Рішення № 9228504, 14.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.10 Справа № 26/70/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юрид. адреса: б-р Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; факт. адреса: вул. Щаслива, 2а, м. Запоріжжя, 69065)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 674, 35 грн.

Суддя О.О. Юлдашев

Представники:

від позивача: Давиденко Т.Є., довіреність № 23 від 04.01.2010р.

від відповідача: не зявився

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р. в сумі 674, 35 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, ст. 1, 2, 54-57 ГПК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/70/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 31.03.2010р. о 10 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 31.03.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України у звязку із неявкою відповідача розгляд справи відкладений до 14.04.2010 року о 10 годині 55 хвилин.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 14.04.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 14.04.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 729 від 24.02.2010р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100963 від 01.07.2007р. в сумі 674, 35 грн., з яких основна сума боргу в розмірі 587, 27 грн., пеня 29, 18 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 12, 65 грн. та сума втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 45, 25 грн. та судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не зявився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Водночас громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як субєкта господарювання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД № 095274 від 11.02.2010р. ПП ОСОБА_1 знаходиться за адресою: 69093, АДРЕСА_1.

Саме ця адреса відповідача зазначена у позовній заяві Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 01.03.2010р., направлена відповідачу рекомендованим листом до господарського суду Запорізької області не повернулась. Копія ухвали від 31.03.2010р. про відкладення розгляду справи, надіслану за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до канцелярії господарського суду не поверталася.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р., за яким теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1 Договору).

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., від 30.11.2008р., 31.12.2008р., 31.01.2009р., 28.02.2009р., 31.03.2009р., від 30.04.2009р., 31.07.2009р., 31.08.2009р., 30.09.2009р., 31.10.2009р., 30.11.2009р., 31.12.2009р.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки від 06.10.2008р. № 101920/1 в сумі 8, 26 грн., від 05.11.2008р. № 101920/1 в сумі 8, 26 грн., від 08.12.2008р. № 101920/1 в сумі 50, 47 грн., від 05.01.2009р. № 101920/1 в сумі 66, 46 грн., від 06.02.2009р. № 101920/1 в сумі 61, 39 грн., від 05.03.2009р. № 101920/1 в сумі 76, 92 грн., від 06.04.2009р. № 101920/1 в сумі 85, 26 грн., від 05.05.2009р., № 101920/1 в сумі 46, 76 грн., від 06.08.2009р. № 101920/1 в сумі 9, 01 грн., від 07.09.2009р. № 101920/1 в сумі 9, 01 грн., від 05.10.2009р. № 101920/1 в сумі 9, 01 грн., від 06.11.2009р. № 101920/1 в сумі 9, 01 грн., від 07.12.2009р. № 101920/1 в сумі 55, 37 грн. та від 31.12.2009р. № 101920/1 в сумі 92, 08 грн.

Відповідно до п. 3.2.1 договору № 101920 від 01.12.2007р. споживач зобовязується виконувати всі умови передбачені договором.

Згідно п. 6.2 договору № 101920 від 01.12.2007р. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

03.02.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 371 від 02.02.2010 року з вимогою в перебіг семи днів сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію та підписати акт-приймання передачі теплової енергії. Але зазначений лист залишився без відповіді з боку відповідача.

Відповідач не виконав умови договору.

Тому станом на 14.04.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію складає 674, 35 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій субєкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

03.02.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 371 від 02.02.2010 року з вимогою в перебіг семи днів сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію та підписати акт-приймання передачі теплової енергії. Але зазначений лист залишився без відповіді з боку відповідача.

Підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ПП ОСОБА_1 грошових зобовязань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101920 від 01.12.2007р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 587, 27 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 45, 25 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми 12, 65 грн. та пеню у розмірі 29, 18 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Пунктом 7.2.8. договору № 101920 від 01.12.2007р. передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановлено у п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати позивачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Пеня нарахована відповідачу за періоди з вересня 2008р. по квітень 2009р. та з липня 2009 року по грудень 2009 року від суми боргу в розмірі 29, 18 грн. Розрахунок пені (міститься в додатку до позовної заяви) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення 12, 65 грн. 3 % річних від простроченої суми, а також про стягнення 45, 25 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача в позовній заяві та в додатках до позовної заяви також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 587 (пятсот вісімдесят сім) грн. 27 коп. основного боргу, 29 (двадцять девять) грн. 18 коп. пені, 12 (дванадцять) грн. 65 коп. - три відсотки річних від простроченої суми, 45 (сорок пять) грн. 25 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев