
Справа № 527/1498/20
провадження 2-а/527/20/20
РІШЕННЯ
іменем України
16 жовтня 2020 року Глобинський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Олефір А.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Солонянського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Макаренка Валерія Володимировича, Солонянського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
07 вересня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом проскасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №289782 від 27 серпня 2020 року.
У своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що згідно постанови серії БАА №289782 від 27 серпня 2020 року, він 27 серпня 2020 року о 10.30 год. на 437 км а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя керував транспортним засобом RENAULT PREMIUM, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом FLIEGL р.н. НОМЕР_2 , на якому на одній осі було встановлено шини з різним малюнком протектора, чим порушив п. 31.4.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Оскаржувану постанову вважає незаконною, адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки протектори та малюнки шин були ідентичними на всіх колесах керованого ним автомобіля та напівпричепа, на що він вказував інспектору поліції і наполягав, щоб останній провів фото фіксацію так званого порушення і долучив ці фото, на що він відмовився. Крім того, на підтвердження фіксації порушення свідків не залучав. Відсутність порушень підтверджується і штампом Державної служби України з безпеки на транспорті на шайбі тахографа, оскільки при будь-якому порушенні, накладалися б штрафи на підприємство. Постанова не відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП, не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною.
15 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло письмове заперечення відповідача на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав. Так, 27 серпня 2020 року о 10 год. 40 хв. на 437 км а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя під час несення служби та виконання службових обов`язків ним був зупинений автомобіль RENAULT PREMIUM номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Підійшовши до вказаного автомобіля інспектор виразно та чітко відрекомендувався та роз`яснив водієві причину зупинки, після чого перевірив наявність документів водія на транспортний засіб, здійснив огляд ТЗ та виявив, що водій експлуатував напівпричіп, на якому на одній осі було встановлено шини із різним малюнком протектора. Розглянувши адміністративну справу, всебічно урахував всі обставини, він склав щодо ОСОБА_1 постанову серії БАА №289782 за порушення п. 31.4.5 «г» ПДР та вручив копію. Вказана постанова складена уповноваженою особою органу Національної поліції, з урахуванням норм та стандартів діючого законодавства. Крім того, згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Враховуючи вищезазначене, дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 є безсуперечливими та доказаними.
У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідач - Інспектор СРПП Солонянського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Макаренко В.В. та представник відповідача - Солонянського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явилися, відповідач ОСОБА_2 направив на адресу суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, у зв`язку із віддаленістю місця розгляду справи та службовою зайнятістю.
У відповідності до ч. ч.1, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши докази, які є у справі, встановив наступне.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №289782 від 27 серпня 2020 року, ОСОБА_3 27 серпня 2020 року о 10.30 год. на 437 км а/д Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя керував транспортним засобом RENAULT PREMIUM, р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом FLIEGL р.н. НОМЕР_2 , на якому на одній осі було встановлено шини з різним малюнком протектора, чим порушив п. 31.4.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Жодних доказів, крім оспорюваної постанови, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП відповідачем не надано.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від «06» березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», роз`яснено, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 31.31 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.4.5 «г» Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.
Відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
За правилами ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості .
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом положень ст.ст. 73, 75, 76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як роз`яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 Постанови).
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Судом встановлено відсутність доказів, які б містили дані щодо дотримання поліцейським процедури, яка передує винесенню постанови про накладення штрафу за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи заперечення позивача щодо вчинення правопорушення, а також те, що його провину неможливо визнати доведеною, за відсутності інших об`єктивних доказів фотозйомки, відео фіксації чи допиту свідків, всі сумніви згідно конституційного принципу - презумпції невинуватості, тлумачаться на користь позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Зважаючи на неможливість встановлення обставин правопорушення та визначення цих обставин, як складу правопорушення, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятої постанови серії БАА №289782 від 27 серпня 2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, а тому вона підлягає скасуванню.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 420,40 грн. (а.с. 10).
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. 132-1,278,283КУпАП, ст.ст.2,5,9,10,77,90,139, 241, 243-246,255, 283 КАС України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №289782 від 27 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП – скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 40108866) судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження,а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Відповідачі: Інспектор СРПП Солонянського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Макаренко Валерій Володимирович (Дніпропетровська обл., Солонянський р-н., м. Солоне, вул. Строменка,1, https://dp.npu.gov.ua), Солонянське відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (Дніпропетровська обл., Солонянський р-н., м. Солоне, вул. Строменка,1, https://dp.npu.gov.ua).
Суддя А. О. Олефір
Судове рішення № 92283823, Глобинський районний суд Полтавської області було прийнято 16.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 527/1498/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: