Ухвала суду № 92280483, 01.09.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4469/20

провадження № 1-кп/753/1097/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2020 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Домарєва О.В.,

при секретарі - Почепцової А.О.,

за участю

прокурора - Зорі В.А.,

захисника Карасьова В.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальних провадженнях №12020100020001071 від 16.02.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1 була доставлена до Дарницького районного суду м. Києва у зв`язку із виконанням працівниками поліції ухвали суду про її розшук. Обґрунтувати поважність причин своєї неявки в судове засідання обвинувачена не змогла.

Прокурор просила обрати обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на ст. 177 КПК України, якою встановлені ризики, що обвинувачена зможе переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність, враховуючи її неналежну процесуальну поведінку під час судового провадження.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю цього клопотання та просив обрати обвинуваченій запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачена підтримала свого захисника.

Вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді "тримання під вартою" відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховується також і практика Європейського суду з прав людини, за якою зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»).

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - "тримання під вартою" є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

При вирішенні питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого судом також повністю враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Вислухавши позиціїї учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: кількість та ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченій злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, наявність багатьох судимостей за скоєння умисних корисливих злочинів, відсутність тісних соціальних зв`язків обвинуваченої, наявність в провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області аналогічних кримінальних проваджень. Крім того, судом враховується неналежна процесуальна поведінка обвинуваченої під час судового провадження, що виразилась у неявці в судові засідання без поважних причин, та що зумовило необхідність оголошення в розшук обвинуваченої двічі. Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватись від суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».

На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Окрім того, обвинуваченій підлягають роз`ясненню обов`язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України які будуть покладені на нього у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.

Відповідно до п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину- від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведені обставини та тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також відомості про її особу, суд вважає можливим визначити обвинуваченій заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 30 жовтня 2020 р. включно.

Визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 21 020 \ двадцять одна тисяча двадцять \ гривень обвинуваченій та негайно звільнити ОСОБА_1 з -під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № UA128201720355259002001012089).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави на неї покладаються обов`язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов`язків застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченій та прокурору.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя О.В. Домарєв