
19.10.2020 Справа № 490/5852/20
н\п 1-кп/490/733/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
_______________
В И Р О К
Іменем України
19 жовтня 2020 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Тішка Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Юрікян Н.В.,
прокурора Шинкарюка А.А.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника Степіної Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12020150020001120, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, на утримання дітей не має, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
21 березня 2020 року в обідній час доби, точніше невстановлено, ОСОБА_2 прийшов за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де перебувала ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_1 . Пройшовши до вказаної вище квартири, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 присіли в одній із кімнат квартири, де почали втрьох вживати алкогольні напої, після розпивання яких ОСОБА_2 пішов до іншої кімнати квартири відпочивати, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишились разом в тій же кімнаті квартири, де до цього вживали алкогольні напої. 21.03.2020 року близько 21год 30хв., ОСОБА_2 , який відпочивав в одній із спальних кімнат у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , почув із іншої кімнати крики та лайки, після чого ОСОБА_2 пройшов до сусідньої кімнати квартири, де між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбувався словесний конфлікт. Далі, ОСОБА_2 вступившись за ОСОБА_3 почав робити зауваження ОСОБА_1 , на що останній ніяк не реагуючи на зауваження ОСОБА_2 , завдав йому удар рукою в область обличчя, після чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних стосунків. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 віднайшов у приміщенні квартири кухонний ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, який порахував зручним знаряддям скоєння злочину, а саме умисного спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Далі ОСОБА_2 знаходячись у приміщенні квартири - вул. Адміральській, 2/4 у м. Миколаєві у стані алкогольного сп`яніння, стримуючи у правій руці кухонний ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зайшов до приміщення кімнати квартири АДРЕСА_2 , де знаходилась ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинним умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_1 та утримуючи у правій руці кухонний ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, завдав йому вказаним ножем один удар в область грудної клітини зліва, спричинивши тим самим тілесне пошкодження у вигляді сліпого поранення грудної клітини зліва проникаючого в плевральну та брюшну порожнину, з пошкодженням селезінки. По ступеню тяжкості дане тілесне пошкодження відноситься до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя. Від завданого удару ОСОБА_4 втратив свідомість та впав на диван, а ОСОБА_2 довівши свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 до кінця, зрозумівши протиправні наслідки своїх дій викликав бригаду швидкої медичної допомоги.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, винним себе визнав повністю та під час допиту у суді пояснив, що 21.03.2020 року він відпочивав в своїй кімнаті за адресою: АДРЕСА_1 , в сусідній кімнаті були ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вони спілкувались та вживали алкогольні напої, він зробив зауваження ОСОБА_1 щодо негідної поведінки щодо ОСОБА_3 , однак він відреагував агресивно, тоді він взяв ніж, щоб налякати, зайшов до них в кімнату, почав робити зауваження, виникла сварка та він вдарив правою рукою ОСОБА_1 в бік. Після цього він зрозумів наслідки своїх дій, викликав швидку, настояв на госпіталізації потерпілого. Він не хотів настання таких наслідків, каявся, пояснив, що вибачився перед потерпілим та останній його простив.
Окрім повного підтвердження власними показаннями обвинуваченого, його вина у вчиненні вищезазначеного злочину підтверджуються:
- показаннями потерпілого ОСОБА_1 який в суді пояснив, що обвинуваченого він знає давно, подія відбувалась 21.03.2020 року, він підтверджує всі обставини які викладені в обвинувальному акті, а покази ОСОБА_2 повністю відповідають дійсності. Він лікувався в лікарні ЛШМД. Він не хотів залишатися в лікарні, але обвинувачений його вмовляв залишитись чим зберіг йому життя. Він пробачив ОСОБА_2 , та просить призначити мінімальне покарання без позбавлення волі. Крім того, потерпілий подав до суду письмову заяву в якій зазначив, що примирився із обвинуваченим, вибачив його за завдану шкоду, не має будь-яких претензій майнового та морального характеру, просить звільнити його від покарання із іспитовим строком;
- показаннями свідка ОСОБА_3 , яка в суді пояснила, що 21.03.2020 року вона разом з ОСОБА_1 вживала алкогольні напої вдома за адресою: АДРЕСА_1 , між нею та потерпілим виникла сварка, вони голосно лаялись, в сусідній кімнаті перебував обвинувачений ОСОБА_2 , він зайшов в кімнату та зробив їм зауваження, почалась сварка в нього з потерпілим, тоді обвинувачений вдарив ножем потерпілого. Моменту удару вона не бачила. Швидку викликав обвинувачений. ОСОБА_2 постійно переймався станом здоров`я потерпілого.
Крім цього вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими та речовими доказами:
- висновком експерта №960 від 03.09.2020 року, згідно якого у ОСОБА_1 має місце тілесне пошкодження у вигляді сліпого поранення грудної клітини зліва проникаючого в плевральну та брючну порожнину, з пошкодженням селезінки, яке могло утворитися від дії будь-якого колюче-ріжучого предмету. По ступеню тяжкості дане тілесне пошкодження підновлення до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознаками небезпеки від життя. Утворення даного тілесного пошкодження в строк вказаний в постанові, незадовго до звернення в лікарню -21.03.2020 року не виключається. Утворення даного тілесного пошкодження при падінні тіла з положення стоячи на площу, як з приданням тілу прискорення, так і без нього, виключається;
- постановою про визнання речовими доказами та передачу його на зберігання від 06.05.2020 року, згідно якого предмет ззовні схожий на ніж, капці кімнатні, джинси сірого кольору, футболка білого кольору, кофту в`язану, зразок крові ОСОБА_1 , зразок крові ОСОБА_2 , зразок букального епітелію ОСОБА_1 , зразок букального епітелію ОСОБА_2 , ремінь чорного кольору передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області;
- довідкою про вартість лікування ОСОБА_1 з Міської лікарні швидкої медичної допомоги №20 від 21.04.2020 року згідно якої ОСОБА_1 проходив лікування з 21.03.2020 року по 29.03.2020 року вартість лікування складає 8572,18грн.;
- протоколом отримання зразків для експертизи від 06.04.2020 року, згідно якого ОСОБА_2 добровільно надав зразки крові та букального епітелію для проведення імунологічної експертизи;
- протоколом огляду предметів від 03.12.2019 року з фототаблицями згідно якого було оглянуто мобільний телефон «Lenovo» при увімкнені якого містяться відомості, що 21.03.2020 року о 20год 35хв здійснено дзвінок за номером «103», тривалість розмови 02:56. З показів свідка ОСОБА_3 стало відомо, що цей телефон належить ОСОБА_2 за яким обвинувачений викликав швидку одразу після здійснення злочину. Було оглянуто мобільний телефон марки «BQ» при увімкнені якого міститься відомості, що 21.03.2020 року о 22год 19хв здійснено дзвінок за номером «103», з показів свідка ОСОБА_3 стало відомо, що цей телефон належить їй, та це вона викликала швидку.
- випискою №762 від 22.03.2020 року, згідно якої у ОСОБА_2 виявлена гостра інтоксикація організму внаслідок вживання алкоголю, неускладнена.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин проти здоров`я людини, його особу, а саме те, що він не працює, неодружений, дітей не має, має постійне місце проживання, за місцем ув`язнення характеризується позитивно, в силу ст.89 КК України раніше не судимий. Відповідно до довідки №1559 від 14.04.2020р. з Миколаївського обласного центру психіатричного здоров`я ОСОБА_2 перебуває на обліку. Лікувався стаціонарно в 2003 році з діагнозом, соціалізований розлад поведінки на фоні акцентуації особистості по гипертимному типу. Відповідно до довідки №307 від 09.04.2020р. Миколаївського обласного центру психіатричного здоров`я ОСОБА_2 перебуває на наркологічному обліку з діагнозом РПП внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Лікування не проходив.
Обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, примирення із потерпілим.
Обставина, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Зазначена обставина визнається обвинуваченим та підтверджується медичною документацією.
Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді мінімальної санкції, встановленої ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
Разом з цим, враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_1 , дії обвинуваченого після вчинення злочину спрямовані на збереження життя потерпілого, обставини, що передували вчиненню злочину, послідовну позицію обвинуваченого щодо допомоги органу слідства стосовно розкриття злочину, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст.75 КК України, слід звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням строком на 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке покарання відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості вчинених ним злочинів, а також є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили слід наступним чином вирішити долю речових доказів, а саме: ніж, зразок крові ОСОБА_1 , зразок крові ОСОБА_2 , зразок букального епітелію ОСОБА_1 , зразок букального епітелію ОСОБА_2 які знаходиться в камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області слід знищити, капці кімнатні, джинси сірого кольору, футболка білого кольору, кофту в`язану, ремінь чорного кольору які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області передати за приналежністю.
У зв`язку із застосуванням ОСОБА_2 покарання не пов`язаного із позбавленням волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2020 року слід скасувати, а обвинуваченого - звільнити з під варти.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_2 слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення у період з 22 березня 2020 року по 19 жовтня 2020 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки визнаний обвинуваченим та підтверджується довідкою - розрахунком бухгалтерії МЛШМД м. Миколаєва №20 від 21.04.2020 р. щодо вартості лікування ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 3 (трьох) років від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов`язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 вересня 2020 року - скасувати, а обвинуваченого - звільнити з під варти.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_2 - зарахувати строк його попереднього ув`язнення у період з 22 березня 2020 року по 19 жовтня 2020 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі
Речові докази у кримінальному провадженні №12020150020001120, після набрання вироком законної сили, а саме:
- ніж, зразок крові ОСОБА_1 , зразок крові ОСОБА_2 , зразок букального епітелію ОСОБА_1 , зразок букального епітелію ОСОБА_2 які знаходиться в камері зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити,
- капці кімнатні, джинси сірого кольору, футболку білого кольору, кофту в`язану, ремінь чорного кольору, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області передати за приналежністю особам у яких вони були вилучені.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» м. Миколаїв ( НОМЕР_1 ФЕ КБ «Приватбанк» МФО 326610 код ЄДРПОУ 05483090) кошти витрачені КНП ММР Міська лікарня швидкої медичної допомоги» м. Миколаїв в сумі 8572 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят дві) 18 коп.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя Центрального районного
суду міста Миколаєва Д.А. Тішко
Судове рішення № 92277782, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 19.10.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/5852/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: