Рішення № 92279169, 12.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3648/16-ц

Провадження № 2/638/1668/20

РІШЕННЯ

іменем України

12.10.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Штих Т.В.,

секретаря - Вакула І.В., Бадран В.Р., Дзюба Є.О.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи КП « Харківводоканал», КП « Жилкомсервіс» про зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні мережею водовідведення, -

встановив:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи КП «Харківводоканал», КП «Жилкомсервіс» про усунення перешкод у користуванні мережею водовідведення.

Позовна заява мотивована тим, що 29 березня 2012 року вона отримала довідку від КП «Жилкомсервіс» про допуск до виконання робіт для каналізування мешканцями квартири АДРЕСА_1 за власний рахунок.

6 квітня 2012 року позивач отримала лист-погодження від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про можливість підключення її до каналізаційної мережі побудованої ними господарським способом за власний рахунок, при цьому компенсувала частину витрат у розмірі 2000,00 грн кожному на будівництво їхньої каналізаційної мережі, щоб стати разом з ними її співвласником в рівних частинах, та як наслідок отримати право користування нею без обмеження строку.

12 квітня 2012 року ОСОБА_1 отримала технічні умови від КП «Харківводоканал», а 26 квітня 2012 року отримала робочий проект схеми каналізації в приватному домоволодінні.

10 травня 2012 року КП «Харківводоканал» погодив виконавчу зйомку самовільно побудованої побутової каналізації від квартири АДРЕСА_1 .

17 травня 2012 року представником КП «Харківводоканал» винесено припис ОСОБА_1 про усунення недоліків у технічній документації на каналізування.

18 травня 2012 року КП «Харківводоканал» відключив мережу каналізування квартири позивача шляхом встановлення заглушки в каналізаційному колодязі.

25 травня 2012 року позивач отримала від КП «Харківводоканал» договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

20 червня 2013 року представниками КП «Харківводоканал» складено акт, згідно з яким мережа каналізування знаходиться у неробочому стані, та зазначено, що для того, щоб усунути цей недолік потрібен доступ до оглядового колодязю, який розташований на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , проте ОСОБА_2 поставив свій автомобіль на відповідний оглядовий колодязь, перешкоджаючи відновленню мережі каналізування.

13 липня 2013 року позивач подала відповідну заяву КП «Харківводоканал» про видачу їй акту технічної готовності на побудовану мережу каналізування.

17 липня 2013 року представником КП «Харківводоканал» в присутності позивача складено акт № 374, відповідно до якого каналізаційна мережа по АДРЕСА_3 постійно допускається до експлуатації. Однак у цьому акті зазначено, що заглушку, яку встановлено 18 травня 2012 року, не знято.

Враховуючи наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усунути перешкоди у доступі ОСОБА_1 та КП «Харківводоканал» до оглядового каналізаційного колодязя, який знаходиться в каналізаційній мережі будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 травня 2017 року та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2017 року скасувані.

Справу № 638/3648/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи - Комунальне підприємство «Харківводоканал», Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про усунення перешкод у користуванні мережею водовідведення, передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи - Комунальне підприємство «Харківводоканал», Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про усунення перешкод у користуванні мережею водовідведення. Призначено підготовче судове засідання.

Відзив на позовну заяву не надійшов. Представник відповідачів повідомив, що до суду долучені письмові позиції відповідачів, які надавалися під час попереднього розгляду вказаної цивільної справи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року закрито підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи - Комунальне підприємство «Харківводоканал», Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про усунення перешкод у користуванні мережею водовідведення.

Задоволено клопотання представника відповідачів адвоката Натини А.О. про долучення доказів. Визнано поважною причиною через яку доказ про технічну можливість приєднання квартири ОСОБА_1 до іншої каналізації, не було подано разом з відзивом на позовну заяву. Долучити до матеріалів справи доказ про технічну можливість приєднання квартири ОСОБА_1 до іншої каналізації.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримала та дала пояснення про обставини, які викладені у рішенні вище.

Представник відповідачів ОСОБА_5 , який діє на підставі ордеру в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та надав письмові пояснення в яких викладена позиція відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 категорично заперечувала проти задоволення позову, та вказала, що вона не чинить перешкод, заглушку ні вона ні інші відповідачі не ставили, вказану заглушку встановили представники КП « Харківводоканал». Дозвіл на підключення не підписувала, а надавала згоду лише на розробку документації, яку не було виготовлено належним чином і ОСОБА_1 почала самовільно користуватися каналізацією. Після цього приїхали працівники КП « Харківводоканал» та встановили заглушку. У подальшому відповідачі не вчиняли дії для перешкоджання користування каналізацією.

Представник третьої особи КП « Харківводокананл» не заперечував той факт, що первинно заглушку в систему каналізації було встановлено саме співробітниками КП « Харківводоканал» з причини неналежного оформлення ОСОБА_1 дозвільних документів, проте у подальшому всі необхідні документи були надані, тому було дозволене користування. У подальшому почалися звернення ОСОБА_1 з причини перешкоджання користування каналізацією. На вказані звернення неодноразово представники КП « Харківводоканал» виїздили, проте у належний спосіб так і не дослідили причини неможливості користування каналізацією заявником ОСОБА_1 . Також представник КП « Харківводканал» зазначив про наявність можливості підключення до іншої мережі водовідведення та каналізації з мережі, яку обладнала ОСОБА_1 .

Представник КП « Жилкомсервіс» у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Статтями 12,13 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновками експертів.

Згідно ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі дозвільних документів та проектної документації провели ряд сантехнічних робіт за власний рахунок та обладнали свої квартири мережею водопроводу та каналізації господарським способом та є власниками мережі водовідведення та каналізації до житлових будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 .

Пізніше відповідачі надали погодження ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 на приєднання до їхньої каналізаційної мережі.

12.04.2012 року ОСОБА_1 отримала технічні умови від КП «Харківводоканал», 26.04.2012 ОСОБА_1 отримала робочий проект схеми каналізації в приватному домоволодінні. 10.05.2012 КП «Харківводоканал» погодив виконавчу зйомку самовільно побудованої побутової каналізації від квартири АДРЕСА_1 .

17.05.2012 представником КП «Харківводоканал» був виписаний припис про усунення недоліків у технічній документації на каналізування ОСОБА_1 18.05.2012 КП «Харківводоканал» відключив мережу каналізування квартири позивача шляхом встановлення заглушки в каналізаційному колодязі.

Як вбачається із заяви відповідачів на ім`я начальника експлуатаційної ділянки КП «Харківводовідведення» від 03.07.2013, вони просять не приймати в експлуатацію каналізаційну мережу ОСОБА_1 так як у зв`язку з ситуацією, що склалася, вони відзивають свій дозвіл на право користування нею їхньою каналізаційною мережею.

19.07.2013 відповідачі звернулись до генерального директора КП «Харківводоканал» з проханням надати їм інформацію про зупинення видачі документації ОСОБА_1 ..

17.07.2013 представником КП «Харківводоканал» в присутності позивача був складений акт №374, відповідно до якого каналізаційна мережа по АДРЕСА_3 постійно допускається до експлуатації. Однак у цьому акті зазначено, що заглушку, яку встановив 18.05.2012 не знято.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 26.02.2016 по справі №638/17091/15-ц за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_1 , Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про зобовязання вчинити певні дії, яке ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21.04.2016 року залишено без змін, встановлено, що відповідачі в 2005 на підставі дозвільних документів та проектної документації провели ряд сантехнічних робіт за власний рахунок та обладнали свої квартири мережею водопроводу та каналізації господарським способом. А тому є власниками мережею водовідведення та каналізації до житлових будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . Між відповідачами та КП «Харківводоканал» були укладені відповідні договори про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пізніше відповідачі надали погодження ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 на приєднання до їхньої каналізаційної мережі, однак, дане погодження не містило дати. Згодом з боку ОСОБА_1 були здійснені дії, які порушували права відповідачів, а саме вона почала використовувати каналізацію без отримання відповідних дозволів, без отримання необхідної проектної та технічної документації, земельних робіт без відповідних дозволів, провела трубу від колодязю відповідачів значно більшу за діаметром ніж це дозволяється, система не була прийнята в експлуатацію та почала скидати нечистоти, що призвело до постійного засмічення каналізаційної системи відповідачів, у дворі постійно стоїть характерний запах нечистот, що є порушенням санітарних та екологічних норм.

Відповідачі відгукали свій лист-погодження та стали заперечувати щодо проведення робіт ОСОБА_1 з облаштування каналізаційної мережі від їхньої.

У зв`язку з тим, що відповідачі захищали свою власність, а також зобов`язані утримувати каналізаційну мережу у належному технічному та санітарному стані, вони здійснили заходи щодо обмеження доступу до колодязю сторонніх осіб. Ніяких інших претензій або аварійних ситуацій не виникало, працівниками КП «Харківводоканал» не було ніяких звернень та повідомлень щодо необхідності огляду каналізаційного колодязю.

Тобто, відповідачі, як власники мережі водовідведення та каналізації до житлових будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , відкликали свій лист-погодження на проведення робіт ОСОБА_1 з облаштування каналізаційної мережі від їхньої, оскільки остання в порушення прав відповідачів почала використовувати каналізацію без отримання відповідних дозволів, без отримання необхідної проектної та технічної документації.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з ч.1 статті 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, відповідачі як власники мережі водовідведення та каналізації до житлових будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 не досягли згоди з ОСОБА_1 про користування нею зазначеною мережею через використання ОСОБА_1 каналізації без отримання відповідних дозволів та отримання необхідної проектної та технічної документації тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про усунення перешкод в доступі на праві користування до оглядового колодязя, який знаходиться в каналізаційній мережі будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 задоволенню не підлягають.

Щодо можливості приєднання квартири АДРЕСА_1 , суд зазначає, що відповідачі як власники мережі водовідведення та каналізації до житлових будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 не досягли згоди з ОСОБА_1 про користування нею. Однак вони не порушають права позивача, оскільки є інші варіанти щодо приєднання своєї квартири до господарсько-побутової каналізації, якими ОСОБА_1 може скористатися. Вказані обставини підтвердив представник КП « Харківводоканал» та вони також вказані в листі від 19 березня 2020 року № 3-1176/1-20.01.02-05 наданого першим заступником Генерального директора КП « Харківводоканал» ОСОБА_6 .

Що стосується не допуску до колодязів, про які зазначив ВС в своїй поставні від 17 квітня 2019 року із боку відповідачів. Суд детально вивчив вказаний аспект, та встановив, що позивач не змогла довести, що саме із вини відповідачів представник КП « Харківводоканал» не мали змоги дослідити колодязі. Крім того і представник третього особи ОСОБА_7 повідомив, що коли вони виїхали, то на колодязі знаходилася палета із цеглою, проте належність вказаної палети сторонами не встановлена. Також представник повідомив, що до правоохоронних органів вони не зверталися, так як не є розпорядниками та власниками мережи та колодязів, а лише можуть обслуговувати вказані мережі. Суд зазначає, що позивач вказувала на звернення нею до правоохоронних органів із причини нанесення їй та членам її родини тілесних ушкоджень відповідачами, проте надати документів з приводу результатів звернення не змогла, а повідомила, що припинила вказане кримінальне переслідування. Суду не надано доказів встановлення заглушки в системі водовідведення саме відповідачами, та не спростовано факту, що заглушка встановлена працівниками КП « Харківводоканал».

Судом першої інстанції детально вивчені питання, які стали підставою для скасування рішень за попереднім розглядом справ судами першої та апеляційної інстанції. При цьому суд дійшов висновку про відсутність доведеності позиції сторони позивача. Окремо суд звертає увагу на те, що сторона позивача обрала неправильний спосіб захисту своїх прав. Крім того коло осіб також визначено без врахування всіх власників мережі. Все це в комплексі і дає підстави суду першої інстанції ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи КП «Харківводоканал», КП «Жилкомсервіс» про усунення перешкод у користуванні мережею водовідведення задоволенню не підлягають.

Окремо суд реагує на звернення «корейського громадянина ОСОБА_8 » у справі з листами та заявами щодо «зацікавленості» у даній справі. Суд вважає вказані звернення намаганням тиску на суд з метою отримання стороною позивача позитивного, на свою користь рішення. Вказаний громадянин не є стороною у справі, позовні вимоги ним не заявлені, право його власності, а відповідно і використання на каналізаційні мережі не надані, тому тиск на суд на кшталт «розміщення в інтернеті або в тик ток вказаної ситуації» судом сприймаються критично.

Керуючись ст. 258,263,264 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 треті особи КП « Харківводоканал», КП «Жилкомсервіс» про зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні мережею водовідведення - залишити без задоволення.

Судовий збір вважати сплаченим позивачкою.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст документу виготовлений 19 жовтня 2020 року.

Суддя: Штих Т.В.