісімсот десять тисяч гривень 00 копійок);

копію платіжного доручення № 2483 від 10 вересня 2020 року про оплату за послуги правничої допомоги згідно договору № 09/08/19 від 09.08.2019 у розмірі 810000,00 грн. (вісімсот десять тисяч гривень 00 копійок).

Заявник вказує, що справа є складною, вона потребувала високої кваліфікації юристів, було заявлено велику кількість клопотань та на думку заявника завдано шкоду діловій репутації відповідача.

Позивач надав свої заперечення, в яких зазначив, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, а також зазначив про відсутність необґрунтованих дій з його боку.

Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 5,6 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, обґрунтовуючи своє Клопотання Відповідач зазначає, що дана справа виявилася для нього складною та потребувала великого обсягу виконаних робіт, на підтвердження чого він вказує, що розгляд справи тривав протягом одного року, Позивачем було заявлено велику кількість клопотань, а також те, що ТОВ «Прайд Мотор» вимушений був оскаржувати Ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову.

Разом із тим, тривалість розгляду справи протягом одного року (враховуючи час зупинення провадження у справі) та кількість заявлених клопотань на частину з яких Відповідачем письмових заперечень подано не було, а також одноразове оскарження ухвали в апеляційному та касаційному порядку не може свідчити про те, що справа є складною та потребувала значної кількості виконаних робіт.

Більше того, Відповідачем не було надано розрахунку кількості часу, який адвокат витратив на виконання відповідних робіт, який повинен враховуватися судом при визначенні співмірності витрат.

Так, відповідач обґрунтовуючи витрати на професійну правничу допомогу посилається на Договір про надання правничої (правової допомоги) №26/12/19 від 26.12.2019 р., укладений між ТОВ «Прайд Мотор» та Адвокатським об`єднанням «Новіков та Парнери» (надалі - Договір №26/12/19).

На підтвердження витрат на правничу допомогу Відповідачем надано:

- Акт №1 від 10.02.2020р. на суму - 650 000,00 грн.

- Акт №2 від 14.09.2020р. на суму - 550 000,00 грн.

Як вбачається з наданих актів виконаних робіт значну кількість обсягу роботи становить діяльність яка не пов`язана безпосередньо із представництвом інтересів клієнта в суді, зокрема, відповідно до Акту №1 від 10.02.2020 року прийому наданої правничої допомоги згідно з Договором про надання правничої (правової допомоги) №26/12/19 виконавець здійснив: підготовку довідкової інформації щодо подальшої стратегії клієнта під час розгляду справи у суді; провів нараду із представниками клієнта щодо окремих питань стратегії подальших дій; організував та провів робочу нараду із представниками замовника з питань, що стосуються розгляду справи тощо.

Згідно з інформацією наведеною у Акті №2 від 14.09.2020 року прийому наданої правничої допомоги згідно з Договором про надання правничої (правової допомоги) №26/12/19, замовнику було надано частину того самого обсягу робіт, який був позначений у Акті №1, зокрема: підготовка довідкової інформації щодо подальшої стратегії клієнта під час розгляду справи у суді; проведення наради із представниками клієнта щодо окремих питань стратегії подальших дій тощо.

Отже, більшість послуг, які були надані в рамках договору про надання правничої (правової допомоги) №26/12/19 зводяться виключно до інформаційних, аналітичних дій представників Відповідача та обмежувалися зустрічами з клієнтом та проведення усних перемовин. Водночас, Відповідач не надає відповідних документів, які були складені в результаті надання таких послуг, зокрема, відповідних письмових юридичних висновків, аналітичних довідок, тощо.

Окрім того, Відповідач не надає доказів, які саме процесуальні документи (заяви, клопотання) чи заяви по суті були ним підготовані та подані до суду в рамках справи №910/7511/19, скільки часу було витрачено на підготовку таких документів та яка вартість наданих послуг/виконаних робіт щодо підготовки даних документів.

Водночас, з вищенаведених Відповідачем актів вбачається, що значну частину роботи представника Відповідача становила підготовка та подання клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, а також безпосередньо саме ознайомлення з матеріалами, що не є складним процесуальним завданням, а заявлена сума витрат на правову допомогу є неспівмірною із вказаними вище видами робіт/послуг.

Підготовка і подання апеляційних та касаційних скарг щодо оскарження Ухвали Господарського суду міста Києва від 09.10.2019р., які містили у собі тотожні правові позиції (нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося) не вимагали значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже адвокати були обізнані з позицією Відповідача та застосовували її як у суді першої так апеляційної, касаційної інстанції.

Також, Відповідач обґрунтовуючи витрати на професійну правничу допомогу посилається на Договір про надання правничої (правової допомоги) №09/08/19 від 09.08.2019 р., укладений між ТОВ «Прайд Мотор» та Адвокатським бюро «Юрія Миколенка».

На підтвердження понесених витрат за Договором №09/08/19 Відповідачем, зокрема, додано:

Акт №1 від 10.09.2020р. прийому наданої правничої допомоги згідно з Договором про надання правничої допомоги №09/08/19 від 09.08.2019 року на загальну суму 810 000,00 грн.

З аналізу Акту №1 від 10.09.2020 року прийому наданої правничої допомоги згідно з Договором про надання правничої №09/08/19, надана правова допомога дублюється із правовою допомогою, яка надавалася за Актом №1 Договору №26/12/19, зокрема, виконавець здійснив: підготовку довідкової інформації щодо подальшої стратегії клієнта під час розгляду справи у суді; організував та провів робочу нараду із представниками замовника, тощо.

Суд звертає увагу, що реальна послуга щодо підготовки та подання касаційної скарги на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019р. про забезпечення позову та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019р. одночасно міститься в Акті №1 від 10.02.2020р. до Договору №09/08/19, укладеного з АО «Новіков та Партнери» та Акті №1 від 10.09.2020р. до Договору №09.08.2019р., укладеного з АБ «Юрія Миколенка».

З наведених документів, взагалі неможливо встановити якою компанією надавалася послуга щодо підготовки та подання касаційної скарги на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2019р. про забезпечення позову та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019р., скільки часу було витрачено для надання даної послуги та якою є вартість відповідної послуги.

Таким чином, з наведеного вбачається, що частина робіт проведених представниками за своїм характером та метою безпосередньо не пов`язані з розглядом справи та не були обов`язково необхідними з огляду на конкретні обставини справи, а стосуються загального юридичного супроводу та консультування клієнта. Окрім того з наведених Актів виконаних робіт не вбачається, що представником Відповідача виконувалася надскладна робота, яка потребує значних часових та грошових витрат, якими можливо обґрунтувати значний розмір заявлених вимог.

Твердження Відповідача щодо великого значення даної справи для останнього, а також щодо негативного впливу на репутацію останнього не можуть заслуговувати на увагу, оскільки жодних доказів, які б підтвердили відповідні обставини Відповідачем подано не було.

В правозастосовчій практиці Верховного Суду щодо норм, які регламентують визначення співмірності витрат на правову допомогу вже сформована стала правова позиція, яка полягає в наступному.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в Постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 дійшов висновків про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі cm. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд погодився, що в висновками апеляційного суду про те, що наявні в матеріалах справи акт, платіжне доручення про сплату коштів, а також встановлений у договорі про надання правової допомоги фіксований розмір адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмір з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат».

Верховний Суд у Постанові від 07.10.2019 по справі №905/1795/18 зазначив: « 35. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі cm. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

Судові витрати можуть бути стягнуті виключно в разі їх реальності, розумності, співмірності, пропорційності, а надані докази понесених витрат не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат.

Водночас, Верховний Суд в Постанові від 24 жовтня 2019 року у справі №905/1795/18, Додатковій постанові від 12 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18 зазначив таке: «При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, враховуючи той факт, що Відповідачем не було надано детального розрахунку часу витраченого представниками на надання правничої допомоги, враховуючи те, що частина виконаних робіт не стосувалася безпосередньо розгляду справи, а деякі роботи дублювалися та не вимагали затрат значного обсягу часу, а також те, що заявлена відповідачем сума є явно завищеною суд дійшов до висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження реальності, співмірності та обґрунтованості витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Із даної норми випливає право відповідача, у разі залишення позову без розгляду, звернутися до суду із заявою щодо компенсації йому судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи.

Отже, процесуальний закон чітко визначає випадки, коли можлива компенсація здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, яка завершилася залишенням позову без розгляду. Так, відшкодуванню підлягають витрати, які були здійснені внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відтак, у випадку звернення відповідача до суду із заявою щодо компенсації судових витрат після залишення позову без розгляду, ключовим фактом є необхідність доведення останнім необґрунтованості дій позивача, як підстави для компенсації таких витрат на користь відповідача.

Суд звертає увагу на положення п. З ч. 5 ст. 129 ГПК України, які вказують на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Одночасно, ч. 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З наведених норм вбачається, що підставою для покладення судових витрат на позивача у випадку залишення позову без розгляду є необхідність доведення відповідачем необґрунтованості дій позивача, які можуть полягати у: поведінці позивача під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; поданні позивачем явно необґрунтованих заяв і клопотань; безпідставному твердженні або запереченні позивачем певних обставин, які мають значення для справи; безпідставному завищенні позивачем позовних вимог.

Якщо відповідачем у заяві про компенсацію судових витрат буде належним чином обґрунтовано та доведено хоча б один із перелічених вище фактів, то потенційно матимуть місце підстави для покладення судових витрат на позивача.

Клопотання ТОВ «Прайд Мотор» не містить конкретних аргументів та доказів необґрунтованості дій позивача, всі аргументи щодо необґрунтованих дій зводяться до незгоди із поданими клопотаннями та позовними вимогами позивача.

Той факт, що деякі клопотання позивача не були задоволені судом під час розгляду справи не може свідчити про очевидну необґрунтованість дій, більше того звернення до суду із позовом, а також заявления під час розгляду справи клопотань, які на думку позивача є необхідними для належного захисту його прав та інтересів є конституційним правом останнього.

Необґрунтованість клопотань, заявлених позивачем відповідач не підтверджує жодними доказами.

Жодне із клопотань поданих позивачем не визнавалося судом необґрунтованим, так само як і жодна з дій Позивача не була визнана судом як зловживанням правом.

Підставою для залишення позовної заяви без розгляду стала об`єктивна неможливість розгляду даної справи у первісному складі учасників, з огляду на обставини, які стали відомі позивачу лише під час розгляду справи. Вказана обставина була врахована та прийнята судом, який розглядав справу по суті, а тому твердження Відповідача щодо того, що неправильне визначення Позивачем складу учасників справи під час звернення до суду із позовом свідчить про необґрунтованість дій не може заслуговувати на увагу та є таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Таким чином, Відповідачем не наведено жодних конкретних фактів та обставин, які підтверджувалися б належними доказами щодо того, які саме необгрунтовані дії було вчинено Позивачем; саме по собі звернення до суду із позовом, а також заявления протягом розгляду справи клопотань, які стосуються предмета спору не може вказувати на необґрунтованість дій, саме тому, суд має відмовити у задоволенні Клопотання Відповідача.

Також, варто звернути увагу на підхід Верховного Суду до визначення поняття «необґрунтованості дій позивача» у випадку залишення позову без розгляду.

Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в Ухвалі від 17.09.2018р. по справі № 740/4059/17 зазначила таке: «Задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА 4 на ухвалу районного суду, апеляційний суд вірно виходив із того, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України не врахував, що позовні вимоги залишено без розгляду і саме по собі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, що за частинами п`ятою, шостою статті 142 ЦПК України є підставою покладення на іншу сторону компенсації судових витрат».

Отже, з наведеного випливає, що саме по собі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду, що мало місце в даному випадку, не може свідчити про необґрунтованість дій останнього та не може вказувати на наявність підстав для покладення на позивача судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Суд враховує правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які зроблені у Постанові від 18.06.2019 року по справі № 922/3787/17, де колегія суддів, зокрема, зазначила таке: «Разом з тим, у ст. 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 5, б cт. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Водночас звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

В межах розгляду справи № 922/3787/17 судом першої інстанції не встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні ст. 43 ГПК України, а ухвала суду від 26.12.2018 року в частині залишення позову без розгляду не містить висновків суду про зловживання стороною наданим їй процесуальним законодавством правом щодо участі його представника в судовому засіданні, оскільки участь у судових засідання є правом, а не обов`язком сторони.

Ухвала суду першої інстанції не містить висновків щодо неподання учасником справи витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, а також те, що неявка учасника справи перешкоджала вирішення справи по суті. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Таврида-Плюс" згідно з процесуальним обов`язком доказування не довело, які саме необґрунтовані дії позивача були ним/позивачем вчинені, тоді як сам факт подання зазначеного позову з урахуванням вищенаведеного не є необгрунтованими діями, оскільки це його диспозитивне право, передбачене нормами господарського процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації. Тобто, заявником не доведено та не підтверджено доказами те, що дії позивача з пред`явлення позову та неявка у судове засідання мали на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів другого відповідача.»

Відповідно до частини 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається із зробленого Верховним Судом висновку, при вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, в разі залишення позовної заяви без розгляду діють спеціальні норми Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких Відповідач має довести та підтвердити належними доказами необґрунтованість позивача, а суд суд має встановити наявність таких дій та вказати в чому саме вони проявилися.

Відповідачем не було доведено необґрунтованості та недобросовісності дій Позивача щодо подання позовної заяви в розумінні статті 43 ГПК України, а ухвала суду від 09.09.2020 року в частині залишення позову без розгляду не містить висновків суду про зловживання Позивачем процесуальними правами.

Більше, того необґрунтованість дій Позивача та визнання таких дій зловживанням процесуальними правами Відповідач вже намагався визнати в судовому порядку шляхом подання клопотання про зловживання Позивачем процесуальними правами, зокрема, щодо подання позовної заяви, клопотань, тощо.

Однак, в Ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.10.2019р. було відмовлено в задоволенні заяви відповідача про визнання зловживання Позивачем процесуальними правами.

Відтак, судовим рішенням встановлено та підтверджено факт відсутності зловживання Позивачем процесуальними правами, що в свою чергу спростовую доводи Відповідача, які викладені у заяві про компенсацію витрат та вказує на відсутність підстав в розумінні частини 5 ст. 130 ГПК України для покладення таких витрат на Позивача, оскільки Відповідачем не доведено необґрунтованості дій Позивача.

Водночас варто відмітити, що підставами для звернення Позивача до суду із заявою про залишення позову без розгляду стало, зокрема, встановлення в ході розгляду справи нових обставин та отримання доказів, які вказували на вчинення спільно ТОВ «Прайд Мотор» та Компанією Honda Motor Co., Ltd. протиправних дій, які стали наслідком порушення умов спірного дилерського договору та завдання збитків ТОВ «Сервіс Рапід» і які у сукупності вказували на солідарну відповідальність ТОВ «Прайд Мотор» та Компанії Honda Motor Co., Ltd.

Зважаючи на такі обставини, Позивач звернувся до суду із клопотанням про залучення до справи співвідповідача Компанію Honda Motor Co., Ltd., яке судом було залишено без задоволення.

Позивач будучи послідовним у своїх діях, після постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 09.09.2020 р. про залишення позовної заяви без розгляду, так як зазначав у заяві про залишення позову без розгляду, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ «Прайд Мотор» та Компанії Honda Motor Co., Ltd. про солідарне стягнення з останніх завданих збитків у зв`язку із істотним порушенням умов Дилерського договору щодо автомобілів від 01.07.2015.

Вказана обставина також виключає факт необґрунтованості дій Позивача та навпаки підтверджує, що звернення позивача до суду із заявою про залишення позову без розгляду було процесуальною необхідністю задля належного та ефективного захисту прав позивача шляхом звернення до суду із новим позовом одночасно до двох відповідачів про солідарне стягнення з останніх завданих збитків.

Таким чином, оскільки Відповідачем не доведено та не підтверджено жодними доказами факт того, що дії ТОВ «Сервіс Рапід» щодо подання позову та заявления клопотань під час розгляду справи мали на меті заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Прайд Мотор», то судові витрати в межах даної справи стягненню з Позивача не підлягають.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 42, 130 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви б/н від 14.09.2020 року про компенсацію здійснених витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №910/7511/19 Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Мотор» відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 16.10.2020 р.

Суддя М.В. Данилова