Рішення № 92278776, 09.10.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9315/19

Провадження №2/428/464/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Київ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), мотивуючи вимоги тим, що позивач працює у ТОВ «Лисичанський желатиновий завод». За місцем роботи позивач дізналася про те, що існує виконавче провадження №55589858 в межах якого здійснюються відрахування із заробітної плати позивача у розмірі 20% на користь АТ КБ «Приватбанк» та Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на загальну суму 39270,82грн., починаючи з березня 2018р. При зверненні до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби позивач дізналася, що 26.01.2018р. відкрито ВП №55589858 з примусового виконання виконавчого напису №14844, виданого 06.10.2017р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 35587,45грн. Постановою Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби від 14.03.2018 у виконавчому провадженні №55589858 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» та вирішено здійснювати відрахування із доходів боржника на користь стягувача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу у сумі 39 270,82 грн. (з урахуванням виконавчого збору у розмірі 3 558,74 грн., та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 124,63 грн.): 15% на р/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приват Банк», МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570, згідно виконавчого напису №14844 від 06.10.2017 року у сумі 35 587,45 грн., 5% на погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на р/р 37312360011263, МФО 820172, код 34988646, отримувач Сєвєродонецький ВДВС, банк стягувача Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу: сплата виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у сумі 3 683,37грн. Після утримання виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій борг утримувати в розмірі 20%. Зобов`язано підприємство здійснювати відрахування із заробітної плати. Виконавчим написом №14844 від 06.10.2017 передбачено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович пропонує стягнути заборгованість на користь ПАТ КБ «Приват Банк» з ОСОБА_2 , не сплачену в строк за Кредитним договором № б/н від 19.11.2010 року. Строк за який провадиться стягнення - 2446 днів, а саме: з 19.11.2010 року по 31.07.2017 року. Сума, що підлягає стягненню, складає 33787,45 гривень, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту 751,39 грн.; заборгованість за відсотками 26950,94 грн.; заборгованість з пені та комісії - 4000 грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500,00 грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 1585,12 грн., витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800,00 грн. Всього до сплати: 35 587,45 грн. Станом на 15.07.2019, згідно звіту ТДВ «Лисичанський желатиновий завод» від 15.07.2019 № 56, за період з березня 2018 року по червень 2019 року всього утримано за постановою Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 14.03.2018 - 17 816,18 грн. На адвокатські запити від 17.07.2019 АТ КБ «Приватбанк» та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець P.O. не надали документи, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №14844 від 06.10.2019, посилаючись на те, що вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом. Позивач вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з підстав недотримання нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису нотаріусу на документі, що підтверджує заборгованість. Тому, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом і просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за №14844 від 06 жовтня 2017 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.11.2010 за період з 19.11.2010 року по 31.07.2017 року у розмірі 33 787 грн. 45 коп. та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1800 грн. 00 коп., всього 35 587 грн. 45 коп.; Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» повернути на користь ОСОБА_2 стягненні за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець P.O., зареєстрованого в реєстрі за №14844 від 06.10.2017р., грошові кошти в сумі 17816грн. 18коп.

06.04.2020р. поштовим зв`язком до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшли письмові пояснення на позовну заяву представника відповідача АТКБ «Приватбанк» Крилова О.Л., які мотивовані тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом були дотриманні всі вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Спірний договір між сторонами був оформлений у 2010р. На час звернення до нотаріуса у банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час початку проведення АТО проживала відповідач. Позивач не зверталася до банку з заявою з поданням відповідних копій документів, для встановлення місця її проживання, як клієнта з метою припинення нарахування пені, штрафів за прострочення та неналежне виконання грошових зобов`язань, а тому у банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час початку проведення АТО проживала позивач. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову.

Треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., представник Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 19.11.2010р. ОСОБА_2 отримала кредитну картку в ПАТ КБ «Приватбанк». За заявою ПАТ КБ «Приватбанк» 06.10.2017р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинив виконавчий напис №14844, відповідно до якого запропоновано стягнути грошові кошти у сумі 33787,45грн. з ОСОБА_2 , які є її боргом за кредитним договором б/н від 19.11.2010р., укладеним між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» і які складаються з: заборгованість за тілом кредиту - 751,39грн.; заборгованість за відсотками - 26950,94грн.; заборгованість з пені та комісії - 4000грн.; заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500грн.; заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 1585,12 грн. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1800грн. 26.01.2018р. постановою (ВП №55589858) Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №14844. 14.03.2018р. заступником начальника відділу Сєвєродонецького МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області Гречишкіною О.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП №55589858), якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у ТДВ «Лисичанський желатиновий завод».

Таким чином, з матеріалів справи судом було встановлено, що 06.10.2017р. за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. №14844 на підставі заяви ПАТ КБ «Приватбанк» було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти у розмірі 35587,45грн. в якості заборгованості за кредитним договором б/н від 19.11.2010р., задоволено вимоги ПАТ КБ «Приватбанк».

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат»), нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Разом з цим, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховного Суду України №6-887цс17 від 05.07.2017р..

При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Разом з тим, в обґрунтування позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , крім іншого, посилалась також на те, що вимоги ПАТ КБ (АТКБ) «Приватбанк», зазначені в заяві про вчинення виконавчого напису, неправомірні. Зокрема, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 не погоджується з правомірністю нарахування штрафних санкцій, крім того, посилалась на те, що при вчиненні виконавчого напису не враховано ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Оцінюючи зібрані докази по суті, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 щодо неправомірного розрахунку розміру штрафних санкцій, який був поданий ПАТ КБ (АТКБ) «Приватбанк» нотаріусу для вчинення виконавчого напису, є важливими і такими, що можуть прямо вплинути на результат розгляду справи. До того ж, згідно із ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Частиною 1 ст.11 зазначеного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Відповідно до розпорядження КМУ від 2 грудня 2015р. №1275-р м. Сєвєродонецьк Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Крім того, з`ясовуючи питання про строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, необхідно врахувати, що згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 06.11.2013р. у справі № 6-116цс13, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Таким чином, ст.88 Закону України «Про нотаріат» чітко регламентовані строки, в межах яких можуть бути вчинені виконавчі написи: в даному випадку - не більше трьох років з дня виникнення права вимоги. Отже, враховуючи, що законом інший строк давності не встановлено, тому застосуванню підлягають положення саме Закону України «Про нотаріат», як спеціального закону. Як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса №14844 від 06.10.2017р., строк за який проводиться стягнення для задоволення вимог ПАТ КБ (АТКБ) «Приватбанк» на суму 35587,45грн. становить: з 19.11.2010р. по 31.07.2017р.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_2 , наявної в матеріалах справи (а.с.44-48), остання користується кредитними коштами в розмірі встановленого ліміту та здійснювала погашення заборгованості за наданим кредитом шляхом поповнення карткового рахунку в терміналах самообслуговування. Отже, днем, коли ПАТ КБ (АТКБ) «Приватбанк» довідалося або повинно було довідатись про порушення свого права є наступний після настання сплати чергового платежу день, тобто: у визначену дату кожного місяця.

В той же час, як встановлено судом, оскаржуваний виконавчий напис вчинено 06.10.2017р., за яким стягнуто на користь ПАТ КБ (АТКБ) «Приватбанк» заборгованість в сумі 35587,45грн., що утворилася за період з 19.11.2010р. по 31.07.2017р., що у свою чергу свідчить про порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки відповідачем ПАТ КБ (АТКБ) «Приватбанк» частково пропущений строк, на протязі якого він міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису, не враховано положення ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обставини викладені ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а тому позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Київ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 81, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Київ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 06.10.2017р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрованим в реєстрі за №14844, про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» м. Київ (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.11.2010р. за період з 19.11.2010 року по 31.07.2017 року у розмірі 33787,45грн., та витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1800грн., всього - 35587,45грн.

Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» повернути на користь ОСОБА_2 стягненні за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Pусланом Oлеговичем, зареєстрованим в реєстрі за №14844 від 06.10.2017р., грошові кошти в сумі 17816,18грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.О. Юзефович