Ухвала суду № 92284901, 20.10.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

20 жовтня 2020 року № 903/764/20 Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Шума М. С. вивчивши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД», м.Нетішин, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД», смт. Голоби, Волинська область

про стягнення 331 014 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД» про стягнення 331 014 грн. 97 коп. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням чотирьох договорів:

- договору купівлі-продажу №8 від 27.09.2019;

- договору купівлі-продажу №9 від 28.10.2019;

- договору купівлі-продажу №7 від 26.09.2019;

- договору підряду №17 від 30.09.2019.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, виходячи з наступного.

Приписами пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Частиною 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч.3 ст. 173 ГПК України).

Таким чином, нормою процесуального права передбачено право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суд зазначає, що однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 73 ГПК України).

Як вже було зазначено, в даному випадку предметом позову є стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу №8 від 27.09.2019, купівлі-продажу №9 від 28.10.2019, купівлі-продажу №7 від 26.09.2019; договором підряду №17 від 30.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов чотирьох договорів (цивільно-правових зобов`язань), тобто чотирьох різних юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, а отже в позовній заяві об`єднано вимоги, які виникли з різних підстав.

Позовні вимоги, які об`єднані позивачем при зверненні з позовною заявою ґрунтуються на різних за своєю правовою природою договорах (купівлі-продажу, підряду), що вимагає застосування судом у разі розгляду таких об`єднаних позовних вимог застосування різних норм матеріального права, дослідження різних договорів та доказів, якими ці вимоги підтверджуються.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Оскільки зазначені вимоги не пов`язані між собою підставами виникнення та не пов`язані поданими доказами, то вони не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 ГПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.

Аналогічна правова позиція про застосування норм процесуального права у такий спосіб викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18, а тому господарський суд в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує її.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що суперечить вимогам 173 ГПК України, внаслідок чого дана позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що за приписами ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Недодержання відповідних вимог є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Проте, в даному випадку, суд на підставі п.2 ч. 5 ст. 174 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи позивачу.

З урахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція ст.174 ГПК України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДРЕМКОЛІЯ-ЗАХІД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ІНВЕСТ ЛІМІТЕД» про стягнення 331 014 грн. 97 коп. з додатками повернути позивачу без розгляду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 20.10.2020

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум