Постанова № 92276490, 06.10.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/5642/20

Провадження № 3/415/1569/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, з професійно-технічною освітою, незаміжню, працюючу барменом у магазині «Уют», інвалідом не являється, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

У С Т А Н О В И В

Правопорушниця ОСОБА_1 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання свого неповнолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 03.08.2020 приблизно о18:00 год., знаходячись на території покинутої ЗОШ № 19, розташованої за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Матросова, спричинив тілесні ушкодження у виді забоїв, садн обличчя та грудної клітини неповнолітньому ОСОБА_3 , 2005 року народження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, визнала повністю та пояснила, що вона є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 03.08.2020 спричинив неповнолітньому ОСОБА_3 тілесні ушкодження. З цього приводу, стосовно неї працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення. Свою провину правопорушниця ОСОБА_1 повністю усвідомила, щиро розкаялась, з сином провела бесіду з приводу його поведінки. Просила суд накласти не суворе стягнення, пообіцяла більше уваги приділяти сину, щоб уникнути таких випадків.

Вислухавши пояснення правопорушниці ОСОБА_1 і дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що винність останньої, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена наступними доказами: довідкою про результати розгляду повідомлення з органів охорони здоров`я (а.с. 2), рапортом інспектора чергової частини про повідомлення оператора 102 від 03.08.2020 (а.с. 3), заявою ОСОБА_4 (а.с. 4), письмовими поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 5), письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_5 (а.с. 9-10), письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_6 (а.с. 12), письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_7 (а.с. 14), письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_8 (а.с. 16), письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_9 (а.с. 18), письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_10 (а.с. 20), письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 (а.с. 21).

Відповідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Таким чином суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, вважає що дії правопорушниці ОСОБА_1 , за ознаками ч. 1 ст. 184 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки остання, ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої дитини.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 працює, у судовому засіданні своєї провини не спростовувала.

У якості обставини, що пом`якшує відповідальність правопорушниці, згідно зі ст. 34 КУпАП, суд приймає до уваги щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушниці, згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що на правопорушницю ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для накладення на правопорушницю іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд не вбачає.

Згідно вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави у розмірі 420 (чотирьохста двадцяти) гривень 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 33, 184, 221, 284, 289, 294 КУпАП, суд

П О С Т АН О В И В

Визнати винною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів – ГУК у місті Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 420 (чотирьохста двадцяти) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко